Постанова № 35842767, 25.11.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601 м. Київ, вул. К. Каменєва, 8, корпус 1(вх.№15725/13 від 03.10.2013)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

місто Київ

25 листопада 2013 року Справа №2а-8422/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

судді:Пісоцької О.В.,розглянувши в приміщенні суду у місті Києві у порядку письмового провадження справу

за позовною заявоюКиївського міського центру зайнятостідоОСОБА_2простягнення коштів,ВСТАНОВИВ:

Київський міський центр зайнятості (далі - Центр зайнятості, позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2, відповідач), в якому просить суд, з урахуванням заяви від 06 листопада 2013 року №08-10440 (вх.№03-4/78866 від 13 листопада 2013 року) про збільшення позовних вимог, стягнути з відповідача незаконно отримані кошти в розмірі 18693грн. 65коп.

В обґрунтування позовних вимог Центром зайнятості зазначено, що на підставі заяви, поданої до Солом'янського районного центру зайнятості, з 25 травня 2011 року ОСОБА_2 отримала статус безробітної, у зв'язку з чим їй було призначено допомогу по безробіттю, яку вона одержала в період з 25 травня 2011 року по 19 квітня 2012 року, виплачено стипендію та вартість навчання за період з 27 вересня 2011 року по 07 грудня 2011 року на загальну суму 18693грн. 65коп. Разом з тим, позивачу стало відомо, що ОСОБА_2 зареєстрована як фізична особа-підприємець. Зазначене призвело до безпідставного надання останній статусу безробітного та незаконного отримання нею допомоги по безробіттю.

У судовому засіданні представник позивача просила суд вимоги задовольнити з підстав, викладених у позові.

ОСОБА_3 у судове засідання не прибула, письмових заперечень стосовно задоволення даного позову на адресу суду не направила, тоді як належним чином повідомлена про час, дату та місце судового розгляду справи.

Ухвалою суду від 18 листопада 2013 року (протокольною) розгляд справи продовжено у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

25 травня 2011 року ОСОБА_2 звернулась до Солом'янського районного центру зайнятості з заявою про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю відповідно до Законів України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02 березня 2000 року №1533-III, «Про зайнятість населення» від 01 березня 1991 року №803-XII. В поданій заяві відповідачем зазначено про те, що вона не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує, не має права на пенсію за віком, у тому числі - на пільгових умовах та пенсію за вислугу років.

Наказом Солом'янського районного центру зайнятості від 25 травня 2011 року №НТ110525 відповідачу надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю.

29 червня 2011 року ОСОБА_2 звернулась до Солом'янського районного центру зайнятості з заявою про направлення на курси, які проводяться при вищому навчальному закладі «Університет економіки та права «КРОК» за навчальною програмою «Начальник відділу збуту (маркетингу)».

22 вересня 2011 року між Солом'янським районним центром зайнятості та ОСОБА_2 укладено договір №347 та направлено останню на підвищення кваліфікації до вищого навчального закладу «Університет економіки та права «КРОК» за навчальною програмою «Управління підприємствами. Начальник відділу збуту (маркетингу)» зі строком навчання з 27 вересня 2011 року до 07 грудня 2011 року з метою сприяння подальшому працевлаштуванню.

Згідно з підпунктом «є» пункту 1 статті 4 Закону України «Про зайнятість населення» від 01 березня 1991 року №803-ХІІ, підпунктами 1, 3, 4 статті 22, пункту 1 статті 23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02 березня 2000 року №1533-ІІІ та пунктом 2.1 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі - одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року №307, за період з 25 травня 2011 року по 19 квітня 2012 року відповідачу нараховано та виплачено допомогу по безробіттю у розмірі 12168грн. 68коп., стипендію в сумі 3318грн. 71коп. та надано соціальні послуги у вигляді забезпечення вартості навчання у вищому навчальному закладі «Університет економіки та права «КРОК» за навчальною програмою «Управління підприємствами. Начальник відділу збуту (маркетингу)» за період з 27 вересня 2011 року по 07 грудня 2011 року у розмірі 3206грн. 26коп., що підтверджується довідками від 29 травня 2012 року №3078 та від 01 листопада 2013 року №7400.

Згідно з наданою Солом'янською районною в місті Києві державною адміністрацією довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ОСОБА_2 з 15 квітня 2008 року зареєстрована як фізична особа-підприємець.

Солом'янський районний центр зайнятості дійшов висновку, що відомості, зазначені відповідачем у заяві від 25 травня 2011 року про надання їй статусу безробітного, на підставі яких їй виплачено допомогу по безробіттю та надано соціальні послуги на загальну суму 18693грн. 65коп., не відповідають дійсності, а тому позивачем прийняті рішення:

- про припинення виплати допомоги по безробіттю відповідачеві (наказ від 24 квітня 2012 року №НТ120424);

- про зняття ОСОБА_2 з 24 квітня 2012 року з обліку відповідно до п. 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних;

- про повернення коштів у встановленому порядку відповідно до п. 6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Мінпраці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року №307.

Також Солом'янським районним центром зайнятості відповідачу направлено повідомлення від 24 квітня 2012 року №2386 про необхідність відшкодування незаконно отриманих коштів на суму 15487грн. 39коп., яке отримане відповідачем 10 травня 2012 року, а також - від 20 серпня 2012 року №4615 - про необхідність відшкодування незаконно отриманих коштів на суму 3206грн. 26коп. (повернено поштовим відділенням на підставі закінчення встановленого терміну зберігання, довідка від 21 вересня 2012 року; а.с. 77).

ОСОБА_2 визначена Солом'янським районним центром зайнятості сума не сплачена. Доказів, які б свідчили про оскарження рішень позивача (наказів), на дослідження суду, також не надано.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши, відповідно до статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору в межах заявлених вимог, суд дійшов наступних висновків.

Спірні правовідносини врегульовуються Основами законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року №16/98-ВР (з урахуванням відповідних змін; далі - Основи законодавства №16/98-ВР), Законами України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02 березня 2000 року №1533-III (з урахуванням відповідних змін; далі - Закон України №1533), «Про зайнятість населення» від 01 березня 1991 року №803-ХІІ (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон України №803) та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері страхування на випадок безробіття.

Згідно зі статтею 1 Основ законодавства №16/98-ВР загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом (далі - роботодавець), громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Одним із видів соціальних послуг та матеріального забезпечення за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням відповідно до статті 25 Основ законодавства №16/98-ВР є допомога по безробіттю.

Так, стаття 26 Основ законодавства №16/98-ВР визначає, що допомога по безробіттю належить до страхових випадків, з настанням яких надаються матеріальне забезпечення та соціальні послуги.

Видами соціальних послуг відповідно до Закон України №1533, Закон України №803 є: професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, у тому числі в навчальних закладах державної служби зайнятості, на підприємствах, в установах, організаціях; профорієнтація; пошук підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні, у тому числі - шляхом надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних; фінансування організації оплачуваних громадських робіт для безробітних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; інформаційні та консультаційні послуги, пов'язані з працевлаштуванням.

У разі необхідності для проходження професійної підготовки або перепідготовки, підвищення кваліфікації особа: направляється до закладів охорони здоров'я для проходження попереднього медичного та наркологічного огляду відповідно до законодавства; забезпечується місцем проживання на період проходження професійної підготовки або перепідготовки, підвищення кваліфікації та їй компенсуються витрати на проїзд до місця проходження навчання та у зворотному напрямку в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики за погодженням з правлінням Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Законом України №803 визначено, що зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана з задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.

У статті 2 Закону України №803 передбачено, що безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 року №219 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) затверджено Порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних (далі - Порядок №219).

Пунктом 11 Порядку №219 передбачено, що за відсутності підходящої роботи рішення про надання громадянам статусу безробітних приймається державною службою зайнятості за їх особистою заявою з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що шукають роботу, і оформляється наказом центру зайнятості, номер і дата якого зазначаються у картці. З наказом про надання чи ненадання статусу безробітного, визначення розміру і строку виплати допомоги по безробіттю чи припинення виплати такої допомоги громадянин повинний ознайомитися під розписку в картці обліку прийнятих рішень центру зайнятості.

Відповідно до пункту 12 Порядку №219 для одержання статусу безробітного громадянин особисто подає у день, що настає після закінчення встановленого строку для пошуку підходящої роботи, до центру зайнятості заяву із зазначенням у ній інформації про те, що він не займається видами діяльності, що визначені частиною третьою статті 1 Закону України «Про зайнятість населення», і не отримує пенсію на пільгових умовах, а також копію довідки про його ідентифікаційний номер.

Статтею 23 зазначеного Закону передбачений порядок визначення розміру допомоги по безробіттю, за частиною 6 якої порядок надання допомоги по безробіттю, у тому числі - одноразової її виплати, для організації безробітним підприємницької діяльності, встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики за погодженням з правлінням Фонду.

Судом вище встановлено, що на підставі заяви відповідача наказом №НТ110525 25 травня 2011 року ОСОБА_2 надано статус безробітної як застрахованій особі залежно від страхового стажу (відповідно до п.п. 1, 3, 4 статті 22, п. 1 статті 23 Закону України №1533, пункту 2.1 Порядку надання допомоги по безробіттю у тому числі, одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року №307) та призначено допомогу по безробіттю.

Згідно з пунктом 1.3 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року №307 (далі - Порядок №307), допомога по безробіттю призначається центрами зайнятості, на які покладено функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, за місцем перебування безробітного на обліку і виплачується в установленому порядку через банківські установи.

Функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні центри зайнятості (пункт 2 статті 12 Закону України №1533).

Відповідно до пункту 2 статті 36 Закону України №1533 застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Згідно з пунктом 3 вказаної статті, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

З метою забезпечення цільового та ефективного використання коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття спільним Наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 року №7-1|60/62 затверджено Порядок розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним (далі - Порядок №7-1|60/62).

Обмін інформацією між центрами зайнятості та державними реєстраторами здійснюється згідно з Порядком взаємодії суб'єктів інформаційного обміну щодо надання та використання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, затвердженим наказом Держпідприємництва, ДПА, Держкомстату від 07 грудня 2005 року №121/560/406, постановою правління Пенсійного фонду України від 07 грудня 2005 року №23-3, Постановою Правління Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття від 07 грудня 2005 №368, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16 грудня 2005 року за №1523/11803.

Як встановлено судом вище Солом'янською районною в місті Києві державною адміністрацією надано позивачу довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_2 з 15 квітня 2008 року зареєстрована як фізична особа-підприємець.

Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців регулюються Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15 травня 2003 року №755-IV (далі -Закон України №755).

Частиною 3 статті 46 Закону України №755-ІV встановлено, що фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців, станом на дату реєстрації ОСОБА_2 в Солом'янському районному центрі зайнятості та до часу здійснення перевірки, запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності останньої відсутній.

Отже, суд дійшов висновку, що перебуваючи на обліку в центрі зайнятості в статусі безробітної та отримуючи допомогу по безробіттю (за період з 25 травня 2011 року по 19 квітня 2012 року), стипендію та соціальні послуги у вигляді забезпечення вартості навчання (за період з 27 вересня 2011 року по 07 грудня 2011 року), відповідач порушила приписи чинного законодавства та безпідставно отримувала такі виплати.

Згідно з пунктом 6 Порядку №7-1|60/62, у разі встановлення центром зайнятості відповідно до Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Пунктом 7 зазначеного Порядку №7-1|60/62 передбачено, що рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом.

Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.

Так, згідно з вказаними вимогами законодавства, Солом'янським районним центром зайнятості видано наказ №НТ120424 від 24 квітня 2012 року, за яким припинено виплату допомоги по безробіттю відповідачу, знято ОСОБА_2 з 24 квітня 2012 року з обліку відповідно до п. 20 Порядку №219 та прийнято рішення про повернення коштів у встановленому порядку відповідно до п. 6.14 Порядку №307.

Солом'янським районним центром зайнятості на адресу відповідача направлено повідомлення від 24 квітня 2012 року №2386 про необхідність відшкодування незаконно отриманих коштів на суму 15487грн. 39коп. та від 20 серпня 2012 року №4615 про необхідність відшкодування незаконно отриманих коштів на суму 3206грн. 26коп.

Станом на час розгляду даної справи доказів, які б спростовували доводи позивача або свідчили про повернення відповідачем безпідставно одержаної суми, відповідачем суду не надано.

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, ОСОБА_2 не надано, тоді як Центром зайнятості доведено обґрунтованість заявленого позову.

Таким чином, враховуючи, зокрема, вимоги статей 2, 11, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, наявні в матеріалах справи докази та встановлені обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення даного позову Центру зайнятості у повному обсязі.

Керуючись статтями 7, 9, 11, 69-72, 86, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

Позов Київського міського центру зайнятості задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 (03110 АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Київського міського центру зайнятості (01033 м. Київ, вул. Жилянська, 47-Б; р/р 37179301900001, Головне управління Державного казначейства м. Києва, МФО 820019, код ЄДРПОУ 03491091) кошти в сумі 18693грн. 65коп. (вісімнадцять тисяч шістсот дев'яносто три гривні 65коп.).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) О.В. Пісоцька