Постанова № 35843507, 04.12.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

04.12.2013 р. справа №905/5727/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівБойченка К.І. Діброви Г.І., Шевкової Т.А.при секретарі судового засідання за участю представників: Демурі О.А.від позивача:не з'явились від відповідача:не з'явились розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь»-металургійний завод», м. Донецькна рішення господарського суду Донецької області від22.10.2013 року у справі№ 905/5727/13 (Суддя: Кучерява О.О.)за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Південна Промислова Компанія», м. ЗапоріжжядоПриватного акціонерного товариства «Донецьксталь»-металургійний завод», м. Донецьк простягнення основного боргу в розмірі 610000 грн. 00 коп., 0,1% річних в розмірі 309 грн. 18 коп., пеню в сумі 42349 грн. 05 коп., інфляційних витрат в сумі 610 грн. 00 коп. В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Південна Промислова Компанія» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь»-металургійний завод» основного боргу в розмірі 610000 грн. 00 коп., 0,1% річних в розмірі 309 грн. 18 коп., пеню в сумі 42349 грн. 05 коп., інфляційних витрат в сумі 610 грн. 00 коп.

Рішенням господарського суду Донецької області від 22.10.2013 року по справі №905/5727/13 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Південна Промислова Компанія» задоволено частково, стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь»-металургійний завод» на користь позивача основний борг в сумі 610000 грн. 00коп., 0,1% річних в сумі 309 грн. 18 коп., пеню в сумі 42349 грн. 05 коп. та витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в сумі 13053 грн. 16 коп. В решті позовних вимог - відмовлено.

Вищезгадане рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що вимоги позивача щодо невиконання прийнятих договірних зобов'язань відповідачем є частково обґрунтованими, оскільки, в порушення норм чинного законодавства та п. 3.2. договору поставки від 01.03.2012 року № 3300004737, укладеного між позивачем та відповідачем, зобов'язання щодо своєчасної та в повному обсязі оплати товару відповідачем не виконані.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду по даній справі, Приватне акціонерне товариство «Донецьксталь»-металургійний завод» подало до Донецького апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить згадане рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені, інфляційних витрат та 0,1% річних відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує на те, що суд неповністю з'ясував обставини, які мають значення по справі, та неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення по справі.

Відповідач також стверджує, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та зазначає, що з урахуванням умов п.3.2. договору, оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю «Південна Промислова Компанія» не наданий відповідачу рахунок для оплати товару, строк виконання обов'язків відповідача щодо розрахунків з позивачем не настав. Таким чином, на думку відповідача, висновок суду першої інстанції не базується на вимогах чинного законодавства, так як позовні вимоги про стягнення суми коштів не відповідають договірним відносинам, які склались між сторонами у справі.

Представники сторін в судове засідання 04.12.2013 року не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причину неявки суд не повідомили, через канцелярію суду Приватне акціонерне товариство «Донецьксталь»- металургійний завод» подало клопотання про відкладення розгляду справи для надання часу для мирного урегулювання спору між сторонами.

Колегія суддів відхиляє доводи клопотання відповідача та зазначає, що сторони не позбавлені права на мирове урегулювання спору на стадії виконавчого провадження.

Неявка без поважних причин у судове засідання представників сторін не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється учасникам процесу в установленому порядку.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального Кодексу України в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково доданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обргунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правомірність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено місцевим господарським судом, Товариство з обмеженою відповідальністю «Півдненна Промислова Компанія» (Постачальник) та Приватне акціонерне товариство «Донецьксталь»-металургійний завод» (Покупець) 01.03.2012 року уклали договір поставки № 3300004737 (далі - договір)(а.с.10-13).

Відповідно до п. 1.1. договору, Постачальник зобов'язується передати, а Покупець прийняти та оплатити на умовах передбачених даним договором продукцію виробничо-технічного призначення (далі-товар). Номенклатура, кількість, ціна, строк та умови поставки товару узгоджуються сторонами в додатку та/або додатковій угоді, яка є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно п. 3.2. договору Покупець здійснює оплату товару шляхом прямого перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника протягом 5 банківських днів з дати його поставки та отримання Покупцем рахунку, якщо інше не узгоджено в додатку та/або додатковій угоді. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з рахунку Покупця. ціна товару, сторони визнають, що видаткова накладна, підписана сторонами є узгодженням асортименту товару, його кількості та ціни, прирівнюється до специфікації і є невід'ємним додатком до договору.

Відповідно до п. 3.3. договору по факту відвантаження товару Постачальник надає Покупцю наступні документи: рахунок - 1 екз.; видаткову накладну (товарно-транспортну накладну) при відвантаженні вантажним автомобільним транспортом - 1екз.; залізничну квитанцію про прийомку вантажу та акт прийому-передачі при відвантаженні залізничним транспортом - 1 екз.; сертифікат якості та/або технічний паспорт - 1 екз.; паспорта на комплектуючи вироби; інші спеціальні документи. Податкова накладна видається в день виникнення податкових зобов'язань згідно зі статтею 187 Податкового кодексу України (з вказанням УКТ ВЄД для підакцизних та/або імпортних товарів).

Пунктом 4.1. договору сторони узгодили, що умови та місце фактичної поставки (передачі) товару оговорюються сторонами в додатку та/або додатковій угоді. Вантажоотримувачем товару є Покупець, якщо інше не оговорено в додатку та/або додатковій угоді. Момент переходу права власності на товар визначається відповідно до умов поставки

Згідно п. 4.2. договору прийомка товару за кількістю та якістю здійснюється згідно з умовами чинного договору. Товар вважається поставленим Постачальником та прийнятим Покупцем: за кількістю - згідно даним товарно-транспортної накладної, яка підписується Постачальником та уповноваженим представником Покупця. При передачі (поставці) товару залізничним транспортом він вважається прийнятим за кількістю, заявленою в залізничній накладній при підписанні акту прийому-передачі товару без зауважень зі сторони Покупця, при цьому зобов'язання скласти та передати Покупцю акт прийому-передачі товару покладається на Постачальника; за якістю - згідно даним вхідного контролю комісією Покупця, результати якого оформлюються актом про фактичну якість та комплектність товару згідно з вимогами цього договору.

За умовами п. 8.7. договору Покупець має право в односторонньому порядку змінити умови чинного договору, які набирають силу за спливом 5-ти днів з моменту направлення Покупцем відповідного письмового повідомлення Постачальнику.

На виконання умов п. 1.1. договору сторони 20.04.2012 року сторони підписали додаткову угоду до договору поставки від 01.03.2012 року №3300004737 (далі- додаткова угода) (а.с. 14).

За умовами п. 1 додаткової угоди Постачальник зобов'язується виготовити та передати протягом 65-ти днів з моменту підписання додаткової угоди, а Покупець зобов'язується прийняти згідно технічному паспорту та оплатити та умовах чинного договору продукцію виробничо-технічного призначення (надалі - товар), згідно таблиці №1, а саме: комплектну трансформаторну продукцію 2КТПсн-1000кВа, (ТУ У31.2-31507980-010:2007), напругою 6/0,4кВт, згідно опитуваного листа 29041-ЄПЗ.ЛО1, у кількості 1 шт., вартістю 610000 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ в розмірі 20% - 101666 грн. 67 коп. (дані таблиці №1).

Згідно п. 2 додаткової угоди поставка товару здійснюється на умовах СРТ склад Покупця (Інкотермс 2000 року). Датою поставки товару вважається дата відмітки про його отримання, яка вказана в накладній. Місце поставки товару - м.Донецьк, вул. Івана Ткаченко, 122, склад Покупця.

На підставі умов п. 8.7. договору відповідач в листі від 02.10.2012 року №14/5-4036 просив Постачальника відкрити замовлення та виготовити комплектну трансформаторну підстанцію 2КПТсн-1000кВа згідно ДС№1 договору від 01.03.2012 року №3300004737, вартістю 610000 грн. 00 коп. (а.с. 77).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем виконані умови укладеного між сторонами договору, а саме - здійснено поставку товару відповідачу на загальну суму 610000грн. 00 коп., що підтверджується видатковою накладною від 11.04.2013 року №Ю00001814 з посиланням на рахунок-фактуру від 11.04.2013 року №Ю-00003638 на суму 610000 грн. 00 коп. (а.с. 16, 17).

Відповідач у визначений сторонами в договорі строк та у повному обсязі вартість товару позивачу не сплатив, а тому, сума заборгованості за договором поставки №3300004737 від 01.03.2012 року складає в розмірі 610000 грн. 00 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного Кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, в тому числі, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно із ст. 193 Господарського Кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічна норма міститься у ст. 526 Цивільного Кодексу України.

Згідно зі ст. 525 Цивільного Кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно ч. 1 ст. 265 Господарського Кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 530 Цивільного Кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною 2 ст. 712 Цивільного Кодексу України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного Кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно у власність другій стороні (покупцю), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ст. 666 Цивільного Кодексу України, якщо Продавець не передає Покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, Покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного Кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі.

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 692 Цивільного Кодексу України товар повинен бути оплаченим після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 629 Цивільного Кодексу України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Доказів погашення суми боргу за отриманий товар відповідачем не надано, наявність заявленої до стягнення заборгованості ним не спростована.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 610000 грн. 00 коп. є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За умовами п. 7.2 договору у разі порушення строків оплати фактично поставленого товару Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,1% від вартості неоплаченого в строк товару за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, а також зобов'язується погасити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та однієї десятої відсотку річних за кожен день прострочення.

Згідно п. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або Законом.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського Кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача заявлених сум пені в розмірі 42349грн. 05коп., розрахованої за період з 19.04.2013 року по 17.10.2013 року, з урахуванням приписів п. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України та 0,1% річних в розмірі 309 грн. 18 коп., розрахованих за період з 19.04.2013 року по 20.10.2013 року та правомірною відмову у стягненні інфляційних нарахувань, у зв'язку з необґрунтованістю періоду нарахування.

Посилання заявника апеляційної скарги на те, що акт приймання-передачі матеріальних цінностей від 28.01.2013 року не є належним доказом в підтвердження поставки товару відповідачу, оскільки не відповідає нормам, які застосовуються до первинних документів, а саме, підписаний не уповноваженою на те особою з боку позивача, а тому, підстави для стягнення з відповідача заявлених сум за спірним договором відсутні, колегія суддів не приймає до уваги, з огляду на наступне.

Нормами чинного законодавства та п.п. 3.4.1 «Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлення та виготовлення печаток і штампів"» затвердженої Наказом МВС України від 11.01.1999 року № 17 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28.04.1999 року за № 264/357 (чинною на час видачі довіреності) передбачена відповідальність та контроль за дотриманням порядку зберігання печаток і штампів.

Таким чином, оскільки спірний акт виконаних робіт містить печатку товариства позивача, законність користування якою покладається на його керівника та оскільки протягом розгляду справи жодних доказів звернення останнього до правоохоронних органів із заявою про незаконне користування, викрадення печаток останнього суду не надано, посилання заявника апеляційної скарги на те, що приймання-передачі матеріальних цінностей від 28.01.2013 року підписаний не уповноваженою особою позивача є недоцільним.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому рішення суду першої інстанції є таким, що повно та всебічно відповідає нормам чинного законодавства, у зв'язку з чим підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 35, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального Кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1) Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь»-металургійний завод» на рішення господарського суду Донецької області від 22.10.2013 року у справі №905/5727/13 - залишити без задоволення.

2) Рішення господарського суду Донецької області від 22.10.2013 року у справі №905/5727/13 - залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя К.І.Бойченко

Судді Г.І. Діброва

Т.А.Шевкова