Постанова № 35843485, 05.12.2013, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2013 року Справа № 904/5592/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Джихур О.В. (доповідач)

суддів: Виноградник О.М., Лисенко О.М.

секретар судового засідання: Погорєлова Ю.А.

за участю представників сторін:

від скаржника: Одринський К.А., представник, довіреність №2201 від 15.11.13 (був присутнім в судовому засіданні 27 листопада 2013 року);

ліквідатор: Гольчановський Г.С., довіреність №290 від 25.02.13, арбітражний керуючий,

представники інших сторін та учасників провадження у справі для розгляду апеляційної скарги не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк", м. Донецьк

на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 29 жовтня 2013 року у справі № 904/5592/13

за заявою Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк", м. Донецьк

до Приватного підприємства "КСЕНІЯ", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про визнання грошових вимог 2 530 973, 17 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29 жовтня 2013 року (суддя Владимиренко І.В.) визнано грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" до Приватного підприємства "КСЕНІЯ" у загальній сумі 2 530 973, 17 грн., зобов'язано ліквідатора включити визнані господарським судом грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" до реєстру вимог кредиторів Приватного підприємства "КСЕНІЯ" у загальній сумі 2 530 973, 17 грн., з яких 1 147 грн. -І черга задоволення, 124 102, 58 грн. -IV черга задоволення, 183 913, 59 грн. VI -черга задоволення та 2 221 810 грн. окремо до реєстру вимог кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника.

Ухвала господарського суду мотивована ст.ст.41, 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Не погодившись з вказаною ухвалою Публічне акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк" (надалі Банк) її оскаржує на предмет невідповідності нормам матеріального права та фактичним обставинам справи.

Скаржник посилається на те, що лише частина вимог Банку в сумі 1 067 635, 00 грн. забезпечена заставою майна боржника. Розмір вимог забезпечених заставою майна підтверджується висновком про незалежну оцінку транспортних засобів від 19 вересня 2013 року, відповідно до якого вартість предмета застави станом на 19 вересня 2013 року складає 222 635 грн.; висновком про незалежну оцінку предмета іпотеки відповідно до якого вартість предмета іпотеки станом на 19 вересня 2013 року складає 845 000 грн. Крім того, рухоме майно, товари в обороті -кондитерські вироби, чай кава, шнекова продукція, макаронні вироби, яке було забезпеченням згідно договору застави товарів в обороті №KRR-22-1341/11 від 08 листопада 2011 року на суму 1850 000, 36 грн., на сьогоднішній день відсутнє в повному обсязі. Однак, судом було враховано лише факт відсутності рухомого майна (товарів в обороті) за договором застави від 08 листопада 2011 року.

Публічне акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк" вважає, що заставна вартість може не відповідати реальній ринковій вартості предмета застави/ іпотеки на сьогоднішній день. Реалізація переданого в заставу/ іпотеку майна повинна здійснюватися за цінами, що реально склалися на ринку на аналогічне майно на момент його реалізації.

Скаржник просить змінити ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 29 листопада 2011 року, зобов'язати ліквідатора включити визнані господарським судом грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" до реєстру вимог кредиторів Приватного підприємства "КСЕНІЯ" у загальній сумі 2 530 973, 17 грн., з яких 1 147 грн. -І черга задоволення, 124 102, 58 грн. -IV черга задоволення, 183 913, 59 грн. VI -черга задоволення та 2 221 810 грн. окремо до реєстру вимог кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника.

Ліквідатор арбітражний керуючий Гольчановський Г.С. доводи апеляційної скарги заперечує, вважає ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 29 жовтня 2013 року законною, просить залишити її без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

05 грудня 2013 року представники Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк", Приватного підприємства "КСЕНІЯ" в судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

26 листопада 2013 року розгляд справи відкладався до 05 грудня 2013 року, строк розгляду апеляційної скарги продовжено до 13 грудня 2013 року.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши ліквідатора, представника скаржника, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Матеріали справи свідчать, що провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства "КСЕНІЯ" порушено господарським судом Дніпропетровської області за ознаками Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України №4212-VI від 22 грудня 2011 року -далі Закон про банкрутство).

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 08 серпня 2013 року боржника визнано банкрутом, у справі відкрита ліквідаційна процедура строком на 3 місяці, ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії Гольчановського Григорія Сергійовича.

В газеті "Голос України" від 21 серпня 2013 року №155 (5655) опубліковано оголошення про визнання банкрутом Приватного підприємства "КСЕНІЯ".

23 вересня 2013 року до господарського суду Дніпропетровської області від Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" надійшла заява про визнання грошових вимог до Приватного підприємства "КСЕНІЯ" у загальному розмірі 2 530 973, 17 грн., з яких заборгованість боржника за основною сумою кредита становить 2 075 928, 17 грн. заборгованість за процентами за користування кредитом 269 984, 41 грн., пені за порушення строків повернення основної суми кредиту та процентів за користування кредитом 183 913, 59 грн. судовий збір за подачу заяви про грошові вимоги до боржника 1 147 грн.

Банк також просив внести окремо до реєстру вимог кредиторів 1 067 635 грн., як вимоги, забезпечені іпотекою та заставою майна боржника, судовий збір в сумі 1 147 грн. віднести до першої черги задоволення, 1 462 191, 17 грн. віднести до четвертої черги задоволення, як вимоги, не забезпечені заставою.

Заборгованість боржника перед Банком виникла у зв'язку з неналежним виконанням останнім умов кредитного договору №KRR-22-1341/11 від 08 листопада 2011 року, відповідно до якого Банк надав боржнику кредит в сумі 2 500 000 грн.

В забезпечення виконання зобов'язання боржника перед Банком за вказаним кредитним договором були укладені наступні договори забезпечення -договір застави транспортних засобів № KRR-22-1340/11 від 08 листопада 2011 року, посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі за №1980 в редакції додаткових угод №1 від 20 червня 2012 року та №2 від 06 серпня 2012 року, згідно якого в заставу передані транспортні засоби боржника за загальною оцінкою вартістю за домовленістю сторін у сумі 688 976 грн. (п.2.4 додаткового договору №2 від 06 серпня 2012 року);

- іпотечний договір № KRR-22-1339/11 від 08 листопада 2011 року, посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі за №1981 в редакції додаткового договору №1 від 24 травня 2012 року), згідно якого в іпотеку Банку було передано нежитлове приміщення, вбудоване у перший поверх чотирьохповерхового житлового будинку загальною площею 128,2 кв.м., розташоване за адресою: Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул. Димитрова, буд.51, приміщення 18 і оцінено сторонами у 1 532 834, 00 грн.;

- договір застави товарів в обороті № KRR-22-1341/11 від 08 листопада 2011 року, згідно з яким в заставу Банку передано рухоме майно в обороті -кондитерські вироби, чай, кава, шнекова продукція, макаронні вироби загальною вартістю 1850 000, 36 грн.

Банк провів незалежну оцінку транспортних засобів від 19 вересня 2013 року, відповідно якої вартість їх станом на 19 вересня 2013 року склала 222 635 грн. та оцінку предмета іпотеки, вартість якої станом на 19 вересня 2013 року склала 845 000 грн. Крім того, Банк повідомив, що рухоме майно -товари в обороті за договором застави № KRR-22-1341/11 від 08 листопада 2011 року відсутнє в наявності у боржника.

З врахуванням проведеної оцінки майна, відсутністю товарів в обороті, Банк вважає, що його вимоги забезпечені лише на суму 1 067 635 грн., а в решті вимог на суму 1 463 338, 17 грн. він є конкурсним кредитором, вимоги якого до боржника є незабезпеченими.

Згідно ч.3 ст.95 Закону про банкрутство кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет.

Відповідно до ч.2 ст.23 Закону про банкрутство забезпечені кредитори зобов'язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство лише в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення.

Розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за їх відсутності- згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав ч.8 ст.23 Закону про банкрутство).

Отже, незалежно від того звертається забезпечений кредитор з грошовими вимогами до боржника або ні, розпорядник майна вносить вимоги такого кредитора до реєстру на підставі даних обліку боржника.

При укладенні договору застави транспортних засобів № KRR-22-1340/11 від 08 листопада 2011 року сторони за взаємною згодою визначили вартість предмета застави боржника у сумі 828 999, 35 грн. (п.2.4 договору), при укладенні іпотечного договору № KRR-22-1339/11 від 08 листопада 2011 року сторони оцінили предмет іпотеки у сумі 1 532 834 грн. (п.2.3 договору).

Судова колегія вважає, що саме цією вартістю майна, тобто визначеною за згодою кредитора та боржника, слід керуватися при встановленні розміру грошових вимог кредитора -заставо - іпотеко держателя, оскільки вартість заставного майна у подальшому може змінюватися, у зв'язку з чим проведена будь -якою із сторін договорів в односторонньому порядку оцінка заставного майна (предмета іпотеки) не може слугувати підставою для визначення розміру грошових вимог Банку, заснованих на оцінці вартості майна боржника станом на 19 вересня 2013 року.

Матеріали справи свідчать, що Банк не відовлявся від забезпечення, як це передбачено ч.2 ст.23 Закону про банкрутство.

Отже, судова колегія дійшла висновку, що вимоги Банку у розмірі 2 221 810 грн. забезпечені заставою майна боржника і підлягають включенню окремо до реєстру вимог кредиторів.

Згідно п.12.1 кредитного договору № KRR-22-1339/11 від 08 листопада 2011 року у разі порушення позичальником строків виконання будь -якого з боргових зобов'язань Банк має право нараховувати, а позичальник зобов'язаний сплатити на користь Банка пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня за кожен день прострочення. Розрахунок пені здійснюється на суму простроченого виконанням боргового зобов'язання за весь час прострочення.

Згідно розрахунку доданого до заяви кредитора пеня за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом нарахована за період з 25 жовтня 2012 року по 30 липня 2013 року в сумі 9 955, 97 грн., за порушення строків повернення кредиту за період з 08 жовтня 2012 року по 30 липня 2013 року в сумі 173 957, 62 грн., всього 183 913, 59 грн.

Розрахунок пені здійснено кредитором відповідно до умов кредитного договору та з урахуванням приписів ст.232 Господарського кодексу України.

Пеня в розмірі 183 913, 59 грн. відноситься до шостої черги задоволення.

Згідно аналізу перевірки наявності, стану і умов зберігання товарів в обороті від 17 вересня 2013 року товари в обороті які були предметом застави за договором № KRR-22-1341/11 від 08 листопада 2011 року, у боржника відсутні, що підтвердив в судовому засіданні ліквідатор, а відтак різниця між загальним розміром грошових вимог в сумі 2 530 973, 17 грн. та розміром забезпечених заставою вимог кредитора в сумі 2 221 810 грн. за виключенням пені, що становить 124 102, 58 грн. підлягає включенню до четвертої черги задоволення, як вимоги кредитора, не забезпечені заставою майна.

Судова колегія погоджується з твердженням скаржника, що заставна вартість може не відповідати реальній ринковій вартості предмета застави/іпотеки на сьогоднішній день. Проте, в даному випадку реалізація заставного майна ще не здійснюється, судом визначається лише розмір грошових вимог кредитора, який підтверджується первинними документами, згідно яких вартість предмету застави (іпотеки) погоджена сторонами у відповідних договорах.

Продаж майна банкрута буде здійснюватися у відповідності до порядку встановленого Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України №4212-VI від 22 грудня 2011 року).

Посилання скаржника на те, що оцінка майна ним здійснена у відповідності до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" до уваги не приймаються, оскільки відповідно до приписів ст.43 Закону про банкрутство майно, яке підлягає реалізації у ліквідаційній процедурі, оцінюється ліквідатором. Отже, саме до повноважень ліквідатора належить здійснення оцінки майна, що підлягає продажу в процедурі ліквідації відповідно до Закону про банкрутство.

Таким чином, ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 29 жовтня 2013 року відповідає діючому законодавству, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст.103 -105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 29 жовтня 2013 року у справі № 904/5592/13 залишити без змін.

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк", м. Донецьк залишити без задоволення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя О.В. Джихур

Суддя О.М. Виноградник

Суддя О.М. Лисенко

(Дата підписання постанови в повному обсязі 06.12.13 р.)