Рішення № 35845357, 02.12.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" грудня 2013 р.Справа № 916/2811/13За позовом: Публічного акціонерного товариства "Одесагаз";

До відповідача: Кам'янської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області;

Про стягнення 17 599,26 грн.

Суддя Оборотова О.Ю.

Представники:

від позивача: Саєнко Р.К. - довіреність від 27.08.13р.;

від відповідача: Драганська Г.Ф. - довіреність від 11.11.13р.; Лефтеров І.О. - на підставі рішення від 08.11.2010р.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Публічне акціонерне товариство "Одесагаз" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою в якій просить стягнути з Кам'янської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області заборгованість у сумі 76 290,34 грн., яка складається з суми основного боргу 58 573,51рн., пені в сумі 14 643,37грн., 3% річних в сумі 3073,46 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.10.2013р. було порушено провадження у справі № 916/2811/13.

11.11.2013р. до господарського суду Одеської області від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 17 599,26грн., яка складається з суми 3% річних - 3020,49грн. та пеня - 14 578,77грн.

02.12.2013р. до господарського суду Одеської області від відповідача надійшов відзив на заяву про зменшення позовних вимог.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 02.12.2013р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

22.01.2013 року між Публічним акціонерним товариством "Одесагаз" (Постачальник) та Кам'янської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області (споживач) укладено договір на розподіл та постачання природного газу за регульованим тарифом для бюджетних установ та організацій №008486-Б (2013), предметом якого є Постачальник транспортує розподільчими трубопроводами та постачає природний газ Споживачу в обсягах і порядку, передбачених Договором для забезпечення потреб Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених Договором. Газ передається на пунти споживання, обладнанні промисловими вузлами обліку (з коректором) та розташовані за адресою: с. Камянка, вул Димитрова, 46.

На виконання умов договору ПАТ "Одесагаз" було поставлено Кам'янської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області газ: в січні 2013р. - 61,680куб.м. за ціною 4713,70грн. за 1000куб.м. на загальну суму 243 604,02грн.; в лютому 2013р. - 34,500куб.м. за ціною 4713,70грн. за 1000куб.м. на загальну суму 162622,65грн.; в березні 2013р. - 24,598куб.м. за ціною 4713,70грню за 1000куб.м. на загальну суму 115 947,59грн.; в квітні 2013р. - 1,514куб.м. за ціною 4713,70грн. за 1000куб.м. на загальну суму 7136,54грн. Поставка газа підтверджується актами приймання - передачі природного газу від 31.01.2013р., 28.02.2013р., 31.03.2013р., 30.04.2013р. підписанами обома сторонами.

Відповідачем частково було погашено заборгованість перед позивачем. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає- 58 573,51грн.

Відповідно до п. 6.2.2. договору №008486-Б (2013) від 22.01.2013р. у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 Договору, із Споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченного платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ст. 625 Цивільного Кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний, сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, розмір 3% річних складає - 3073,46грн. та розмір пені 14 643,37грн.

Враховуючи вищенаведені обставини, Публічне акціонерне товариство "Одесагаз" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Кам'янської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області про стягнення заборгованості у розмірі 76 290,34 грн., яка складається з суми основного боргу 58 573,51рн., пені в сумі 14 643,37грн., 3% річних в сумі 3073,46 грн.

11.11.2013р. до господарського суду Одеської області від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 17 599,26грн., яка складається з суми 3% річних - 3020,49грн. та пені - 14 578,77грн.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 2 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

22.01.2013 року між Публічним акціонерним товариством "Одесагаз" (Постачальник) та Кам'янської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області (споживач) укладено договір на розподіл та постачання природного газу за регульованим тарифом для бюджетних установ та організацій №008486-Б (2013), предметом якого є: Постачальник транспортує розподільчими трубопроводами та постачає природний газ Споживачу в обсягах і порядку, передбачених Договором для забезпечення потреб Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених Договором. Газ передається на пунти споживання, обладнанні промисловими вузлами обліку (з коректором) та розташовані за адресою: с. Камянка, вул Димитрова, 46.

Щодо вимоги позивача, а саме стягнення пені в сумі 14 578,77грн. та 3% річних в сумі 3073,46 грн. з відповідача, суд зазначає наступне, що відповідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 6.2.2. договору №008486-Б (2013) від 22.01.2013р. у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 Договору, із Споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченного платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 233 Господарського кодексу України передбачено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частина 3 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Стаття 83 Господарського кодексу України надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Зі змісту наведених норм випливає, що вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Ретельно дослідивши обставини справи та правовідносини сторін, враховуючи статус відповідача, ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, суд дійшов висновку шляхом зменшення розміру пені до 7289,38 грн. та задовольнити вимогу позивача щодо стягнення 3% річних у сумі 3073,46грн. за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Підсумовуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Одесагаз" є обґрунтованими, законними та підлягають частковому задоволенню.

При цьому, вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами по справі, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України - якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Частиною 5 п. 4.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26 грудня 2011 року передбачено, що зменшення розміру позовних вимог згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" є підставою для повернення відповідної суми судового збору; що ж до інших судових витрат, то в такому разі вони у відповідній частині покладаються на позивача. Якщо ж таке зменшення пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судові витрати у відповідній частині з урахуванням припису частини другої статті 49 ГПК покладаються на відповідача.

Аналогічна правова позиція також міститься і у п. 4.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013р.

Враховуючи викладене, судові витрати підлягають віднесенню на відповідача, згідно зі ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 50, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги- задовольнити частково.

2. Стягнути з Кам'янської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області (68643,

Одеська обл, Ізмаїльський район, с. Камянка, вул Суворова, 4г, код ЄДРПОУ 04378511, р/р 31426000700219 в ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011) на користь Публічного акціонерного товариства "Одесагаз" (65003, м. Одеса, вул. Одарія, б. 1, код ЄДРПОУ 03351208) - заборгованість у сумі - 10 395,14 грн., яка складається з пені у сумі -7289,38 грн. 3% річних у сумі 3073,46грн.; витрати по сплаті судового збору на суму 1720,50грн.

3. В решті позову - відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 06.12.2013р.

Суддя Оборотова О.Ю.