Постанова № 35840228, 03.12.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2013 року Справа № 5017/1941/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Алєєвої І.В., суддів:Акулової Н.В., Владимиренко С.В. - доповідач,розглянув касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства транспортного будівництва "ОДЕСТРАНСБУД"на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01.10.2013р.та рішеннягосподарського суду Одеської області від 19.06.2013р.у справі№ 5017/1941/2012 господарського суду Одеської областіза позовомВідкритого акціонерного товариства транспортного будівництва "ОДЕСТРАНСБУД"доТовариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСБУД-ЗАЛІЗОБЕТОН"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Фонд державного майна України третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство "Імексбанк"провизнання недійсним договору купівлі-продажу,

Розпорядженням секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України №02-05/940 від 03.12.2013р. у зв'язку з перебуванням судді Запорощенка М.Д. на лікарняному для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Алєєва І.В., судді Акулова Н.В., Владимиренко С.В. (доповідач).

В судове засідання представники учасників судового процесу не з'явилися, про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство транспортного будівництва "ОДЕСТРАНСБУД" звернулося до господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСБУД-ЗАЛІЗОБЕТОН" про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежилих будівель та споруд загальною площею 15934,9кв.м. за адресою: м. Одеса, вул.Новікова, 5, які розташовані на земельній ділянці загальним розміром 100796кв.м. за фактичним використанням, укладеного 21.12.2007р. між сторонами.

Рішенням господарського суду Одеської області у справі №5017/1941/2012 від 21.09.2012р. (суддя Власова С.Г.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 13.11.2012р. (колегія суддів у складі головуючого судді Філінюк І.Г., суддів Лисенко В.А., Мацюри П.Ф.), у позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 30.01.2013р. у даній справі касаційну скаргу позивача задоволено частково. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13.11.2012р. та рішення господарського суду Одеської області від 21.09.2012р. - скасовано. Справу передано на новий розгляд до господарського суду Одеської області в іншому складі суду.

Рішенням господарського суду Одеської області від 19.06.2013р. у даній справі (колегія суддів у складі головуючого судді Цісельського О.В., суддів Степанової Л.В., Погребної К.Ф.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 01.10.2013р. (колегія суддів у складі головуючого судді Ліпчанської Н.В., суддів Мацюри П.Ф., Лисенко В.А.), у позові відмовлено повністю.

Не погодившись з прийнятими у справі судовими актами, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 19.06.2013р. і постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01.10.2013р. у даній справі і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування норм процесуального права в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Дана справа розглядалася судами першої та апеляційної інстанцій неодноразово. Зокрема, постановою Вищого господарського суду України від 30.01.2013р. у даній справі скасовано рішення господарського суду Одеської області від 21.09.2012р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13.11.2012р. (колегія суддів у складі головуючого судді Філінюк І.Г., суддів Лисенко В.А., Мацюри П.Ф.), а справу передано на новий розгляд до місцевого господарського суду в іншому складі суду.

При цьому, здійснюючи апеляційний перегляд рішення місцевого господарського суду від 19.06.2013р., прийнятого за результатами нового розгляду даної справи, Одеський апеляційний господарський суд переглянув зазначений судовий акт за участю суддів Лисенко В.А., Мацюри П.Ф., які вже брали участь у попередньому перегляді в апеляційному порядку раніше прийнятого у даній справі рішення суду першої інстанції, постанову суду апеляційної інстанції від 13.11.2012р. за участю яких було скасовано постановою Вищого господарського суду України від 30.01.2013р. у даній справі.

Суд касаційної інстанції не зв'язаний доводами касаційної скарги щодо порушення чи неправильного застосування нижчими судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права та може встановлювати порушення чи неправильне застосування відповідних норм, на які не було посилання в такій скарзі.

Безумовною підставою для скасування судового рішення касаційною інстанцією є прийняття такого рішення з порушенням (порушеннями), зазначеним у ч.2 ст.11110 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, якщо справу розглянуто судом у незаконному складі колегії суддів.

У відповідності до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з ч.1 ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.

Реалізації цих гарантій слугує запровадження в національному законодавстві процедур, що забезпечують безсторонність судового розгляду. Такими є, зокрема, встановлені статтею 20 Господарського процесуального кодексу України підстави для відводу (самовідводу) судді та заборона повторної участі судді в розгляді справи.

Відповідно до положень цієї статті суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є родичем осіб, які беруть участь у судовому процесі, якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, встановлений частиною третьою статті 21 цього Кодексу, або якщо буде встановлено інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості. Суддя, який брав участь у розгляді справи, не може брати участі в новому розгляді справи у разі скасування рішення, ухвали, постанови, прийнятої за його участю, або у перегляді прийнятих за його участю рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами. При наявності зазначених підстав суддя повинен заявити самовідвід.

Господарські суди усіх інстанцій повинні дотримуватись вимоги частин 1, 2 ст.20 Господарського процесуального кодексу України, маючи на увазі, що їх порушення дає об'єктивні підстави для сумніву в неупередженості суду.

Враховуючи ту обставину, що у повторному перегляді даної справи в апеляційному порядку в суді апеляційної інстанції приймали участь судді Лисенко В.А., Мацюра П.Ф., які, згідно з приписами ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, не могли брати участь у новому розгляді цієї справи після скасування постановою Вищого господарського суду України від 30.01.2013р. прийнятої за їх участю постанови господарського суду апеляційної інстанції від 13.11.2012р. згідно зі ст.11110 Господарського процесуального кодексу України, постанова Одеського апеляційного господарського суду від 01.10.2013р. у справі №5017/1941/2012 підлягає скасуванню, а дана справа - направленню на новий розгляд до апеляційного господарського суду в іншому складі суду.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на повторний апеляційний перегляд в іншому складі колегії суддів.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства транспортного будівництва "ОДЕСТРАНСБУД" задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01.10.2013р. у справі №5017/1941/2012 скасувати.

Справу №5017/1941/2012 передати до Одеського апеляційного господарського суду на новий розгляд в іншому складі суду.

Головуючий суддя:І. Алєєва Судді: Н. Акулова С. Владимиренко