Постанова № 35849691, 26.11.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2013 р. Справа № 804/13228/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Куделько Н.Є. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бондарево» до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

07.10.2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Бондарево» (далі - позивач, ТОВ «Бондарево») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - відповідач, Новомосковська ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.06.2013р. №0000702202 та №0000712202.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що дані податкові повідомлення-рішення були прийняті на підставі акту від 19.04.2013р. № 144/222/20240580 про результати позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «Бондарево» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.12.2009р. по 30.11.2012р. валютного та іншого законодавства за період з 01.12.2009р. по 30.11.2012р. Вважають дані рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки дані рішення відповідачем були прийняті на підставі того, що податковим органом було встановлено порушення ТОВ «Бондарево»: п.п.16.1.2. п. 16.1. ст. 16, п.44.1., п.44.6. ст.44 Податкового кодексу України, пунктів 1, 2, 3 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» від 24 травня 1995 року № 88, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704 (із змінами та доповненнями), ст.2 Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок», п.п.14.1.234., п.п.14.1.235., п.14.1. ст.14, ст.301, п.308.1. тап.308.4. ст.308, п.309.2 ст.309 Податкового кодексу України, платник у 2010, 2011 та 2012 роках неправомірно користувався статусом платника фіксованого податку; п.п.16.1.2. п.16.1. ст.16, п.44.1., п.44.6. ст.44 Податкового кодексу України, пунктів 1, 2, 3 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» від 24 травня 1995 року № 88, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704 (із змінами та доповненнями), п.8-1.1, п.8-1.6, п.8-1.7, п.8-1.11 та п. 8-1.2, ст. 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.209.1., п.209.6, п.209.7., п.209.11., та п.209.2. ст.209 Податкового кодексу України, підприємством занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість (загальна декларація) на загальну суму 1 601 633 грн., в т.ч. Березень 2010 року - 37450 грн., Серпень 2010 року - 51912 грн., Жовтень 2010 року - 11430 грн., Листопад 2010 року - 67674 грн., Грудень 2010року - 282184 грн., Липень 2011 року - 105040 грн., Жовтень 2011року-463061 грн., Квітень 2012 року - 258997 грн., Липень 2012 року - 323095 грн., Листопад 2012 року - 800 грн.; п.п.49.18.2 п 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, платником не подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2011 року, ІІ квартал 2011р., ІІ-ІІІ квартали 2011р. та ІІ-У квартали 2011р., І квартал 2012 року, ІІ квартал 2012р., ІІ-ІІІ квартали 2012р. Відповідальність платника за порушення граничних строків подання податкової звітності з податку на прибуток передбачена п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України; недотримання платником податків - ТОВ «Бондарево» положень п.п.16.1.2. п.16.1. ст.16, п.44.1., п.44.6. ст.44 Податкового кодексу України, пунктів 1, 2, 3 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» від 24 травня 1995 року № 88, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704 (із змінами та доповненнями), ст.2 Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок», ст.301 Податкового кодексу України (чинного на момент здійснення фінансово-господарської діяльності) на протязі 2010, 2011 та 2012 року; недотримання платником податків - ТОВ «Бондарево» положень п.п.16.1.2. п.16.1. ст.16, п.44.1., п.44.6. ст.44 Податкового кодексу України, пунктів 1, 2, 3 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» від 24 травня 1995 року № 88, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за N9 168/704 (із змінами та доповненнями), п.8-1.1, п.8-1.6, п.8-1.7, п.8-1.11 та п. 8-1.2, ст. 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.209.1., п.209.6, п.209.7., п.209.11. та п.209.2. ст.209 Податкового кодексу України на протязі 2010, 2011 років та січня-листопада 2012 року; пункту 4.1 ст.4, пп. 5.2.1, пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 і підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п. 137.1 ст.137, п.п.14.1.56 ст.14, підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового Кодексу України, ТОВ «Бондарево» занижено податок на прибуток в сумі 1125 764 грн. у т.ч.: 4 квартал 2010року в сумі 598901 грн.; 4 квартал 2011 року - 319817 грн.; 2 квартал 2012 року - 194 438 грн. 3 квартал року - 12608 грн. На думку позивача, такий висновок не відповідає дійсності, оскільки, господарські операції з контрагентами мали реальний характер, були здійснені за правочинами, які повністю відповідають вимогам закону, первинні документи оформлені належним чином. Отже, висновки відповідача щодо заниження податку на прибуток підприємств та заниження податку на додану вартість є необґрунтованими. На підставі вищенаведеного просить суд позов задовольнити.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.11.2013р. здійснено заміну відповідача Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби на Новомосковську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (а.с.85,т.1).

Представник позивача звернувся до суду із заявою про розгляд справи за його відсутністю (а.с.89,т.1).

Представник відповідача не заперечував проти розгляду справи в порядку письмового провадження (а.с.164,т.5).

Від відповідача надійшли до суду письмові заперечення на адміністративний позов в яких посилається на те, що висновки зазначені в акті від 19.04.2013р. № 144/222/20240580 про результати позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «Бондарево» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.12.2009р. по 30.11.2012р. валютного та іншого законодавства за період з 01.12.2009р. по 30.11.2012р. є обґрунтованими та підтверджені письмовими доказами, а тому Новомосковська ОДПІ при прийнятті податкових повідомлень-рішень від 13.06.2013р. №0000702202 та №0000712202 діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На підставі вищенаведеного, просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

З урахуванням положень ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає можливим розглянути справу у порядку письмового провадження, оскільки, немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ТОВ «Бондарево» 17.12.1991р. зареєстровано Магдалинівською районною державною адміністрацією (а.с.9звор.,т.1), з 22.08.1994р. перебуває на обліку в органах державної податкової служби (а.с.9звор.,т.1), та є платником податку на додану вартість, відповідно до свідоцтва № 200130212 від 14.06.2013р. (а.с.65,т.1).

ТОВ «Бондарево» зареєстровано в Магдалинівському відділенні Новомосковської ОДПІ, як платник спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість у сфері сільського господарства (а.с.9звор.,т.1).

Судом встановлено, що з 08.04.2013р. по 12.04.2013р. на підставі повідомлення від 03.04.2013р. №42/222/04 виданого Новомосковською ОДПІ: Молчановим Дмитром Васильовичем - головним державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового контролю Новомосковської ОДПІ; Косенцевим Денисом Володимировичем - головним державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового контролю Новомосковської ОДПІ, згідно із п.п.78.1.1 та п.п.78.1.5 п. 78.1 ст. 78, ст.79, абз.2 п. 44.6 ст.44; абз.2, абз.4 п. 44.7 та ст.44 Податкового кодексу України, та на підставі наказу Новомосковської ОДПІ Дніпропетровської області Державної податкової служби «Щодо організації та проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Бондарево» (код 20240580)» від 03.04.2013р. №149 проведена позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Бондарево» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.12.2009р. по 30.11.2012р., валютного та іншого законодавства за період з 01.12.2009р. по 30.11.2012р. (а.с.9,т.1).

За результатами перевірки 19.04.2013р. Новомосковською ОДПІ складено акт № 144/222/20240580 (а.с.9-48,т.1).

У ході виїзної планової перевірки ТОВ «Бондарево» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.12.2009р. по 30.11.2012р., валютного та іншого законодавства за період з 01.12.2009р. по 30.11.2012р. було встановлено порушення ТОВ «Бондарево»:

- п.п.16.1.2. п. 16.1. ст. 16, п.44.1., п.44.6. ст.44 Податкового кодексу України, пунктів 1, 2, 3 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» від 24 травня 1995 року № 88, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704 (із змінами та доповненнями), ст.2 Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок», п.п.14.1.234., п.п.14.1.235., п.14.1. ст.14, ст.301, п.308.1. тап.308.4. ст.308, п.309.2 ст.309 Податкового кодексу України, платник у 2010, 2011 та 2012 роках неправомірно користувався статусом платника фіксованого податку;

- п.п.16.1.2. п.16.1. ст.16, п.44.1., п.44.6. ст.44 Податкового кодексу України, пунктів 1, 2, 3 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» від 24 травня 1995 року № 88, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704 (із змінами та доповненнями), п.8-1.1, п.8-1.6, п.8-1.7, п.8-1.11 та п. 8-1.2, ст. 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.209.1., п.209.6, п.209.7., п.209.11., та п.209.2. ст.209 Податкового кодексу України, підприємством занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість (загальна декларація) на загальну суму 1 601 633 грн., в т.ч. Березень 2010 року - 37450 грн., Серпень 2010 року - 51912 грн., Жовтень 2010 року - 11430 грн., Листопад 2010 року - 67674 грн., Грудень 2010року - 282184 грн., Липень 2011 року - 105040 грн., Жовтень 2011року-463061 грн., Квітень 2012 року - 258997 грн., Липень 2012 року - 323095 грн., Листопад 2012 року - 800 грн.;

- п.п.49.18.2 п 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, платником не подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2011 року, ІІ квартал 2011р., ІІ-ІІІ квартали 2011р. та ІІ-У квартали 2011р., І квартал 2012 року, ІІ квартал 2012р., ІІ-ІІІ квартали 2012р. Відповідальність платника за порушення граничних строків подання податкової звітності з податку на прибуток передбачена п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України;

- недотримання платником податків - ТОВ «Бондарево» положень п.п.16.1.2. п.16.1. ст.16, п.44.1., п.44.6. ст.44 Податкового кодексу України, пунктів 1, 2, 3 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» від 24 травня 1995 року № 88, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704 (із змінами та доповненнями), ст.2 Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок», ст.301 Податкового кодексу України (чинного на момент здійснення фінансово-господарської діяльності) на протязі 2010, 2011 та 2012 року;

- недотримання платником податків - ТОВ «Бондарево» положень п.п.16.1.2. п.16.1. ст.16, п.44.1., п.44.6. ст.44 Податкового кодексу України, пунктів 1, 2, 3 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» від 24 травня 1995 року № 88, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за N9 168/704 (із змінами та доповненнями), п.8-1.1, п.8-1.6, п.8-1.7, п.8-1.11 та п. 8-1.2, ст. 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.209.1., п.209.6, п.209.7., п.209.11. та п.209.2. ст.209 Податкового кодексу України на протязі 2010, 2011 років та січня-листопада 2012 року;

- пункту 4.1 ст.4, пп. 5.2.1, пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 і підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п. 137.1 ст.137, п.п.14.1.56 ст.14, підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового Кодексу України, ТОВ «Бондарево» занижено податок на прибуток в сумі 1125 764 грн. у т.ч.: 4 квартал 2010року в сумі 598901 грн.; 4 квартал 2011 року - 319817 грн.; 2 квартал 2012 року - 194 438 грн. 3 квартал року - 12608 грн. (а.с.47-48,т.1).

На підставі акту перевірки, Новомосковською ОДПІ було винесено податкові повідомлення-рішення від 13.06.2013р.:

- № 0000702202, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 2002053,75 грн., із них: 1601643,00 грн. - за основним платежем, 400410,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.8,т.1);

- № 0000712202, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 1327250,75 грн., із них: 125764,00 грн. - за основним платежем, 201436,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.7,т.1).

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, що передбачено ст.61 Конституції України.

Згідно п.75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.79.2 ст. 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Згідно з пп. 14.1.235 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України сільськогосподарський товаровиробник - це юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та-або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках, та водосховищах) та її переробкою на власну чи орендованих потужностях та здійснює операції з постачання.

Відповідно до п. 209.6 ст. 209 Податкового кодексу України сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Умови, за яких сільськогосподарське підприємство втрачає право застосування спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, встановлені пунктом 209.11 статті 209 Податкового кодексу України. Відповідно до вказаної норми, якщо суб'єкт спеціального режиму оподаткування поставляє протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових, періодів сукупно сільськогосподарські товари/послуги, питома вага яких перевищує 25 відсотків вартості всіх поставлених товарів/послуг, то на таке підприємство не поширюється спеціальний режим оподаткування, встановлений цією статтею. Таке підприємство зобов'язане визначити податкове зобов'язання з цього податку за підсумками звітного податкового періоду, в якому було допущено таке перевищення, і сплатити податок до бюджету в загальному порядку.

Таким чином, визначальним для встановлення права особи застосовувати спеціальний режим оподаткування, податком на додану вартість є дотримання сільськогосподарським товаровиробником критерію щодо питомої ваги сільськогосподарських товарів, яка має становити не менше 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом послідовних, звітних, податкових періодів сукупно.

При цьому, сільськогосподарськими, відповідно до пункту 209.7 статті 209 Податкового кодексу України, вважаються товари, зазначені у товарних групах 1 - 24 товарних позиціях 4101, 41022, 4103, 4301 згідно з УКТЗЕД, та послуги, які отримані в результаті, здійснення діяльності, на яку відповідно до пункту 209.17 вказаної статті, поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовлюються), а послуги надаються, безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

Відповідно, єдиними критеріями для віднесення товарів до сільськогосподарських цілей для застосування спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість є належність цих товарів до певної товарної групи, а також створення цих товарів у процесі діяльності, визначеної пунктом 209.17 статті 209 Податкового кодексу України (які також визначаються за відповідними групами класифікатора видів економічної діяльності).

Якщо товари відповідають визначеним товарним групам та отримані в результаті здійснення діяльності, що відповідає визначеним видам, вони є сільськогосподарськими і повинні враховуватися при визначенні питомої ваги сільськогосподарський товарів для цілей застосування спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість. При цьому недотримання, питомої ваги щодо реалізації сільськогосподарських товарів є єдиною підставою для застосування, до сільськогосподарського товаровиробника правил загального режиму оподаткування податком на додану вартість.

Відповідно до пункту 301.1 статті 301 Податкового кодексу України, платниками фіксованого сільськогосподарського податку - з урахуванням обмежень, встановлених пунктом 301.6 цієї статті, можуть бути сільськогосподарські, товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків

Умови, за яких сільськогосподарське підприємство втрачає право застосування спеціального податкового режиму з фіксованого сільськогосподарського податку, встановлені пунктом 308.6.2 статті 308 Податкового кодексу України. Відповідно до вказаної норми, реєстрація сільськогосподарського товаровиробника платником податку скасовується за рішенням податкового органу у разі встановлення за результатами документальної перевірки недотримання платником податку положень статті 301 цієї глави. При цьому такий платник податку зобов'язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування починаючи з наступного, місяця після місяця, у якому було встановлено таке порушення.

Як вбачається з акту перевірки, зазначено, що ТОВ «Бондарево» незаконно використовувало у період з 01.12.2009р. по 30.11.2012р. спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість діяльності у сфері сільського господарства та неправомірно користувався, статусом платника фіксованого сільськогосподарського податку.

Зазначені висновки акту перевірки, відповідачем зроблено на підставі того, що на момент складання податкової звітності у періоді з 01.12.2009р. по 30.11.2012р. ТОВ «Бондарево» не мало документів податкового і бухгалтерського обліку, які б підтверджували власне виробництво сільськогосподарської продукції рослинництва, в результаті чого незаконно і безпідставно формувало показники податкової звітності, і використання спеціального режиму оподаткування податком па додану вартість у сфері сільського господарства та спеціального податкового режиму з фіксованого сільськогосподарського податку, а також незаконно набув та користувався статусом сільськогосподарського підприємства, як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість та незаконно набув та користувався статусом суб'єкта спеціального податкового режиму з фіксованого сільськогосподарського податку.

В ході судового розгляду судом встановлено, що в період з 01.12.2009р. по 30.11.2012р. основним видом діяльності ТОВ «Бондарево» була діяльність у сфері сільського господарства, а саме вирощування зернових, та технічних культур (код підгрупи 01.11 за «КВЕД-2010»). Питома вага вартості сільськогосподарських товарів (товарна група 10 «зернові культури» згідно з УКТ ЗЕД) становила приблизно 95,7 відсотків вартості всіх товарів, поставлених ТОВ «Бондаревою за перевіряємий період. Для здійснення цієї діяльності підприємство має усі необхідні ресурси, а саме :

- посівні площі - земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які використовувались у вирощуванні зернових на підставі договорів оренди, які зареєстровані згідно встановленого порядку;

- необхідну кількість власної спеціалізованої сільськогосподарської техніки;

- необхідну кількість трудових ресурсів (середньооблікова чисельність на підприємстві складає 19 робітників, у т.ч. безпосередньо виконують роботу на полях 13 чол.);

- операції придбання насіння, добрив, пального-запчастин для техніки, підтвердженні первинними документами; наявність договорів на зберігання зерна на елеваторах, та інше.

Зазначені обставини підтверджуються письмовими доказами, що містяться в матеріалах справи.

Судом встановлено, що для проведення перевірки позивачем, окрім зазначених вище документів, також були надані всі необхідні первинні документи по факту здійснення ним виробництва сільськогосподарської продукції, на підставі яких відображено на рахунках бухгалтерського обліку операції з вирощування та подальшого обігу зернових культур, а саме:

- акти на оприбуткування поточних біологічних активів рослинництва, оцінених за справедливою вартістю (форма ПБАСГ-1);

- акти про використання мінеральних, органічних мінеральних добрив та засобів хімічного захисту рослий (ВЗСГ-З);

- акти витрат насінне і садивного матеріалу (форма ВЗСГ-4);

- технологічні карти полів;

- ТТН, подорожні листи вантажного автомобіля;

- акти при йому-передачі продукції на елеватори, складські квитанції руху зерна;

- первинні документи на придбання насіння, добрив, пального, запчастин для техніки (договори, накладні, податкові накладні, банківські документи, та ін.);

сертифікати якості на насінна та добрива.

Зазначені обставини підтверджуються письмовими доказами, що містяться в матеріалах справи.

Вищезазначені документі складені та відображені на бухгалтерських рахунках, у відповідності з вимогами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»; Положеннях про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, ь затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 N 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95р. за № 168/704; Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку біологічних активів, затверджених наказом Міністерства фінансів Україна від 29.12.2006 N 1515; Методичних рекомендацій щодо застосування спеціалізованих форм первинних документів обліку довгострокових та поточних біологічних активів в сільськогосподарських підприємствах, затверджених наказом Міністерства аграрної політики Укради № 73 від 21.02.2008р., ПБО № 30 «Біологічні активи» затверджена наказом Міністерства фінансів України від 18-11.2005р. № 790.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем для проведення перевірки були надані всі необхідні первинні та бухгалтерські документи для підтвердження факту здійснення діяльності по вирощуванню зернових культур (код 01.11 за КВЕД-2010). Вся продукція була вирощена на орендованих земельних ділянках, та є сільськогосподарською (товарна група 10 «зернові культури» згідно з УКТ ЗЕД). Питома вага вартості сільськогосподарських товарів становить понад 95 відсотків вартості всіх товарів, поставлених ТОВ «Бондарево» за перевіряємий період.

Крім того, перевіркою підтверджено факт відсутності придбання позивачем сільськогосподарської продукції у сторонніх суб'єктів господарювання або фізичних осіб, що свідчить про здійснення діяльності по вирощуванню зерновик культур безпосередньо сільськогосподарським товаровиробником - ТОВ «Бондарево».

Таким чином, позивачем додержано всі необхідні критерії для підтвердження статусу сільськогосподарського товаровиробника, віднесення товарів до сільськогосподарських цілей для застосування спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість та фіксованим сільськогосподарським податком, а у відповідача відсутні підстави для застосування будь-яких негативних наслідків до ТОВ «Бондарево», у зв'язку з ненаданням документів, які не мають відношення до податкового обліку.

Отже, висновки, викладені в акті перевірки відносно відсутності у позивача факту власного вирощування сільськогосподарських культур є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.

В ході судового розгляду судом встановлено, що відповідно до умов договору з ТОВ «Аякс» № 3 від 08.07.2011р. (а.с.113-119,т.4), ТОВ «Бондарево» було завезено на елеватор для зберігання кукурудзу на кормові потреби у кількості 1 000,00 тонн згідно складських квитанцій, які є документами складського обліку елеватора у відповідності зі ст. 3 Наказу Міністерства аграрної політики від 27.06.2003р., № 198 «Про затвердження Положення про обіг складських документів на зерно».

Вказане зерно було реалізовано ПрАТ «Рамбурс» (код ЄДРПОУ 22936370), про що свідчать надані до перевірки видаткові, податкові накладні та інші документи, щодо відображення цієї операції в бухгалтерському обліку ТОВ «Бондарево» на рахунках Д-т 361 К-т 70.

Відповідно до договору з ТОВ «Аякс» № 3 від 09.07.2010р. (а.с.70-78,т.4), ТОВ «Бондарево» було завезено на елеватор для зберігання соняшник у кількості 92 564 кг згідно складських квитанцій на зерно, які є документами складського обліку елеватора у відповідності зі ст. 3 Наказу Міністерства аграрної політики від 27.06.2003 р., № 198 «Про затвердження Положення про обіг складських документів на зерно». У бухгалтерському обліку позивача вказане зерно було оприбутковане на бухгалтерському рахунку № 26 «Готова продукція».

Судом встановлено, що аналітичний облік ведеться на підприємстві у розрізі видів зернових культур та у розрізі зазначених складських квитанцій. З метою проведення операції доробки зазначеного соняшника (очищення, сушіння і т.д.) на елеваторі було видано відповідне розпорядження. Після обробки, соняшник було переоформлено на елеваторі з іншими показниками його якості. На підставі зазначених операцій залишок оприбуткованого соняшника на підприємстві не змінювався, про що свідчить надані для перевірки журнали-ордера та аналітичні відомості по рахунку № 26 «Готова продукція», первинні документи.

Зазначені обставини підтверджуються письмовими доказами, що містяться в матеріалах справи.

Отже, висновки відповідача про неоприбуткування соняшника за цією операцією є безпідставними.

Крім того, документи, отримані відповідачем від ТОВ «Аякс», якими відповідач обґрунтовує висновки викладені в акті перевірки є додатковими документами, складського обліку на елеваторах, та не є первинними, документами в розумінні норм законодавства про бухгалтерський облік та податкового законодавства, на підставі яких робиться запис про господарську операцію поставки в бухгалтерському обліку та на підстав яких формується податковий облік підприємства.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцію є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно з п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Аналіз вищезазначених норм законодавства, яке регулює порядок формування податкового кредиту, не передбачають позбавлення платника податків права на формування податкового кредиту в разі порушення його контрагентами вимог податкового законодавства по ланцюгу постачання.

Крім того, як встановлено в ході судового розгляду, у діях ТОВ «Бондарево» при укладанні договорів з контрагентами була наявна господарська мета, що свідчить про фактичне здійснення господарських операцій.

Отже, доводи відповідача стосовно заниження ТОВ «Бондарево» податку на прибуток підприємств та заниження податку на додану вартість є такими, що суперечать письмовим доказам наявним в матеріалах справи.

Також, необхідно зазначити, що відповідно п. 57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі «Булвес» АД проти Болгарії від 22 січня 2009 року судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі.

Позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань. Такі вимоги, відповідно до зазначеного рішення Європейського суду з прав людини є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Оцінуючи, усі доказі дослідженні судом в ході судового розгляду у їх сукупності, суд приходить до висновку, що ТОВ «Бондарево» не було допущено порушень викладених в акті перевірки від 19.04.2013р. № 144/222/20240580 про результати позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «Бондарево» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.12.2009р. по 30.11.2012р. валютного та іншого законодавства за період з 01.12.2009р. по 30.11.2012р., а тому податкові повідомлення-рішення від 13.06.2013р. №0000702202 та №0000712202 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України з Державного бюджету України підлягають стягненню на користь позивача судові витрати у розмірі 2294,00 гривень.

Керуючись ст.ст.8,10,11,12,18,69,94,128,158-163,167,186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Керуючись Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 13.06.2013р.: № 0000702202, яким збільшено Товариству з обмеженою відповідальністю «Бондарево» суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 2002053,75 грн., із них: 1601643,00 грн. - за основним платежем, 400410,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, та № 0000712202, яким збільшено Товариству з обмеженою відповідальністю «Бондарево» суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 1327250,75 грн., із них: 125764,00 грн. - за основним платежем, 201436,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бондарево» в рахунок повернення судового збору 2294.00 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Куделько