Постанова № 35843001, 04.12.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

04 грудня 2013 р. № 820/9922/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Горшкової О.О.,

при секретарі судового засідання - Чепурній Т.В.,

за участю представників сторін: позивача - Васіліу С.В., відповідач - Копилова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кронверк Сінема Україна" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Кронверк Сінема Україна", звернувся до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000112204 від 07.10.2013 року. В обґрунтування позовних вимог вказує, що приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення, контролюючий орган дійшов до неправомірного висновку про порушення позивачем вимог діючого законодавства. Так, підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення слугував висновок контролюючого органу про заниження позивачем заявленої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за липень 2013 року у розмірі 2299 грн., в зв'язку з включенням до складу податкового кредиту податкових накладних, які були виписані контрагентами - ТОВ "Абсолют Інжиніринг Центр" та ТОВ "Груп Естет ЛТД" у іншому податковому періоді та з порушенням вимог діючого законодавства. В свою чергу, підприємством у відповідності до вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) разом із податковою декларацією за звітний період було подано заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (Додаток 8), із переліком продавців та їх податкових накладних, що заповнені з порушенням вимог діючого законодавства. Таким чином, ТОВ "Кронверк Сінема Україна" було правомірно сформовано податковий кредит у липні 2013 року, в зв'язку з чим, висновки податкового органу про порушення останнім вимог діючого законодавства є необґрунтованими, та як наслідок нарахування суми грошового зобов'язання на підставі оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є незаконним.

Відповідач проти позову заперечував, пославшись на те, що підставою для винесення спірного податкового повідомлення рішення слугували, встановлені за наслідками перевірки, висновки перевіряючи про заниження позивачем заявленої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за липень 2013 року у розмірі 2299 грн., в зв'язку з включенням до складу податкового кредиту податкових накладних, які були виписані контрагентами - ТОВ "Абсолют Інжиніринг Центр" та ТОВ "Груп Естет ЛТД" у іншому податковому періоді та з порушенням вимог діючого законодавства. Вказує, встановлене п. 198.6 ст. 198 ПК України право на включення до складу податкового кредиту податкової накладної протягом 365 днів з дати її складання, розповсюджується виключно на податкові накладні, які оформлені у відповідності до вимог ст. 201 ПК України. Враховуючи наведене, податковий орган вказує, що оскільки ТОВ "Кронверк Сінема Україна" було занижено заявлену суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, то спірне податкове повідомлення-рішення є законним та обґрунтованим.

У судовому засіданні 04.12.2013 року представники сторін підтримали свої правові позиції по справі.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як було встановлено під час розгляду справи та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, ТОВ "Кронверк Сінема Україна" пройшло передбачену законом процедуру державної реєстрації та перебуває на податковому обліку як платник податків та зборів в ДПІ у Київському районі м. Харкова.

Співробітниками ДПІ у Київському районі м. Харкова було проведено камеральну (електронну) перевірку податкової звітності ТОВ "Кронверк Сінема Україна" з податку на додану вартість за липень 2013 року, за наслідками якої складено Акт №558/20-31-22-04-07/35266006 від 19.09.2013 року.

Під час перевірки були встановлені порушення позивачем вимог п.п.198.2, 198.6 ст. 198, п.п.201.6, 201.10 ст. 201 ПК України, внаслідок неправомірного віднесення до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за липень 2013 року суми у розмірі 2299 грн.

Позивач, не погодившись із встановленими за наслідком проведеної перевірки порушеннями, надав заперечення на акт перевірки від 01.10.2013 року №0110/02, який було отримано податковим органом 02.10.2013 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції.

04.10.2013 року ДПІ у Київському районі м. Харкова надало відповідь на заперечення №3699/20-31-22-04-12, якою висновки акту перевірки були залишені без змін.

На підставі вищезазначеного акту, ДПІ у Київському районі м. Харкова 07.10.2013 року було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000112204, яким позивачу було визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 2873 грн. 75 коп., у т.ч. за основним платежем 2299 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 574,75 грн.

Позивач, не погодившись із вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням, звернувся до суду із даним позовом.

Як було встановлено під час розгляду справи, фактичною підставою для збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість слугували встановлені за наслідками перевірки висновки контролюючого органу про неправомірне включенням підприємством до складу податкового кредиту за липень 2013 року суми податку на додану вартість у розмірі 2299 грн., згідно податкових накладних, які були виписані контрагентами - ТОВ "Абсолют Інжиніринг Центр" (№3 від 12.03.2013 року на загальну суму 10000 грн., у т.ч. ПДВ 1666,67 грн.) та ТОВ "Груп Естет ЛТД" (№803 від 22.10.2012 року на загальну суму 3789,33 грн., у т.ч. ПДВ 631,56 грн.) у іншому податковому періоді та з порушенням вимог діючого законодавства.

Перевіряючи правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, суд дійшов висновку про наступне.

Як було встановлено під час розгляду справи та підтверджується наявними в ній доказами, ТОВ "Кронверк Сінема Україна" було подано до ДПІ у Київському районі м. Харкова податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2013 року та розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів. Також, позивач, разом із декларацією надав до податкового органу заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (Додаток 8), у якій зазначив про порушення продавцем порядку заповнення податкових накладних.

До заяви було долучено копії первинних документів по взаємовідносинам з ТОВ "Абсолют Інжиніринг Центр" та ТОВ "Груп Естет ЛТД", а саме податкові накладні від 12.03.2013р. №3 та від 22.10.2012р., виписки банку ПАТ "Альфа-Банк": платіжні доручення від 11.03.2013 р № 4919, та від 22.10.2012р № 3002.

Суд зазначає, що з 01.01.2011 року порядок обчислення і сплати податку на додану вартість платниками податку визначений ПК України.

Відповідно до підпункту а) пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 201.4 статті 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця; податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункти 201.6, 201.7 статті 201 ПК України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Виходячи із системного аналізу вищезазначених норм права, суд дійшов висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник податку на додану вартість повинен отримати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Податковим органом не виявлено будь-яких порушень у формуванні позивачем податкового кредиту або податкових зобов'язань з ПДВ, не наведено жодних доводів та не подано будь-яких доказів, які б могли свідчити про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди, як-безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій.

Висновок про неправомірність включення позивачем до складу податкового кредиту податку на додану вартість за липень 2013 року на суму 2299 грн., контролюючий орган обґрунтовує тим, що до податкового кредиту позивачем включені податкові накладні, які були складені з порушенням вимог діючого законодавства та період, за який подано заяву із скаргою, не відповідає періоду виписці податкових накладних.

Суд вважає необґрунтованими дані доводи податкового органу, виходячи з наступного.

У відповідності до пункту 201.10 статті 200 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

З огляду на викладене, підставою для формування податкового кредиту ПДВ покупця товару є податкова накладна, виписана продавцем. У разі ж, зокрема, порушення порядку її заповнення, покупець таких товарів має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

При цьому, заява із скаргою на постачальника подається лише з податковою декларацією за той звітний період, у якому платник включив суму податку на додану вартість.

Суд зазначає, що загальні правила щодо дати виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту містяться у пункті 198.2 статті 198 ПК України, згідно із яким такою датою вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За змістом вказаної норми, із датами списання коштів або отримання товарів/послуг пов'язується право платника податку на податковий кредит, проте це право не обмежується звітним податковим періодом, в якому виписані податкові накладні та платник податку приймає самостійне рішення про реалізацію свого права на отримання податкового кредиту після настання дати виникнення такого права на податковий кредит.

Такий висновок можна зробити на підставі аналізу положень абзаців 1-3 пункту 198.6 статті 198 ПК України, згідно із якими не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Отже, чинним законодавством не встановлено зв'язок між датою складення податкової накладної та датою її отримання, натомість чітко передбачено, що право на податковий кредит виникає з дати отримання податкової накладної.

Крім того, абзацом 3 пункту 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Виходячи із системного аналізу положень розділу V "Податок на додану вартість" Податкового кодексу України суд дійшов висновку, що податкова накладна, заповнена без порушень порядку її заповнення та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлені строки, дає право на включення зазначених в ній сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту покупця у тому податковому періоді, в якому відбулася перша з подій, визначених пунктом 198.2 статті 198 Кодексу, у разі отримання її у такому звітному періоді. В разі отримання податкової накладної із запізненням в інших податкових періодах право на включення сум ПДВ, зазначених в ній, до податкового кредиту виникає у покупця в тому податковому періоді, в якому податкова накладна була отримана покупцем, з урахуванням того, що зазначене право зберігається за ним протягом 365 днів з дати виписки такої податкової накладної.

За приписами пунктів 201.14, 201.15 статті 201 ПК України платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом.

Зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу. Платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку. Форма і порядок заповнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних встановлюються відповідно до вимог розділу II цього Кодексу.

Платники податку щомісяця в терміни, що передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі для яких цим розділом встановлено звітний податковий період - квартал, подають органу державної податкової служби копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді.

Отже, зазначеними нормами Податкового кодексу України передбачено, що в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних відображується, зокрема, й дата отримання платником податків відповідної податкової накладної.

Крім цього, наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 № 1002 "Про затвердження форми Реєстру виданих та отриманих податкових накладних та Порядку його ведення" (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 у за № 1402/18697) затверджено форму Реєстру виданих та отриманих податкових накладних, в якій передбачено, що в реєстрі відображається дата виписки та дата отримання податкових накладних в окремих рядках реєстру.

Матеріалами справи підтверджується та не заперечується відповідачем, що позивач за датою отримання податкових накладних, вказаних у акті перевірки, вніс всі передбачені законодавством відомості, зокрема, й відомості щодо дати отримання податкових накладних та згідно вказаних відомостей сформував податковий кредит з податку на додану вартість в податковій декларації за липень 2013 року.

Також суд зазначає, що оскільки виписані контрагентами позивача - ТОВ "Абсолют Інжиніринг Центр" та ТОВ "Груп Естет ЛТД" податкові накладні були складені з порушенням встановленого ПК України порядку, то позивачем правомірно, у відповідності до вимог діючого законодавства разом з декларацією з ПДВ за липень 2013 року було подано Заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних) (Додаток №8).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про правомірність включення ТОВ "Кронверк Сінема Україна" до складу податкового кредиту за липень 2013 року податкових накладних, виписаних постачальниками в попередніх звітних періодах.

Таким чином, оскільки висновки контролюючого органу про заниження позивачем суми податкового кредиту податку на додану вартість за липень 2013 року на суму 2299 грн. є необґрунтованими, то суд дійшов висновку про відсутність у відповідача встановлених законом підстав для визначення позивачу суми податкового зобов'язання на підставі оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, будучи суб'єктом владних повноважень та заперечуючи проти адміністративного позову не виконав покладений на нього ч.2 ст.71 КАС України обов'язок та не довів юридичної та фактичної обґрунтованості мотивів винесення спірного податкового повідомлення-рішення.

Посилання податкового органу на обов'язок позивача подати заяву зі скаргою разом з декларацією у період виписки податкових накладних суперечить положенням ПК України, зокрема, пункту 198.2 статті 198, який пов'язує факт виникнення права на податковий кредит з отриманням податкової накладної, та пункту 198.6 статті 198, який передбачає право платника податку на включення до податкового кредиту суми ПДВ протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Оцінюючи дії відповідача на відповідність критеріям зазначеним в ч. 3 ст. 2 КАС України, суд дійшов до висновку, що оспорюване податкове повідомлення-рішення було прийнято не на підставі законодавства.

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ч. 1 ст. 94 КАС України

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 94, 128, 159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кронверк Сінема Україна" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області №0000112204 від 07.10.2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кронверк Сінема Україна" (вул. Героїв Праці, буд. 9,Харків,61168, код ЄДРПОУ 35266006) судовий збір в сумі 114 (сто чотирнадцять) грн. 70 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 05.12.2013 року.

Суддя Горшкова О.О.