Ухвала суду № 35844044, 05.12.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Чучко В.М.

Суддя-доповідач - Карпушова О.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2013 року справа №805/12431/13-а

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Василенко Л.А., Гімона М.М., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2013 року в адміністративній справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

27.08.2013р. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку про визнання протиправними дій із відкриття виконавчого провадження № 37817958 про стягнення з нього на користь Донецького міського центру зайнятості суми боргу у розмірі 4349,72грн., скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 37817958, зобов'язання винести та направити за належністю постанови про зняття арештів на грошові кошти, що містяться на поточних рахунках та про скасування арешту, накладеного на майно.

Позов обґрунтовано тим, що судове рішення про стягнення боргу ним оскаржено в касаційному порядку і строк пред'явлення виконавчого документа до виконання сплинув. Крім того, позивач зазначив, що державний виконавець протиправно виніс постанову про арешт коштів, бо не пересвідчився чи отримана ним постанова про відкриття виконавчого провадження.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 15.10.2013 у задоволені позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15.10.2013 року, як таку, що прийнято з порушенням норм матеріального права, та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Доводи апеляційної скарги аналогічні доводам позову.

Сторони, які належним чином були повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду справи, до суду не прибули, що, відповідно до ч.4 ст.196 КАС України, не є перешкодою для судового розгляду. Відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України справу розглянуто у порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що державним виконавцем ВДВС Київського РУЮ м. Донецька на підставі заяви стягувача 30.04.2013 р. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 37817958 щодо примусового виконання виконавчого листа № 2а/0570/10283/2012, виданого 01.04.2013 р. Донецьким окружним адміністративним судом на підставі постанови від 18.01.2013 року про стягнення з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Донецького міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття безпідставно отриманої допомоги по безробіттю в сумі 4349,72 грн. (а.с. 37,38).

02.08.2013 р. державним виконавцем прийнято постанову про арешт коштів боржника, які містяться на всіх поточних рахунках в АТ «Райффайзен Банк АВАЛЬ» в межах суми 4862,47 грн. (а.с.33).

Вищенаведені обставини, встановлені судом першої інстанції, перевірені і знайшли своє підтвердження при апеляційному розгляді справи.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про виконавче провадження» (надалі Закон № 606) визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Стаття 6 Закону № 606 визначає гарантії прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні . Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Згідно ч.3 вказаної статті рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

Статтею 25 Закону № 606 визначено порядок прийняття виконавчого документа до виконання.

Вимоги до виконавчого документа встановлені статтею 18 Закону № 606. Строки пред'явлення виконавчого документа на примусове виконання передбачені ст. 22 вказаного Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, виконавчий лист № 2а/0570/10283/2012, виданий 01.04.2013р. на підставі постанови Донецького окружного адміністративним від 18.01.2013 року, яка набрала законної сили. Строк пред'явлення виконавчого документа спливає 11.03.2014р.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що державний виконавець приймаючи постанови про відкриття виконавчого провадження 30.04.2013р. діяв відповідно до вищезазначених норм закону, оскільки виконавчий лист відповідає вимогам закону та пред'явлений стягувачем до примусового виконання у встановлений законом строк.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.215 КАС України суддя-доповідач після відкриття касаційного провадження вирішує питання для касаційного розгляду справи, зокрема вирішує питання про зупинення виконання судового рішення, яке оскаржується.

З огляду на вказане, колегія суддів зазначає, що не заслуговують уваги доводи апелянта, що ним оскаржується судове рішення в касаційному порядку, оскільки в матеріалах справи відсутні відомості про зупинення касаційною інстанцією виконання судового рішення.

За таких обставин відсутні підстави для скасування постанови державного виконавця від 30.04.2013р.

Частиною 2 статті 30 Закону № 606 встановлено, що державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Згідно статті 35 Закону № 606 за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладання провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.

Статтею 32 Закону № 606 визначені заходи примусового виконання рішень

Згідно ч.2 статті 52 Закону № 606 стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах.

Відповідно до ч.4 статті 52 Закону № 606 на кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем в межах виконавчого провадження № 37817958 було направлено запити до органів Пенсійного фонду, Державної податкової служби, МРЕВ, бюро технічної інвентаризації щодо виявлення майна боржника. За результатами цих запитів, відповідачем отримано інформацію про відкриті поточні рахунки боржника у банківській установі, а саме: в АТ «Райффайзен Банк АВАЛЬ» у м. Києві та у м. Донецьку.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що стягнення може бути звернуто на всі кошти боржника, незалежно від того чи використовуються вони у підприємницькій діяльності чи ні. Отже, відсутні підстави для скасування постанови державного виконавця про арешт коштів. Постанова про арешт іншого майна боржника (рухомого/нерухомого) державним виконавцем не приймалась.

За таких обставин не заслуговують уваги доводи апелянта, що відповідачем неправомірно накладено арешт на кошти фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, який не є боржником за виконавчим листом, оскільки боржником за виконавчим листом є він як фізична особа.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги є необґрунтованими, тому не підлягають задоволенню.

Решта доводів апелянта також не заслуговують уваги оскільки не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування постанови.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2013 року, залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2013 року в адміністративній справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

Л.А. Василенко

М.М. Гімон