Рішення № 35845225, 09.12.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.12.2013 р. Справа № 914/3972/13

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Електрум ЛТД» (м. Фастів, Київська обл.)

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Петровича Володимира Ігоровича (м. Львів)

про: стягнення 36370,00 грн. суми основного боргу, 3273,30 грн. - 3% річних та 1782,13 грн. інфляційних втрат

Суддя: В.М. Пазичев

При секретарі: В.С. Пшеничній

Представники:

від позивача: Не з'явився.

від відповідача: Не з'явився.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Електрум ЛТД» (м. Фастів, Київська обл.) до Фізичної особи-підприємця Петровича Володимира Ігоровича (м. Львів) про стягнення 36370,00 грн. суми основного боргу, 3273,30 грн. - 3% річних та 1782,13 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 24.10.2013 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 30.10.2013 року. Ухвалою суду від 30.10.2013 року розгляд справи відкладено до 06.11.2013 року, у зв'язку з неявкою представників сторін. Ухвалою суду від 06.11.2013 року розгляд справи відкладено до 13.11.2013 року, у зв'язку з неявкою представників сторін. Ухвалою суду від 13.11.2013 року розгляд справи відкладено до 26.11.2013 року, у зв'язку з неявкою представників сторін. Ухвалою суду від 26.11.2013 року розгляд справи відкладено до 03.12.2013 року, у зв'язку з уточненням адреси відповідача та його відсутністю. Ухвалою суду від 03.12.2013 року розгляд справи відкладено до 09.12.2013 року, у зв'язку відсутністю представника відповідача.

Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 24.10.2013 року, про відкладення від 30.10.2013 року, 06.11.2013 року, від 13.11.2013 року, від 26.11.2013 року, від 03.12.2013 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча і був своєчасно, належним чином, відповідно до ст.64 ГПК України, повідомлений про час, місце і дату розгляду справи, про що свідчить копія реєстру №1622 відправлення рекомендованої кореспонденції за 03.12.2013 року, а явка позивача була визнана судом та визначена в ухвалах суду обов'язковою.

19.11.2013 року за вх.№48991/13 позивач подав пояснення по суті позовних вимог.

26.11.2013 року за вх.№49903/13 позивач подав клопотання про допущену описку у позовній заяві відносно адреси відповідача ФОП Петровича В.І., а саме: вважати правильною адресу відповідача - ФОП Петровича В.І.: вул. Наукова, 56, кв. 45, м. Львів, 79060.

03.12.2013 року за вх.№51376/13 позивач подав клопотання про долучення додаткових доказів до матеріалів справи.

03.12.2013 року за вх.№51378/13 позивач подав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 24.10.2013 року, про відкладення від 30.10.2013 року, від 06.11.013 року, від 13.11.2013 року, від 26.11.2013 року, від 03.12.2013 року не виконав, явку повноважного представника не забезпечив, хоча і був своєчасно, належним чином, відповідно до ст.64 ГПК України, повідомлений про час, місце і дату розгляду справи, про що свідчить копія реєстру №1621 відправлення рекомендованої з повідомленням кореспонденції за 03.12.2013 року, а явка відповідача була визнана судом та визначена в ухвалах суду обов'язковою.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст. 85 ГПК України, рішення виготовлено та підписано 09.12.2013 року.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

Як зазначено у позовній заяві, 29 жовтня 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Електрум ЛТД" (надалі - позивач), відповідно до видаткової накладної №006217 Л від 29.10.2009 р., поставило Фізичній особі-підприємцю Петровичу Володимиру Ігоровичу наступний товар:

світильник люмінесцентний РRIZМА-136РС/РS ІР65 (артикул В-FW-1388) у кількості 595 штук за ціною 80,00 грн. за штуку;

конденсатор ЕLМ 18 мкф 250V (артикул 32-0002) у кількості 150 штук за ціною 12,50 грн. за штуку.

Загальна вартість поставленого товару становила 49475,00 грн. без ПДВ, крім того ПДВ 20% - 9895,00 грн., всього з ПДВ 20% - 59370,00 грн.

Позивач зазначає, що оплата наведеного вище товару здійснювалася відповідачем наступним чином: 20000,00 грн. було сплачено 30.10.2009 р., а 3000,00 грн. було сплачено 19.10.2010 р.

Таким чином, на думку позивача, як постачальник, ТОВ «Електрум ЛТД» добросовісно та належним чином виконало свої обов'язки щодо поставки відповідачеві товару, натомість Фізична особа-підприємець Петрович Володимир Ігорович не виконав обов'язки з повної оплати за поставлений товар, що призвело до заборгованості перед ТОВ «Електрум ЛТД», яка станом на 18 жовтня 2013 року склала 36370 (тридцять шість тисяч триста сімдесят) грн. 00 коп.

Позивач звертає увагу на те, що кількість днів прострочки сплати ФОП Петровичем Володимиром Ігоровичем заборгованості за видатковою накладною №006217_Л від 29.10.2009 р. за період з 19 жовтня 2010 року по 18 жовтня 2013 року складає 1095 днів. Таким чином, 3% річних складає 3273,30 грн.

Позивач зазначає, що, у відповідності до листа Верховного Суду України N 62-97р від 03.04.1997 р. „Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ", ним перемножено індекси інфляції за відповідні місяці, наведені вище (з урахуванням положення, що сума за період з 1 по 15 число місяця індексується з урахуванням цього місяця, а сума з 16 по 31 число - з наступного місяця) і отримано цифру 104,9. Таким чином, індекс інфляції за час прострочення сплати ФОП Петровичем Володимиром Ігоровичем заборгованості за видатковою накладною №006217_П від 29.10.2009 р. склав 1782,13 грн.

За твердженням позивача, ФОП Петрович Володимир Ігорович не вжив усіх заходів, необхідних для належного виконання зобов'язання з врахуванням інтересів другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу, тому вимоги ТОВ „Електрум ЛТД" до ФОП Петровича Володимира Ігоровича є законними та обгрунтованими.

Позивач наголошує, що заходи досудового врегулювання спору не проводилися та запобіжні заходи відповідно до розділу V Господарського процесуального кодексу України не вживалися.

На момент розгляду справи відповідач не подав доказів погашення боргу в повному обсязі, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, відзив на позов не подав.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші нравочини.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Згідно ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного кодексу. Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як встановлено в ході судового розгляду справи, 29 жовтня 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Електрум ЛТД", відповідно до видаткової накладної №006217 Л від 29.10.2009 р,. поставило Фізичній особі-підприємцю Петровичу Володимиру Ігоровичу наступний товар:

світильник люмінесцентний РRIZМА-136РС/РS ІР65 (артикул В-FW-1388) у кількості 595 штук за ціною 80,00 грн. за штуку;

конденсатор ЕLМ 18 мкф 250V (артикул 32-0002) у кількості 150 штук за ціною 12,50 грн. за штуку.

Загальна вартість поставленого товару становила 49475,00 грн. без ПДВ, крім того ПДВ 20% - 9895,00 грн., всього з ПДВ 20% - 59370,00 грн.

Оплата наведеного вище товару здійснювалася відповідачем наступним чином: 20000,00 грн. було сплачено 30.10.2009 р., а 3000,00 грн. було сплачено 19.10.2010 р.

Таким чином, як постачальник, ТОВ «Електрум ЛТД» добросовісно та належним чином виконало свої обов'язки щодо поставки відповідачеві товару, натомість Фізична особа-підприємець Петрович Володимир Ігорович не виконав обов'язки з повної оплати за поставлений товар, що призвело до заборгованості перед ТОВ «Електрум ЛТД», яка станом на 18 жовтня 2013 року склала 36370,00 грн. (тридцять шість тисяч триста сімдесят) грн. 00 коп.

Отже, судом встановлено, що сума основного боргу відповідача перед позивачем складає 36370,00 грн. (тридцять шість тисяч триста сімдесят) грн. 00 коп.

Згідно ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Отже, суд прийшов до виновку, що право вимоги позивача відносно відповідача настало в момент підписання видаткової накладної №006217 Л від 29.10.2009 р.

Згідно розрахунку позивача, кількість днів прострочки сплати ФОП Петровичем Володимиром Ігоровичем заборгованості за видатковою накладною №006217_Л від 29.10.2009 р. за період з 19 жовтня 2010 року по 18 жовтня 2013 року складає 1095 днів. Таким чином, у суду відсутні докази, що спростовують твердження позивача, що розмір 3% річних складає 3273,30 грн.

також, виходячи з долучених до справи доказів, розмір інфляційних втрат за час прострочення сплати ФОП Петровичем Володимиром Ігоровичем заборгованості за видатковою накладною №006217_Л від 29.10.2009 р. склав 1782,13 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Належних доказів наявності передбачених законом чи договором підстав для звільнення відповідача від відповідальності суду не надано.

На час розгляду справи, відповідач не подав докази погашення боргу в повному обсязі, позовні вимоги не заперечив, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач позовні вимоги не заперечив та не спростував, суд прийшов до висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Електрум ЛТД» (м. Фастів, Київська обл.) до Фізичної особи-підприємця Петровича Володимира Ігоровича (м. Львів) про стягнення 36370,00 грн. суми основного боргу, 3273,30 грн. - 3% річних та 1782,13 грн. інфляційних втрат є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів.

Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Як доказ сплати судових витрат, позивач подав платіжне доручення №2986 від 18.10.2013 року на суму 1720,50 грн. про сплату судового збору.

Господарські витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 43, 33, 43, 49, 75, 80, 82, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов - задоволити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Петровича Володимира Ігоровича (79060, м. Львів, вул. Наукова, 56, кв. 45, реєстраційний номер облікової картки платника податків 2509014691, № рахунку 26008335276001 у Західному ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк», м. Львів, МФО 325321) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Електрум ЛТД» (08500, вул. Транспортна, 2, м. Фастів, Київська обл., код ЄДРПОУ 34446878, п/р 2600441466 в ПуАТ «ФІДОБАНК» м. Києва, МФО 300175) заборгованість в розмірі 36370 (тридцять шість тисяч триста сімдесят) грн. 00 коп. суми основного боргу, 3273 (три тисячі двісті сімдесят три) грн. 30 коп. - 3% річних, 1782 (одна тисяча сімсот вісімдесят дві) грн. 13 коп. інфляційних втрат та судовий збір в сумі 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

3. Наказ видати, в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Суддя Пазичев В.М.