Постанова № 35840350, 05.12.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2013 року Справа № 919/704/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддіДерепи В.І.суддів :Грека Б.М., - (доповідача у справі), Палія В.В.розглянувши у відкритому судо-вому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на постановуСевастопольського апеляційного господарського суду від 07.10.13у справі№ 919/704/13господарського судум. Севастополяза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доТовариства з обмеженою відповідальністю "СГС Плюс"простягнення сумиза участю представників від:позивачаПількевич В.В. (дов. від 22.03.13)відповідачаВоробйова Л.О. (дов. від 13.07.13)

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду м. Севастополя з позовом про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю "СГС Плюс" заборгованості за отриманий природний газ у розмірі 2998918,98 грн., пеню в сумі 156866,85 грн., штраф в сумі 209924,33 грн., 3% річних у сумі 31373,37 грн. та суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів у розмірі 8115,79 грн.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 19.09.13 (суддя Харченко І.А.), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.10.13 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Голика В.С., суддів: Балюкової К.Г., Черткової І.В.), позов задоволено частково. Стягнуто із Товариства з обмеженою відповідальністю "СГС Плюс" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" заборгованість у розмірі 3225264,18 грн., з яких : сума основного боргу - 2998918,98 грн., пеня - 156866,85 грн., штраф - 29989,19 грн., 3% річних - 31373,37 грн. та 8115,79 грн. збитки від інфляції. В решті позову відмовлено, оскільки зменшено штраф, належний до стягнення, на 90 % на підставі ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України.

Частково не погоджуючись із рішенням та постановою, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати в частині зменшення розміру штрафу. Свої доводи скаржник обґрунтовує прийняттям зазначених актів з порушенням норм матеріального права (ст.233 ГК України, ст.ст.549-552 ЦК України) та процесуального права (ст.ст.42, 43, 83-84 ГПК України). Відповідач надав відзив на касаційну скаргу, в якій просить постанову залишити без змін, а скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 30.09.11 між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СГС Плюс" (покупець) укладено договір №14/2304/11 купівлі-продажу природного газу. На виконання умов укладеного договору позивачем за період з листопада 2012 року по грудень 2012 року поставлено відповідачеві природний газ на загальну суму 4057894,2 грн. Однак, в порушення умов укладеного договору, відповідач свої зобов'язання по оплаті за отриманий ним від позивача природний газ виконав частково, здійснивши оплату отриманого газу в розмірі 1058975,22 грн.

На цій підставі судами задоволений позов щодо стягнення суми боргу в розмірі 2998918,98 грн., а також нарахованих на неї в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України 3% річних та інфляційні, а також 156866,85 грн. пені, передбаченої умовами договору. Судові акти у цій частині не оскаржуються сторонами, тому не перевіряються господарським судом касаційної інстанції та підлягають залишенню без змін.

Крім того, за порушення зобов'язання позивач нарахував відповідачу штраф, розмір якого судами зменшений з 209924,33 грн. до 29989,19 грн. на підставі ст. 233 Господарського кодексу України. Скарга стосується правомірності зменшення судами штрафу, при цьому скаржник вказує на те, що судами безпідставно використано такі свої права на зменшення фінансової санкції, оскільки невірно оцінені обставини щодо матеріального становища боржника, як виняткові.

Суди попередніх інстанцій, зменшуючи штраф, взяли до уваги те, що позивачем нарахована та стягнута пеня в повному обсязі, крім того, стягнення даного штрафу суттєво погіршить фінансове становище відповідача, та буде мати негативні наслідки, а також те, що відповідачем не було отримано із місцевого бюджету субвенцію на погашення заборгованості із різниці в тарифах на теплову енергію, послуги централізованого опалення для додаткової можливості погашення спірної заборгованості перед позивачем, що на думку судової колегії є правильним.

Колегія суддів Вищого господарського суду України підтримує правову позицію судів з огляду на наступне. Відповідно до положень частин першої, третьої статті 509, статей 526, 629 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Кодексом також передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (частина перша статті 546). Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Кодексу). Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом (частина друга статті 551 Кодексу). Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (частина третя статті 551 Кодексу).

В даному випадку договором (п.7.2) передбачено як стягнення пені в максимальному розмірі, так і стягнення штрафу з позивача також у максимальному розмірі. Пеня судами стягнута повністю, зменшена не була.

У випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 Кодексу засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшувати. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Пунктом 1 ст.233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін. Стягнувши з відповідача пеню у повному обсязі, суди правомірно зменшили розмір штрафу, належний до стягнення.

Тому судові акти підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення, постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.10.13 у справі №919/704/13 залишити без змін.

Головуючий - суддя В. І. Дерепа

Судді Б. М. Грек

В. В. Палій