Рішення № 35843397, 02.12.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" грудня 2013 р.Справа № 922/3513/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Добрелі Н.С.

при секретарі судового засідання Савукова М.Ю.

розглянувши справу

за позовом Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" м.Київ до Публічного акціонерного товаримтва "Мегабанк" м. Харків Треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1. ОСОБА_1, с. Петрове 2. ОСОБА_2, м. Чернігів про стягнення 212479,99 грн. за участю предстанвиків сторін:

позивача - Олійник О.А., довіреність №5-7/84 від 04.01.2012р.;

відповідача - Трофименко Р.О., довіреність №13-204/12д від 10.04.2012р.;

третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача (ОСОБА_1) - не з'явився;

третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача (ОСОБА_2)- не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Український державний центр радіочастот" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Мегабанк" про стягнення 212479,99грн. у якості відшкодування витрат на усунення недоліків товару в порядку п.3 ч.1 ст. 678 ЦК України.

Свої вимоги мотивує тим, що вищезазначені кошти мають бути витрачені позивачем для усунення недоліків будівлі Г2 в м. Чернігові вул. Любецька, 46а, право власності на яку набуто позивачем за договором купівлі-продажу від 27.07.2010р., посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 (номер у реєстрі нотаріальних дій: 361) та зареєстрованим у Державному реєстрі правочинів за номером 4044809, що був укладений з відповідачем, вказуючи при цьому на те, що за висновком експертизи ДП "Чернігівський експертно-технічний центр Держгідропромнагляду України", проведеної за результатами обстеження №2095.12.74-60.10 "додаткове обстеження у зв"язку із зміною завдання згідно листа будівлі Г2 в м. Чернігові по вул. Любецькій 46 а перед проведенням проектних робіт" виявлені порушення при будівництві об"єкта, які призвели до перенавантаження основних залізобетонних конструкцій, будівля придатна до подальшої експлуатації за умови виконання реконструкції в якій буде передбачено перерозподілення навантаження, обов"язкова примітка - будівлю привести у відповідність до "Технічного регламенту будівельних виробів, будівель і споруд", затвердженого Постановою КМУ від 20.12.2006р. №1764; в якості правових підстав позову вказує на приписи ст.ст. 678-681 ЦК України.

Ухвалою суду від 04.09.2013р. до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2).

Розпорядженням керівника апарату суду №1352 від 28.10.2013р. у зв"язку з хворобою судді Френдій Н.А. було призначено повторний автоматичний розподіл справи №922/3513/13.

Згідно витягу автоматизованої системи документообігу суду справу було призначено для розгляду судді Денисюк Т.С.

Ухвалою суду від 28.10.2013 року розгляд справи було відкладено на 06.11.2013 року.

Ухвалою господарського суду Харківської від 06.11.2013 року розгляд справи було відкладено на 14.11.2013 року.

14.11.13р. було підписано розпорядження №1452 керівником апарата господарського суду Харківської області, яким передбачено, що відповідно до п.3.1.13 "Положення про автоматичну систему документообігу суду призначити повторний автоматичний розподіл справи № 922/3513/13.

14.11.13р. на підставі розпорядження №1452 та відповідно до витягу автоматизованої системи документообігу суду для розгляду справи №922/3513/13 було змінено склад суду та призначено суддю Добрелю Н.С., у зв`язку з хворобою судді Денисюк Т.С.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Приймаючи до уваги абзац 4 п. 3.8. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.11р. у разі залучення до участі у справі іншого відповідача або заміни неналежного відповідача розгляд справи починається заново (стаття 24 ГПК), заново розгляд справи починається і в разі прийняття позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, та зміни складу суду (в тому числі з одноосібного на колегіальний, навіть якщо до складу колегії суддів входить суддя, який раніше одноособово розглядав дану справу), а отже, спочатку починається й перебіг строку вирішення спору. Продовження цього строку можливе у порядку і з підстав, зазначених у частині третій статті 69 ГПК.

Таким чином, строк розгляду справи 922/3513/13 починається заново, а також спочатку починається перебіг строку вирішення спору.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.11.2013 року розгляду справи було відкладено на 02.12.2013 року о 12 годині 00 хвилин.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 15.11.2013 року представник позивача надав клопотання (вх. № 42437) про призначення у справі будівельно - технічної експертизи.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 15.11.2013 року представник позивача надав пояснення (вх. № 42438) щодо обставин викладених у позовній заяві.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 15.11.2013 року представник позивача надав пояснення (вх. № 42439) щодо обставин, викладених у відзиві на позов.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 15.11.2013 року представник позивача надав пояснення (вх. № 42440) щодо обставин, викладених у додаткових поясненнях по справі про відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 20.11.2013 року представник відповідача надав пояснення (вх. № 43147) щодо відсутності підстав для призначення експертизи.

Представник позивача в судовому засіданні 02.12.2013 року позовні вимоги підтримав повністю, просив суд позов задовольнити, підтримав клопотання про призначення у справі будівельно - технічної експертизи.

Представник відповідача у судовому засіданні 02.12.2013 року проти позову заперечував, просив суд в задоволенні позову відмовити, проти клопотання позивача про призначення у справі будівельно - технічної експертизи заперечував.

Представник третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача (ОСОБА_1) у судове засідання 02.12.2013 року не з'явився, документів, витребуваних судом, не надав. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали суду від 14.11.2013р. за адресою вказаною у іпотечному договорі № 129-24П/2007 від 18.12.2007р. - АДРЕСА_2. Проте, вказана ухвала повернулась до канцелярії суду з поштовою відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Представник третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача (ОСОБА_2) у судове засідання 02.12.2013 року не з'явився, документів, витребуваних судом, не надав. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали суду від 14.11.2013р. за адресою вказаною у іпотечному договорі № 129-24П/2007 від 18.12.2007р. -АДРЕСА_1. Проте, вказана ухвала повернулась до канцелярії суду з поштовою відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Зважаючи на те, що Вищий господарський суд України у п. 4 Інформаційного листа від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "в зв"язку з закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноважених представників сторін, судом встановлено наступне.

27.07.2010 року між Державним підприємством «Український державний центр радіочастот» (позивач) та Публічним акціонерним товариством «Мегабанк» (відповідач) було укладено договір купівлі - продажу, посвідчений 27.07.2010 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстровано в Державному реєстрі правочинів за номером 4044809 (а.с. 15).

Відповідно п. 1 договору, відповідач зобов'язується передати у власність позивача, а позивач зобов'язується прийняти у власність, серед іншого, домоволодіння з надвірними будівлями № 46а, по вулиці Любецька в м. Чернігові.

Відповідно до п. 5 договору, відповідач гарантує, зокрема, що незастережних недоліків, які значно знижують цінність або можливість використання за цільовим призначенням зазначеного в цьому договорі домоволодіння немає.

Відповідно до п. 13 договору, загальна вартість відчужуваного за договором становить 2505279,00 грн.

Згідно п. 15 договору, під передачею домоволодіння за цим договором слід вважати передачу ключів та технічного паспорта на домоволодіння, а також підписання між сторонами (позивачем та відповідачем) Акта прийому - передачі домоволодіння. Прийняття позивачем від відповідача ключів та технічного паспорта на домоволодіння та підписання сторонами Акта прийому - передачі свідчить про те, що передача домоволодіння відбулась.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов договору, як покупець сплатив на користь відповідача, як продавця, визначену в п. 13 договору вартість відчужуваного за договором у повному обсязі у розмірі 2505279,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1455 від 30.07.2010 року на суму 2000000,00 грн. та платіжним дорученням № 1456 від 02.08.2010 року на суму 505279,00 грн.

Як свідчать матеріали справи, 16.08.2010 року між позивачем та відповідачем було складено Акт приймання - передачі (а.с.19), відповідно до якого на виконання умов, зокрема п. 15 договору відповідач передав у власність, а позивач прийняв у власність, серед іншого, домоволодіння з надвірними будівлями № 46а по вулиці Любецька в місті Чернігові. Крім того, відповідно до зазначеного акту прийому - передачі від 16.08.2010 року відповідач передав, а позивач прийняв паспорт на домоволодіння та ключі від домоволодіння.

Позивач, в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на висновок експертизи (а.с.32-40, далі висновок), складений 29.12.2013 року Державним підприємством «Чернігівський експертно - технічний центр держгірпромнагляду України» за результатами проведеного обстеження № 2095,12,74-60,10 «Додаткове обстеження у зв'язку із зміною завдання згідно листа будівлі Г2 в м. Чернігові вул. Любецька, 46а перед проведенням проектних робіт».

За твердженням позивача, з наведеного висновку вбачається, що позивачем виявлено недоліки отриманого від відповідача за договором товару, які виникли до передання товару відповідачем, як продавцем, позивачу, як покупцю, за договором та з причин, які існували до моменту такої передачі товару.

У зв'язку з вищевикладеним, позивач вважає, що відповідач має відшкодувати позивачу витрати на усунення недоліків товару у розмірі 212479,99 грн, що й стало підставою для звернення останнього до суду.

Заперечення відповідача грунтуються на тому, що вина відповідача у спірних правовідносинах відсутня, оскільки відповідач виступав продавцем по договору купівлі-продажу від 27.07.2010р. на підставі іпотечного договору, укладеного між Банком та ОСОБА_1 і ОСОБА_2, посвідченим 30.01.2007р. приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_7, за реєстровим №1505, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом продажу від свого імені, заочного рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15.01.2010р. по справі №2-60/10 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу від свого імені за договорами купівлі-продажу з третіми особами іпотекодержателем - ПАТ "Мегабанк" та рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 07.04.2010р. по справі №2-60/10 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу від свого імені за договорами купівлі-продажу з третіми особами іпотекодержателем - ПАТ "Мегабанк", отже відповідач вважає, що він, як особа яка здійснювала реалізацію нерухомого майна, відповідно до вищевказаних рішень суду, та не був власником домоволодіння і не міг знати про існування будь-яких недоліків нерухомого майна, а відтак - відсутня протиправна поведінка та вина відповідача, наявність яких необхідна для застосування норм ст. 224 ГК України. Також відповідачем заперечується розмір витрат по проведенню будівельних робіт по реконстукції спірної будівлі, з тих підстав, що невідомо коли був складений висновок, на який позивач посилається у позові, а є тільки дата його затвердження, та технічне обстеження здійснювалося без участі представників відповідача.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що підставою для звернення до господарського суду має бути порушення прав та законних інтересів позивача.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Відповідно до положень ст. ст. 662, 673, 688, 702 ЦК України за договором купівлі-продажу продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису. Покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 674 ЦК України відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно- правовими актами.

Як вбачається із матеріалів справи, 29.12.20132 року Державним підприємством «Чернігівський експертно - технічний центр держгірпромнагляду України» було складено висновок експертизи (а.с. 32-40) за результатами проведеного обстеження № 2095.12.74-60.10 «Додаткове обстеження у зв'язку із зміною завдання згідно листа будівлі Г2 в м. Чернігові вул. Любецька, 46-а перед проведенням проектних робіт».

Зі змісту вищезазначеного висновку вбачається необхідність приведення будівлі у відповідність до «Технічного регламенту будівельних виробів, будівель і споруд» затвердженого постановою КМУ від 20.12.2006 року № 1764.

Як свідчать матеріали справи, домоволодіння з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться по вул. Любецька, буд. 46-а, в м. Чернігів Чернігівської області та належало ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві приватної власності вводилось в експлуатацію відповідно до акту прийому в експлуатацію індивідуального житлового будинку, затвердженого рішенням Новозаводського райвиконкому від 12.02.2001 р.

Проте, висновок експертизи, на який посилається позивач, складався експертом у відповідності до «Технічного регламенту будівельних виробів, будівель і споруд», затверджений Постановою КМУ від 20.12.2006 року № 1767, тобто набув чинності майже через шість років після будівництва та прийому в експлуатацію нерухомого майна, тому не може застосовуватись до вищевказаного домоволодіння з урахуванням вимог 2 ст. 5 ЦК України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що домоволодіння вводилось в експлуатацію відповідно до діючих на той час (2001 рік) нормативно - правових документів з дотриманням вимог чинного законодавства та порядку. Даний акт вводу в експлуатацію встановлює той факт, що державна комісія підтвердила те, що домоволодіння збудовано з дотриманням вимог чинного законодавства.

Крім того, в обґрунтування своїх позовних вимог, позивач посилається на те, що, відповідно до зведеного кошторисного розрахунку на загально будівельні роботи по усуненню перевантаження основних будівельних конструкцій існуючого житлового будинку для улаштування адміністративної будівлі по вул. Любецькій, 46а в м. Чернігові, підготовленого Приватним підприємством «Архітектурно - будівельна майстерня Травки З.С.», загальна вартість робіт по усуненню перевантаження основних будівельних конструкцій існуючого житлового будинку по вул. Любецькій, 46а в м. Чернігові складає 207836,00 грн.

Окрім цього, позивач вказує на те, що з метою підтвердження зазначеної вище вартості робіт по усуненню перевантаження основних будівельних конструкцій існуючого житлового будинку по вул. Любецькій, 46а в м. Чернігові у розмірі 207 836,00 грн. (двісті сім тисяч вісімсот тридцять шість гривень 00 коп.) позивач 24 липня 2013 року уклав з Філією Державного підприємства «Укрдержбудекспертиза» у Чернігівській області Договір №25-0528-13 на виконання експертизи проекту будівництва, що відповідно до п. 2.2. вказаного договору коштуватиме позивачу 4 643,99 грн. (чотири тисячі шістсот сорок три гривні 99 коп.), які позивач також відносить до витрат на усунення недоліків товару за змістом цієї позовної заяви.

Статтею 675 ЦК України передбачено, що товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.

Як вбачається з п. 7, укладеного між сторонами договору купівлі - продажу від 27.07.2010р., в якому зазначено, що позивач володіє достатньою інформацією про відчужувані земельні ділянки та домоволодіння, задоволений їх якісним станом, встановленим шляхом огляду зазначених земельних ділянок та домоволодінь до укладення цього договору. Недоліків, які перешкоджають використанню земельних ділянок та домоволодінь за цільовим призначенням, на момент огляду не виявлено. Претензій до відповідача щодо якісних характеристик домоволодіння та земельних ділянок позивач не має.

Таким чином, на час укладання вищевказаного договору позивач не був жодним чином обмежений у доступі до домоволодіння, володів достатньою інформацією про стан нерухомого майна, що й підтвердив своїм підписом на вищевказаному договорі купівлі - продажу та на акті приймання передачі від 16.08.2010 р.

Відповідно ч.1 ст. 678 ЦК України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Слід зазначити, що для застосування такої міри, як відшкодування витрат на усунення недоліків товару передбачених ст. 678 ЦК України на яку посилається позивач, останній має довести, що ці витрати є фактично понесеними ним на даний час.

Проте, суд вважає за необхідне зазначити, що ні в позовній заяві ні в доданих до неї документах відсутні документи, які підтверджують факт понесення позивачем будь-яких витрат.

Пунктом п. 14.1.27. ст. 14 Податкового кодексу України визначено поняття "витрат", а саме під витратами розуміється сума будь-яких трат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення розподілу власником).

На підтвердження можливих витрат позивачем надано зведений кошторисний розрахунок на загально будівельні роботи по усуненню перевантаження основних будівельних конструкцій існуючого житлового будинку для улаштування адміністративної будівлі по вул. Любецькій, 46-а в м. Чернігові, підготовленого ПП «Архітектурно - будівельна майстерня Травки З.С.» та договір № 25-0528-13 на виконання експертизи проекту будівництва від 24.07.2013р.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази не підтверджують факт понесення ним витрат, а саме проведення оплати за будівельні роботи, придбання будівельних матеріалів (акти приймання передачі виконаних робіт/будівельних матеріалів, видаткові накладні, платіжні доручення та інше), тобто позивачем не доведено факт понесення ним будь-яких витрат на усунення недоліків товару.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Позивачем в порядку ст. 33, 34 ГПК України не надано доказів того, що виявлені ним недоліки будівлі, отриманої від відповідача на підставі договору купівлі - продажу, виникли до передання цієї будівлі відповідачем та з причин, які існували до моменту такої передачі, не надано також доказів, які б підтверджували факт понесених позивачем витрат на усунення, зазначених позивачем недоліків, втім як свідчать матеріали справи, позивачем було підписано договір купівлі - продажу від 27.07.2010 року та акт прийому - передачі від 16.08.2010 року без жодних заперечень щодо якісних характеристик домоволодіння та земельних ділянок та підстав для застосування приписів ст. 678 ЦК України позивач не довів.

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача витрат на усунення недоліків товару в порядку п.3. ч.1 ст.678 ЦК України в сумі 212479,99 грн. заявлені безпідставно і задоволенню не підлягають.

Щодо наданого позивачем клопотання про призначення судової будівельно - технічної експертизи (вх. № 42437), то суд вважає за необхідне зазначає наступне.

Відповідно до ст. 41 Господарського процесуального Кодексу України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судову експертизу", судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач в клопотанні про призначення будівельно-технічної експертизи ставить питання щодо встановлення розміру витрат.

Також з матеріалів справи вбачається, що однією з підстав в відмові позивачу в задоволені позову є неподання позивачем доказів на підтвердження факту понесення ним витрат.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що проведення будівельно-технічної експертизи у даній справі є недоцільним, а тому клопотання позивача про призначення судової будівельно-технічної експертизи таке, що не підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, та інші витрати , пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на позивача.

На підставі ст.ст. 509, 526, ст. 629, 678, 679 ЦК України, ст.ст. 174, 193 ГК України, керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст.82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволені позову відмовити .

Повне рішення складено 06.12.2013 р.

Суддя Добреля Н.С.