Постанова № 35842438, 26.11.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 листопада 2013 року Справа № 812/6915/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Широкої К.Ю.,

при секретарі судового засідання: Житній Ю.С.

за участю представників сторін від:

позивача - Шмигленко В.О.,

відповідача - Басакіна В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Східна вугільна компанія" до Державної податкової інспекції у місті Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області про скасування податкового повідомлення рішення від 29.07.2013 №0000371530,-

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Східна вугільна компанія" до Державної податкової інспекції у місті Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області про скасування податкового повідомлення рішення від 29.07.2013 №0000371530.

В адміністративному позові позивач зазначив, що 30 липня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Східна вугільна компанія" отримало податкове повідомлення рішення форми «В1» від 29.07.2013 № 0000371530. Оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акту камеральної перевірки від 19.07.2013 №27/15-30-32727602 податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2013 року, який у свою чергу було складено на підставі висновку акту документальної позапланової перевірки позивача від 19.04.2013 №168/15-30-32727602.

Державною податковою інспекцією у м. Свердловську на підставі акту камеральної перевірки податкової декларації ТОВ «Східна вугільна компанія» з податку на додану вартість від 19.07.2013 №27/15-30-32727602 прийнято податкове повідомлення-рішення за формою «В1» від 29.07.2013 №0000371530 про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) за травень 2013 року з податку на додану вартість у розмірі 105 308,00 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 52 654,00 грн.

Акт камеральної перевірки податкової декларації від 19.07.2013 №27/15-30-32727602 ґрунтується виключно на висновках акту документальної позапланової перевірки від 19.04.2013 №168/15-30-32727602, а саме відповідач в акті перевірки від 19.07.2013 №27/15-30-32727602 вказує, що за результатами документальної перевірки за період з 01.04.2012 по 31.01.2013 (акт від 19.04.2013 №168/15-30-32727602) зменшено розмір від'ємного значення у сумі 6 771 935,00 грн., що вплинуло на залишок від'ємного значення за період травень 2010 року. Таким чином , на порушення вимог п. 200.4 статті 200 Податкового кодексу України позивач при відсутності залишку від'ємного значення за період травень 2010 року завищило суму бюджетного відшкодування у травні 2013 року у розмірі 105 308, 00 грн.

З висновками викладеними відповідачем у вищенаведених, пов'язаних між собою актах перевірки, позивач не погоджується, Товариство з обмеженою відповідальністю "Східна вугільна компанія" до акту перевірки від 19.04.2013 №168/15-30-32727602 подало заперечення. Державна податкова інспекція у м. Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області розглянуло заперечення та відхилило їх. Луганським окружним адміністративним судом розглянута справа №812/4800/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Східна вугільна компанія" про скасування податкових повідомлень-рішень від 14.05.2013 за №0000221530 (за формою «В1») та від 14.05.2013 за №0000231530 (за формою «В4») та постановою суду від 23.07.2013 у задоволені позовних вимог відмовлено повністю.

Позивач щодо заниження податкового зобов'язання з посиланням на порушення п.п. «а» п. 185,1 ст. 185 ПКУ у зв'язку із реалізацією Комбайну гірничопрохідницького 1ГПКС-01 за Договором купівлі-продажу від 25.12.2012 №25/12 ТОВ НПО «ДОНГРІ» за ціною 3281000,00 грн. у т.ч. ПДВ 546833,33 грн. зазначив наступне.

Зазначений комбайн дійсно було придбано у ТОВ НПО «ДОНГРІ» на підставі Договору поставки від 01.09.2011 №202 за ціною 3906000,00 грн. в т.ч. ПДВ 651000,00 грн., використовувався TOB «СВК» при виконанні статутної діяльності - будівництві шахти. У зв'язку із необхідністю розв'язання судового спору (справа №1/183/2011) між сторонами договору, сторони дійшли згоди про укладення договору купівлі-продажу від 25.12.2012 №25/12 ТОВ НПО «ДОНГРІ» за ціною 3281000,00 грн. у т.ч. ПДВ 546833,33 грн. Комбайн на момент реалізації його ТОВ НПО «ДОНГРІ» був у несправному та неробочому стані, потребував значного ремонту у зв'язку із його зношеністю внаслідок використання у будівництві шахти та наявності цілої низки недоліків, які були встановлені експертизою за вищенаведеною господарською справою. Пояснення щодо реалізації комбайну за договором купівлі - продажу від 25.12.2012 р. №25/12 ТОВ НПО «ДОНГРІ» та всі документи пов'язані з цим надавалися Свердловські ДПІ.

Щодо недостачі вугілля на складі підприємства позивач повідомив, що у процесі проходки (будівництва) стовбурів шахти відбувається виїмка гірської маси, яка містить в собі породу і вугілля. Обсяг вийнятої гірської маси визначається маркшейдером шляхом вимірів, обсяг погашених запасів вугілля визначається розрахунковим шляхом на підставі результатів геологічного дослідження надр даної ділянки. Дані про результати маркшейдерської виміру записуються в «Журналі проходження гірничих виробок, вивозу гірничої маси на ППВ та відкачки води по TOB «СВК» на 2013» та «Журналі проходження гірничих виробок, вивозу гірничої маси на ППВ та відкачки води по ТОВ «СВК» на 2012», які використовуються бухгалтерією підприємства для розрахунку плати за користування надрами. Дана форма не є підставою для зарахування на баланс підприємства вугілля, оскільки цифра, зазначена в ній є теоретичною, розрахунковою. Для зарахування на баланс підприємства вугілля необхідно відокремити від гірничої маси, а саме провести вибірку вугілля, складувати його окремо від породи, визначити обсяг відібраного вугілля, і тільки цей обсяг буде фактично здобутим вугіллям. Оприбуткування на баланс підприємства цього вугілля можливе на підставі акта маркшейдерської виміру відібраного вугілля за вартістю, яка є середньою ринковою ціною на подібне вугілля, враховуючи показники якості такого вугілля, зроблені на підставі аналізу проб у сертифікованій лабораторії. Оскільки вибірка вугілля з гірської маси на етапі будівництва шахти для ТОВ «СВК» є технічно неможливою (технічною документацією по будівництву не передбачено роздільний підйом гірничої маси та вугілля) та економічно недоцільною, тому що склад вугілля у гірничій масі є вкрай нижчим за встановлені нормативи та не підлягає подальшій переробці у зв'язку із економічною недоцільністю, весь обсяг гірничої маси вивозився на породний відвал, де і складувався. Об'єм видобутого вугілля, а саме погашених запасів, які показані в Журналах згідно маркшейдерської виміру, знаходиться на породному відвалі у складі гірничої маси. Надані пояснення фахівцями ТОВ «СВК» щодо визначення видобутку вугілля відповідно маркшейдерського заміру фахівцями податкового органу, з огляду на висновки викладені у Акті, були спотворені та перекручені внаслідок чого ТОВ «СВК» з шахти що будується перетворилася на флагмана видобувної промисловості України, а журнали обліку (не придатної до використання) гірничої маси - у підтвердження нестачі на ТОВ «СВК», виходячи з зазначеної ціни у 855,20 грн./т. без ПДВ за високоякісний антрацитовий концентрат, який можна отримати тільки в результаті збагачення рядового вугілля високої якості.

Також зазначив, що видобування вугілля на ТОВ «Східна вугільна компанія» (шахта ім. В. Володарського) на етапі будівництва шахти не передбачено Проектом «Розкриття та підготовки гор. 1250 м» (розкриття та підготовка запасів до ізогіпси мінус 100 м) розробленого ПАО «Луганськгіпрошахт» Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, а гірнича маса після підняття на поверхню загружається навантажувачем у автосамоскиди та вивозиться на постійний породний відвал, що належним чином реєструється у відповідних журналах. Зазначені дії позивача повністю відповідають Наказу Міністерства вугільної промисловості від 06.02.2007 за №25, п. 8.7. якого передбачено, що «вугілля з підготовчих виробок, що вивозиться на породні відвали разом з вміщуючи ми породами, при спільній виїмці ураховують як втрати» (стандарт Мінвуглепрому України №10.1.00186080.002-2006 «Правила виконання маркшейдерських замірів та підрахунку обсягів видобутку вугілля за їх результатами»).

Тому позивач вважає, що висновки фахівців податкового органу щодо нестачі вугілля на ТОВ «СВК» у кількості 11000 тон, що за їх думкою призвело до завищення від'ємного значення податку на додану вартість, не відповідають дійсності, як і наведена ними ціна на рядове вугілля (без урахування фактичної якості) у 855,20 грн./т., яка відповідає найдорожчому високоякісному вугільному концентрату марки «АКО» отриманому в результаті збагачення рядового вугілля на збагачувальній фабриці.

В п. 3.16. Акту перевірки зазначено про завищення податкового кредиту на 4514025,00 грн. - суму податку по операціям з придбання ТМЦ, що не підтверджені відповідними первинними документами та згідно податкової звітності з ПДВ, наданої ТОВ «Східна вугільна компанія» до ДПІ в м. Свердловську за квітень - грудень 2012 року, січень 2013 року, а саме декларації з податку на додану вартість, додатку №5 (розділ «податковий кредит») до декларації з ПДВ «розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» встановлено, що податковий кредит підприємства ТОВ «Східна вугільна компанія» у зазначений період завищено на загальну суму 4 514 025,00 грн.

Таких висновків відповідач дійшов дослідивши взаємовідносини з контрагентами позивача ФОП ОСОБА_3; TOB «НВК «Укрспецтехніка»; ТОВ «Компанія «Алекандр»; ТОВ «ТД «Метизкомплект»; ТОВ «Донспецторг»; ТОВ «Лисичанський машинобудівний завод»; ТОВ «НВК «Донвентилятор»; ТОВ «Мерікс ЛТД»; ТОВ «Капро»; ТОВ «Фірма «Рісмус»; ТОВ «Торг Консар»; ТОВ «Торгово-експортна компанія»; ТОВ «Хімспецпатент»; ТОВ «Селідовбудінвест»; ТОВ ТД «Вугілля України»; ТОВ НВП «Лисичанський гумово - технічний завод».

Єдиним порушенням у взаємовідносинах з усіма переліченими контрагентами позивача, на якому наполягає відповідач, є оформлення товарно-транспортних накладних (далі за текстом - «ТТН») з такими порушеннями як-то: не зазначено вага; час прибуття та розвантаження товару; неточності в адресах; ціна; спосіб визначення маси; кількість їздок, заїздів; не заповнено графу «відпуск дозволив»; не заповнено зворотну сторону ТТН та таке інше.

З такими висновками відповідача позивач не погодився у зв'язку з їх невідповідністю нормам податкового законодавства та неправомірності, а саме: реальність поставки товарів від зазначених вище контрагентів позивача повністю підтверджується наявними та дослідженими відповідачем під час проведення перевірки договорами та додатковими угодами (специфікаціями) до них, рахунками - фактурами, платіжними дорученнями про оплату ТМЦ, податковими накладними, видатковими накладними, довіреностями та актами приймання - передачі ТМЦ, будь - яких порушень у оформленні яких під час проведення перевірки відповідач встановити не зміг.

Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, просив адміністративний позов задовольнити повністю, також надав додаткові письмові пояснення (т.1 а.с.91, т.2 а.с.29) .

Відповідач в судовому засіданні адміністративний позов не визнав, просив у задоволені позову відмовити повністю, надав заперечення (том №2 а.с.21)

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд дійшов до наступного.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

До компетенції державних податкових інспекцій законодавцем віднесено забезпечення обліку платників податків, контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, функцій щодо перевірки достовірності цих документів стосовно правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків.

Відповідно до п.9 ч.1 ст. 3 КАС України, відповідачем є суб'єкт владних повноважень, а у випадках, передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача. Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.7 ч.1 ст. 3 КАС України).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час судового розгляду справи, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Східна вугільна компанія» зареєстровано Виконавчим комітетом Свердловської міської ради Луганської області, є юридичною особою, ідентифікаційний код 32727602 (Т 1. а.с. 13-14,15-16,17-18)

З 21 червня 2013 року по 19 липня 2013 року посадовими особами ДПІ у м. Свердловську Луганської області проведено перевірку ТОВ Східна вугільна компанія», за результатами якої складено акт «Про результати камеральної перевірку податкової декларації з продатку на додану вартість від 20.05.2013 №9029115509 правомірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних періодів за травень 2013 року товариства з обмеженою відповідальністю «Східна вугільна компанія» (код ЄДРПОУ 32727602)» від 19.07.2013 № 27/15-30-32727602 (том №1 а.с.24-32)

У висновку акту від 19.07.2013 № 27/15-30-32727602 зазначено наступне: порушення п. 200.4 ст. 200 ПК України ТОВ «СВК» при відсутності залишку від'ємного значення за період травнь 2010 року у розмірі 105 308, 00 грн. завищено суму бюджетного відшкодування у травні 2013 року у розмірі 105 308 грн.

29 липня 2013 року ДПІ у м. Свердловську Луганської області винесло податкове повідомлення - рішення №0000371530 (том №1 а.с.33) за порушення позивачем п. 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, яким зменшено суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2013 року у розмірі 105 308,00 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 52 654,00 грн.

Статтею 20 ПКУ визначені права органів державної податкової служби. Зокрема, згідно пп. 20.1.4. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України, органам державної податкової служби надано право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Податковим кодексом України встановлені види перевірок, які мають право проводити контролюючі органи. Пунктом 75.1 ст. 75 ПКУ визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими Законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з пп. 75.1.1 п. 75.1 ст.75 ПКУ, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Порядок проведення камеральної перевірки регламентується ст. 76 ПКУ, згідно з цією нормою, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком, і згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

У відповідності до п. 86.2 ст. 86 ПКУ, за результатами камеральної перевірки, у разі встановлення порушень, складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається, або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів, платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 цього Кодексу.

З огляду на приписи п. 75.1.1. ст. 75.1 ПКУ, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Під час проведення камеральної перевірки податкової звітності позивача, працівником податкового органу до предмету досліджень ТОВ "СВК" було включено податкові декларації, згідно вимоги пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПКУ, а саме: податкова звітність з податку на додану вартість за травень 2013 року (від 20.06.2013 року №9036602358) з урахуванням декларації з податку на додану вартість за травень 2010 року (т.1 а.с.119, 125) від 15.06.2010 року № 9002066433 та з урахуванням декларації з податку на додану вартість за березень 2013 року від 19.04.2012 № 9022076688(т.2 а.с. 94) та за квітень 2013 року від 20.05.2013 року № 9029115509 (т.2 а.с.97).

З урахуванням ст.75.1.1. ПК України, судом було встановлено, що відповідачем при проведенні перевірки не порушено порядок здійснення камеральних перевірок податковими органами. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Відповідно до п. 58.1 ст. 58 Податкового Кодексу України у разі, коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Згідно п.200.1. ст.200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.4. ст.200 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Судом встановлено, що остання планова виїзна перевірка за період з 01.01.2010 по 30.03.2011 проводилась з 14.06.2011 по 05.07.2011 (акт від 05.07.2011 т. 1 а.с. 113). За результатами документальної позаплановаї перевірки за період з 01.04.2012 по 31.01.2013, оформлено актом від 19.04.2013 № 168\15-30-32727602 зменшено розмір відємного значення у сумі 6771 936 грн., що вплинуло на залишок відємного значення за період травень 2010 року. В ході перевірки, виявлено порушення податкового законодавства, а саме: п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України.

На підставі вищеописаних висновків податковий орган виніс податкове повідомлення-рішення №0000371530 від 29.07.2013 (а.с.33), відповідно до якого ТОВ «СВК» зменшена сума бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) за травень 2013 року з податку на додану вартість у розмірі 105 308,00 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 52 654,00 грн.

В судовому засіданні встановлено, що причиною виникнення відємного значення різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у травні 2013 року є придбання ТМЦ в обсягах, що значно перевищують обсяги поставки, а саме: сплата за електроенергію, придбання ПММ. Перевірка правомірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ охоплює декларації починаючи з попередніх податкових періодів, за який задекларовано бюджетне відшкодування ПДВ, а саме за травень 2010 року.

Слід звернути увагу на те, що правомірність визначення відємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту та бюджетного відшкодування з ПДВ у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних звітних періодів, у тому числі за травень 2010 року було перевірено під час проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача, результати якої оформлені актом від 19.04.2013 №168/15-30-32727602 (т.2. а.с.73). Під час вказаної перевірки було встановлено, що порушено п.200.1, п.200.3, п.200.4, Податкового кодексу України ТОВ «СВК» було завищено суму відємного значення у розмірі 6771935,00 грн. (рядок 24 декларації) (т.2. а.с. 90) та прийнятим податковим повідомленням-рішенням. На підставі якого відємне значення було зменшено.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23.07.2013 у справі №812/4800/13-а за позовом ТОВ «СВК» до ДПІ в м. Свердловську Луганської області про скасування податкових повідомлень-рішень від 14.05.13 №0000221530, №0000231530, №0000241530 - відмовлено повністю.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.09.2013 постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23.07.2013 у справі №812/4800/13-а - залишено без змін. Вказані податкові повідомлення-рішення залишени в силі.

Відповідно до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23.07.2013 у справі №812/4800/13-а, що набрало законної сили не потребують доказуванню при розгляді данної справи.

Представник позивача в судовому засідані надав первину документацію за травень 2010 року, яка була досліджена (т.1 а.с.130-215), а саме: податкові накладні, реєстр отриманних та виданих податкових накладних, авансові звіти, акти приймання виконання підрядних робіт, наряд - заказ, платіжні доручення тощо, яки були надані для підтвердження правомірності бюджетного відшкодування в декларації за травень 2013 року. Однак судом було встановлено, що при винесені Постанови ЛОАС від 30.01.2012 по справі №2а-11767\11\1270 (т.1 а.с.94-112), зазначена первина документація була досліджена, зауважень до неї не встановлено. Згідно ст.72 КАС України, зазначені обставини не потребують доказуваню.

Крім того, суд звертає увагу, що підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування у травні 2013 року за результатами камеральної перевірки було порушення вимог п.200.4 ст.200 ПК України, а саме: зменшення розміру відємного значення у сумі 6771935 грн., що вплинуло на залишок відємного значення за період травня 2010 року.

Таким чином, при відсутності залишку відємного значення за період травень 2010 року було завищено суму бюджетного відшкодування заявленого у травні 2013 року у розмірі 105 308 грн.

Виходячи з вищевикладеного, суд зазначає, що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Східна вугільна компанія" до Державної податкової інспекції у місті Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області про скасування податкового повідомлення рішення від 29.07.2013 №0000371530 є необґрунтованими та такими, що непідлягають задоволенню.

Питання щодо розподілу судових витрат не вирішується, оскільки у задоволені адміністративного позову ТОВ «СВК» відмовлено повністю.

На підставі викладеного, керуючись статтями 17, 18, 94, 158-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Східна вугільна компанія" до Державної податкової інспекції у місті Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області про скасування податкового повідомлення рішення від 29.07.2013 №0000371530 - відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 02 грудня 2013 року

Суддя К.Ю. Широка