Постанова № 35844106, 05.12.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

05 грудня 2013 року Справа № 5019/1121/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Саврій В.А.

судді Мамченко Ю.А. ,

судді Дужич С.П.

при секретарі судового засідання Бугай Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної виконавчої служби України на ухвалу господарського суду Рівненської області від 04.11.13 р. у справі №5019/1121/12 (суддя Войтюк В.Р.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Тепелен" (м. Луцьк)

до відповідачів: 1) малого приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Інвест-VEZ" (м. Рівне)

2) державного комунального підприємства "Луцьктепло" (м. Луцьк)

про стягнення 28209851,77 грн. (скарга на дії ДВС)

За участю представників:

Позивача - Кочарян Віталій Вікторович ( довіреність № б/н від 15.10.2013 р. )

Відповідача 1 - не з'явився

Відповідача 2 - Наумчук Вячеслав Адамович ( довіреність № 846/08 від 11.02.2013 р.)

Органу ДВС - Іщук Наталія Володимирівна ( довіреність № 2.7-4.4/4.4/1857 від 19.12.2012 р.)

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 04.11.2013 р. у справі №5019/1121/12 (суддя Войтюк В.Р.) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Тепелен» до відповідачів: 1) малого приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Інвест-VEZ», 2) державного комунального підприємства «Луцьктепло» про стягнення 28209851,77 грн. (скарга на дії ДВС) - визнано неправомірною та скасовано постанову про зупинення виконавчого провадження №40022768 від 15.10.2013 р. старшого державного виконавця Кеди М.В.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, Державна виконавча служба України звернулася до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (арк.справи 20-24).

В апеляційній скарзі зокрема зазначає, що державний виконавець діяв у спосіб, визначений Законом України «Про виконавче провадження».

Оскільки, ДКП «Луцьктепло» внесено до реєстру підприємств паливо-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливо-енергетичного комплексу» та заборгованість яка виникла між ДКП «Луцьктепло» та ТзОВ «Тепелен» за постачання теплової енергії відповідно до договору №1 від 28.12.2007 р. на постачання теплової енергії, 15.10.2013 р. відповідно до п.15 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесено постанову про зупинення виконавчого провадження.

Вважає, що судом першої інстанції не враховано той факт, що заборгованість виникла внаслідок несплати теплової енергії, отриманої боржником згідно договору №1 від 28.12.2007 р. та додаткових угод, укладених між боржником - ДКП «Луцьктепло» та ТзОВ «Енергетична компанія «Луцьктеплоенерго» (перейменована 21.12.2009 р. на ТзОВ «Східноєвропейська теплоелектрогенеруюча компанія»). В подальшому було укладено декілька договорів про відступлення права вимоги боргу, внаслідок яких, право на вимогу боргу перейшло до стягувача за виконавчим документом. Таким чином, суд першої інстанції дійшов невірного висновку про можливість застосування рішення Конституційного суду України від 13.12.2012 р. у справі №1-26/2012 при вирішенні питання правомірності винесення постанови про зупинення виконавчого провадження ВП № 40022768 від 15.10.2013 р.

Вказує, що господарський суд Рівненської області дійшов невірного висновку про виникнення заборгованості у ДКП "Луцьктепло" перед ТзОВ "Тепелен", адже останні в жодних договірних відносинах не перебували.

На підставі викладеного просить суд ухвалу господарського суду Рівненської області від 04.11.2013р. у справі №5019/1121/12 скасувати, прийняти нове рішення яким відмовити в задоволенні скарги ТзОВ «Тепелен» у повному обсязі.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду 25.11.2013р. апеляційну скаргу Державної виконавчої служби України прийнято до провадження та призначено до слухання (арк.справи 19).

У судове засідання апеляційної інстанції 05.12.2013р. представник ТзОВ «Тепелен» подав письмовий відзив на апеляційну скаргу (арк.справи 33-34), у якому заперечує проти доводів скаржника, просить суд ухвалу від 04.11.2013р. у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

В обґрунтування своїх вимог у відзиві зокрема посилається на рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012р. у справі №1-26/2012. Також зазначає, що ухвалою господарського суду Рівненської області від 16.10.2013р. задоволено заяву ДКП «Луцьктепло», відстрочено виконання рішення господарського суду Рівненської області від 04.09.2012р. у даній справі до 15.03.2014р.

У судовому засіданні 04.12.2013р., представник органу ДВС підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, з підстав викладених в ній. Просить суд ухвалу господарського суду Рівненської області від 04.11.13 р. у справі №5019/1121/12 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні скарги ТзОВ "Тепелен".

Представник відповідача2 підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, а ухвалу прийняту судом першої інстанції вважає незаконною та необгрунтованою. Просить суд оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні скарги ТзОВ "Тепелен".

Представник позивача заперечив проти апеляційної скарги, вважає її безпідставною та необгрунтованою. Просить суд ухвалу господарського суду Рівненської області від 04.11.13р. у справі №5019/1121/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник відповідача1 у судове засідання 04.12.2013р. не з'явився, причини неявки не повідомив.

Враховуючи приписи ст. 101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, ст.102 ГПК України про строки розгляду апеляційної скарги та той факт, що неявка в засідання суду представників сторін, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого рішення, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача1.

Розглядом матеріалів справи встановлено.

У відділі примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України знаходиться на виконанні виконавчий документ №5019/1121/12 від 22.10.2012р. про стягнення солідарно з ДКП "Луцьктепло" та МПП "Виробничо-комерційна фірма "ІНВЕСТ-VEZ" на користь ТзОВ "Тепелен" 28 209 851, 77 грн. заборгованості та 64 380,00 грн. судових витрат (виконавче провадження № 40022768).

18.10.2013р. з сайту Єдиного реєстру виконавчих проваджень ТзОВ "Тепелен" стало відомо про винесення старшим державним виконавцем Кедою М.В. постанови про зупинення виконавчого провадження від 15.10.2013р. Постанова мотивована тим, що боржника ДКП "Луцьктепло" включено до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" від 23.06.2005р. № 2711- IV, зі Змінами від 15.05.2013 № 238-УІІ (21.10.2013 р. ТзОВ "Тепелен" отримало поштою повний текст постанови).

Згідно п.15 ч.1 ст.37, абз.5 ч.2 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру на визначений ЗУ "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" строк дії процедури погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає правомірними посилання господарського суду Рівненської області на рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012р. у справі № 1-26/2012, у яком КСУ дійшов висновку, що положення Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" не регулюють правовідносини стосовно погашення заборгованості, не визначеної у пункті 1.4. статті 1, зокрема такої, яка не стосується неповних розрахунків за енергоносії. Заборгованість ДКП «Луцьктепло» перед ТзОВ "Тепелен" виникла на підставі договору про відступлення права вимоги, а не через неповні розрахунки за енергоносії.

Згідно висновку, викладеного у рішенні Конституційного Суду України від 13.12.2012р. у справі №1-26/2012, внесення юридичної особи, незалежно від форми власності, до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, не є підставою для зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання рішень щодо стягнення з неї заборгованості, яка не стосується неповних розрахунків за енергоносії і не визначена Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Окрім того, у зв'язку із скрутним матеріальним становищем, ухвалою господарського суду Рівненської області від 16.10.2013р. задоволено заяву ДКП "Луцьктепло": відстрочено виконання рішення господарського суду Рівненської області від 04.09.2012р. у справі № 5019/1121/12 до 15.03.2014 року.

Як встановлено п.13 ч.1. ст.37 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення. За таких умов, ухвала господарського суду Рівненської області про відстрочення виконання судового рішення є обов'язковою і єдиною правовою підставою для зупинення виконавчого провадження.

Також, судом першої інстанції вірно зазначено, що виконанню може підлягати лише те рішення, строк виконання якого настав, однак, виконання рішення у справі було відстрочено, а тому зупинення провадження в такому випадку за вказаною ДВС України підставою не відповідає вимогам закону.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Доводи скаржника зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст..ст.104, 106 Господарського процесуального кодексу України для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали, тому суд апеляційної інстанції вважає, що ухвалу місцевого господарського суду винесено у відповідності до норм процесуального права і її слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної виконавчої служби України на ухвалу господарського суду Рівненської області від 04.11.2013р. у справі №5019/1121/12- залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Саврій В.А.

Суддя Мамченко Ю.А.

Суддя Дужич С.П.