Рішення № 35840340, 03.12.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.12.2013 Справа № 905/7420/13

Господарський суд Донецької області у складі

головуючого судді Кучерявої О.О.,

при секретарі судового засідання Поддубній М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів», м.Нікополь, Дніпропетровська область

до Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м.Маріуполь, Донецька область

про стягнення заборгованості в розмірі 82672,04 грн., з яких пеня в розмірі 68865,65 грн. та 3% річних в розмірі 13806,39 грн.,

за участю представників:

від позивача: Шашликова Д.Г., за довір. від 02.01.2013р.,

від відповідача: Маєвської В.М., за довір. від 24.12.2012р.,

у судовому засіданні 28 листопада 2013 року

оголошено перерву до 03 грудня 2013 року

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Нікопольський завод феросплавів» звернулось до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» про стягнення заборгованості в розмірі 82672,04 грн., з яких пеня в розмірі 68865,65 грн. та 3% річних в розмірі 13806,39 грн.

Правовою підставою стягнення представник позивача під час розгляду справи вважає норми статті 193, 230, 265, 267 Господарського кодексу України, статей 526, 530, 625, 629 Цивільного кодексу України. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки від 23 грудня 2011 року №111038/1108256, а саме, останнім здійснено оплату за отриманий товар з порушенням передбаченого строку.

У зв'язку із порушенням відповідачем погоджених сторонами строків оплати, позивачем на підставі пункту 7.6 договору та норм статті 625 Цивільного кодексу України, нараховані пеня в розмірі 68865,65 грн. та 3% річних в розмірі 13806,39 грн.

На підставі вищезазначеного просив задовольнити позовні вимоги.

28 листопада 2013 року представником відповідача через канцелярію суду наданий відзив на позовну заяву, в якому останній зазначив, що позивач в розрахунок пені та 3% річних включив дні, в які зобов'язання за договором були виконані, що є порушенням вимог статті 232 Господарського кодексу України. Окрім цього, відповідач заявив клопотання, в порядку статті 233 Господарського кодексу України, про зменшення нарахованої позивачем пені.

Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним в позові, просив задовольнити позовні вимоги. Також через канцелярію суду надав пояснення до відзиву, в якому зазначив, що у законодавстві України не встановлено, що при нарахуванні пені та 3% річних день сплати заборгованості не включається до розрахунку, тому доводи відповідача є безпідставними, а позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі. Окрім цього, заперечував проти задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру пені, оскільки діяльність Публічного акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» на момент прострочення зобов'язання Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» є збитковою, підприємство знаходиться у простої. У зв'язку з неотриманням грошей на розрахунковий рахунок підприємства у встановлений строк, останнє прострочує зобов'язання перед своїми контрагентами, що в свою чергу призводить до стягнення штрафних санкцій з позивача. Доказів в обґрунтування наданих пояснень позивачем не надано.

Представник відповідача у судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву, просив зменшити розмір пені.

Представникам сторін у судовому засіданні роз'яснені права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 78 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання щодо фіксації судового процесу не заявлено, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд,

ВСТАНОВИВ:

23 грудня 2011 року між Публічним акціонерним товариством «Нікопольський завод феросплавів» (Постачальник) та Публічним акціонерним товариством «Металургійний комбінат «Азовсталь» (Покупець) укладений договір поставки №111038/1108256 (надалі за текстом - договір), за умовами якого, Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити згідно пункту 3.4 договору чинного договору феросплави (надалі - товар), протягом строку з 01 листопада 2012 року по 31 грудня 2012 року, на умовах, в кількості та строки, які вказані в Специфікаціях до чинного договору, які є невід'ємною його частиною (пункт 1.1 договору).

Відповідно до пункту 2.3 договору, датою поставки товару, при поставці залізничним транспортом, вважається дата штемпеля на залізничній накладній на станції Вантажовідправника згідно пункту 2.1 Постачальник приймає на себе зобов'язання з організації та оплаті транспортування та супроводження товару по шляху його слідування.Постачальник несе ризики випадкової втрати та/або псування товару до моменту прибуття товару на залізничну станцію Сартана Донецької залізниці, що підтверджується штемпелем залізничної станції на залізничній накладній. Покупець зобов'язаний протягом 2-х робочих днів з дати прибуття товару, направити через факсимільний та/або електронний зв'язок, з подальшою відправкою кур'єрською поштою на адресу Постачальника, завірену Покупцем копію залізничної накладної зі штемпелем залізничної станції Сартана Донецької залізниці.

Згідно із пунктом 3.4 договору, Покупець здійснює оплату товару, який поставляється, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника протягом 15-ти (п'ятнадцяти) календарних днів з дати поставки товару. Постачальник повідомляє Покупця про дату поставки товару шляхом передачі через електронний або факсимільний зв'язок наступних документів: рахунку Постачальника, копії залізничної квитанції, сертифікату якості, відповідно до пункту 3.8 чинного договору. Вартість відвантаженого товару в Специфікації визначається в національній валюті України з обліком податків та зборів, передбачених діючим законодавством України. Оплата товару здійснюється в національній валюті України.

В наявних в матеріалах справи Специфікаціях до договору міститься інформація про найменування, кількість та якість, ціну реалізації та базову ціну товару, строк поставки загальну суму товару, які підписані сторонами без заперечень та скріплена печатками підприємств.

Відповідно до Специфікації №1 від 31 жовтня 2012 року, загальна сума товару орієнтовано становить 21840084,00 грн. з ПДВ; строк поставки - листопад 2012 року (а.с.20).

Відповідно до Специфікації №2 від 31 жовтня 2012 року, загальна сума товару орієнтовано становить 4330607,40 грн. з ПДВ; строк поставки - листопад 2012 року (а.с.21).

Відповідно до Специфікації №3 від 30 листопада 2012 року, загальна сума товару орієнтовано становить 35910936,00 грн. з ПДВ; строк поставки - грудень 2012 року (а.с.22).

Відповідно до Специфікації №4 від 14 грудня 2012 року, загальна сума товару орієнтовано становить 1443535,80 грн. з ПДВ; строк поставки - грудень 2012 року (а.с.23).

На виконання умов договору та Специфікацій до договору, позивачем виписані рахунки №184411 від 07 листопада 2012 року на суму 6665472,30 грн., №184520 від 16 листопада 2012 року на суму 5762142,17 грн., №184606 від 21 листопада 2012 року на суму 5807642,34 грн., №184719 від 23 листопада 2012 року на суму 4082882,38 грн., №184544 від 15 листопада 2012 року на суму 3928479,58 грн., №184994 від 10 грудня 2012 року на суму 5657767,97 грн., №185053 від 12 грудня 2012 року на суму 4839597,14 грн., №185229 від 24 грудня 2012 року на суму 5629637,74 грн., №185334 від 27 грудня 2012 року на суму 4841392,69 грн. (а.с.24-32).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до умов договору та Специфікацій до договору, позивачем поставлений товар, що підтверджується залізничними накладними (а.с.51-106).

Так, відповідно до Специфікації №1 до договору, позивачем здійснені наступні поставки:

07 листопада 2012 року - поставлено товар на суму 6665472,30 грн., що підтверджується залізничними накладними №№46732244, 46732160, 46732236, 46732210, 46732186, 46732137, 46732145, 46732152. Відповідачем здійснена оплата за отриманий товар - 30 листопада 2012 року, що підтверджується банківською випискою, тобто з порушенням строку виконання грошового зобов'язання.

16 листопада 2012 року - поставлено товар на суму 5762142,17 грн., що підтверджується залізничними накладними №№47017850, 47017835, 47017827, 47017843, 47017801, 47017819, 47017868. Відповідачем здійснена оплата за отриманий товар - 07 грудня 2012 року, що підтверджується банківською випискою, тобто з порушенням строку виконання грошового зобов'язання.

21 листопада 2012 року - поставлено товар на суму 5807642, 34 грн., що підтверджується залізничними накладними №№47199815, 47199922, 47200001, 47199898, 47199955, 47200043, 47199989. Відповідачем здійснена оплата за отриманий товар - 07 грудня 2012 року, що підтверджується банківською випискою.

23 листопада 2012 року - поставлено товар на суму 4082882,38 грн., що підтверджується залізничними накладними №№47309661, 47309679, 47309653, 47309687, 47309646. Відповідачем здійснена оплата за отриманий товар - 14 грудня 2012 року, що підтверджується банківською випискою, тобто з порушенням строку виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до Специфікації №2 до договору, позивачем здійснені наступна поставка:

15 листопада 2012 року - поставлено товар на суму 3928479,58 грн., що підтверджується залізничними накладними №№46976312, 46976338, 46976304. Відповідачем здійснена оплата за отриманий товар - 07 грудня 2012 року, що підтверджується банківською випискою, тобто з порушенням строку виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до Специфікації №3 до договору, позивачем здійснені наступні поставки:

10 грудня 2012 року - поставлено товар на суму 5657767,97 грн., що підтверджується залізничними накладними №№47864400, 47864459, 47864392, 47864426, 47864384, 47864434, 47864368. Відповідачем здійснена оплата за отриманий товар - 28 грудня 2012 року, що підтверджується банківською випискою, тобто з порушенням строку виконання грошового зобов'язання.

12 грудня 2012 року - поставлено товар на суму 4839597,14 грн., що підтверджується залізничними накладними №№47934708, 47934831, 47934781, 47934724, 47934815, 47934757. Відповідачем здійснена оплата за отриманий товар - 28 грудня 2012 року, що підтверджується банківською випискою.

24 грудня 2012 року - поставлено товар на суму 5629637,74 грн., що підтверджується залізничними накладними №№45373784, 45373867, 45373818, 45373800, 45373776, 45373875, 45773792. Відповідачем здійснена оплата за отриманий товар - 09 січня 2013 року, що підтверджується банківською випискою.

27 грудня 2012 року - поставлено товар на суму 4841392,69 грн., що підтверджується залізничними накладними №№45471414, 45472008, 45471422, 45471406, 45471992, 45471430. Відповідачем здійснена оплата за отриманий товар - 14 січня 2013 року, що підтверджується банківською випискою, тобто з порушенням строку виконання грошового зобов'язання.

Факт надходження грошових коштів на рахунок позивача підтверджується банківськими виписками, які містяться в матеріалах справи (а.с.110-111).

Представник відповідача у судовому засіданні не заперечував проти факту отримання товару та прострочення виконання грошового зобов'язання за окремими накладними.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на адресу відповідача були надіслані претензії №12525-4016 від 07 грудня 2012 року на суму 26236,79 грн., №12734-4016 від 14 грудня 2012 року на суму 33398,77 грн., №12733-4016 від 14 грудня 2012 року на суму 4094935,73 грн., №552-4016 від 18 січня 2013 року на суму 10732,56 грн., №1908-4016 від 25 лютого 2013 року на суму 9938,87 грн. (а.с.33-34, 36-38, 40-41, 43-45,47-49).

Факт надсилання та отримання відповідачем вищевказаних претензій підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, які містяться в матеріалах справи.

Відповідач отримав товар, але у визначений у договорі строк за нього не сплатив, своїх договірних зобов'язань перед позивачем не виконав, чим порушив умови договору.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

Згідно із статтею 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд вважає, що дії відповідача з невиконання зобов'язання по оплаті в строк поставленого товару є порушенням умов договору та такими, що спрямовані на односторонню відмову від виконання зобов'зання.

Невиконання однією стороною свого обов'язку не звільняє другу сторону від виконання свого обов'язку. За загальним правилом ця особа вправі застосувати міри відповідальності за несвоєчасне виконання або невиконання контрагентом своїх обов'язків.

Пунктом 7.6 договору встановлено, що у разі порушення Покупцем строків оплати за поставлений товар, передбачених чинним договором поставки, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у відповідному періоді, за кожен день прострочення оплати.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши арифметичний розрахунок пені за періоди, вказані позивачем, суд визнає його невірним, оскільки позивачем невірно вказані періоди нарахування, тому допущені арифметичні помилки. За розрахунком суду, з урахуванням фактичної оплати суми боргу, розмір пені за періоди з 23 листопада 2012 року по 29 листопада 2012 року на суму заборгованості 6665472,30 грн., з 04 грудня 2012 року по 06 грудня 2012 року на суму заборгованості 5762142,17 грн., з 11 грудня 2012 року по 13 грудня 2013 року на суму заборгованості 4082882,38 грн., з 01 грудня 2012 року по 06 грудня 2012 року на суму заборгованості 3928479,58 грн., з 26 грудня 2012 року по 27 грудня 2012 року на суму заборгованості 5657767,97 грн., з 12 січня 2013 року по 13 січня 2013 року на суму заборгованості 4841392,69 грн. становить 49503,74 грн.

Виходячи з того, що відповідач прострочив виконання зобов'язання не сплатив за поставлений товар в обумовлений у договорі строк, що доведено матеріалами справи, відповідно до умов пункту 7.6 договору позивач має право нарахувати відповідачу пеню в розмірі 49503,74 грн.

Проте, визнаючи правомірність нарахування штрафних санкцій, які заявлені до стягнення, суд зазначає наступне.

В силу пункту 3 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Проаналізувавши встановлені судом фактичні обставини по справі, оцінивши надані докази в їх сукупності суд дійшов висновку про можливість задоволення клопотання відповідача та зменшити розмір штрафних санкцій, які підлягають стягненню з останнього, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011року вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України, у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Частина 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачає можливість зменшення за рішенням суду розмір неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов'язання, якщо розмір неустойки значно перебільшує розмір збитків. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

В обґрунтування наданого клопотання про зменшення суми пені відповідач надав звіт про фінансові результати за 2012 рік, звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 1 півріччя 2013 року.

Отже, з огляду на те, що рішення суду ґрунтується на принципах законності та справедливості, користуючись правами, наданими суду статтею 83 Господарського процесуального кодексу України та відповідно до положень статті 233 Господарського кодексу України та статті 551 Цивільного кодексу України, враховуючи ступінь виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки № 111038/1108256 від 23 грудня 2011 року, його матеріальний стан та відсутність доказів понесення збитків позивачем, суд вважає можливим зменшити суму штрафних санкцій, яка підлягає стягненню з відповідача, а саме розмір пені з 49503,74 грн. до 43000,00 грн.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 13806,39 грн. необхідно зазначити наступне.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши арифметичний розрахунок 3% річних за періоди, вказані позивачем, суд визнає його невірним, оскільки позивачем невірно вказані періоди нарахування, тому допущені арифметичні помилки. За розрахунком суду розмірі 3% річних за періоди з 23 листопада 2012 року по 29 листопада 2012 року на суму заборгованості 6665472,30 грн., з 04 грудня 2012 року по 06 грудня 2012 року на суму заборгованості 5762142,17 грн., з 11 грудня 2012 року по 13 грудня 2013 року на суму заборгованості 4082882,38 грн., з 01 грудня 2012 року по 06 грудня 2012 року на суму заборгованості 3928479,58 грн., з 26 грудня 2012 року по 27 грудня 2012 року на суму заборгованості 5657767,97 грн., з 12 січня 2013 року по 13 січня 2013 року на суму заборгованості 4841392,69 грн. становить 9900,75 грн.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Матеріали справи належних доказів в спростування доводів позивача не містять, відповідачем таких до суду не надано. За таких обставин та враховуючи, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

У відповідності до статті 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до пункту 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Керуючись ст.ст.4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» до Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь»

про стягнення заборгованості в розмірі 82672,04 грн., з яких пеня в розмірі 68865,65 грн. та 3% річних в розмірі 13806,39 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» (87500, Донецька область, м.Маріуполь, вул. Лепорського, 1, код ЄДРПОУ 00191158) на користь Публічного акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» (53200, Дніпропетровська область, м.Нікополь, вул. Електрометалургів, 310, код ЄДРПОУ 00186520) пеню в розмірі 43000 (сорок три тисячі) грн., 00 коп., 3% річних в розмірі 9900 (дев'ять тисяч дев'ятсот) грн., 75 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» (87500, Донецька область, м.Маріуполь, вул. Лепорського, 1, код ЄДРПОУ 00191158) на користь Публічного акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» (53200, Дніпропетровська область, м.Нікополь, вул. Електрометалургів, 310, код ЄДРПОУ 00186520) витрати зі сплати судового збору в сумі 1236 (одну тисячу двісті тридцять шість) грн., 28 коп.

У судовому засіданні 03 грудня 2013 року проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 06 грудня 2013 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя О.О. Кучерява