Постанова № 35850707, 28.11.2013, Житомирський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 806/4998/13-a

категорія 8.2

28 листопада 2013 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Попової О. Г. ,

при секретарі - Слісарчук Б.Я..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансгаз" до Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 01.07.2013 р. №0000212200 та №0000222200,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Трансгаз" звернулось до суду з позовом в якому просить скасувати податкові повідомлення - рішення Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 01.07.2013 року №0000212200, №0000222200. В обгрунтування позовних вимог зазначило, що підприємством правомірно до складу валових витрат 2011 року та 2012 року віднесено амортизаційні відрахування, послуги по транспортуванню природного газу магістральними газопроводами з ДП «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України», витрати по ремонту основних засобів, що передані в оренду, витрати на оплату відсотків за користування кредитними коштами, а тому висновки податкового органу про завищення позивачем витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування є безпідставними. Крім того, зазначило, що товариством правомірно задекларовано від"ємне значення об"єкта оподаткування податком на прибуток за другий квартал 2011 року, що в тому числі підтверджується рішенням суду, що набрало законної сили.

В судовому засіданні відповідача замінено на належного, а саме: Новоград-Волинську об'єднану державну податкову інспекцію Житомирської області державної податкової служби, замінено на Новоград-Волинську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Житомирській області.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити з підстав, зазначених в позові.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, зазначених в письмових запереченнях щодо позову.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Новоград-Волинською об'єднаною державною податковою інспекцією Житомирської області державної податкової служби проведено планову виїзну докуменальну перевірку ТОВ "Трансгаз" з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складено акт №670/22-00/31881723 від 13.06.2013 року (а.с.12-37).

В акті перевірки зазначені наступні порушення:

- п.п. 138.1.1, п.138.1, п.138.2, п.138.4, пп.138.8.5 п.138.8, п.п.138.10.2, пп.138.10.5 п.138.10 ст.138, п. 3 підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 256093 грн., у тому числі: за 3 квартал 2011 року в сумі 72414 грн. квартал 2011 року в сумі 68958 грн., за 1 квартал 2012 року в сумі 38035 грн., за 2 квартал 2012 року в сумі грн., за 3 квартал 2012 року в сумі 27445 грн., за 4 квартал 2012 року в сумі 20223 грн. та зменшено від"ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 2 175 333 грн., в тому числі за 2011 рік в сумі 1 035 095 грн. та за 2012 рік в сумі 1 140 238 грн. (з урахуванням від'ємного значення за 2011 рік в сумі 257511 грн.).

Не погоджуючись із зазначеними висновками акту перевірки, підприємством подано до податкового органу заперечення з додатками за вих. №29 від 19.06.2013 року (а.с.51).

За наслідками розгляду доводів та документів наданих ТОВ "Трансгаз" до заперечення, контролючим органом складено акт №28/22-00/31881723 від 27.06.2013 року, яким підтверджено правомірність висновків викладених в акті планової виїзної перевірки №670/22-00/31881723 від 13.06.2013 року (а.с.38-43).

На підставі вказаного акту Новоград-Волинською об'єднаною державною податковою інспекцією Житомирської області державної податкової служби винесено податкові повідомлення - рішення від 01.07.2013 року:

- №0000212200, у зв"язку з чим позивачу збільшено суму грошового зобов"язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в сумі 284 773,00 коп., в тому числі 256 093,00 грн. - за основним платежем, 28 680,00 грн.- за штрафними санкціями (а.с.10);

- №0000222200, у зв"язку з чим позивачу зменшено суму від"ємного значення об"єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 2 175 333,00 грн. (а.с.11).

Суд не погоджується з висновками податкового органу з огляду на наступне.

Підставою для висновку податкового органу про заниження позивачем податку на прибуток в періоді, що перевірявся згідно акту перевірки, стало завищення підприємством витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, а саме: прямих матеріальних витрат, послуг по транспортуванню газу, амортизаційних відрахувань.

В акті перевірки зазначено, що на порушення п.138.2 ст.138, пп.138.8.5 п.138.8 ст.138 Податкового Кодексу України, нарахування амортизації загальновиробничого призначення є таким, що не включається до складу витрат операційної діяльності рядок 05 Декларації з податку на прибуток підприємства на загальну суму 233 955 грн. в т.ч: за 3 квартал 2011 року в сумі 38992 грн., за 4 квартал 2011 року в сумі 38993 грн., за 1 квартал 2012 року в сумі 38992 грн., за 2 квартал 2012 року в сумі 38992 грн., за 3 квартал 2012 року в сумі 38993 грн. за 4 квартал 2012 року в сумі 38993 грн., в зв"язку з відсутністю дозволу Управління Держгірпромнагляду по Житомирській області (а.с.16).

Судом встановлено, що в ході перевірки Новоград-Волинською ОДПІ було надіслано запит Територіальному Управлінню Держгірпромнагляду по Житомирській області 22.05.2013 року №7410/22-00 про видачу дозволу на виконання робіт та експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки ТОВ «Трансгаз» по вул. Київська, с.Наталівка, Новоград-Волинського р-ну, Житомирської області.

На даний запит отримано лист-відповідь за №0859/1.3 від 29.05.2013р., в якому зазначено, що ТОВ «Трансгаз» отримав дозвіл Управління Держгірпромнагляду Житомирській області № 239.10.18-50.50.0 від 27.10.2010 року терміном дії до 27.10.2015 року та №240.10.18-50.50.0 від 27.10.2010 року терміном дії до 27.10.2013 року на виконання робіт, експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, і в якому не було передбачено використання ємкості, що працює під високим тиском (а саме, компресорна установка Місгоbox МХL-185-3-1500-35 серійний номер № 429). Дана компресорна установка була придбана в вересні 2008 року вартістю 1362772,04 грн. (2804 дол.США) та введена в експлуатацію без отримання вищезазначеного дозволу.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського облік, та інших документів, встановлених розділом цього Кодексу.

Пунктом 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України встановлено, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основи засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

У відповідності з п. 144.1 ст. 144 Податкового кодексу України амортизації підлягають витрати на придбання основних засобів для використання в господарській діяльності.

При цьому, амортизація об'єкту основного засобу нараховується впродовж терміну його корисного використання (експлуатації), встановленого підприємством, але не менше мінімально допустимого терміну, встановленого п. 145.1 ПКУ, помісячно починаючи з місяця, що йде за місяцем введення об'єкту в експлуатацію (п. 146.2 ПКУ).

Отже, право на амортизацію поставлено в залежність від факту використання основних фондів в господарській діяльності підприємства, а не від наявності чи відсутності дозволу. Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що вказаний вище дозвіл не являється первинним документом.

Судом встановлено, що відповідно до акту приймання-передачі основних засобів, компресорна установка Місгоbox МХL - 185-3-1500-35 серійний номер № 429 введена позивачем в експлуатацію 24 липня 2009 року (а.с.52-53). Дана обставина свідчить про її використання в господарській діяльності підприємства.

В судовому засіданні 17.10.2013 року представник відповідача підтвердив, що компресорна установка використовувалась в господарській дільності товариства.

Крім того, право підприємства на амортизацію щодо компресорної установки вже було підтверджено судовими рішеннями по справах № 0670/5302/12 та №0670/10328/11 (а.с.44-50), які набрали законної сили.

Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи вищевикладене та те, що судовими рішеннями по справах № 0670/5302/12 та №0670/10328/11 встановлено правомірність віднесення Товариством до складу валових витрат, амортизаційних відрахувань щодо зазначеної компресорної установки, тому дані обставини не підлягають додатковому доказуванню і, отже, необгрунтованим є нарахування грошового зобов'язання по податку на прибуток з цих підстав.

В акті перевірки зазначено, що в порушення п.138.2, п.138.4 ст.138 Податкового Кодексу України, ТОВ «Трансгаз» безпідставно віднесено до складу витрат операційної діяльності по рядку 05 Декларації з податку на прибуток - підприємства суми послуг по транспортуванню природного газу, наданих ДК «Укртрансгаз» НАК Нафтогаз» Рівненське ЛВ, по факту попередньої оплати на загальну суму 890 622 грн., в т. ч: за 3 квартал 2011 року в сумі 161981 грн., 4 квартал 2011 року в сумі 163796 грн., за 1 квартал 2012 року в сумі 152154 грн., за 2 квартал 2012 року в сумі 139325 грн., за 3 квартал 2012 року в сумі 138005 грн., за 4 квартал 2012 року в сумі 135361 грн. (а.с.17).

Судом встановлено, що між ДК «Укртрансгаз» НАК Нафтогаз», в особі Рівненського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів (Газотранспортне підприємство) та ТОВ «Трансгаз» (Замовник) укладено договір на транспортування газу магістральними трубопроводами №НВ-01-ПР-12 від 05.12.2011 року (а.с.173-174).

За умовами вказаного договору Газотранспортне підприємство зобов"язується надати Замовнику послуги з транспортування магістральними трубами природного газу Замовника від пункиів приймання -передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення - гозотранспортних станцій, а Замовник зобов"язується внеси плату за наданні послуги.

Пунктом 5.6 Договору передбачено, що остаточний розрахунок за наданні у звітному місяці послуги проводиться Замовником до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг.

З матеріалів справи встановлено, що на виконання умов зазначеного договору Рівненським лінійно виробничим управлінням магістральних газопроводів направлялись листи керівнику ТОВ "Трансгаз" про заміну тарифу на транспортування газу (а.с.175,178) та лист про зміну банківських реквізитів Газотранспортного підприємства (а.с.179).

Виконання зобов"язань, передбачених вказаним договором, підтверджується актами приймання - передачі природного газу (а.с.54, 56, 58, 60, 62, 64, 66, 69, 72, 75, 78, 82, 84, 86, 88,92,94,101) та рахунками на оплату згідно зазначених актів (а.с.55, 57, 59, 61, 63, 65, 68, 70, 73,77,81).

Факт транспортування природного газу магістральними трубопроводами підтверджується актами приймання передачі транспортних послуг (а.с.67,71,74,76,80,90)

Встановлено, що зазначені первинні документи складені у повній відповідності до ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

Також, між ТОВ "Трансгаз" та НАК "Нафтогаз України" заключено договір купівлі- продажу газу та надання послуг по транспортуванню природного газу магістральними газопроводами №1/2012-ПР від 23.03.2012 року.

Пунком 6 даного договору передбачено, що оплата за природний газ з врахуванням вартості транспортування територією України здійснюється ТОВ "Трансгаз" на підставі актів прийому - передачі газу до 5 чилсі та до 15 числі поточного місяця поставки.

На виконання умов зазначеного договору між сторонами складено акти приймання - передачі природного газу (а.с.83,85,87,89,91,93,95-102).

Судом встановлено, що підприємством послуги, отримані від ДК «Укртрансгаз» НАК Нафтогаз» Рівненське ЛВ та НАК "Нафтогаз України", використовувались в своїй господарській діяльності. Дана обставина представником відповідача не спростована.

Відповідно до п.138.4 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Щодо зазначеного в акті перевірки, що позивачем для проведення перевірки не було надано зазначені акти приймання - передачі, то суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 44.7 ст. 44 ПКУ протягом п'яти робочих днів з дня отримання акт перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні. При цьому, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час прийняття рішення.

Судом встановлено, що у відповідності до наведеної норми права, позивачем акти приймання - передачі по зазначеним господарським операціям надані контролюючому органу разом з запереченням на акт перевірки. Дана обставина представником відповідача не спростовується.

Крім того, суд зазначає, що в акті перевірки жодних питань та зауважень до формування підприємством показника податкового кредиту з ПДВ з зазначених операцій у податкових органів не виникло.

За таких обставин, доводи відповідача про порушення позивачем п.138.2, п.138.4 ст.138 ПКУ через не надання актів приймання-передачі послуг на підтвердження факту отримання послуг від НАК "Нафтогаз України" не грунтуються на фактичних обставинах справи.

В акті перевірки зазначено, що на порушення п.п. 138.1.1, п. 138.1, п. 138.4 ст.138 Податкового Кодексу України ТОВ «Трансгаз» безпідставно віднесено до складу витрат операційної діяльності по рядку 05 Декларації з податку на прибуток підприємства витрати по ремонту основних засобів, що не використовувались в господарській діяльності платника та не приймали участі в отримані доходу на загальну суму 413 2 79 грн. (а.с.17).

Також, в акті перевірки зазначено, що на порушення п.п. 138.10.2 п.138.10, п.138.4 ст.138 Податкового кодексу України ТОВ "Трансгаз" безпідставно віднесено до складу адміністративних витрат по рядку 06.1/06.2 Декларації з податку на прибуток підприємства витрати по ремонту основних засобів, що не використовувались в господарській діяльності платника та не приймали участь в отриманні доходу на загадльну суму 99 035 грн., в.т.: за 3 квартал 2011 року в сумі 29495,00 грн., 4 квартал 2011 року в сумі 3897,00 грн., за 1 квартал 2012 року в сумі 15414 грн., за 2 квартал 2012 року в сумі 13796,00 грн., за 3 квартал 2012 року в сумі 28372,00 грн., за 4 квартал 2012 року в сумі 8061,00 грн. (а.с.18).

Судом встановлено, що на протязі перевіряємого періоду ТОВ «Трансгаз» проводило ремонт (поліпшення) основних фондів за адресою АДРЕСА_1, які передало для використання іншим суб'єктам господарської діяльності в оперативний лізинг (оренду) згідно наступних договорів оренди нерухомого майна :

- № 01/12-08 від 01.12.2008 року між ТОВ «Трансгаз» (Орендодавець) та ПП ОСОБА_1(Орендар) (а.с.103-104);

- № 02/07-11 від 01.07.2011 року між ТОВ «Трансгаз» (Орендодавець) та ПП ОСОБА_1 (Орендар);

- № 03/07-11 від 01.07.2011 року між ТОВ «Трансгаз» (Орендодавець) та СПД ОСОБА_2,(Орендар) (а.с.105-106);

- № 04/07-11 від 01.07.2011 року між ТОВ «Трансгаз» (Орендодавець) та СПД ОСОБА_3 (Орендар) (а.с.107-108).

За умовами вказаних договорів Орендодавець зобов"язується своєчасно та якісно здійснювати поліпшення, поточний та капітальний ремонт об"єкта. На час проведення капітального та поточного ремонту орендна плата зменшується. В разі неможливості використання об"єкта Орендарем внаслідок ремонту Орендар звільняється від орендної плати на строк ремону.

Отже, за умовами вказаних договорів не передбачено відшкодування Орендарями суми витрат на поліпшення об"єкта оренди, що понесені власником таких приміщень. Зазначені договори оренди надавались відповідачу в ході проведена перевірки, щопідтверджується змістом акту перевірки (а.с.17).

Щодо твердження відповідача про невикористання витрат по ремонту основних засобів у своїй господарській діяльності та неприйманні ними участі в отриманні доходу, то суд зазначає наступне.

У відповідності з пп. 14.1.36 ст. 14 ПКУ господарська діяльність - діяльність особи, пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особа самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентським договорами.

Згідно пп. 14.1.97 ст. 14 ПКУ лізингова (орендна) операція - господарська операція (кроперацій з фрахтування (чартеру) морських суден та інших транспортних засобів) фізичної чи юридичної особи (орендодавця), що передбачає надання основних фондів користування іншим фізичним чи юридичним особам (орендарям) за плату та визначений строк.

Таким чином, надання позивачем послуг оренди нерухомого майна в тлумаченні Податкового кодексу України є господарською діяльністю.

Згідно п. 138.4 статті 138 ПКУ витрати, які формують собівартість реалізованих товар виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробнш витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно пп. «г» пп. 138.8.5. ст. 138 ПКУ до складу загальновиробничих витрат включаються витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, оперативну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення.

Відповідно до п.п. 138.10.2 п.138.10 ст. 138 Податкового кодексу України, до складу інших витрат включаються адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством, в тому числі витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського використання (оперативна оренда (у тому числі оренда легкових автомобілів), придбання пально-мастильних матеріалів, стоянка, паркування легкових автомобілів, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона).

Судом встановлено, що підприємством отримувався та декларувався дохід від оренди, відтак витрати на ремонт безпосередньо пов'язані із доходами. Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що ремонт орендованого майна є необхідним, оскільки підприємству для отримання подальшого доходу від оренди нерухомого майна необхідно підтримувати його в належному стані, що забезпечать отримання доходів від такої оренди в майбутньому.

З урахуванням вище викладеного суд приходить до висновку про правомірність віднесення позивачем до складу валових витрат в періоді, що перевірявся витрати по ремонту основних засобів, що передані в оренду.

В акті перевірки зазначено, що на порушення пп.138.10.5 п.138.10 ст.138 Податкового кдексу України, ТОВ "Трансгаз" включено в 3 - 4 квартал 2011 року та за 2012 рік фінансові витрати за користування кредитом використаним на придбання основних фондів, які повинні включатися до собівартості кваліфікаційного активу відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку на загальну суму 466 935 грн в т.ч.: за 3 квартал 2011 року в сумі 82149 грн., за 4 квартал 2011 року в сумі 77246 грн., за 1 квартал 2012 року в сумі 76430 грн., за 2 квартал 2012 року в сумі 76464 грн., за 3 квартал 2012 року в сумі 77323 грн., за 4 квартал 2012 року в сумі 77323 грн. (а.с.19).

Судом встановлено, що товариством придбано основні фонди, а саме: компресорну установку згідно ВМД №001591 від 25.09.2008 року вартістю 1362772 грн у компанії "GNC Galileo s.a." контракт №VC-CO-0035 від 03.04.2008 року за рахунок кредитних коштів, отриманих в іноземній валюті згідно договору від 26.05.2008 року №05.32-00/08КП.

Встановлено, що в періоді за який проведена перевірка позивачем сплачено кредитній установі відсотки в розмірі 466935 грн. Витрати на сплату процентів за кредит, використаний на придбання основних фондів включені підприємством до переліку витрат.

Підпунктом 138.10.5 статті 138 Податкового кодексу України встановлено, що до складу інших витрат включаються, зокрема, фінансові витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів (за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою) та інші витрати підприємства в межах норм, встановлених цим Кодексом, пов'язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку).

Пунктом 141.1 статті 141 Податкового кодексу України встановлено, що до складу витрат включаються будь-які витрати, пов'язані з нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (в тому числі за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, крім фінансових витрат, включених до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку) протягом звітного періоду, якщо такі нарахування здійснюються у зв'язку з провадженням господарської діяльності платника податку.

Таким чином, до складу витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування підлягають включенню будь-які витрати, пов'язані з нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями у зв'язку з провадженням господарської діяльності платника податку, за винятком лише фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів.

Відповідно до пункту 3 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 31 "Фінансові витрати" затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 415 від 28.04.2006 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.05.2006 за № 610/12484 кваліфікаційний актив - актив, який обов'язково потребує суттєвого часу для його створення. Собівартість кваліфікаційного активу - витрати на придбання, будівництво, створення, виготовлення, виробництво, вирощування і доведення кваліфікаційного активу до стану, у якому він придатний для використання із запланованою метою або продажу.

Пунктом 5 зазначеного Положення встановлено, що приклади кваліфікаційних активів наведено в додатку 1 до цього Положення (стандарту), відповідно до якого кваліфікаційними активами є: незавершене виробництво продукції з тривалим (суттєвим) операційним циклом (вино, коньяк, що потребує кілька років (місяців) технологічної витримки); незавершені капітальні інвестиції (будівництво приміщень, будинків, будівель, споруд, виготовлення і монтаж устаткування, розробка (створення) програмного продукту та інших нематеріальних активів, які тривають, вирощування багаторічних насаджень); інвестиційна нерухомість (будівля, яка потребує добудови, реконструкції, реставрації та іншого поліпшення), та не кваліфікаційні активи це: фінансові інвестиції (інвестиції в боргові цінні папери або інструменти власного капіталу), незавершене виробництво продукції з коротким (несуттєвим) операційним циклом (незавершені вироби), активи, які готові для використання із запланованою метою або продажу (активи придбані для продажу, готова продукція (взуття, меблі, одяг тощо), сировина, матеріали, конструкції тощо, придбані для використання у виробництві продукції (робіт, послуг) та в іншій операційній діяльності).

Пунктом 1.6 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку фінансових витрат затверджених наказом Міністерства фінансів України № 1300 від 01.11.2010 встановлено, що кваліфікаційний актив - це актив, який потребує суттєвого часу для його створення. Суттєвим вважається час, який становить більше, ніж 3 місяці.

Отже, до кваліфікаційних активів відносяться активи, які потребують суттєвого часу для їх створення, тобто більше ніж 3 місяці, та кваліфікаційними активами, зокрема, є незавершене виробництво продукції з тривалим (суттєвим) операційним циклом, незавершені капітальні інвестиції, інвестиційна нерухомість, а саме, будівлі, які потребують добудови, реконструкції, реставрації чи іншого поліпшення, при цьому до собівартості кваліфікаційного активу відносяться витрати на придбання, будівництво, створення, виготовлення, виробництво, вирощування і доведення кваліфікаційного активу до стану, у якому він придатний для використання із запланованою метою або продажу, та є кваліфікаційними активами, зокрема, активи, які готові для використання із запланованою метою або продажу, утому числі готова продукція.

Встановлено, що стан придбаних основних фондів, а саме: компресорної установки був якісний та достатнім для її використання із запланованою метою без додаткових модернізацій чи реконструкцій. Доказом зазначеного є введення в експлуатацію компресорної установки, що підтверджується актом приймання-передачі основних засобів, згідно якого компресорна установка Місгоbox МХL - 185-3-1500-35 серійний номер № 429 введена позивачем в експлуатацію 24 липня 2009 року (а.с.52-53).

Таким чином, використання із запланованою метою відразу після придбання основних фондів спростовує відповідність придбаної компресорної установки наведеному визначенню кваліфікаційного активу.

За таких обставин, позивачем правомірно включено до складу валових витрат витрати по сплаті відсотків для банківської установи.

В акті перевірки зазначено, що проведеною перевіркою встановлено завищення задекларованих суб"єктом госпосподарювання показника по рядку 06.6/06.5 Від"ємне значення об"єкта оподаткування попереднього податкового періоду" на загальну суму 974 945 грн. за 2011 рік та відповідно у сумі 257 5411 грн за 2012 рік (а.с.19).

Судом встановлено, що питання щодо правомірного формування підприємством від"ємного значення об"єкта оподаткування попереднього податкового періоду (в т.ч. і показника такого від'ємного значення відображеного позивачем в рядку 06.6 "від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного періоду" декларації за II квартал 2011 р. у сумі 974945 грн.) досліджувалось судом по адміністративній справі №0670/10328/11.

Так, постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 18.04.2013 по справі №0670/10328/11 за позовом ТОВ "Трансгаз" до Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, позов задоволено.

Зокрема, в мотивувальній частині вказаного судового рішення зазначено, що підстави для зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2010 рік, І квартал 2011 року, II квартал 2011 року на 1683115, 00 грн. у податкового органу - відсутні.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 18.06.2013 року, рішення суду першої інстанції від 18.04.2013 року залишено без змін. Вказане рішення набрало законної сили.

Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За таких обставин, ТОВ "Трансгаз" правомірно віднесено до складу витрат 2011 року та 2012 року показник від'ємного значення в сумі 974945 грн. та в сумі 257 511 грн. відповідно.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно ч.1 ст.69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вище викладене, суд приходить до висновку про неправомірність податкових повідомленнь - рішеннь Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 01.07.2013 року №0000212200, №0000222200.

Відповідно до ч.1 ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ч.1 ст.19 Конституції України).

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання, контролюючий орган має доводити недобросовісність платника податків. Будь-яких беззаперечних та достатніх доказів, які б могли свідчити про недобросовісність позивача при формуванні сум валових витрат, відповідачем - суб'єктом владних повноважень, суду не надано.

На підставі викладеного, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансгаз" є обгрунтованим та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд,-

постановив:

Позов задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення - рішення Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 01.07.2013 року №0000212200, №0000222200.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя О.Г. Попова

Повний текст постанови виготовлено: 03 грудня 2013 р.