Постанова № 35842216, 03.12.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 грудня 2013 р. Справа №801/1560/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Кудряшової А.М.,

секретар судового засідання - Золоткова Г.Ю,

за участю представників сторін:

представник позивача - Мєдєлян В.І., довіреність від 18.03.2013 року, Сметанюк Т.Б., довіреність від 18.03.2013 року;

представник відповідача - Турчанович Ю.Л., довіреність від 18.11.2013 року;

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Дочірнього підприємства «Сакська гідрогеологічна режимно-експлуатаційна станція» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»

до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «Сакська гідрогеологічна режимно-експлуатаційна станція» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим ДПС із вимогами з урахуванням уточнень про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.01.2013 року №0000152200, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 115143,00 гривень, від 21.01.2013 року №0000172200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 74810,90 гривень, у тому числі за основним платежем в розмірі 65874,51 гривень та за штрафними санкціями в розмірі 8936,39 гривень, від 21.01.2013 року №0000182200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 81794,15 гривень, у тому числі за основним платежем в розмірі 67850,20 гривень та за штрафними санкціями в розмірі 13943,95 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем була проведена позапланова невиїзна перевірки позивача з питань своєчасності нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість, при здійсненні фінансово-господарських операцій з КП «Альянс» (код за ЄДРПОУ 32468182) та ТОВ «Кримбудіндустрія» (код за ЄДРПОУ 32100553) за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року, якою встановлено завищення податкового кредиту на суму 86222,94 гривень, заниження податку на прибуток на загальну суму 81777,94 гривень та завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування у сумі 115142,03 гривень, внаслідок здійснення господарських операцій з зазначеними контрагентами з надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту. На думку позивача, укладені угоди мали реальний характер, податковий кредит з ПДВ та витрати сформовано на підставі належних чином оформлених податкових накладних, а висновок податкового органу є необґрунтованим і таким, що суперечить чинному законодавству.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим допущено заміну відповідача по справі - Сакську об'єднану державну податкову інспекцію АР Крим ДПС - Сакською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів в АР Крим.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, наполягали на задоволенні адміністративного позову з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача під час розгляду справи проти задоволення позовних вимог заперечував, вважав, що відсутні підстави для задоволення позову та просив відмовити з підстав, викладених у письмових запереченнях на позовну заяву.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлене наступне.

Судом встановлено, що Дочірнє підприємство «Сакська гідрогеологічна режимно-експлуатаційна станція» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» є юридичною особою, зареєстрованою 26.12.1997 року Виконавчим комітетом Сакської міської ради, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (т.1, а.с.23).

Також судом встановлено, що Дочірнє підприємство «Сакська гідрогеологічна режимно-експлуатаційна станція» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» зареєстроване як платник податку на додану вартість, про що свідчить Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №00387132 (а.с. 24).

Таким чином, судом встановлено, що Дочірнє підприємство «Сакська гідрогеологічна режимно-експлуатаційна станція» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» є юридичною особою, яка зобов'язана виконувати обов'язки, покладені на неї законами у зв'язку зі здійсненням діяльності.

Судом встановлено, що у період з 06.12.2012 року по 19.12.2012 року посадовими особами Сакської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим ДПС проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Дочірнього підприємства «Сакська гідрогеологічна режимно-експлуатаційна станція» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», з питань своєчасності нарахування та сплати податку на прибуток на податку на додану вартість по взаємовідносинам з КП «Альянс» та ТОВ «Кримбудіндустрія» за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року, якою встановлено завищення податкового, заниження податку на прибуток та завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування.

Зазначені порушення були встановлені внаслідок не підтвердження реальності здійснення позивачем господарських операцій з зазначеними контрагентами. Реальність здійснення господарських операцій із зазначеними суб'єктами господарювання не підтверджена з посиланням на акт від 11.04.2012 року №36/22/32468182 про неможливість проведення зустрічних звірок з КП «Альянс» (код за ЄДРПОУ 32468182) та акт від 06.04.2012 року №34/22/32100553 про неможливість проведення зустрічних звірок з ТОВ «Кримбудіндустрія» (код за ЄДРПОУ 32100553) з питань правомірності проведених господар ських відносин з контрагентами - покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності.

Результати документальної позапланової невиїзної перевірки Дочірнього підприємства «Сакська гідрогеологічна режимно-експлуатаційна станція» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» знайшли своє відображення у Акті № 1109/2200/02606155 від 26.12.12 року (т.1, а.с. 27-73).

Згідно Акту перевірки відповідачем встановлено порушення:

- ч.1, ч.5 ст.203, ст.2015, ч.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійсненних Дочірнім підприємством «Сакська гідрогеологічна режимно-експлуатаційна станція» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» з КП «Альянс» та ТОВ «Кримбудіндустрія»;

- п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР, п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України від 2.12.2010 року №2755-VI встановлено завищення податкового кредиту на суму 86222,94 гривень по взаємовідносинам з КП «Альянс», ТОВ «Кримбудіндустрія», а саме за квітень 2009 року на суму 1060,00 гривень, ща травень 2009 року на суму 880,40 гривень, за липень 2009 року на суму 8032,40 гривень, за серпень 2009 року на суму 4386,54 гривень, за вересень 2009 року на суму 3818,40 гривень, за жовтень 2009 року на суму 195,00 гривень, за листопад 2009 року на суму 5280,00 гривень, за грудень 2009 року на сум3у 1008,00 гривень, за лютий 2010 року на суму 554,40 гривень, за травень 2010 року на суму 1276,00 гривень, за червень 2010 року на суму 7960,00 гривень, за липень 2010 року на суму 1553,20 гривень, за серпень 2010 року на суму 1092,00 гривень, за жовтень 2010 року на суму 7444,00 гривень, за січень 2011 року на суму 7740,00 гривень, за лютий 2011 року на суму 1313,20 гривень, за березень 2011 року на суму 1313,20 гривень, за квітень 2011 року на суму 748,00 гривень, за травень 2011 року на суму 980,00 гривень, за червень 2011 року на суму 4770,00 гривень, за липень 2011 року на суму 5446,00 гривень, за вересень 2011 року на суму 5036,00 гривень, за жовтень 2011 року на суму 4244,20 гривень, за грудень 2011 року на суму 4540,00 гривень, за січень 2012 року на суму 4572,80 гривень, за лютий 2012 року на суму 979,20 гривень;

- ст.5, ст8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/94-ВР та п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 2.12.2010 року №2755-VI встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 81777,94 гривень, у тому числі за2 квартал 2009 року в сумі 2425,50 гривень, за 3 квартал 2009 року в сумі 13477,93 гривень, за 4 квартал 2009 року в сумі 8785,62 гривень, за 1 квартал 2010 року в сумі 1306,68 гривень, за 2 квартал 2010 року в сумі 12097,37 гривень, за 3 квартал 2011 року в сумі 19860,38 гривень, за 4 квартал 2011 року в сумі 10268,52 гривень з КП «Альянс» та ТОВ «Кримбудіндустрія», завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування в сумі 115142,03 гривень, у тому числі за 1 квартал 2011 року в сумі 53442,55 гривень, за 2 квартал 2011 року в сумі 33241,74 гривень, за 1 квартал 2012 року в сумі 28484,74 гривень;

- встановлено відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків з КП «Альянс» та ТОВ «Кримбудіндустрія» за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року;

- не підтверджено реальність проведених господарських операцій з КП «Альянс» та ТОВ «Кримбудіндустрія» за період з 01.01.2009 року 31.03.2012 року з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків.

На час проведення перевірки та прийняття податкового повідомлення-рішення набув чинності Податковий кодекс України (надалі - ПК), що діє з 01.01.2011 року.

Згідно зі статтею 14 ПК України: 14.1.157. податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Пунктом 54.3 ст.54 ПК встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: 54.3.1. платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; 54.3.2. дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовується такий вид юридичної відповідальності як фінансова (п.111.1 ст.111 ПК). Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені (п.111.2 ст.111 ПК).

Згідно з пунктом 123.1 статті 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

На підставі висновків акту перевірки Сакської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим ДПС були прийняти податкові повідомлення-рішення від 21.01.2013 року №0000152200, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 115143,00 гривень; від 21.01.2013 року №0000172200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 74810,90 гривень, у тому числі за основним платежем в розмірі 65874,51 гривень та за штрафними санкціями в розмірі 8936,39 гривень; від 21.01.2013 року №0000182200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 81794,15 гривень, у тому числі за основним платежем в розмірі 67850,20 гривень та за штрафними санкціями в розмірі 13943,95 гривень.

Таким чином, як вбачається з акту перевірки, підставою для висновку податкового органу про заниження позивачем податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств є формування валових витрат та податкового кредиту за рахунок угод з контрагентами, господарська діяльність яких на думку податкового органу має ознаки нікчемності.

Вирішуючи питання про законність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, та перевіряючи обґрунтованість висновків, викладених в акті перевірки судом встановлено наступне.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що між Дочірнім підприємством «Сакська гідрогеологічна режимно-експлуатаційна станція» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (Покупець) та КП «Альянс» (Продавець) укладено договір купівлі-продажу № 1209 від 10.03.2009 року, відповідно до якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця майно яке належить Продавцю, а Покупець зобов'язується прийняти це майно та оплатити його вартість (т.1, а.с.245-246);

Також судом встановлено, що між Дочірнім підприємством «Сакська гідрогеологічна режимно-експлуатаційна станція» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (Покупець) та КП «Альянс» (Продавець) укладено договір купівлі-продажу №51-01/11 від 28.01.2011 року, відповідно до якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця майно яке належить Продавцю, а Покупець зобов'язується прийняти це майно та оплатити його вартість (т.1, а.с.247);

Відповідно до матеріалів справи позивачем було придбано у КП «Альянс» за період з 06.04.2009 року по 15.02.2012 року товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 479532,00 гривень, у тому числі ПДВ 79922,00 гривень.

На підтвердження виконання умов вказаних договорів, позивачем надані наступні документи бухгалтерської та податкової звітності:

- податкова накладна №984 від 06.04.2009 року на суму 6360,00 гривень, у тому числі ПДВ 1060,00 гривень (т.1, а.с.93);

- видаткова накладна №984 від 06.04.2009 року на суму 6360,00 гривень, у тому числі ПДВ 1060,00 гривень (т.1, а.с.92);

- податкова накладна №1390 від 12.05.2009 року на суму 5282,40 гривень, у тому числі ПДВ 880,40 гривень (т.1, а.с.97);

- видаткова накладна №1390 від 12.05.2009 року на суму 5282,40 гривень, у тому числі ПДВ 880,40 гривень (т.1, а.с.96);

- податкова накладна №2344 від 03.07.2009 року на суму 30384,00 гривень, у тому числі ПДВ 5064,00 гривень (т.1, а.с.106);

- видаткова накладна №2344 від 03.07.2009 року на суму 30384,00 гривень, у тому числі ПДВ 5064,00 гривень (т.1, а.с.107);

- податкова накладна №2469 від 16.07.2009 року на суму 11424,00 гривень, у тому числі ПДВ 19044,00 гривень (т.1, а.с.111);

- видаткова накладна №2469 від 16.07.2009 року на суму 11424,00 гривень, у тому числі ПДВ 19044,00 гривень (т.1, а.с.110);

- податкова накладна №2442 від 15.07.2009 року на суму 6386,40 гривень, у тому числі ПДВ 1064,40 гривень (т.1, а.с.101);

- видаткова накладна №2442 від 15.07.2009 року на суму 6386,40 гривень, у тому числі ПДВ 1064,40 гривень (т.1, а.с.100);

- податкова накладна №2888 від 12.08.2009 року на суму 11424,00 гривень, у тому числі ПДВ 1904,00 гривень (т.1, а.с.115);

- видаткова накладна №2888 від 12.08.2009 року на суму 11424,00 гривень, у тому числі ПДВ 1904,00 гривень (т.1, а.с.114);

- податкова накладна № 3672 від 09.10.2009 року на суму 1170,00 гривень, у тому числі ПДВ 195,00 гривень (т.1, а.с.119);

- видаткова накладна № 3672 від 09.10.2009 року на суму 1170,00 гривень, у тому числі ПДВ 195,00 гривень (т.1, а.с.118);

- податкова накладна № 4200 від 05.11.2009 року на суму 31680,00 гривень, у тому числі ПДВ 5280,00 гривень (т.1, а.с.125);

- видаткова накладна №4200 на суму 15360,00 гривень, у тому числі ПДВ 2560,00 гривень (т.1, а.с.123);

- видаткова накладна №4231 на суму 16320,00 гривень, у тому числі ПДВ 2720,00 гривень (т.1, а.с.123);

- податкова накладна №4666 від 04.12.2012 року на суму 6048,00 гривень, у тому числі ПДВ 1008,00 гривень (т.1, а.с.129);

- видаткова накладна №4666 від 04.12.2012 року на суму 6048,00 гривень, у тому числі ПДВ 1008,00 гривень (т.1, а.с.128);

- податкова накладна №339 від 25.02.2010 року нас суму 3326,40 гривень, у тому числі ПДВ 554,40 гривень (т.1, а.с.137);

- видаткова накладна №339 від 25.02.2010 року нас суму 3326,40 гривень, у тому числі ПДВ 554,40 гривень (т.1, а.с.136);

- податкова накладна №1220 від 13.05.2010 року на суму 7656,00 гривень, у тому числі ПДВ 1276,00 гривень (т.1, а.с.141);

- видаткова накладна №1220 від 13.05.2010 року на суму 7656,00 гривень, у тому числі ПДВ 1276,00 гривень (т.1, а.с.140);

- податкова накладна №1598 від 04.05.2010 року на суму 40800,00 гривень, у тому числі ПДВ 6800,00 гривень (т.1, а.с.150);

- видаткова накладна №1598 від 04.05.2010 року на суму 40800,00 гривень, у тому числі ПДВ 6800,00 гривень (т.1, а.с.149);

- податкова накладна №1627 від 08.06.2010 року на суму 6960,00 гривень, у тому числі ПДВ 1160,00 гривень (т.1, а.с.145);

- видаткова накладна №1627 від 08.06.2010 року на суму 6960,00 гривень, у тому числі ПДВ 1160,00 гривень (т.1, а.с.144);

- податкова накладна №2274 від 30.07.2010 року на суму 9319,20 гривень, у тому числі ПДВ 1553,20 гривень (т.1, а.с.154);

- видаткова накладна №2274 від 30.07.2010 року на суму 9319,20 гривень, у тому числі ПДВ 1553,20 гривень (т.1, а.с.153);

- податкова накладна №2627 від 05.08.2010 року на суму 6552,00 гривень, у тому числі ПДВ 1092,00 гривень (т.1, а.с.158);

- видаткова накладна №2627 від 05.08.2010 року на суму 6552,00 гривень, у тому числі ПДВ 1092,00 гривень (т.1, а.с.157);

- податкова накладна №3544 від 05.10.2010 року на суму 44664,00 гривень, у тому числі ПДВ 7444,00 гривень (т.1, а.с.164);

- видаткова накладна №3544 та №3545 від 05.08.2010 року на суму 44664,00 гривень, у тому числі ПДВ 7444,00 гривень (т.1, а.с.162-163);

- податкова накладна №21 від 11.01.2011 року на суму 46440,00 гривень, у тому числі ПДВ 7444,00 гривень (т.1, а.с.180);

- видаткова накладна №21 від 11.01.2011 року на суму 46440,00 гривень, у тому числі ПДВ 7444,00 гривень (т.1, а.с.179);

- податкова накладна №452 від 17.02.2011 року на суму 7879,20 гривень, у тому числі ПДВ 1313,20 гривень (т.1, а.с.186);

- видаткова накладна №452 від 17.02.2011 року на суму 7879,20 гривень, у тому числі ПДВ 1313,20 гривень (т.1, а.с.184);

- податкова накладна №98 від 03.03.2011 року на суму 7879,20 гривень, у тому числі ПДВ 1313,20 гривень (т.1, а.с.187);

- видаткова накладна №б/н від 03.03.2011 року на суму 7879,20 гривень, у тому числі ПДВ 1313,20 гривень (т.1, а.с.185);

- податкова накладна №80 від 08.04.2011 року на суму 4488,00 гривень, у тому числі ПДВ 748,00 гривень (т.1, а.с.191);

- видаткова накладна №б/н від 08.04.2011 року на суму 4488,00 гривень, у тому числі ПДВ 748,00 гривень (т.1, а.с.190);

- податкова накладна №858 від 11.05.2011 року на суму 5880,00 гривень, у тому числі ПДВ 980,00 гривень (т.1, а.с.195);

- видаткова накладна №858 від 11.05.2011 року на суму 5880,00 гривень, у тому числі ПДВ 980,00 гривень (т.1, а.с.194);

- податкова накладна №163 від 20.06.2011 року на суму 3000,00 гривень, у тому числі ПДВ 500,00 гривень (т.1, а.с.199);

- видаткова накладна №1076 від 20.06.2011 року на суму 3000,00 гривень, у тому числі ПДВ 500,00 гривень (т.1, а.с.198);

- податкова накладна №224 від 24.06.2011 року на суму 25620,00 гривень , у тому числі ПДВ 4270,00 гривень (т.1, а.с.203);

- видаткова накладна №1100 від 24.06.2011 року на суму 25620,00 гривень , у тому числі ПДВ 4270,00 гривень (т.1, а.с.202);

- податкова накладна №179 від 20.07.2011 року на суму 32676,00 гривень, у тому числі ПДВ 5446,00 гривень (т.1, а.с.209);

- видаткова накладна №1187 від 20.07.2011 року на суму 32676,00 гривень, у тому числі ПДВ 5446,00 гривень (т.1, а.с.208);

- податкова накладна №1 від 01.09.2011 року на суму 3000,00 гривень. у тому числі ПДВ 500,00 гривень (т.1, а.с.213);

- видаткова накладна №1373 від 02.09.2011 року на суму 3000,00 гривень. у тому числі ПДВ 500,00 гривень (т.1, а.с.212);

- податкова накладна №68 від 12.09.2011 року на суму 27216,00 гривень, у тому числі ПДВ 4536,00 гривень;

- видаткова накладна №1435 від 12.09.2011 року на суму 27216,00 гривень, у тому числі ПДВ 4536,00 гривень;

- податкова накладна №7 від 03.10.2011 року на суму 25465,20 гривень, у тому числі ПДВ 4244,20 гривень (т.1, а.с.217);

- видаткова накладна №1623 від 04.10.2011 року на суму 25465,20 гривень, у тому числі ПДВ 4244,20 гривень (т.1, а.с.216);

- податкова накладна №20 від 02.12.2011 року на суму 27240,00 гривень, у тому числі ПДВ 4540,00 гривень (т.1, а.1с.221);

- видаткова накладна №1989 від 02.12.2011 року на суму 27240,00 гривень, у тому числі ПДВ 4540,00 гривень (т.1, а.с.220);

- податкова накладна №11 від 10.01.2012 року на суму 27436,80 гривень, у тому числі ПДВ 4572,80 гривень (т.1, а.с.237);

- видаткова накладна №62 від 12.01.2012 року на суму 27436,80 гривень, у тому числі ПДВ 4572,80 гривень (т.1, а.с.236);

- податкова накладна №56 від 14.02.2012 року на суму 5875,20 гривень, у тому числі ПДВ 979,20 гривень (т.1, а.с.241);

- видаткова накладна №225 від 15.02.2012 року на суму 5875,20 гривень, у тому числі ПДВ 979,20 гривень (т.1, а.с.240).

Придбані товари були у повному обсязі - в сумі 479532,00 гривень, у тому числі 79922,00 гривень, оплачені Дочірнім підприємством «Сакська гідрогеологічна режимно-експлуатаційна станція» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на користь КП «Альянс», що підтверджується платіжними дорученнями з відміткою банку, а саме:

- платіжне доручення №335 від 02.04.2009 року на суму 6360,00 гривень, у тому числі ПДВ 1060,00 гривень;

- платіжне доручення №454 від 07.05.2009 року на суму 5282,40 гривень, у тому числі ПДВ 880,40 гривень;

- платіжне доручення №698 від 01.07.2009 року на суму 4704,00 гривень, у тому числі ПДВ 784,00 гривень;

- платіжне доручення №699 від 01.07.2009 року на суму 12840,00 гривень, у тому числі ПДВ 2140,00 гривень;

- платіжне доручення №761 від 14.07.2009 року на суму 24264,00 гривень, у тому числі ПДВ 4044,00 гривень;

- платіжне доручення №742 від 09.07.2009 року на суму 6386,40 гривень, у тому числі ПДВ 1064,40 гривень;

- платіжне доручення №889 від 10.08.2009 року на суму 11424,00 гривень, у тому числі ПДВ 1904,00 гривень;

- платіжне доручення №1136 від 02.10.2009 року на суму 1170,00 гривень, у тому числі ПДВ 195,00 гривень;

- платіжне доручення №1258 від 02.11.2009 року на суму 15360,00 гривень, у тому числі ПДВ 2560,00 гривень;

- платіжне доручення №1295 від 11.11.2009 року на суму 16320,00 гривень, у тому числі ПДВ 2720,00 гривень;

- платіжне доручення №1382 від 01.12.2009 року на суму 6048,00 гривень, у тому числі ПДВ 1008,00 гривень;

- платіжне доручення №123 від 18.02.2010 року на суму 3326,40 гривень, у тому числі ПДВ 554,40 гривень;

- платіжне доручення №431 від 05.05.2010 року на суму 7656,00 гривень. у тому числі ПДВ 1276,00 гривень;

- платіжне доручення №555 від 02.06.2010 року на суму 21000,00 гривень, у тому числі ПДВ 3500,00 гривень;

- платіжне доручення №661 від 23.06.2010 року на суму 19800,00 гривень, у тому числі ПДВ 3300,00 гривень;

- платіжне доручення №585 від 04.06.2010 року на суму 6960,00 гривень, у тому числі ПДВ 1160,00 гривень;

- платіжне доручення №795 від 23.07.2010 року на суму 9319,20 гривень. у тому числі ПДВ 1553,20 гривень;

- платіжне доручення №845 від 04.08.2010 року на суму 6552,00 гривень, у тому числі ПДВ 1092,00 гривень;

- платіжне доручення №1129 від 08.10.2010 року на суму 22584,00 гривень, у тому числі ПДВ 3764,00 гривень;

- платіжне доручення №1175 від 08.10.2012 року на суму 22080,00 гривень, у тому числі ПДВ 3680,00 гривень;

- платіжне доручення №2 від 06.01.2011 року на суму 46440,00 гривень, у тому числі ПДВ 7740,00 гривень;

- платіжне доручення №116 від 09.02.2011 року на суму 7879,20 гривень, у тому числі ПДВ 1313,20 гривень;

- платіжне доручення №193 від 02.03.2011 року на суму 7879,20 гривень, у тому числі ПДВ 1313,20 гривень;

- платіжне доручення №328 від 06.04.2011 року на суму 4488,00 гривень, у тому числі ПДВ 748,00 гривень;

- платіжне доручення №413 від 10.05.2011 року на суму 5880,00 гривень, у тому числі ПДВ 980,00 гривень;

- платіжне доручення №560 від 17.06.2011 року на суму 3000,00 гривень, у тому числі ПДВ 500,00 гривень;

- платіжне доручення №582 від 23.06.2011 року на суму 25620,00 гривень, у тому числі ПДВ 4270,00 гривень;

- платіжне доручення №702 від 19.07.2011 року на суму 25620,00 гривень, у тому числі ПДВ 4270,00 гривень;

- платіжне доручення №703 від 19.07.2011 року на суму 7056,00 гривень, у тому числі ПДВ 1176,00 гривень;

- платіжне доручення №898 від 01.09.2011 року на суму 3000,00 гривень, у тому числі ПДВ 500,00 гривень;

- платіжне доручення №941 від 12.09.2011 року на суму 27216,00 гривень, у тому числі ПДВ 4536,00 гривень;

- платіжне доручення №1033 від 03.10.2011 року на суму 25465,20 гривень, у тому числі ПДВ 4244,20 гривень;

- платіжне доручення №1284 від 02.12.2011 року на суму 27240,00 гривень, у тому числі ПДВ 4540,00 гривень;

- платіжне доручення №19 від 10.01.2012 року на суму 27436,80 гривень, у тому числі ПДВ 4572,80 гривень;

- платіжне доручення №128 від 13.02.2012 року на суму 5875,20 гривень, у тому числі ПДВ 979,20 гривень.

Судом встановлено, що між Дочірнім підприємством «Сакська гідрогеологічна режимно-експлуатаційна станція» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» та ТОВ «Кримбудіндустрія» укладено договір про виконання підрядних робіт №161 від 21.07.2009 року, відповідно до якого Підрядник зобов'язується виконати роботи з виготовлення корпусу транспортного самохідного понтону, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити роботи по Акту приймання виконаних підрядних робіт відповідно до кошторисної документації, договірна ціна складає 32730,00 гривень (т.2, а.с.14-15).

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надані наступні документи бухгалтерської та податкової звітності:

- рахунок №338 від 03.08.2009 року на попередню оплату вартості робіт у розмірі 30% на суму 9819,60 гривень, у тому числі ПДВ 1636,60 гривень (т.1, а.с.248);

- податкова накладна №512 від 03.08.2009 року на суму 9819,60 гривень, у тому числі ПДВ 1636,60 гривень (т.1, а.с.250);

- рахунок №352 від 11.08.2009 року на суму 5075,66 гривень, у тому числі ПДВ 845,94 гривень (т.1, а.с.251);

- рахунок №420 від 01.09.2009 року на суму 22910,40 гривень, у тому числі ПДВ 3818,40 гривень (т.2, а.с.3);

- податкова накладна №601 від 03.09.2009 року на суму 22910,40 гривень, у тому числі ПДВ 3818,40 гривень (т.2, а.с.5);

- довідка про вартість виконаних підрядних робіт за вересень 2009 року (т.2, а.с.6);

- акт приймання виконаних робіт за вересень 2009 року (т.2, а.с.7-10).

Також позивачем було придбано у зазначеного контрагента товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 5076,66 гривень, у тому числі ПДВ 845,94 гривень, що підтверджується податковою накладною №518 від 12.08.2009 року на суму 5075,66 гривень, у тому числі ПДВ 845,94 гривень (т.2, а.с.2);

Оплата придбаних товарів підтверджується платіжними дорученнями, а саме платіжне доручення №858 від 03.08.2009 року на суму 9819,60 гривень, у тому числі ПДВ 1636,60 гривень, платіжне доручення №908 від 12.08.2009 року на суму 5075,66 гривень, платіжне доручення №1015 від 03.09.2009 року на суму 22910,40 гривень, у тому числі ПДВ 3818,40 гривень.

Таким чином, первинними документами бухгалтерського обліку у повному обсязі підтверджується належне виконання сторонами умов угод з вищезазначеним контрагентом, а також включення суми ПДВ. Отримані товар та послуги були оплачені позивачем у безготівковій формі, що також було встановлено перевіркою. Отже, вказані первинні документи підтверджують реальність спірних господарських операцій.

Стосовно висновків відповідача, що усі операції між позивачем та вказаними контрагентами спрямовані на здійснення операцій з надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, суд зазначає наступне.

Станом на 2009-2010 роки вимоги законодавства щодо віднесення витрат підприємства до валових витрат були встановлені ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Так, згідно п. 5.1 ст. 5 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вказаного Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці з врахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті.

Згідно з п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пунктом 5.11 ст. 5 Закону заборонено встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових крім тих, що визначені в цьому Законі.

Правила ведення податкового обліку визначаються статтею 11 Закону, при цьому вказана стаття не містить будь-яких вимог до наявності документів, що підтверджують право на віднесення певних витрат до складу валових витрат.

Відповідно до підпункту 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Суд вважає, що позивачем при проведенні перевірки була надана вся необхідна первинна документація, яка підтверджує факт здійснення підприємством господарських операцій з отримання товарів від ТОВ «Кримбудіндустрія» та КП «Альянс» використання їх в господарській діяльності підприємства та відповідно правомірність віднесення витрат по придбанню цих товарів до валових.

В 2009-2010 році порядок та підстави формування платником податку податкового кредиту регламентувався приписами п. 7.4, 7.5, ст.. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", яких платник податків зобов'язаний дотримуватися і виключно за умови порушення яких формування податкового кредиту може бути визнано неправомірним.

Відповідно до п.п. 7.2.4. п. 7.2 ст. 7 цього Закону, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Інших умов для формування податкового кредиту за наслідками придбання товарів у Законі України "Про податок на додану вартість не передбачено.

При придбанні товару покупець зобов'язаний лише сплатити відповідну суму податку на додану вартість в ціні товару продавцю, який зобов'язаний внести цю суму податку на додану вартість до бюджету і у випадку невиконання свого обов'язку понести за це відповідальність. Покупець не несе відповідальності за несплату податку до бюджету продавцем (платником податку).

Певні обмеження щодо формування податкового кредиту були передбачені пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", відповідно до якого до складу податкового кредиту можуть бути включені тільки суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), який при цьому обов'язково повинні бути підтверджені податковими накладними. В разі недотримання цього правила до платників податку на додану вартість застосовуються фінансові санкції відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього Закону.

В 2011 році набув чинності Податковий кодекс України № 2755-VІ.

Відповідно до п. 14.1.36 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу/

У ст. 135 ПК України встановлений порядок визначення доходів та їх склад, згідно з п. 135.1 якої доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 ст. 139 ПК України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати на: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу. Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Порядок формування податкового кредиту визначено ст. 198 Податкового Кодексу України.

Так, відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разу здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (в тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11. ст.. 201 цього Кодексу).

В судовому засіданні були досліджені всі документи Дочірнього підприємства «Сакська гідрогеологічна режимно-експлуатаційна станція» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», які підтверджують фактичне придбання та використання позивачем отриманих товарів від ТОВ «Кримбудіндустрія», КП «Альянс» та ці документи не дають підстав для сумніву щодо реальності здійснення вищенаведених операцій або висновку про їх нездійснення.

Будь-яких невідповідностей виписаних контрагентами позивача накладних встановленим законодавствам вимогам, відповідачем в акті перевірки не викладено та судом також не встановлено.

Таким чином, суд звертає увагу на те що, висновки відповідача про порушення позивачем вимог чинного законодавства України, сформовані виключно на підставі аналізу змісту договірних відносин, які існували між Дочірнім підприємством «Сакська гідрогеологічна режимно-експлуатаційна станція» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» та ТОВ «Кримбудіндустрія», КП «Альянс» є протиправними, оскільки результати аналізу другого, а тим паче третього ланцюга постачання відповідно до вимог податкового законодавства України не можуть бути підставами для висновків, які стосуються позивача.

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 2 червня 2011 року № 742/11/13-11, "Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом".

В той же час, зміст акту перевірки позивача свідчить про те, що відповідачем не було системно проаналізовано всіх вищевикладених документів, тобто, всіх обставин спірних правовідносин, оскільки, висновки відповідача у спірних правовідносинах ґрунтуються на аналізі фінансово-господарської діяльності контрагентів позивача - ТОВ «Кримбудіндустрія», КП «Альянс».

Судом під час розгляду справи ухвалою від 19.03.2013 року було призначено судово-економічну (бухгалтерську) експертизу, проведення якої доручено Товариству з обмеженою відповідальністю «Кримське експертне бюро». Згідно з висновком № 130/13 судово-економічної експертизи від 12.11.2013 року, що проведена судовим експертом Жиліною А.Г. (т.2,а.с.53-94) висновки акту Сакської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим ДПС № 1109/2200/02606155 від 26.12.12 року, щодо завищення податкового кредиту на суму 86222,94 гривень, заниження податку на прибуток на загальну суму 81777,94 гривень та завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування у сумі 115142,03 гривень первинними документами податкового та бухгалтерського обліку Дочірнього підприємства «Сакська гідрогеологічна режимно-експлуатаційна станція» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» не підтверджуються.

Як встановлено судом та підтверджено висновком експерта товари та послуги отримані від КП «Альянс» та ТОВ «Кримбудіндустрія» Дочірнім підприємством «Сакська гідрогеологічна режимно-експлуатаційна станція» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» використовувалися в свої господарської діяльності, що підтверджується: документами аналітичного бухгалтерського обліку, матеріальними звітами по бухгалтерським рахункам 201 та 204, актами розфасування, актом приймання виконаних робіт за вересень 2009 року за формою КБ-2в, довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за вересень 2009 року за формою КБ-3, актом робочої комісії про здачу в експлуатацію корпусу самохідного понтону, документами аналітичного бухгалтерського обліку, звітом про витрати основних матеріалів у будівництві та ремонті у відповідності з виробничими нормами та витратами заробітної плати у відповідності з об'ємом виконаних робіт за вересень 2009 року по формі №М-29, актом списання матеріалів за вересень 2009 року.

Розбіжність даних дослідження і акту перевірки Сакської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим ДПС у сумі 7639,39 гривень (81777,94-74138,55) яка виникла в 3 кварталі 2011 року пояснюється тим, що в ході перевірки була допущена помилка, в результаті чого Сакська об'єднана державна податкова інспекція АР Крим ДПС двічі включила до суми витрат 33214,74 гривень, а саме:

- актом перевірки було зменшене від'ємне значення задеклароване позивачем у 2 кварталі 2011 року на суму 33214,74 гривень;

- ДПІ було збільшено об'єкт оподаткування податком на прибуток за 3 квартал 2011 року на суму 33214,74 гривень, що призвело до помилкового донарахування у 3 кварталі 2011 року податку на прибуток в сумі 7639,39 гривень.

Таким чином, судом встановлено та підтверджено висновком експерта реальність господарських операцій позивача з придбання товарів у контрагента та їх використання в господарській діяльності підтверджуються даними податкового та бухгалтерського обліку, а також первинними документами Дочірнього підприємства «Сакська гідрогеологічна режимно-експлуатаційна станція» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» з урахуванням вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-ХІ\/ (зі змінами та доповненнями) та п. 2.4 Положення № 88.

Відтак, всупереч вимогам податкового законодавства України, висновки податкового органу у спірних правовідносинах базуються не на аналізі змісту договірних відносин між позивачем та його контрагентами, а на аналізі обставин, які не можуть бути самостійною підставою для нарахування (збільшення) суми грошового зобов'язання за податком на додану вартість.

Суд, дослідивши даний висновок № 130/13 судово-економічної експертизи в порядку ст. 86 КАС України, який складено судовим експертом, попередженим про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку (ст. 384, 385 КК України), яким під час дослідження використовувались методи документальної перевірки та співставлення, а також зіставивши його з іншими доказами у справі, не знаходить підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів встановлених висновком експерта по даній справі. Дані про заінтересованість експерта в розгляді справи відсутні, його висновки об'єктивно підтверджуються і не суперечать іншим зібраним у справі доказам, відповідають первинним та додатковим документам позивача, наявним в матеріалах справи.

Будь-яких невідповідностей виписаних контрагентами позивача накладних встановленим законодавствам вимогам, відповідачем в акті перевірки не викладено та судом також не встановлено.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені ст. 203 ЦК України, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідачем не було обґрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку, що укладені між позивачем та його контрагентом угоди не відповідають зазначеним вимогам.

Одним з принципів розгляду податкових спорів, відповідно до ст. 4 Податкового Кодексу України є принцип презумпції добросовісності та рішень платника податків, у зв'язку з чим передбачається, що дії платників податків, які мають своїм результатом одержання податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться у податкових деклараціях, податкових накладних та інших первинних документах, є достовірними. Надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність яких установлена судом.

Разом з тим, власне фіктивність діяльності одного з постачальників в ланцюзі до позивача, порушення ним податкової дисципліни та правил здійснення господарської діяльності не є підставою для висновку про необґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди, якщо податковий орган не доведе, зокрема, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема й у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників.

Чинним законодавством України на покупця товару (послуг) - платника податку не покладено обов'язку при формуванні податкового кредиту та валових витрат перевіряти дотримання постачальниками товару в ланцюгу постачання вимог податкового законодавства зі сплати податкових зобов'язань до бюджету.

Як встановлено судом, позивач мав взаємовідносини з підприємствами, які були зареєстровані платниками податку на додану вартість, податковий кредит був ним сформований на підставі належним чином оформлених податкових накладних, податок сплачений в ціні товару.

Неприпустимість притягнення до відповідальності одного суб'єкта господарювання, у випадку за неправомірні дії іншого підтверджується практикою Європейського Суду з прав людини. Так, в пункті 71 рішення у справі "Булвес" АД проти Болгарії" Європейський Суд з прав людини дійшов такого висновку: "… Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності".

Вищенаведений висновок Європейський Суд з прав людини повторно підтвердив у рішенні по справі "Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії", пунктом 23 якого зазначено, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, як зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.

Отже, Європейський Суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

Закон України "Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу" визначає сферу оподаткування (зокрема, непрямі податки) як пріоритетну сферу для виконання програми адаптації українського законодавства. Даний закон визначає, що елементом адаптації законодавства має стати перевірка проектів законів України та інших нормативно-правових актів на їх відповідність acquis communautaire (право ЄС) з метою недопущення прийняття актів, які суперечать acquis Європейського Союзу. Тобто, податкове законодавство України, а, відповідно, його тлумачення та застосування, не може суперечити положенням Шостої Директиви. Це підтверджується позицією Суду Європейського Союзу (Суд ЄС), яка відповідно застосовується ЄСПЛ для вирішення справи "Булвес" АД проти Болгарії", а саме: "…Операції самі по собі не визнаються недійсними через шахрайство з ПДВ, складають поставки товарів чи послуг особою, яка виступає у ролі платника податку, та економічну діяльність в розумінні статей 2(1). 4 та (1) Шостої Директиви, де такі поставки і така діяльність відповідають об'єктивним критеріям, на яких базуються визначення даних термінів, незважаючи на наміри іншого продавця, який приймає участь у тій самій низці поставок та/або потенційно шахрайський характер будь-якої іншої операції платником податку, який розглядається, про що платник податку не знав і не міг знати. Право на податковий кредит особи зі статусом платника податку, яка здійснює такі операції, не може залежати від факту, що у низці поставок, в яку входять ці операції, попередня чи наступна операція є недійсною через шахрайство з ПДВ, про яке платник податку не знав і не міг знати".

Рішення Європейського Суду з прав людини згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" мають в Україні значення джерела права. Більше того, частина 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України вимагає врахування практики Європейського Суду з прав людини при вирішенні справ.

Відповідно до ст. 69 КАС України докази в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

При цьому докази повинні бути належними та обґрунтованими. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору (ст. 70 КАС України).

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано суду належних доказів, як і не зазначено будь-яких інших обставин, які б спростували фактичне здійснення господарських відносин між позивачем та КП «Альянс», ТОВ «Кримбудіндустрія».

Крім того, не знаходить свого підтвердження у матеріалах справи висновки відповідача щодо невідповідності господарським операцій цілям та завданням підприємницької діяльності позивача, збитковості виконаних послуг, або інших обставин, які б могли свідчити про фіктивність вчинених операцій, відсутність факту виконання послуг, а також про те, що вчинення зазначених послуг не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

В даній адміністративній справі Сакська об'єднана державна податкова інспекція АР Крим ДПС, як суб'єктом владних повноважень, не було виконано покладеного на нього законом обов'язку щодо доведення правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень, та не надано належних доказів, які б підтверджували викладені в акті перевірки висновки.

Враховуючи, що висновки акту перевірки, на підставі яких прийняти спірні повідомлення-рішення є необґрунтованими, тобто відсутні і підставі для застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у спірних податкових повідомленнях-рішеннях.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення №0000152200, №0000172200, №0000182200 від 21.01.2013 року не можуть бути визнаними такими, що прийняті на підставі та відповідно до діючого законодавства, тому позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

За таких обставин, враховуючи, що суд задовольнив позовні вимоги, суд вважає за можливе стягнути на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2946,28 гривень.

В судовому засіданні 03.12.2013 року оголошена вступна та резолютивна частина постанови, відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України постанову складено у повному обсязі 06.12.2013 року.

Керуючись статтями 160-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Сакської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим ДПС №0000172200 від 21.01.2013 року, прийняте стосовно Дочірнього підприємства «Сакська гідрогеологічна режимно-експлуатаційна станція» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», про збільшення податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 74810 (сімдесят чотири тисячі вісімсот десять) гривень 90 копійок.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Сакської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим ДПС №0000182200 від 21.01.2013 року, прийняте стосовно Дочірнього підприємства «Сакська гідрогеологічна режимно-експлуатаційна станція» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», про збільшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 81794(вісімдесят одна тисяча сімсот дев'яноста чотири) гривень 15 копійок.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Сакської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим ДПС №0000152200 від 21.01.2013 року, прийняте стосовно Дочірнього підприємства «Сакська гідрогеологічна режимно-експлуатаційна станція» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 115143 (сто п'ятнадцять тисяч сто сорок три) гривень 00 копійок.

5. Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства «Сакська гідрогеологічна режимно-експлуатаційна станція» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2946 (дві тисячі дев'ятсот сорок шість) гривень 28 копійок.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кудряшова А.М.