ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
05 грудня 2013 року Справа № 913/3035/13
Провадження № 11/913/3035/13
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Євротрубпласт», м. Рубіжне Луганської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецінжиніринг-Постач», м. Алчевськ Луганської області
про стягнення 231 113 грн. 24 коп.
Суддя Москаленко М.О.
Секретар судового засідання Губарева М.В.
У засіданні брали участь:
від позивача - Місінкевич Я.П., довіреність № 63/2013 від 18.11.2013
від відповідача - представник не прибув
в с т а н о в и в:
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача боргу за неналежне виконання останнім умов укладеного між сторонами договору № 279 від 19.03.2013 в сумі 206226 грн. 12 коп., пені у розмірі 10017 грн. 13 коп. та 14869 грн. 99 коп. процентів за користування чужими грошовими коштами.
У судове засідання прибув повноважний представник позивача, відповідач явку свого представника у засідання суду не забезпечив.
Позивачем заявлені позовні вимоги підтримані у повному обсязі.
Відповідачем письмовим відзивом від 29.11.2013 на позовну заяву позовні вимоги визнані частково (з урахуванням здійснених проплат), щодо заявленої позивачем до стягнення суми 20 % річних заперечив, суму пені просив зменшити на 90 %.
Одночасно відповідач повідомив про часткове погашення суми заборгованості у розмірі 21226 грн. 12 коп. У підтвердження цього відповідачем надані платіжні доручення на загальну суму 21226 грн. 12 коп., які долучені до матеріалів справи.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши присутнього в судовому засіданні під час судового розгляду справи представника позивача, суд встановив такі фактичні обставини.
19.03.2013 між сторонами у справі укладено договір № 279 (далі за текстом - договір) (а.с. 10-15), у відповідності з умовами пункту 1.1 якого Постачальник (позивач у справі) зобов'язався поставити Покупцеві (відповідачу у справі), а останній, в свою чергу зобов'язався прийняти та оплатити труби, комплектуючі та обладнання, а також супутні товари (далі за текстом - товар), партіями в кількості, асортименті та за цінами, узгодженими сторонами в рахунках-фактурах або специфікаціях (додатках) до договору чи визначеними в порядку, передбаченому даним договором.
Так, на виконання умов даного договору позивачем за період з 19.03.2013 по 26.09.2013 було поставлено відповідачеві товар на загальну суму 206226 грн. 12 коп., що підтверджується наявними у матеріалах справи видатковими накладними:
№ ЕТП РТ1903/003 від 19.03.2013 на суму 2778,65 грн.,
№ ЕТП ДН1704/008 від 17.04.2013 на суму 822,81 грн.,
№ ЕТП РТ1704/017 від 17.04.2013 на суму 17877,60 грн.,
№ ЕТП РТ0805/020 від 08.05.2013 на суму 150919,70 грн.,
№ ЕТП РТ0507/026 від 05.07.2013 на суму 5994,12 грн.,
№ ЕТП РТ2609/009 від 26.09.2013 на суму 26666,8470 грн.,
№ ЕТП РТ2609/010 від 26.09.2013 на суму 1166,40 грн. (а.с. 16-22).
Пунктом 5.1 договору сторони передбачили, що оплата товару Покупцем здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з моменту передачі товару.
Позивач свої зобов'язання з поставки товару виконав у повному обсязі.
Відповідач у порушення умов договору оплату отриманого товару своєчасно не здійснив, у зв'язку з чим за відповідачем утворилася заборгованість в сумі 206226 грн. 12 коп.
Вказана сума заборгованості заявлена позивачем до стягнення з відповідача за даним позовом.
Відповідно до пункту 8.3 договору у випадку невиконання (прострочення) термінів оплати товару Покупець зобов'язаний сплатити на користь Постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення. Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України сторони домовились, що нарахування вказаної штрафної санкції припиняється через один рік від дня, коли оплата мала бути здійснена.
Пунктом 8.4 договору сторони встановили, що у випадку прострочення термінів оплати поставленого товару Покупець, згідно ч. 3 ст. 692 та ч. 5 ст. 694 Цивільного кодексу України, зобов'язаний сплатити Постачальнику проценти за використання чужих грошових коштів у розмірі 20% річних за весь період прострочення оплати.
На підставі викладеного позивачем внаслідок несвоєчасного виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором було нараховано та заявлено до стягнення з відвідача пеню у розмірі 10017 грн. 13 коп. за період з 19.04.2013 по 04.11.2013 та 20 % річних у розмірі 14869 грн. 99 коп. за період з 19.04.2013 по 04.11.2013, що підтверджено наявним у матеріалах справи розрахунком окремо за кожною видатковою накладною (а.с. 7-9).
Письмовим відзивом від 29.11.2013 на позовну заяву відповідач не заперечив проти наявності заборгованості перед позивачем за договором № 279 від 19.03.2013, однак заперечив проти вимог про стягнення 20 % річних, при цьому просить суд зменшити розмір заявленої до стягнення позивачем суми пені на 90%.
В процесі судового розгляду справи відповідачем частково погашено суму заборгованості у розмірі 21226 грн. 12 коп.
Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та необхідність часткового задоволення позову з таких підстав.
У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Дії сторін (передача продавцем товару покупцю за видатковими накладними, прийняття товару покупцем) свідчать про виникнення між ними правовідносин поставки.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.
Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.
Матеріалами справи та її фактичними обставинами підтверджений факт поставки позивачем відповідачеві товару за договором № 279 від 19.03.2013, а також наявності заборгованості відповідача в сумі 185000 грн. 00 коп. станом на дату прийняття рішення у даній справі.
Під час судового розгляду справи відповідачем частково погашено суму боргу, а саме у розмірі 21226 грн. 12 коп., що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями на загальну суму 21226 грн. 12 коп. (а.с. 77-87).
За таких обставин провадження у справі в частині вимог про стягнення з відповідача боргу в сумі 21226 грн. 12 коп. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Судові витрати у цій частині покладаються судом на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, оскільки погашення суми боргу здійснене після звернення позивача до суду з даним позовом.
У відповідності зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Згідно з приписами статті 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане.
Умовами пункту 8.3 договору його сторони з посиланням на ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановили, що нарахування пені припиняється через один рік від дня, коли оплата мала бути здійснена.
Позивачем обґрунтовано нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 10017 грн. 13 коп. та 20 % річних у розмірі 14869 грн. 99 коп., що підтверджено відповідними розрахунками позивача, наявними у матеріалах справи.
Письмовим відзивом від 29.11.2013 на позовну заяву відповідач заявив клопотання про зменшення належної до стягнення суми пені на 90%, оскільки «відповідач не з власної волі допустив виникнення заборгованості, а через ситуацію, що склалася з виконанням своїх обов'язків казначействами у кожному регіоні. Зважаючи на той факт, що підприємство загалом виконує роботи за замовленням та завданням державних підприємств, оплата робіт на пряму залежить від державних асигнувань, а казначейства на даний час нікому оплат не роблять».
Ані нормативного, ані документального обґрунтування заявленого клопотання позивач не навів.
За таких обставин у задоволенні вказаного клопотання слід відмовити за необґрунтованістю.
З урахуванням викладеного вище позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та її обставинами, а тому підлягають частковому задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 185000 грн. 00 коп., пені у розмірі 10017 грн. 13 коп. та 20% річних у сумі 14869 грн. 99 коп. з віднесенням на відповідача згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, оскільки погашення боргу здійснене відповідачем після звернення позивача до суду з даним позовом.
Керуючись ст.ст. 22, 43, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
в и р і ш и в :
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецінжиніринг-Постач», вул. Кірова, 18/1, м. Алчевськ Луганської області, код 32869796, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Євротрубпласт», вул. Трудова, 1, м. Рубіжне Луганської області, код 33090871, борг у сумі 185000 грн. 00 коп., пеню у розмірі 10017 грн. 13 коп., 20 % річних у сумі 14869 грн. 99 коп., а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 4622 грн. 26 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
3. В частині вимог про стягнення з відповідача боргу за поставлений товар в сумі 21226 грн. 12 коп. провадження у справі припинити.
В судовому засіданні 05.12.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Дата складення та підписання повного рішення - 06.12.2013.
Суддя М.О. Москаленко
Судове рішення № 35843211, Господарський суд Луганської області було прийнято 05.12.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 913/3035/13. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: