Ухвала суду № 35841243, 03.12.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2013 р.Справа № 2а-3923/11/2170

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Дубровна В.А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бойка А.В.,

суддів: Танасогло Т.М.,

Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів в Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 17 травня 2012 року по справі за позовом Дочірнього підприємства «Торговий дім «Херсон» компанії з обмеженою відповідальністю «Інтертрейд груп Ел. Ел. Сі» до державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів в Херсонській області, за участю прокуратури Херсонської області про визнання дій незаконними, зобов'язання утриматись від вчинення дій, -

В С Т А Н О В И В:

26.07.2011 року Дочірнє підприємство «Торговий дім «Херсон» компанії з обмеженою відповідальністю «Інтертрейд груп Ел. Ел. Сі» звернулось до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (правонаступником якої є державна податкова інспекція у м. Херсоні Головного управління Міндоходів в Херсонській області), та з урахуванням уточнення позовних вимог просило визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.04.2011 року № 0001480700 щодо зменшення від'ємного значення податку на додану вартість в сумі 613 868,50 грн. та податкове повідомлення-рішення від 19.04.2011 року № 0001470700 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 1 742 917,30 грн.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 17.05.2012 року адміністративний позов дочірнього підприємства «Торговий дім «Херсон» компанії з обмеженою відповідальністю «Інтертрейд груп Ел. Ел. Сі» задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, 21.05.2012 року Державна податкова інспекція у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу на вказану постанову суду.

Апелянт зазначає, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Державна податкова інспекція у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби посилалась на те, що за результатом проведеної перевірки позивача було виявлено факт завищення податкового кредиту, оскільки, як зазначає податковий орган, в ланцюгу постачання позивача не встановлено факту передачі товарів від продавця покупцю. У зв'язку з зазначеним податкова інспекція дійшла висновки про те, що угоди, укладені дочірнім підприємством «Торговий дім «Херсон» компанії з обмеженою відповідальністю «Інтертрейд груп Ел. Ел. Сі» не спрямовані на настання реальних правових наслідків. У зв'язку із зазначеним ДПІ дійшла висновку про завищення позивачем сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

На підставі викладеного в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 17.05.2012 року та ухвалення нової постанови, якою відмовити у задоволенні позовних вимог дочірньому підприємству «Торговий дім «Херсон» компанії з обмеженою відповідальністю «Інтертрейд груп Ел. Ел. Сі».

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть учать у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи колегія суддів дійшла наступного:

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 07.04.2011 року по 14.04.2011 року державною податковою інспекцією у м. Херсоні була проведена позапланова невиїзна перевірка обґрунтованості відшкодування з бюджету ПДВ дочірнього підприємства «Торговий дім «Херсон» компанії з обмеженою відповідальністю «Інтертрейд груп Ел. Ел. Сі» за період: липень, листопад, грудень 2009 року, березень, квітень, червень-серпень 2010 року.

За результатами вказаної перевірки складено акт № 1162/07-0/30768893 від 14.04.2011 року, на підставі якого державною податковою інспекцією у м. Херсоні прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.04.2011 року № 0001480700 щодо зменшення від'ємного значення податку на додану вартість в сумі 613 868,50 грн. та податкове повідомлення-рішення від 19.04.2011 року № 0001470700 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 1 742 917,30 грн.

В ході зазначеної перевірки державною податковою інспекцією у м. Херсоні встановлено порушення дочірнім підприємством «Торговий дім «Херсон» компанії з обмеженою відповідальністю «Інтертрейд груп Ел. Ел. Сі» вимог Закону України «Про податок на додану вартість», що виразилось завищенні суми податкового кредиту та заявленої суми бюджетного відшкодування.

ДПІ у м. Херсоні встановлено, що одними з основних постачальників дочірнього підприємства «Торговий дім «Херсон» компанії з обмеженою відповідальністю «Інтертрейд груп Ел. Ел. Сі» в період, що перевірявся були ТОВ «Верхньорогачицький ОПЗ» (період взаємовідносин - червень, жовтень, листопад 2009 року, березень 2010 року), ФОП ОСОБА_3 (період взаємовідносин - жовтень 2009 року), ТОВзП «Новофарм» (період взаємовідносин - лютий 2010 року), ТОВ «Агрооіл Груп» (період взаємовідносин - травень, червень, липень 2010 року). Неосновними постачальниками були: ТОВ «Торгінвест Плюс» (період взаємовідносин - червень 2009 року), ТОВ «Євротранссервіс» (період взаємовідносин - березень 2010 року), ТОВ «Югрансагро» (період взаємовідносин - березень 2010 року).

В акті перевірки податковим органом зазначено, що в ході перевірки заявленого дочірнім підприємством «Торговий дім «Херсон» компанії з обмеженою відповідальністю «Інтертрейд груп Ел. Ел. Сі» бюджетного відшкодування та формування податкового кредиту не можливо встановити та підтвердити факт надмірної сплати позивачем податку на додану вартість.

Так, ДПІ у м. Херсоні посилалось на те, що на запит податкового органу ТОВ «Верхньорогачицький ОПЗ» та ТОВ «Югрансагро» не зазначили, як здійснювалось транспортування товару, в якому обсязі здійснювались розрахунки за товари. Відносно таких контрагентів позивача як ТОВ «Торгінвест Плюс» та ТОВ «Євротранссервіс» на підставі актів ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва від 27.09.2010 року № 3312/231-00/34772112 та від 22.10.2010 року № 3652/231-00/35639425 встановлено відсутність поставок товарів, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних правових наслідків. При цьому, на думку ДПІ у м. Херсоні, правочини, укладені цим підприємством вчинені удавано з метою приховування сплати податків третіх осіб.

Стосовно ФОП ОСОБА_3 та ТОВзП «Новофарм» зазначено, що ці підприємства є посередниками, а по постачальникам продукції не встановлено факту надмірної сплати податку до бюджету. Крім того, зазначено, що ФОП ОСОБА_3 має стан «перехід до іншої ДПІ», а відносно ТОВ «Агрооіл Груп» порушено провадження про банкрутство.

Зважаючи на зазначене, ДПІ у м. Херсоні посилалась на те, що у дочірнього підприємства «Торговий дім «Херсон» компанії з обмеженою відповідальністю «Інтертрейд груп Ел. Ел. Сі» не виникло право на віднесення сум податку до складу податкового кредиту та на відшкодування податку з бюджету.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно задоволення позовних вимог дочірнього підприємства «Торговий дім «Херсон» компанії з обмеженою відповідальністю «Інтертрейд груп Ел. Ел. Сі», зважаючи на наступне:

Пунктом 1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено податковий кредит як суму, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначене згідно із цим законом.

Пункт 1.8 ст.1 цього закону встановлєю, що бюджетним відшкодуванням є сума, яка підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим законом.

Згідно до норми підпункту 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" суми податку, які підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт , послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

В свою чергу п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлює, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

В свою чергу, за змістом п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 зазначеного Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 вказаного закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає помилковим висновок державної податкової інспекції у м. Херсоні щодо завищення дочірнім підприємством «Торговий дім «Херсон» компанії з обмеженою відповідальністю «Інтертрейд груп Ел. Ел. Сі» бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, зважаючи на наступне:

Як вже зазначалось вище, у період, що перевірявся постачальниками дочірнього підприємства «Торговий дім «Херсон» компанії з обмеженою відповідальністю «Інтертрейд груп Ел. Ел. Сі» були ТОВ «Верхньорогачицький ОПЗ», ФОП ОСОБА_3, ТОВзП «Новофарм», ТОВ «Агрооіл Груп», ТОВ «Торгінвест Плюс», ТОВ «Євротранссервіс», ТОВ «Югрансагро».

Так, на підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Верхньосірогозький ОПЗ» позивачем були надані договори купівлі-продажу макухи соняшника, укладені з ТОВ «Верхньосірогозький ОПЗ», зокрема, договори від 03.06.2009 року за № 03/06-02 та від 10.06.2009 р. за № 10/06-01, згідно умов яких продавець ТОВ «Верхньосірогозький ОПЗ» зобов'язується поставити покупцю

дочірньому підприємству «Торговий дім «Херсон» компанії з обмеженою відповідальністю «Інтертрейд груп Ел. Ел. Сі» товар на умовах склад покупця - «Дніпровський термінал» м. Херсон.

Крім того, позивачем були надані договори купівлі-продажу, укладені позивачем з ТОВ «Верхньосірогозький ОПЗ» від 05.10.2009 року за № 05/10, від 04.11.2009 року № 02/03-01, від 02.03.2010 року № 28/05-02, від 28.05.2010 року. За умовами вказаних договорів ТОВ «Верхньосірогозький ОПЗ» зобов'язувалось продати позивачеві макуху соняшника на умовах склад покупця «Дніпровський термінал» м. Херсон.

За умовами вказаних договорів ТОВ «Верхньосірогозький ОПЗ» відвантажило позивачу макуху соняшника та надало податкові накладні, складені належним чином, що не заперечувалось представником ДПІ і не було предметом оскарження.

Розрахунки за вказаними договорами здійснювались у безготівковій формі.

В свою чергу, підставою для відмови у відшкодуванні позивачеві сум податку на додану вартість, які були фактично сплачені ТОВ «Верхньосірогозький ОПЗ», податковий орган зазначив відсутність відомостей про те, яким чином здійснювалось транспортування продукції.

В свою чергу, дочірнім підприємством «Торговий дім «Херсон» в підтвердження відвантаження ТОВ «Верхньосірогозький ОПЗ» позивачу («Дніпровський термінал» м. Херсон) макухи соняшника були надані товарно-транспортні накладні.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що відсутність товарно-транспортних накладних та інших документів про транспортування продукції не є доказом відсутності транспортування товару. При цьому, на вимогу суду відповідачем не надано доказів щодо витребування від ТОВ «Верхньосірогозький ОПЗ» документів по перевезенню макухи соняшника на склад покупця м. Херсон «Дніпровський термінал», на відсутність яких вказує ДПІ у акті перевірки.

Слід зазначити, що з листів-відповідей ТОВ «Верхньосірогозький ОПЗ» вбачається, що вказаний контрагент підтвердив здійснення господарських операцій з ДП «ТД «Херсон» КОВ «Інтертрейд груп Ел.Ел.Сі» у червні, жовтні, листопаді 2009 року та у березні, травні 2010 року щодо поставки макухи соняшника та здійснення позивачем повної оплати за поставлений товар.

Даними листами ТОВ «Верхньосірогозький ОПЗ» вказано про юридичну та фактичну адресу підприємства, про основний вид діяльності - виробництво нерафінованої олії та жирів, яке здійснюється з використанням власного майна та найманого обладнання та складських приміщень згідно договорів оренди. Крім того, ТОВ «Верхньосірогозький ОПЗ» у вказаних листах зазначило про наявність власних та орендованих приміщень та обладнання з метою виконання виробничих функцій.

Зважаючи на зазначене, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що надані позивачем в підтвердження здійснення господарської операції з ТОВ «Верхньосірогозький ОПЗ» первинні документи оформлені належним чином та містять достатню інформацію відносно змісту та вартості господарських операцій, які були опосередковані складенням цих документів, та, відповідно, підтверджують факт виконання контрагентом зобов'язань за укладеними договорами та дають змогу вважати, що господарські операції реально відбулися і тягнуть настання реальних правових наслідків.

Зважаючи на зазначене, колегія суддів вважає, що позивачем належними та допустимими доказами було підтверджено факт виконання товариством з обмеженою відповідальністю «Верхньосірогозький ОПЗ» зобов'язань по поставці товару.

В підтвердження здійснення господарської діяльності з ТОВ «Торгінвест Плюс» позивачем були надані договори від 18.06.2009 р. за № 18/06/-01 про поставку позивачеві товариством з обмеженою відповідальністю «Торгінвест Плюс» 74,740 т кукурудзи та від 19.06.2009 р. за № 19/06-02 про поставку 38,540 т кукурудзи.

По факту виконання поставки ТОВ «Торгінвест Плюс» були оформлені податкові накладні № 819 від 19.06.2009 року на суму 52 799,80 грн. у т.ч. ПДВ 8 799,97 грн., № 817 від 18.06.2009 року на суму 102 393,80 грн. у т.ч. ПДВ 17 065,63 грн. Оплата за отриману продукцію відбувалася у безготівковій формі шляхом перерахування позивачем грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Торгінвест Плюс».

В свою чергу, на підтвердження реальності господарської операції з ТОВ «Євротранссервіс ЛТД» позивачем був наданий договір купівлі-продажу № 22/02/10-ж від 22.02.2010 року, згідно

якого продавець (ТОВ «Євротранссервіс ЛТД») зобов'язується поставити покупцю (ДП «ТД «Херсон» КОВ «Інтертрейд груп Ел.Ел.Сі») макуху соняшника на умовах - термінал, вказаний покупцем. На виконання вказаного договору ТОВ «Євротранссервіс ЛТД» відвантажило на адресу позивача товар та по факту виконання поставки виписано податкову накладну від 02.03.2010 року № 45. Оплата за отриману продукцію відбувалася у безготівковій формі шляхом перерахування позивачем грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Євротранссервіс ЛТД».

Позивачем у підтвердження поставки товару до пункту розвантаження (компанія «Дніпро Карго Лімітед») було надано копії товарно-транспортних накладних, а також реєстр звіту прийнятої на склади компанії «Дніпро Карго Лімітед» для ДП «ТД «Херсон» КОВ «Інтертрейд груп Ел.Ел.Сі» макухи соняшника.

В акті перевірки податковий орган посилався на те, що згідно актів ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва від 22.10.2010 року № 3652/231-00/35639425 та від 27.09.2010 року № 3312/231-00/34772112 було встановлено відсутність поставок товарів ТОВ «Торгінвест Плюс» та ТОВ «Євротранссервіс ЛТД», що свідчить про укладення угод без мети настання реальних правових наслідків.

При цьому зазначені обставини стали підставою висновку податкового органу, відображеного в акті перевірки, про порушення ст.ст. 203, 215, 228, 837, 844 Цивільного кодексу України.

Проте, з правомірністю такого висновку погодитись неможливо, оскільки в силу статті 1 Цивільного кодексу України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом. Питання формування податкового кредиту визначається Законом України "Про податок на додану вартість", що був чинний на момент виникнення спірних правовідносин.

Слід також зазначити, що ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України, згідно із якою зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Необхідними умовами для визнання угоди нікчемною в силу вимог ст. 228 Цивільного кодексу України є її укладання з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних протиправних наслідків.

При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією

зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Проте, існування відповідних обставин у даній справі податковим органом не доведено.

Таким чином, відповідно до презумпції правомірності правочину, передбаченої ст.204 ЦК України, всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена Законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину.

Правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлені цим правочином, про що йдеться в акті, визначається законом як фіктивний (ст. 234 ЦК України). Фіктивні правочини не віднесено законом до нікчемних, їх недійсність визнається тільки судом.

Крім того, жодним нормативно-правовим актом не визначено право податкового органу самостійно надавати оцінку укладеним (вчиненим) договорам з визначенням їх нікчемними, недійсними із застосуванням відповідних наслідків в результаті вчинення таких правочинів оскільки правочини, що мають ознаки оспорюваності, визнаються недійсними в судовому порядку та за рішенням суду.

Зважаючи на все вищевикладене, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що висновки державної податкової інспекції у м. Херсоні про безпідставність формування позивачем податкового кредиту по операціям з ТОВ «Торгінвест Плюс» та ТОВ «Євротранссервіс ЛТД» та про відсутність права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, викладені в акті перевірки, є необґрунтованими.

Щодо стосується взаємовідносин позивача з ТОВ «Новофарм», слід зазначити наступне:

Дочірнім підприємством «Торговий дім «Херсон» наданий договір поставки від 27.01.2010 року № П-1/02-2010, укладений між позивачем (покупцем) та ТОВ «Новофарм» (продавцем), згідно якому продавець зобов'язується поставити кукурудзу фуражну у кількості 900 т на умовах EXW- склад постачальника Херсонський морський порт «Дніпро Карго Лімітед».

На виконання вказаного договору ТОВ «Новофарм» відвантажив на адресу позивача товар. По факту виконання поставки ТОВ «Новофарм» була оформлена податкова накладна на загальну суму ПДВ 213032,49 грн.; оплата за отриману продукцію відбувалася у безготівковій формі шляхом перерахування позивачем грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Новофарм», що не заперечується податковим органом в акті перевірки.

Поставка вказаної продукції також підтверджується наданими позивачем копіями товарно-транспортних накладних щодо поставки кукурудзи із визначенням пункту розвантаження компанія «Дніпро Карго Лімітед» та актом приймання-передачі та реєстром звіту прийнятої на склади компанії «Дніпро Карго Лімітед» для ДП «ТД «Херсон» КОВ «Інтертрейд груп Ел.Ел.Сі» кукурудзи.

Дослідивши подані товариством документи, колегія суддів приходить до висновку, що ТОВ ДП «ТД «Херсон» належними та допустимими доказами підтвердило реальне здійснення господарських операцій з ТОВ «Новофарм».

В свою чергу, необґрунтованими є посилання податкового органу на неможливість підтвердити факт надмірної сплати податку на додану вартість по даній операції у зв'язку з тим, що розрахунки між суб'єктами господарювання, а саме: ТОВ «Вінницька промислова група», яке є, в даному випадку, виробником сільгосппродукції, що поставлялась, та одночасно посередником при купівлі-продажу товарів, та ТОВ «Новофарм» проводились у безготівковій формі шляхом заліку взаємних вимог сторін.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку, що відповідає принципу персональної відповідальності платника податку, згідно якого, право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Ще одним контрагентом позивача у період, що перевірявся було ТОВ «Агрооіл Груп».

Позивачем були надані договори купівлі-продажу, укладені з ТОВ «Агрооіл Груп» від 01.06.2009 року за № 01/06, від 12.06.2009 року. За умовами вказаних договорів ТОВ «Агрооіл Груп» зобов'язувалось поставити ДП «ТД «Херсон» КОВ «Інтертрейд груп Ел.Ел.Сі» товар (макуху соняшника) на умовах склад покупця «Дніпровський термінал» м. Херсон.

На виконання вказаних договорів ТОВ «Агрооіл Груп» відвантажило позивачу товар та оформило податкові накладні, які стали підставою формування позивачем податкового кредиту.

Розрахунки за отриманий товар позивач здійснював у безготівковій формі, що не заперечувалось представником ДПІ.

Поставка продукції підтверджується копіями товарно-транспортних накладних, де зазначено пункт розвантаження «Дніпровський термінал», а також реєстром звіту прийнятого на склади ПАТ «Дніпровський термінал» товару для ДП «ТД «Херсон» КОВ «Інтертрейд груп Ел.Ел.Сі».

В акті перевірки, як на підставу відсутності права позивача на бюджетне відшкодування, податковий орган посилався на те, що згідно даних звітної форми «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкового кредиту та

податкових зобов'язань в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», підприємство має стан платника "4" - порушено провадження у справі про банкрутство; податкова звітність з податку на додану вартість ТОВ «Агрооіл Груп» за вказаний період визнана як недійсна.

При цьому, інформація щодо порушення відносно ТОВ «Агрооіл Груп» провадження у справі про банкрутство встановлена саме на час складання акту перевірки.

В свою чергу, на час здійснення спірних господарських операцій (за наслідками виконання яких позивачем було сформовано податковий кредит) спірний контрагент був зареєстрований в установленому порядку, мав статус платника ПДВ та виступав правоздатним учасником господарського обороту.

Крім того, судом першої інстанції вірно встановлено, що згідно відповідей ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя від 15.10.2010 р., від 14.12.2010 р., де перебуває на обліку ТОВ «Агрооіл Груп», податковий орган не заперечує реальності здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Агрооіл Груп», що підтверджується висновком про відсутність розбіжностей з відомостями, отриманими від ТОВ ДП «ТД «Херсон», яка мала правові відносини з платником податків.

Таким чином, зазначені ДПІ у м. Херсоні підстави для зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування є необґрунтованими.

В підтвердження здійснення господарської діяльності з ФОП ОСОБА_3 позивачем надано договір від 07.10.2009 року № 07/10, згідно якого ФОП ОСОБА_3 зобов'язувався продати ТОВ ДП «ТД «Херсон» макуху соняшника. На виконання вказаного договору ФОП ОСОБА_3 відвантажив на адресу позивача вказану продукцію та по факту виконання поставки оформив та надав податкові накладні. Оплата за отриману продукцію відбувалася у безготівковій формі шляхом перерахування позивачем грошових коштів на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_3

Позивачем, в підтвердження поставки товару надано товарно-транспортні накладні із визначенням пункту розвантаження «Дніпровський термінал» м. Херсон та реєстр звіту прийнятого на склади ПАТ «Дніпровський термінал» для ДП «ТД «Херсон» КОВ «Інтертрейд груп Ел.Ел.Сі».

В акті перевірки податковий орган посилався на те, що згідно відповіді ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська за № 5340/7/17-3 від 16.03.2010 року ФОП ОСОБА_3 є посередником, а одним з його постачальників товару є ТОВ «Промхімснаб», відносно якого неможливо провести зустрічну перевірку у зв'язку з переходом до іншої ДПІ.

Зважаючи на зазначене ДПІ дійшло висновку про неможливість встановлення факту надмірної сплати податку позивачем по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_3 через його постачальника ТОВ «Промхімснаб» ( ІІ ланцюг постачання).

Як вже зазначалось, при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. При цьому, обставини, з якими ДПІ у м. Херсоні пов'язує право ДП «ТД «Херсон» КОВ «Інтертрейд груп Ел.Ел.Сі» на бюджетне відшкодування податку на додану вартість стосується саме ТОВ «Промхімснаб», тобто третьої особи, а відтак такі доводи самі по собі за відсутності інших обставин, які б свідчили саме про недобросовісність позивача як платника податків, не можуть бути підставою для висновку про необґрунтованість податкової вигоди Товариства.

Ще одним контрагентом позивача, при дослідженні господарських операцій з яким податковий орган дійшов висновку про відсутність права позивача на бюджетне відкодування ПДВ є ТОВ «Югтрансагро».

ДПІ у м. Херсоні посилалась на те, що з отриманої від ТОВ «Югтрансагро» відповіді від 04.08.2010 року не вбачається, яким чином та в якому обсязі здійснювались розрахунки між вказаним товариством та ДП «ТД «Херсон» КОВ «Інтертрейд груп Ел.Ел.Сі» за реалізацію товару, що унеможливлює підтвердження факту надмірної сплати податку додану вартість. Крім цього, підприємство має стан платника „9" - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням.

В свою чергу, на підтвердження реальності господарської операції по придбанню у ТОВ «Югтрансагро» макухи соняшника позивач надав договір купівлі-продажу № 27/02/10 від 27.02.2010 року, згідно якому продавець (ТОВ «Югтрансагро») зобов'язується поставити покупцю (ДП «ТД «Херсон» КОВ «Інтертрейд груп Ел.Ел.Сі») макуху соняшника на умовах - термінал, вказаний покупцем. На виконання вказаного договору ТОВ «Югтрансагро» відвантажило на адресу позивача товар та оформив податкові накладні, що підтверджується копіями товарно-транспортних накладних із визначенням пункту розвантаження - компанія «Дніпро Карго Лімітед», та реєстр звіту прийнятого на склади компанії «Дніпро Карго Лімітед» для ДП «ТД «Херсон» КОВ «Інтертрейд груп Ел.Ел.Сі», які містяться в матеріалах справи. Оплата за отриману продукцію відбувалася у безготівковій формі шляхом перерахування позивачем грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Югтрансагро».

Таким чином, позивачем належними та допустимими доказами підтверджено факт реальної поставка товару від ТОВ «Югтрансагро», що не заперечувалось податковим органом.

При цьому, як вірно зазначено судом першої інстанції, посилання ДПІ у м. Херсоні на відсутність у відповіді контрагента інформації щодо розрахунків за поставлену продукцію не може бути підставою зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ позивача.

Крім того, з листа-відповіді ТОВ «Югтрансагро» від 30.07.2010 року встановлено, що розрахунки за поставлену макуху соняшника були здійснені у безготівковій формі і заборгованість позивача перед ТОВ «Югтрансагро» відсутня.

Все зазначене свідчить про необґрунтованість та помилковість висновків ДПІ у м. Херсоні, викладених в акті перевірки.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що допущені попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару певні порушення податкового законодавства тягнуть негативні наслідки саме для таких постачальників та не впливають на право позивача (добросовісного платника податку) на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість постачальникам товару та бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

Зважаючи на зазначене, колегія суддів вважає, що будь-які порушення в ланцюгу постачання, допущенні іншими контрагентами, не можуть впливати на податковий кредит та бюджетне відшкодування ДП «ТД «Херсон» КОВ «Інтертрейд груп Ел.Ел.Сі» при наявності у товариства належних документальних підтверджень здійснених операцій та розміру свого податкового кредиту.

Аналіз норм Закону України «Про податок на додану вартість» свідчить, що термін «сплата податку» вживається в розумінні сплати податку покупцем у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) (пункт 1.3 статті 1, підпункти 7.4.1 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин). Так, пункт 1.3 статті 1 названого Закону, даючи визначення платника податку як особи, яка зобов'язана утримати та внести до бюджету податок, визначає при цьому, що податок сплачується покупцем або особою, яка імпортує товари на митну територію України.

Таким чином, вимога пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» щодо надмірної сплати податку, як необхідної умови бюджетного відшкодування, стосується платника, який згідно цього Закону поніс фактичні витрати по сплаті податку, а тому, з урахуванням принципу персональної відповідальності, ДП «ТД «Херсон» КОВ «Інтертрейд груп Ел.Ел.Сі» не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість у зв'язку з можливим невиконанням іншими платниками податку постачальниками покладеного на них законом обов'язку щодо внесення до бюджету сплачених покупцем сум податку в ціні придбання товарів (послуг).

Вказана позиція узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03), де Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 р. зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість вдруге, а також сплачувати пеню.

З цих же підстав не можуть бути причинами для зменшення податкового кредиту і, відповідно, заявленого позивачем до бюджетного відшкодування сум ПДВ наведені в акті перевірки обставини діяльності постачальників позивача по другому ланцюгу постачання.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції звертає увагу на те, що в ході проведеної перевірки державною податковою інспекцією у м. Херсоні не досліджувалось питання реальності здійснюваних позивачем господарських операцій, що безпосередньо впливає на правомірність формування податкового кредиту та, в подальшому, на право платника податку на бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

Зазначені податковим органом обставини, які на його думку, є підставою для зменшення позивачу податкового кредиту з податку на додану вартість, розміру від'ємного значення з податку на додану вартість та бюджетного відшкодування, переважним чином, стосуються діяльності контрагентів позивача та третіх осіб, та безпосередньо не стосується взаємовідносин цих контрагентів та ДП «ТД «Херсон» КОВ «Інтертрейд груп Ел.Ел.Сі», реальності здійснення ними господарських операцій між собою.

В свою чергу, колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що надані позивачем докази не викликають сумніву щодо правомірності та реальності, товарності здійснених господарських операцій у перевіряємому періоді між позивачем та його контрагентами, на підставі яких був сформований податковий кредит з ПДВ.

Зважаючи на все вищезазначене суд апеляційної інстанції вважає, що в даному випадку дочірнім підприємством «Торговий дім «Херсон» компанії з обмеженою відповідальністю «Інтертрейд груп Ел. Ел. Сі» було правомірно, у відповідності до вимог Закону України «Про податок на додану вартість» сформовано податковий кредит по операціям з контрагентами, які підлягали дослідженню при розгляді даної адміністративної справи, та підтверджено своє право на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за перевіряємий період, а тому податкові повідомлення-рішення № 0001480700 від 19.04.2011 року та № 0001470700 від 19.04.2011 року прийняті державною податковою інспекцією у м. Херсоні необґрунтовано, є протиправними та підлягають скасуванню.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 184, 185, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів в Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 17 травня 2012 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: А.В. Бойко

Суддя: Т.М. Танасогло

Суддя: О.В. Яковлєв