Ухвала суду № 35845954, 28.11.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2013 року Справа № 130765/12

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Макарика В.Я.

суддів - Глушка І.В. Большакової О.О.

за участю секретаря судового засідання - Ливак М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01.06.2012р. по справі № 2а-912/12/1370 за позовом публічного акціонерного товариства «Миколаївцемент» до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Миколаївцемент» звернулося до суду з позовом до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові № 0001522361 від 15.11.2011 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 01 червня 2012 року позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові №0001522361 від 15.11.2011р.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Миколаївцемент» (Львівська область м. Миколаїв вул. Стрийське шосе 1 ЄДРПОУ 00293025) судовий збір в сумі 2149 (дві тисячі сто сорок дев'ять) грн.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Львові оскаржила її в апеляційному порядку та просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01.06.2012 p. по праві № 2а-912/12/1370 та прийняти нову, якою повністю відмовити в задоволенні позовних вимог ПАТ Миколаївцемент».

Апелянт вважає, що постанова першої інстанції є незаконною виходячи з наступного. Суд зазначає про порушення ДПА у Львівській області встановленого порядку розгляду скарги. А саме ДПА у Львівській області необгрунтовано залишила скаргу без розгляду, оскільки жодного строку щодо термінів подачі скарги позивачем не пропущено.

Як свідчать обставини справи скарга ПАТ «Миколаївцемент» від 01.12.11р. (Вх. ДПА у Львівській обл.. від 13.12. і 1р. №4626/10 ) здана на поштове відділення зв'язку 07.12.1 з порушенням законодавчо встановленого десятиденного строку для подання скарги (п.56.3 с/г.56 України) після отримання податкового повідомлення рішення. Податкове повідомлення рішення отримано платником 18.11.2011р.(ним не заперечується.) Таким чином ДПА у Львівській області правомірно відповідно до п. 56.7. ст. 56 ПК України залишила скаргу позивача без розгляду.

Важає ,що судом не вірно застосовано п. 8.3. Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, а саме 30 денний строк відповідно до даного положення поширюється на:

а) суми грошового зобов'язання по платі за землю, нарахованій органами державної податкової служби фізичним особам;

б) рішення про: розподіл суми грошових зобов'язань або податкового боргу між платниками податків, що виникають у результаті реорганізації;

погашення грошових зобов'язань або податкового боргу, забезпечених податковою заставою до проведення такої реорганізації;

встановлення солідарної відповідальності за сплату грошових зобов'язань платника податків, який реорганізується, щодо всіх осіб, утворених у процесі реорганізації, що тягне за собою застосування режиму податкової застави щодо всього майна таких осіб;

поширення права податкової застави на майно платника податків, який створюється шляхом об'єднання інших платників податків, якщо один або більше з них мали грошові зобов'язання або податковий борг, забезпечений податковою заставою.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідачем 04.11.2011р. проведено перевірку Публічного акціонерного товариства «Миколаївцемент» з питань дотримання вимог регулювання обігу готівки, про що складено акт № 003418 від 04.11.2011 року.

За результатами перевірки та на підставі складеного акта відповідачем 15.11.2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0001522361 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 480643,8 грн.

Згідно акта перевірки, допущене позивачем порушення полягає у не оприбуткуванні готівкових коштів в касу підприємства на загальну суму 96128,76 грн.

Відповідно до п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні затвердженого постановою Національного банку № 637 від 15.12.2004 (далі - Положення № 637), «Уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Порядок ведення Книг обліку розрахункових операцій визначений наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 року N 614 "Про порядок реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок", згідно п. 7.5 якого, використання книги обліку розрахункових операцій, зареєстрованої на РРО, передбачає зокрема:

наявність книги обліку розрахункових операцій на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО;

підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО;

щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при ньому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.

В акті перевірки (пункт 2.2.14. Додаткова інформація) відповідачем вказано, що:«перевіркою встановлено не оприбуткування готівкових коштів в касу підприємства на загальну суму 96 128,76 грн. , а саме не оприбуткована готівка згідно касових ордерів, що мало місце 01, 02, 03 листопада 2011 року.

Судом першої інстанції було встановлено, що наявність у позивача зареєстрованої книги обліку розрахункових операцій №1302004510 «р»/1, відповідно суми готівкових коштів оприбутковуються - проводяться через касовий апарат, відображаються в касовій книзі та книзі ОРО, підклеюються фіскальні звітні чеки на відповідних сторінках книги ОРО, щоденно виконуються записи про рух готівки та суми розрахунків, тощо.

Позивачем 01.11.2011 року отримано та оприбутковано 19988,32 грн. (прибутковий ордер № 346 від 01.11.2011), здійснено облік зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у касовій книзі та у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО про що свідчить Z звіт за 01.11.2011. В той же день вказану суму готівкової виручки (готівки) здано для зарахування на банківський рахунок підприємства, що підтверджується відповідним фіскальним чеком, видатковим касовим ордером та супровідною відомістю до сумки з готівкою № 96 від 01.11.2011 р.

02.11.2011 року позивачем отримано та оприбутковано 19988,32 грн. (прибутковий ордер № 347 від 02.11.2011), здійснено облік зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у касовій книзі та у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО про що свідчить Z звіт за 02.11.2011. В той же день вказану суму готівкової виручки (готівки) здано для зарахування на банківський рахунок підприємства, що підтверджується фіскальним чеком, видатковим касовим ордером та супровідною відомістю до сумки з готівкою № 97 від 01.11.2011 р.

03.11.2011 року позивачем отримано по чеку в банку готівку на загальну суму 34 821,80 (для оплати відрядних витрат 31806,28 та господарських витрат 3015,52 грн.) та виручку в сумі 21330,32 грн., здійснено облік зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у касовій книзі та облік виручки (21330,32 грн.) у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО про що свідчить Z звіт за 03.11.2011. В той же день суму готівкових коштів отриманих для відрядних витрат та господарських витрат виплачено працівникам з оформленням Відомостей на виплату грошей № 374, 375 від

01.11.2011 року з наявними підписами людей про отримання готівкових коштів та видаткових касових ордерів. Сума готівкової виручки в той же день здана для зарахування на банківський рахунок підприємства, що підтверджується відповідним фіскальним чеком, видатковим касовим ордером та супровідною відомістю до сумки з готівкою № 98 від 01.11.2011 р.

Отримання позивачем 01.11.2011р., 02.11.2011р., та 03.11.201р. готівкових коштів що підтверджується Z звітами, вклеєними в КОРО, (оригінали оглянуті судом у судовому засіданні). Отже позивачем проведено облік готівки в касі на суму її фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій, а тому висновок відповідача про порушення позивачем п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні затвердженого постановою Національного банку № 637 від 15.12.2004р. є помилковим і спростовується зібраними судом у справі доказами.

Відповідно до п. 57.2 ст. 57 Податкового кодексу України, у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі, а якщо такі строки не визначено, - протягом ЗО календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.

Оскільки у податковому повідомленні-рішенні є посилання на п.57.2 ст. 57 ПК України, відповідач тим самим зазначає, що нарахована позивачу сума штрафних санкцій не пов'язана з порушенням податкового законодавства.

Згідно з п. 56.12. ст. 56 ПК України, якщо відповідно до цього Кодексу контролюючий орган самостійно визначає грошове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, такий платник податків має право на адміністративне оскарження рішень контролюючого органу протягом 30 календарних днів, що настають за днем надходження податкового повідомлення-рішення (рішення) контролюючого органу.

Скарга позивача на податкове повідомлення рішення від 15.11.2011р. отримана ДПА у Львівській області 13.12.2011 року, де зазначається в рішенні ДПА у Львівській області від 15.12.2011р.. Відтак позивачем скарга подана у строк передбачений п. 56.12. ст..56 ПК України.

Відповідно до статті 56.9. ПК України - керівник (або його заступник) відповідного контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.

Відповідно до статті 56.7. ПК України, у разі порушення платником податків вимог пунктів 56.3 і 56.6 подані ним скарги не розглядаються та повертаються йому із зазначенням причин повернення.

В матеріалах справи відсутнє рішення податкового органу про повернення скарги позивачу, яка була прийнята до розгляду та щодо якої приймалось рішення про продовженням строків розгляду.

Відповідно до частини 2 пункту 9 статті 56 ПК України - якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги в цілому суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи, тому суд першої інстанції зробив правильні висновки щодо відмови в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01.06.2012р. по справі № 2а-912/12/3370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя : В.Я. Макарик

Судді : І.В.Глушко

О.О.Большакова