Постанова № 35839771, 28.11.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/9875/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В.

Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., при секретарі - Війтович Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою комунального підприємства «Грушківське» Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 вересня 2013 року адміністративну справу за позовом комунального підприємства «Грушківське» Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації до державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ

Комунальне підприємство «Грушківське» Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації (надалі за текстом - «КП «Грушківське») звернулось до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення № 0004262207 від 12.06.2013 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на прибуток на 152 974 грн. та податкового повідомлення-рішення № 0004272207 від 12.06.2013 р., яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 145 690 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 вересня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про задоволення позову.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 24.05.2013 р. по 28.05.2013 р. посадовцями державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби (надалі за текстом - «ДПІ у Солом'янському районі м. Києва») проведено документальну позапланову невиїзну перевірку КП «Грушківське» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток при взаємовідносинах з ТОВ «Константа Інкорпорейтед» та ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» за період з 01.04.2010 р. по 31.03.2013 р.

Результати перевірки оформлено актом № 2500/22.7-35756939 від 29.05.2013 р.

Згідно цьому акту позивачем порушено вимоги ст.ст. 139, 198, 201 Податкового кодексу України внаслідок віднесення до складу валових витрат та податкового кредиту витрат з оплати робіт за договорами, укладеними з ТОВ «Константа Інкорпорейтед» та ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД».

Такий висновок податкового органу вмотивовано наступним.

Протягом періоду з січня 2012 р. по травень 2012 р. позивачем укладено ряд договорів з ТОВ «Константа Інкорпорейтед» та ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» на виконання робіт із заміни запірної арматури систем холодного та гарячого водопостачання, улаштування металевих дверей у підвалах, ремонту електрощитових.

Розрахунки за виконані роботи КП «Грушківське» здійснило шляхом безготівкового перерахунку коштів, а сплачені суми включило до валових витрат та податкового кредиту.

Разом з тим, свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Константа Інкорпорейтед» анульовано 03.04.2013 р., а свідоцтво ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» - 09.01.2013 р.

Крім того, актом невиїзної позапланової перевірки від 01.03.2013 р. встановлено відсутність у ТОВ «Константа Інкорпорейтед» відсутність об'єктів оподаткування, які підпадають під визначення ст.ст. 134, 185 Податкового кодексу України.

Відповідно до акту про неможливість проведення зустрічної звірки від 01.03.2013 р. встановлено відсутність у ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» відсутність об'єктів оподаткування, які підпадають під визначення ст.ст. 134, 185 Податкового кодексу України.

На думку органу державної податкової служби наведене призвело до завищення валових витрат на 582 760 грн. 90 коп. та завищення податного кредиту на 116 552 грн. 18 коп.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, ДПІ у Солом'янському районі м. Києва прийнято: податкове повідомлення-рішення № 0004262207 від 12.06.2013 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на прибуток на 152 974 грн., у тому числі 122 379 грн. за основним платежем та 30 595 грн. за штрафними санкціями; податкове повідомлення-рішення № 0004272207 від 12.06.2013 р., яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 145 690 грн., у тому числі 116 552 грн. за основним платежем та 29 138 грн. за штрафними санкціями.

Питання, пов'язані з формуванням платником податку на прибуток і податку на додану вартість валових витрат та податкового кредиту врегульовано статтями 138, 139, 198 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 138.1 статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються, зокрема, із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті.

За змістом підпункту 138.1.1 пункту 138.1 названої статті ПК України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За приписами підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За змістом наведених правових норм витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактичні здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

На підтвердження реальності господарських операцій з ТОВ «Константа Інкорпорейтед» позивачем надано копії: договору підряду № 10/01 від 10.01.2012 р., договору підряду № 10-1/01 від 10.01.2012 р., договору підряду № 10-2/01 від 10.01.2012 р., договору підряду № 10-3/01 від 10.01.2012 р., договору підряду № 10-4/01 від 10.01.2012 р., договору підряду № 10-5/01 від 10.01.2012 р., договору підряду № 10-6/01 від 10.01.2012 р., договору підряду № 15/02 від 15.02.2012 р., договору підряду № 15-1/02 від 15.02.2012 р., договору підряду № 15-2/02 від 15.02.2012 р., договору підряду № 15-6/02 від 15.02.2012 р., договору підряду № 15-7/02 від 15.02.2012 р., договору підряду № 20/02 від 20.02.2012 р., договору підряду № 20-1/02 від 20.02.2012 р., договору підряду № 20-2/02 від 20.02.2012 р., договору підряду № 20-3/02 від 20.02.2012 р., договору підряду № 20-4/02 від 20.02.2012 р., протоколів узгодження договірних цін, локальних кошторисів, актів приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в, податкових накладних, платіжних доручень № 195 від 12.02.2012 р., № 290 від 07.03.2012 р., № 315 від 16.03.2012 р.

З метою доведення товарності господарських операцій з ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» позивач надав копії: договору підряду № 23/03 від 23.03.2012 р., договору підряду № 23-1/03 від 23.03.2012 р., договору підряду № 23-2/03 від 23.03.2012 р., договору підряду № 23-3/03 від 23.03.2012 р., договору підряду № 23-4/03 від 23.03.2012 р., договору підряду № 23-5/03 від 23.03.2012 р., договору підряду № 23-6/03 від 23.03.2012 р., договору підряду № 23-7/03 від 23.03.2012 р., договору підряду № 23-8/03 від 23.03.2012 р., договору підряду № 23-9/03 від 23.03.2012 р., договору підряду № 23-10/03 від 23.03.2012 р., договору підряду № 23-11/03 від 23.03.2012 р., договору підряду № 23-12/03 від 23.03.2012 р., договору підряду № 23-13/03 від 23.03.2012 р., договору підряду № 23-14/03 від 23.03.2012 р., договору підряду № 27/04 від 27.05.2012 р., договору підряду № 17/04 від 17.04.2012 р., договору підряду № 17-1/04 від 17.04.2012 р., договору підряду № 17-2/04 від 17.04.2012 р., договору підряду № 30/04 від 30.04.2012 р., договору підряду № 30-1/04 від 30.04.2012 р., договору підряду № 13/04 від 13.05.2012 р., договору підряду № 13-1/04 від 13.05.2012 р., договору підряду № 13-2/04 від 13.05.2012 р., договору підряду № 13-3/04 від 13.05.2012 р., договору підряду № 13-4/04 від 13.05.2012 р., договору підряду № 13-5/04 від 13.05.2012 р., договору підряду № 13-6/04 від 13.05.2012 р., договору підряду № 13-7/04 від 13.05.2012 р., договору підряду № 13-8/04 від 13.05.2012 р., договору підряду № 13-9/04 від 13.05.2012 р., договору підряду № 13-10/04 від 13.05.2012 р., договору підряду № 13-11/04 від 13.05.2012 р., протоколів узгодження договірних цін, локальних кошторисів, актів приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в, податкових накладних, а також платіжних доручень № 413 від 12.04.2012 р., № 445 від 20.04.2012 р., № 466 від 26.04.2012 р., № 542 від 15.05.2012 р., № 547 від 16.05.2012 р., № 601 від 29.05.2012 р.

Наведене дає підстави для висновку, що зобов'язання за договорами між позивачем та його контрагентами виконувались сторонами у повному обсязі.

Таким чином, на момент проведення перевірки у КП «Грушківське» були наявні всі необхідні документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для віднесення до валових витрат та податкового кредиту сум, сплачених позивачем контрагентам. А аналіз наданих позивачем податкових накладних, актів виконаних робіт, інших первинних та платіжних документів свідчить про дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум валових витрат та податкового кредиту по операціям з контрагентами, які були предметом перевірки.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції на обґрунтування своєї позиції дійшов помилкового висновку про нікчемність укладених правочинів.

Відповідачем не надано доказів, а так само не було встановлено судом попередньої інстанції, фактів порушення конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконного володіння ним внаслідок укладання та виконання позивачем та ТОВ «Константа Інкорпорейтед», ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» правочинів.

Відповідачем не доведено наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагентів, як обов'язкової ознаки для визнання правочину недійсним.

Подальше анулювання свідоцтв платників ПДВ ТОВ «Константа Інкорпорейтед», ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» не призвели до недійсності укладених угод та не позбавляє правового значення видані за цими господарськими операціями податкові накладні.

Так само і відсутність контрагента за юридичною адресою не є підставою для висновку про неправомірність формування покупцем валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість.

За наведених обставин рішення суду першої інстанцій підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову.

Керуючись статтями 160, 198, 202, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу комунального підприємства «Грушківське» Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 вересня 2013 року скасувати та прийняти нову постанову.

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0004262207 від 12.06.2013 року та податкове повідомлення-рішення № 0004272207 від 12.06.2013 року.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення постанови в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя Т.М.Грищенко

суддя В.Е.Мацедонська

Постанова складена в повному обсязі 03 грудня 2013 р.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.