Постанова № 35831215, 03.12.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 грудня 2013 року 16:09 № 826/17490/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоекспедиція»

до

Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про

визнання протиправними та скасування податкових повідомлень – рішень від 12.07.2013р.,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Автоекспедиція» (далі по тексту – позивач) звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі по тексту – відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень – рішень від 12.07.2013р. №0003722250, №0003732250 та №0003742250.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення – рішення прийняті відповідачем протиправно, а тому підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач проти заявленого позову заперечив, посилаючись на те, що оскаржувані рішення прийняті правомірно.

В судовому засіданні 27.11.2013р. суд по справі перейшов в письмове провадження на підставі статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем проведено перевірку ТОВ «Автоекспедиція» за результатами якої 26.06.2013р. складено акт №449/22-509/36038044 про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо повноти декларування та своєчасності сплати податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Ювілайт» (код ЄДРПОУ 37700606), ТОВ «Зінат» (код ЄДРПОУ 33887863), ТОВ «Ангстрем Континенталь» (код ЄДРПОУ 33906299) за період з 01.01.2011р. по 31.12.2012р. (далі по тексту – Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення п.п. 14.1.228 статті 14, п. 138.1, 138.2, 138.8 статті 138, п.п. 139.1.1, 139.1.9 статті 139 ПК України, п. 1 та 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.п. 2.5 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 248 311грн., в тому числі по періодах: півріччя 2012 року – 70 126грн., три квартали 2012 року – 248 311грн., 2012 рік – 248 311грн.; п. 44.1 статті 44, п. 185.1 статті 185, п. 188.1 статті 188, п. 198.2, 198.3 статті 198, п. 201.1, 201.6, 201.10 статті 201 ПК України, наказу Мінфіну «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» від 01.11.2011р. №1379, п. 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.п. 2.5 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, що призвело до заниження податкового зобов’язання з ПДВ в розмірі 187 851грн., в тому числі по періодах: травень 2012 року – 30 050грн., липень 2012 року – 64 884грн., серпень 2012 року – 38 287грн., вересень 2012 року – 53 911грн., грудень 2012 року – 719грн. та завищено значення рядків 19 «Від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 17 – рядок 9) (позитивне значення)» та 20.2 «Зарахування від’ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду: до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19 –рядок 20.1) (значення цього рядка переноситься до рядка 21.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду» декларації по податку на додану вартість за червень 2012 року на 37 337грн.

На підставі встановлених порушень відповідачем 12.07.2013р. прийняті податкові повідомлення – рішення №0003722250, яким за порушення п.п. 14.1.228 статті 14, п. 138.1, 138.2, 138.8 статті 138, п.п. 139.1.1, 139.1.9 статті 139 ПК України позивачу збільшено суму грошового зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 372 466,50грн., в тому числі основний платіж – 248 311грн. та штрафні санкції – 124 155,50грн., №0003732250, яким за порушення п. 44.1 статті 44, п. 185.1 статті 185, п. 188.1 статті 188, п. 198.2, 198.3 статті 198, п. 201.1, 201.6, 201.10 статті 201 ПК України, наказу Мінфіну «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» від 01.11.2011р. №1379, п. 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» позивачу збільшено суму грошового зобов’язання з ПДВ в розмірі 281 776,50грн., в тому числі основний платіж – 187 851грн. та штрафні санкції – 93 925,50грн. та №0003742250, яким за порушення п. 44.1 статті 44, п. 185.1 статті 185, п. 188.1 статті 188, п. 198.2, 198.3 статті 198, п. 201.1, 201.6, 201.10 статті 201 ПК України позивачу зменшено розмір від’ємного значення суми ПДВ у розмірі 37 337грн.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що між позивачем (Замовник) та ТОВ «Ювілайт» (Виконавець) укладено договір про надання інформаційно – консультаційних послуг №11-02-2012 від 11.01.2012р., відповідно до умов якого: Виконавець по замовленню Замовника на умовах, визначених в договорі зобов’язується надати інформаціно – консультаційні послуги. Замовник зобов’язується прийняти і оплатити надані послуги Виконавцю в порядку, визначеним цим договором.

На виконання умов вказаного договору ТОВ «Ювілайт» виписані акти здачі – прийняття робіт (надання послуг) всього на суму 1 198 500грн. з ПДВ.

В податковому обліку , вказані фінансово – господарські операції включені позивачем до складу витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування та віднесені до рядка 06.1 Декларацій з податку на прибуток у сумі 998 750грн.

Дослідивши в судовому засіданні вказаний вище договір та акти здачі – приймання, суд звертає увагу на те, що у вказаних документах відсутній зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Ювілайт» з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами покупцями та постачальниками за період з 01.01.2009р. по 31.10.2012р. від 28.11.2012р. №5173/22-8/37700606, відповідно до якого не встановлено факту реального здійснення господарських операцій за перевіряємий період. Встановлено відсутність об’єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг), які підпадають під визначення статті 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

11 січня 2012 року між позивачем (Замовник) та ТОВ «Зінат» (Виконавець) укладено договір про надання інформаціно – консультаційних послуг №11-01-2012, відповідно до умов якого: Виконавець по замовленню Замовника на умовах, визначених в договорі зобов’язується надати інформаціно – консультаційні послуги. Замовник зобов’язується прийняти і оплатити надані послуги Виконавцю в порядку, визначеним цим договором.

На виконання умов вказаного договору ТОВ «Зінат» виписані акти здачі – прийняття робіт (надання послуг) всього на суму 220 420грн. з ПДВ.

В податковому обліку , вказані фінансово – господарські операції включені позивачем до складу витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування та віднесені до рядка 06.1 Декларацій з податку на прибуток у сумі 183 683грн.

Дослідивши в судовому засіданні вказаний вище договір та акти здачі – приймання, суд звертає увагу на те, що у вказаних документах відсутній зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції.

ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.01.2009р. по 30.09.2012р., від 12.11.2012р. №4765/22-8/33887863, відповідно до якого звіркою не встановлено факту реального здійснення господарських операцій підприємством; встановлено відсутність об’єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за перевіряємий період, які підпадають під визначення статті 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

21 червня 2012 року між позивачем (Замовник) та ТОВ «Ангстрем Континенталь» (Виконавець) укладено договір №61 на транспортне експедирування, предметом якого є: порядок взаємовідносин, які виникають між Замовником та Виконавцем при здійсненні автомобільних перевезень і міжнародному та внутрішньодержавному сполученнях транспортними засобами Виконавця по замовленням Замовника та пов’язаних із ними різноманітних послуг.

На виконання умов вказаного договору ТОВ «Ангстрем Континенталь» виписані акти прийняття – здачі виконаних робіт на суму 49 800грн. з ПДВ.

В податковому обліку позивачем не включено в декларації з податку на прибуток, вартість отриманих транспортних послуг та не сформовано витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування з податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ «Ангстрем Континенталь».

Згідно акту ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровськ про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Ангстрем Континенталь» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків №7208/224/33906299 від 21.12.2012р., не встановлено факту поставок товарів, робіт, послуг по ланцюгу ТОВ «Інфотерм», ПП «СВ Гермес», ПВП «Форест», ТОВ «Пасіфік», БПП «Сура» - ТОВ ТОВ «Ангстрем Континенталь». Перевіркою встановлено відсутність документів, які б підтверджували факт прийому/передачі товару. Підприємство здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов’язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб.

На підставі вищевикладеного відповідач дійшов висновку, що діяльність вказаних контрагентів здійснюється поза межами правового поля, що можна дійти висновку, що взаємовідносини позивача з контрагентами не мають реального товарного характеру та вчинені без мети настання правових наслідків, а з метою штучного формування витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування.

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011р. № 742/11/13-11, згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Статтею 2 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.99р. № 996-XIV (із змінами та доповненнями) зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п.2 ст. 3 “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за №168/704, первинні документи:

- це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.99р. №996-XIV (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995р. за №168/704 первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.99р. № 996-XIV (із змінами та доповненнями).

Враховуючи вищевикладене, позивачем не підтверджено фактичне здійснення постачання, приймання-передачі та оприбуткування товарно-матеріальних цінностей по договірним взаємовідносинам з вказаними контрагентами.

Згідно з п. 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Згідно з п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними.

Пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов’язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п. 201.6 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно з п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Таким чином, розмір податкового зобов’язання продавця товарів (послуг) по господарським операціям, проведеним з кожним контрагентом – покупцем у окремому звітному періоді, має дорівнювати розміру податкового кредиту такого покупця, задекларованого за такий звітний період, що передбачає відображення покупцем отриманої податкової накладної у реєстрі отриманих податкових накладних цього звітного періоду.

Згідно з п.п. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011, № 742/11/13-11 "Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України" будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

В ході розгляду справи судом встановлено, що операції між позивачем та ТОВ «Ювілайт», ТОВ «Зінат», ТОВ «Ангстрем Континенталь» не мали реального характеру. Фактично перевіркою встановлено документування операцій по регістрах бухгалтерського обліку, які стосуються лише факту перерахування грошових коштів. ТОВ «Ювілайт», ТОВ «Зінат», ТОВ «Ангстрем Континенталь» перераховувались кошти без мети реального настання правових наслідків, з метою зниження об’єкту оподаткування, несплати податків, у зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

Таким чином, суд погоджується з висновками податкового органу викладеними в Акті перевірки.

Судом для допиту в якості свідків виклались директори ТОВ «Ювілайт», ТОВ «Зінат», ТОВ «Ангстрем Континенталь», проте, жоден з них до суду не прибув.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем не доведена реальність господарських операцій, оскільки не підтверджується час здійснення операції, відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, а також складені первинні документи не відповідають вимогам встановленим статтею 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”.

На думку суду відповідач виконав покладений на нього обов’язок щодо доказування правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень від 12.07.2013р. №0003722250, №0003732250 та №0003742250, а тому адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоекспедиція» вважається таким, що не підлягає задоволенню.

Оскільки судове рішення ухвалене на користь суб’єкта владних повноважень, судові витрати, відповідно з частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 128, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені позову Товариству з обмеженою відповідальністю «Автоекспедиція» відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 03.12.2013р.

Суддя В.В. Амельохін