Ухвала суду № 35841313, 14.10.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2013 р.Справа № 818/4564/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Мінаєвої О.М. , Старостіна В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Конотопської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 07.08.2013р. по справі № 818/4564/13-а

за позовом Фізичної особи - підприємеця ОСОБА_1

до Конотопської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі за текстом - ФОП ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області (далі за текстом - Конотопська ОДПІ, відповідач), в якому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.05.2013 року № 0000781712 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в загальній сумі 16491,25 грн. (в т.ч. основний платіж - 15736,06 грн., штрафні (фінансові) санкції - 755,19 грн.) винесені Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області ДПС.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 07.08.2013 року адміністративний позов задоволено частково.

Скасовано податкове повідомлення-рішення від 22.05.2013 року № 0000781712, в частині збільшення суми грошового зобов'язання ФОП ОСОБА_1 з податку на доходи фізичних осіб у сумі 14718,72 грн.

В задоволені інших позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції в частині задоволення позову відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 13 Декрету Кабінету міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», п.п. 5.2.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України та ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Конотопська ОДПІ зазначає, що позивачем не підтверджено первинними документами бухгалтерського обліку фактичне виконання завантажувально-розвантажувальних робіт ФОП ОСОБА_2, тобто завищено витрати на загальну суму 98124,77 грн.

На підставі ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 03.01.1997 року виконавчим комітетом Конотопської міської ради, перебуває на обліку як платник податків у Конотопській ОДПІ.

Відповідачем було проведено планову виїзну документальну перевірку позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) за період з 01.07.2010 року по 31.12.2012 року.

За результатами перевірки складено акт № 299/17-1/2680408091/153 від 07.05.2013 року, яким зафіксовано порушення позивачем ст. 13 Декрету Кабінету міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» та ст. 177 Податкового кодексу України, а саме занижено оподатковуваний дохід з 01.07.2010 року по 31.12.2010 року на 84768,63 грн., за 2011 рік на 15075,87 грн, за 2012 рік на 5062,5 грн., що призвело до заниження податкових зобов'язань по податку з доходів фізичних осіб в загальній сумі 15736,06 грн.

На підставі встановлених актом перевірки порушень відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000781712 від 22.05.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в загальній сумі 16491,25 грн. (в т.ч. основний платіж - 15736,06 грн., штрафні (фінансові) санкції - 755,19 грн.).

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з безпідставності та необґрунтованості нарахування грошових зобов'язань позивачу з огляду на наявність документального підтвердження здійснення господарських операцій з ФОП ОСОБА_2 та понесених витрат за вказаними господарськими операціями.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Відповідно до ст. 13 Декрету Кабінету міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) i документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.

Згідно з п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем (замовник) та ФОП ОСОБА_2 (виконавець) укладено договір від 01.01.2010 року № 1 та договір від 01.01.2011 року № 1 про надання послуг з транспортної обробки вантажів (навантажувально-розвантажувальні послуги).

За умовами договорів виконавець зобов'язується здійснити навантажувально-розвантажувальні послуги, складування вантажу на складі, здійснювати навантажувальні роботи при реалізації вантажу та розвантажувальні роботи при отриманні вантажу на склад, а замовник сплачувати навантажувально - розвантажувальні послуги згідно актів прийому - передачі виконаних робіт.

Виконання навантажувально-розвантажувальних послуг оформлено актами прийому-передачі виконаних робіт від 30.07.2010 року, 31.08.2010 року, 30.09.2010 року, 31.10.2010 року, 30.11.2010 року, 31.12.2010 року, 31.01.2011 року, 28.02.2011 року, 31.03.2011 року.

Ціни за надання послуг з навантажувально-розвантажувальних робіт визначені у протоколах узгодження договірної ціни від 01.07.2010 року, 01.09.2010 року, 01.10.2010 року, 01.01.2011 року складених між позивачем і ФОП ОСОБА_2

Дані щодо проведених розвантажувальних робіт містяться у відомостях виконання розвантажувальних робіт від 31.07.2010 року, 31.08.2010 року, 30.09.2010 року, 30.11.2010 року, 31.12.2010 року, 31.01.2011 року, 28.02.2011 року, 31.03.2011 року.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Згідно з пунктом 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.п. 2.4 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Колегія суддів зауважує, що первинні документи, надані позивачем при проведенні перевірки та залучені до матеріалів справи, а саме, акти прийому-передачі виконаних робіт, відомості проведення завантажувальних і розвантажувальних робіт відповідають вимогам ст. 201, ст. 138 Податкового кодексу України, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88) а тому є належним підтвердженням понесених позивачем витрат.

Доводи відповідача про відсутність у первинних документах позивача таких обов'язкових реквізитів як зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції спростовується наявними матеріалами справи актами прийому-передачі товару, в яких зазначені необхідні реквізити первинних документів.

Крім того, обставини правомірності господарської діяльності позивача в рамках договору з ФОП ОСОБА_2 від 01.01.2010 року № 1 про надання послуг з транспортної обробки вантажів (навантажувально-розвантажувальні послуги) встановлені постановою Сумського окружного адміністративного суду від 09.06.2011 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2011 року у справі № 2а-1870/2051/11 за позовом ФОП ОСОБА_1 до Конотопської МДПІ про скасування податкового повідомлення-рішення.

Вказаними судовими рішеннями встановлено безпідставність висновків податкового органу про неналежне документальне оформлення надання вказаних послуг та відсутності економічної доцільності у їх одержанні.

Відповідно до вимог ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За приписами ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що Конотопською ОДПІ не доведено факти порушення позивачам податкового законодавства і, як наслідок, не доведено правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення від 22.05.2013 року № 0000781712.

Таким чином, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів підтверджує, що при її прийнятті суд першої інстанції дійшов вірних юридичних висновків щодо встановлених обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Конотопської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 07.08.2013р. по справі № 818/4564/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Шевцова Н.В.Судді(підпис) (підпис) Мінаєва О.М. Старостін В.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Шевцова Н.В.