Ухвала суду № 35839422, 28.11.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2013 р.

справа № 804/8977/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2013 року у справі №804/8977/13-а за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АФХ Трейд» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и В:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2013 року задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю "АФХ Трейд", визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення - рішення №0002421501 від 19.06.2013 року, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 392579, 13 грн., з них за основним платежем 261719, 42 грн. та 130859, 71 грн. за штрафними санкціями.

Постанова суду мотивована тим, що ТОВ «АФХ Трейд», при формуванні податкової звітності та визначені податкових зобов’язань, діяло відповідно до податкового законодавства і правомірно включило до витрат податок на додану вартість, сплачений у складі витрат на придбання зернових по операціям, що тимчасово до 1 січня 2014 року звільнені від оподаткування податком на додану вартість, крім першого постачання таких зернових та технічних культур сільськогосподарськими підприємствами - виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств - виробників відповідно до п. 15 підрозділу 2 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. Апеляційна скарга фактично обґрунтована висновками перевіряючих осіб, які зроблено в Акті перевірки та яким, на думку заявника апеляційної скарги, судом першої інстанції не надано належної правової оцінки.

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Судом встановлено та підтверджено матеріалам справи, що посадовими особами Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська проведено невиїзну документальну позапланову перевірку ТОВ «АФХ-Трейд» з питань відображення у податковому обліку експортних операцій за липень-грудень 2012 року.

За результатами перевірки складено акт від 08.05.2013 р. №2574/221/33339014, в якому зроблено висновок про порушення підприємством вимог:

п.п. 139.1.6 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму261719,42 грн., у тому числі: за 3 квартал 2012 року в сумі 53510,25 грн., за 4 квартал 2012 року в сумі 208209,17 грн.

Такі висновки податкової служби, з огляду на акт перевірки, ґрунтуються на наступному.

Проведеною перевіркою встановлено, що у перевіряємий період позивач придбав зернові культури - кукурудзу 3 класу, постачання якої відповідно до пункту 15 підрозділу 2 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України тимчасово до 1 січня 2014 року звільняється від оподаткування податком на додану вартість, крім першого постачання таких зернових та технічних культур сільськогосподарськими підприємствами - виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств - виробників, а також крім постачання таких зернових та технічних культур Аграрним фондом у разі їх придбання з податком на додану вартість.

Проте, в результаті перевірки ДПІ дійшла висновку, що ТОВ «АФХ Трейд» придбало товар з податком на додану вартість у підприємств, які не є сільськогосподарськими підприємствами - виробниками, а саме: ПП «Ж.С.А.», ПП «Обрій», ТОВ НТП «БІГ».

Такого висновку відповідач дійшов з огляду на те, що пунктом 4.4 договорів поставки встановлено, що «при відправленні вантажу в порт, продавець оформлює товарно - транспортні накладні типової форми №1, затвердженої наказом Мінтранса, Мінстата України від 29.12.1995 року №488/346 з вказанням:

- в графі «Пункт розвантаження» - ДРП,

- в графі «Вантажоотримувач» - ТОВ «АФХ Трейд».

В обов'язковому порядку в товарно - транспортній накладній в графі «Пункт навантаження» необхідно вказати не тільки область, район та село, а також вказати «від виробника» з зазначенням господарства».

Перевіркою встановлено, що в товарно-транспортних накладних, наданих до перевірки, в графі «Пункт навантаження» не вказане господарство - виробник, як передбачено умовами пункту 4.4. договорів.

З цих підстав, в акті перевірки ДПІ вказує на порушення ТОВ «АФХ Трейд» вимог вищенаведених норм матеріального права, що призвело до заниження податкових зобов’язань, оскільки відсутні докази про придбання товарів у сільськогосподарських підприємств – виробників.

На підставі акта перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.06.2013 року №0002421501, яким підприємству збільшено суму грошового зобов’язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 392579,13 грн., у тому числі: за основним платежем 261719,42 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 130859,71 грн.

Правомірність та обґрунтованість вказаних податкових повідомлень-рішень є предметом спору, який передано вирішення суду.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскаржене рішення відповідача прийнято без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та які свідчать про те, що позивач здійснював операції з зерновими культурами, які поставлено підприємствами, що придбали її у виробників сільгоспродукції, що у свою чергу, надавало позивачу право на застосування податкових пільг, у відповідності до вимог п.п. 139.1.6 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України.

З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується з наступних підстав.

Відповідно до абз. 3 п.п. 139.1.6 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, про порушення якого позивачем дійшов висновку відповідач, у разі якщо платник податку, зареєстрований як платник податку на додану вартість, одночасно проводить операції з продажу товарів (виконання робіт, надання послуг), що оподатковуються податком на додану вартість та звільнені від оподаткування або не є об'єктом оподаткування таким податком, податок на додану вартість, сплачений у складі витрат на придбання товарів, робіт, послуг, які входять до складу витрат та основних засобів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації, включається відповідно до витрат або вартість відповідного об'єкта основних засобів чи нематеріального активу збільшується на суму, що не включена до податкового кредиту такого платника податку згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 15 підрозділу 2 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, тимчасово до 1 січня 2014 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання на митній території України зернових культур товарних позицій 1001-1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 згідно з УКТ ЗЕД, крім першого постачання таких зернових та технічних культур сільськогосподарськими підприємствами - виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств - виробників, а також крім постачання таких зернових та технічних культур Аграрним фондом у разі їх придбання з податком на додану вартість.

Операції з вивезення в митному режимі експорту зернових та технічних культур, зазначених в абзаці першому цього пункту, звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

При формуванні податкового кредиту по придбаних та/або виготовлених необоротних активах, які одночасно використовуються в оподатковуваних і не оподатковуваних податком на додану вартість операціях, зазначених у абзацах першому та другому цього пункту, норми статті 199 цього Кодексу не застосовуються, сплачені (нараховані) суми податку на додану вартість по таких необоротних активах включаються до податкового кредиту.

З огляду на наведені норми матеріального права, суд першої інстанції обґрунтовано вказав на те, що необхідними і достатніми умовами за яких платник податків має право скористатися відповідною пільгою по податку на додану вартість, та відповідно включити податок на додану вартість, сплачений у складі витрат на придбання товарів, до складу витрат є наступні:

1. реєстрація відповідного платника податку як платника податку на додану вартість;

2. здійснення операцій з зерновими культурами товарних позицій 1001-1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 згідно з УКТ ЗЕД;

3. здійснення відповідних операцій в період до 01 січня 2014 року;

4. придбання відповідної сільгосппродукції безпосередньо у сільськогосподарських підприємств - виробників або підприємств, що придбали її у виробників сільгосппродукції.

При цьому, встановлені обставини справи свідчать про те, що відповідачем не заперечується дотримання позивачем пунктів 1-3 зазначених умов. Натомість, як правильно встановив суд першої інстанції, що підтверджено висновками акту перевірки, відповідачем фактично заперечується факт придбання зернових культур у безпосередньо у сільськогосподарських підприємств - виробників або підприємств, що придбали її у виробників сільгосппродукції. При цьому, як вбачається з матеріалів справи, єдиною підставою для подібного висновку податкової інспекції стало не зазначення в товарно-транспортних накладних, наданих до перевірки, в графі «Пункт навантаження» найменування господарства - виробника, як це передбачено умовами пункту 4.4. договорів купівлі-продажу сільськогосподарської продукції, що були укладені між позивачем та ПП «Ж.С.А.», ПП «Обрій» та ТОВ «НТП «БІТ».

Встановивши такі обставини справи, суд першої інстанції обґрунтовано вказав на те, що оформлення товаро-транспортних накладних не у відповідності до пункту договору між двома суб'єктами підприємницької діяльності за умови дотримання вимог щодо необхідних реквізитів, передбаченних чинним законодавством України, може свідчити лише про порушення умов відповідної угоди однією зі сторін, однак не позбавляє відповідні документи статусу первинних та тим більше не вказує на порушення однією зі сторін договору приписів податкового законодавства.

При цьому суд першої інстанції вірно вказав на те, що вказані висновки податкового органу можливо визнати обґрунтованими лише за умови самостійного дослідження податковою інспекцією всіх обставин відповідних операцій на предмет встановлення походження сільськогосподарської продукції, купівля-продаж якої були їх змістом. Оскільки, такі обставини ДПІ не досліджувалися, то суд першої інстанції правомірно не прийняв до уваги таку позицію податкової служби.

В той же час, встановлені обставини справи свідчать про те, що ТОВ «АФХ Трейд», з огляду на суть виниклих спірних правовідносин, вживалися заходи щодо підтвердження статусу сільськогосподарських підприємств-виробників зернових культур.

Так, ТОВ «АФХ Трейд» звернулось до Міністерства аграрної політики з запитом щодо підтвердження статусу сільськогосподарських підприємств-виробників зернових культур. З листа Міністерства аграрної політики та продовольства України від 22.03.13, копія якого долучена до матеріалів справи, вбачається, що центральний орган виконавчої влади, за підписом директора департаменту землеробства, надав відповідь, що дане питання не належить до його компетенції та запропонував позивачу звернутись до Державної служби статистики України.

В подальшому, ТОВ «АФХ Трейд» звернулось до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з метою отримання інформації по підприємствах, які реалізували свою сільгосппродукцію підприємствам «Ж.С.А.», «Обрій» та «БІТ» (безпосереднім постачальникам позивача). З Державної реєстраційної служби України позивачем були отримані витяги по СТОВ «Красенівське», ТОВ «Омбілік-Агро», СТОВ «Вікторія»,СТОВ «Ланнівська МТС», С(Ф)Г «Лакс», ТОВ АПФ «Прогрес-Агро», ФГ «Єталон», ПРАТ «Райз-Максимко», відповідно до яких, основний вид економічної діяльності підприємств є вирощування зернових та технічних культур, тобто такі підприємства є виробниками сільгосппродукції.

З огляду на встановлені обставини справи, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про вжиття позивачем всіх можливих заходів на дотримання приписів чинного податкового законодавства в цій частині, та за відсутності нормативно-затвердженного переліку документів, що підтверджують статус виробника сільгосппродукції обґрунтовано вказав, що витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців є належними та допустимими доказами, які свідчать про закупівлю сільгосппродукції ПП «Ж.С.А.», ПП Обрій» та ТОВ «НТП «БІТ» безпосередньо у виробників такої сільгосппродукції.

Оскільки, доводами апеляційної скарги не спростовуються висновки суду першої інстанції, які мають визначальне значення для вирішення цієї справи, а саме те, що безпосередні постачальники позивача - ПП «Ж.С.А.», ПП Обрій» та ТОВ «НТП «БІТ» здійснювали закупівлю зернових культур у виробників такої сільгосппродукції, то суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо наявності у позивача правових підстав для віднесення сплачених сум ПДВ до складу витрат, у відповідності до вимог п.п. 139.1.6 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України.

З таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з’ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв’язку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2013 року у справі №804/8977/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

(Повний текст ухвали виготовлено 02.12.2013р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк