Рішення № 35843446, 06.12.2013, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2013 р. Справа № 909/1220/13 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Цюх Г. З., при секретарі судового засідання Ломей Л. Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Заступника прокурора м.Івано-Франківська, вул. Гаркуші, 9, м.Івано-Франківськ, 76000 в інтересах держави - Івано-Франківської міської ради, вул. Грушевського, 21, м.Івано-Франківськ, 76000 в особі Комунального підприємства "Полігон ТПВ", вул. Військових ветеранів,10-А, м. Івано-Франківськ, 76019

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство 0928", вул. Максимовича, 11, м. Івано-Франківськ, 76007

про стягнення заборгованості в сумі 461373,17 грн.

за участю представників сторін:

Від позивача (Комунального підприємства "Полігон ТПВ"): Гриновецька І.Б.-представник, доручення № 170 від 21.10.13р.

Від відповідача: Шуригін М.А.- представник, довіреність від 05.11.13р.

Від прокуратури: Аверкова Н.О.- старший прокурор відділу, службове посвідчення № 015218 від 13.02.13р.

Від позивача (Івано-Франківської міськради) представники не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора м.Івано-Франківська, в інтересах держави - Івано-Франківської міської ради в особі Комунального підприємства "Полігон ТПВ" звернувся до господарського суду Івано - Франківської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство 0928" про стягнення заборгованості в сумі 461373,17 грн.

В засіданні суду 03.12.13 оголошено перерву до 06.12.13.

06.12.13 розгляд справи продовжено.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву за Вх.№17635/13 від 12.11.13, в якому заперечував проти позову, зокрема зазначає, що заступник прокурора необгрунтовано визначив Івано-Франківську міську раду, як орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, оскільки останній не є, і не може бути позивачем і стороною у господарському процесі, оскільки права даного органу, як засновника Комунального підприємства "Полігон ТПВ", врегульовані ст.ст.10, 41 Закону України "Про господарські товариства" та ст.88 Господарського кодексу України, а також вичерпним переліком компетенції згідно п.6.3 Статуту підприємства.

Щодо вказаного заперечення, суд зазначає наступне:

Згідно з абзацом четвертим частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Частиною другою згаданої статті передбачено, що у позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, за відсутності ж такого органу або відсутності у нього повноважень зазначає про це в позовній заяві.

За приписами пункту 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №7 «Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам» господарський суд повинен оцінювати правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави. Інтереси держави мають чітко формулюватися й умотивовуватися прокурором.

Керуючись ч.3 ст.2 ГПК України, прокурор в позовній заяві №133-540-13 від 27.09.13 (№0871/13 від 25.10.13) визначив, на підставі якого законодавства подається позов; в чому саме порушуються матеріальні інтереси держави; обґрунтував необхідність їх захисту.

Тому, у відповідності до ч.1 ст.2 ГПК України, слід вважати, що прокурор з вимогами, викладеними в позові, звернувся до господарського суду в інтересах держави на підставі покладеного на нього п.2 ст. 121 Конституції України представництва.

Прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали, в обгрунтування позовних вимог посилаються на неналежне виконання відповідачем умов договору про прийом та захоронення твердих побутових відходів № 4 від 01.07.2009 року в частині повної оплати коштів за надані послуги за період з травня по серпень 2013 року, в результаті чого станом на 31.08.13 утворилася заборгованість в сумі 461373,17 грн., яку просять стягнути з відповідача та покласти на останнього судові витрати.

У вищезазначеному відзиві відповідач також зазначив, що в період з 01.09.13 по 31.10.13 ним погашено частково заборгованість в сумі 216200 грн.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши прокурора та представників сторін, дослідивши та оцінивши зібрані докази відповідно до приписів ст.43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, судом з"ясовано наступне.

01.07.09 року між Комунальним підприємством "Полігон ТПВ" (Підрядник) та Відкритим акціонерним товариством "Автотранспортне підприємство 0928" (Перевізник) укладено договір про прийом та захоронення твердих побутових відходів № 4 (далі Договір), предметом якого є передача Перевізником і здійснення Підрядником прийому та захороненню на міському сміттєзвалищі твердих побутових відходів.

Відповідно до п. 3.1. Договору вартість захоронених побутових відходів становить згідно діючого тарифу, затвердженого підприємством та погодженого управлінням житлово-комунального господарства.

Згідно п. 3.2. Договору розрахунки проводяться відповідно до актів виконаних робіт, підтвердженими товарно-транспортними накладними, протягом 5-ти банківських днів з дня їх підписання.

Факт надання послуг підтверджується, підписаним уповноваженими представниками сторін, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ 0000285, № ОУ 0000328, № ОУ 0000389, № ОУ 0000462, звітами про захоронення ТПВ на полігоні за травень-серпень 2013 року.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу приписів ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідач належних заперечень проти позову чи доказів повного виконання своїх зобов'язань не надав, доводи позивача не спростував, тому суд вважає позовну вимогу щодо стягнення 461373,17 грн. заборгованості за надані послуги обгрунтованою і такою, що підлягає до задоволення.

Заперечення відповідача щодо погашення ним заборгованості в сумі 216200 грн. в період з 01.09.13 по 31.10.13 є безпідставними, так як вказана сума не стосується предмету даного позову, яким є стягнення боргу за травень-серпень 2013 року.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст.49 ГПК України, слід покласти судові витрати, а саме: 9227,46 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст.124, 129 Конституції України, ст.ст. 179, 193 ГК України, ст.ст. 509, 526, 530, 612, 614 Цивільного кодексу України, ст.ст.33, 34, 43, 49, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов заступника прокурора м. Івано-Франківська в інтересах держави - Івано-Франківської міської ради в особі Комунального підприємства "Полігон ТПВ" до Відкритого акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство 0928"про стягнення заборгованості в сумі 461373,17 грн. - задоволити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство 0928" (вул. Максимовича, 11, м. Івано-Франківськ, 76007, ідентифікаційний код 03345863) на користь на користь Комунального підприємства "Полігон ТПВ" (вул. Військових ветеранів, 10-А, м. І вано-Франківськ, 76019, код 33645903 ) - 461373 (чотириста шістдесят одну тисячу триста сімдесят три) грн. 17 коп. основного боргу.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство 0928" (вул. Максимовича, 11, м. Івано-Франківськ, 76007, ідентифікаційний код 03345863) в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів: Управління Державної казначейської служби України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37952250; Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Івано-Франківській області; код банку отримувача (МФО): 836014; Рахунок отримувача: 31219206783002; код класифікації доходів бюджету: 22030001; Код ЄДРПОУ суду: 03499939) - 9227 (дев"ять тисяч двісті двадцять сім) грн. 46 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

повне рішення складено 09.12.13

Суддя Цюх Г.З.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

___помічник судді Шунтов О.М. 09.12.13