Постанова № 35845888, 22.10.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2013 р.Справа № 2а-6195/12/1470Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Брагар В. С. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Потапчука В.О.

- Семенюка Г.В.,

при секретарі - Журкіній І.І.,

за участі: представник позивача - Торлопова В.О. (довіреність від 20.02.2013 р.),

представник позивача - Сенік С.І. (довіреність від 08.10.2013 р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 травня 2013 року по справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Миколаївський комбінат хлібопродуктів» до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 12.11.2012 року № 0001072301,-

В С Т А Н О В И Л А :

Публічне акціонерне товариство «Миколаївський комбінат хлібопродуктів» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 12.11.2012 року № 0001072301.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2013 року адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Миколаївський комбінат хлібопродуктів» задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 12.11.2012 року № 0001072301.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову, наголошуючи, зокрема, на правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, з підстав викладених в поданій апеляційній скарзі.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача та просив залишити останню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, з 23.03.2012 року по 08.05.2012 року відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.12.2011 року.

16.05.2012 року за результатами перевірки відповідачем було складено акт № 1007/22-100/00952114, у висновках якого крім іншого зазначено, що позивачем порушено п. 3.1 ст. 3, п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994 року, п. 134.1 ст. 134, п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 3071113 грн. в ІІ-ІV кварталах 2011 року.

05.06.2012 року на підставі даного акту відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000392301, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 3071113 грн.

14.06.2012 року позивач, в адміністративному поряду, оскаржив вказане рішення до ДПС у Миколаївській області.

08.08.2012 року ДПС у Миколаївській області, рішенням про результати розгляду скарги, залишено без змін податкове повідомлення-рішення № 0000392301.

14.08.2012 року позивач, в адміністративному поряду, оскаржив рішення ДПС у Миколаївській області до ДПС України.

04.09.2012 року ДПС України, рішенням про результати розгляду повторної скарги, частково скасувала податкове повідомлення-рішення № 0000392301.

12.11.2012 року відповідач, на підставі рішення ДПС України, прийняв податкове повідомлення-рішення № 0001072301, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 39455 грн.

Позивач не погодившись з вказаним рішенням податкового органу звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спірне питання та задовольняючи позовні вимоги ПАТ «Миколаївський комбінат хлібопродуктів», суд першої інстанції виходив з того, що позивач правомірно відніс до валових витрат, витрати на придбання товару у ТОВ «Де-Лонга», а тому спірне податкове повідомлення - рішення є безпідставним та таким, що підлягає скасуванню.

Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, колегія суддів наголошує, що в межах дослідження питання, зокрема, правомірності формування валових витрат, слід враховувати наявність, по-перше, належних договорів на надання певних послуг, поставку товару чи інше, по-друге, відповідних документів на підтвердження виконання таких договорів та зв'язку понесених витрат з господарською діяльність підприємства, зокрема, актів виконаних робіт та інших додаткових документів, які передують підписанню цих актів в підтвердження конкретних обсягів, змісту наданих послуг, товарів, по-третє, податкової накладної на оплату послуг, товарів, по-четверте, реальне подальше використання послуг, товарів у господарській діяльності та збільшення обсягів виробництва, продаж й конкретні результати від цього.

Однак, первинні документи, надані позивачем, зокрема, на підтвердження реальності та фактичності виконання господарських операцій з контрагентом - ТОВ «Де-Лонга» не відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а також Положенню про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (зі змінами та доповненнями).

Так, з матеріалів справи вбачається, що Дружинець В.В. - директор ТОВ «Де-Лонга» (підписи якого містяться на наданих позивачем первинних документах) ні якого відношення до діяльності підприємства не має, тому, що погодився на використання свого паспорта для створення фіктивного підприємства.

Директор ТОВ «Де-Лонга» з 06 жовтня 2010 року знаходиться в місцях позбавлення волі і відповідно фізично не мав можливості підписувати будь-які накладні та укладати будь-які договори (а.с.118-119).

Постановою від 02 серпня 2011 року порушено кримінальну справу за фактом створення суб'єкта підприємницької діяльності ТОВ «Де-Лонга» з метою прикриття незаконної діяльності за ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України.

Також до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням ТОВ «Де-Лонга». Свідоцтво платника ПДВ анульовано.

Таким чином, ТОВ «Де-Лонга», зареєстроване в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України і Реєстрі платників податку на додану вартість за зверненням невстановлених осіб від імені особи, яка заперечує свою участь у створенні та діяльності даного підприємства, зокрема, й у підписанні будь-яких первинних документів, а відтак виписані від його імені договори та податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважною особою звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, та не можуть бути підставою для формування валових витрат.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 05.03.2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафта» до Шосткинської Міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області про визнання висновків перевірки неправомірними, визнання чинним договору, та скасування податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів наголошує, що позивач жодним чином не спростував в судовому засіданні твердження представника відповідача, щодо відсутності у ТОВ «Де-Лонга» можливості виконання робіт/послуг (відсутності техніки, трудових ресурсів, тощо). При цьому, враховуючи особливості виконуємих робіт, які потребують спеціальної техніки та матеріалів, трудових ресурсів, колегія суддів вважає, що позивач не міг бути не обізнаним про статус своїх контрагентів.

Також, колегія суддів відхиляє доводи позивача щодо того, що надані ним первинні документи є безперечними доказами правомірності формування ним валових витрат, оскільки вказані документи, за відсутності інших доказів, які б підтверджували фактичне отримання придбаного товару, самі по собі не можуть беззаперечно підтверджувати право платника на формування валових витрат, та не можуть бути взяті колегією суддів до уваги, оскільки б це призвело до формального вирішення справи.

На підставі наведеного колегія суддів приходить до висновку, що позивачем належним чином не доведено товарність господарських операцій з ТОВ «Де-Лонга», що, виходячи з положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), а також Податкового кодексу України, свідчить про безпідставне формування ним валових витрат за рахунок таких операцій.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при розгляді справи порушено норми матеріального та процесуального права, не повно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, що в свою чергу призвело до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судове рішення відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з прийняттям по справі нової постанови про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, судова колегія -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2013 року - задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2013 року по справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Миколаївський комбінат хлібопродуктів» до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 12.11.2012 року № 0001072301 - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Миколаївський комбінат хлібопродуктів» до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 12.11.2012 року № 0001072301 - залишити без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з моменту набрання законної сили.

Головуючий суддя: /М.П. Коваль/

Суддя: /В.О. Потапчук/

Суддя: /Г.В. Семенюк/