Ухвала суду № 35830476, 20.11.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" листопада 2013 р. м. Київ К/800/33719/13

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (далі - ДПІ)

на постанову окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.10.2012

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 30.04.2013

у справі № 2а-10690/12/0170/7

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Спортивний клуб "Таврія" (далі - Товариство)

до ДПІ

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Постановою окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.10.2012, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 30.04.2013, позов задоволено; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 20.09.2012 № 0018001702.

У прийнятті цих судових актів попередні інстанції виходили з того, що податковим органом було неправомірно обчислено оспорювану суму податку на доходи фізичних осіб виходячи із суми доходу, передбаченого у контрактах, за відсутності доказів фактичної виплати цих доходів позивачем на користь фізичних осіб - нерезидентів.

Посилаючись на невідповідність висновків судів положенням чинного законодавства (зокрема, статті 164, пункту 167.1 статті 167, підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168, пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України) та дійсним обставинам справи, ДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати прийняті у справі судові акти та відмовити у позові.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне частково задовольнити касаційні вимоги ДПІ з урахуванням такого.

Судами під час розгляду справи встановлено, що ДПІ було проведено фактичну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового та трудового законодавства за період з 01.09.2011 по 31.08.2012, оформлену актом від 12.09.2010 № 5602/17-2/33433653. За наслідками цієї перевірки податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.09.2012 № 0018001702, згідно з яким позивачеві визначено суму грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у загальному розмірі 4 161 086,60 грн. (у тому числі 2 773 717,73 грн. за основним платежем та 1 387 368,87 грн. за штрафними санкціями).

Підставою для цього донарахування став висновок податкового органу про те, що у перевіреному періоді позивач на нарахував та не сплатив до бюджету відповідну суму податку з доходів у вигляді винагороди, заробітної плати та відшкодування витрат на мешкання, виплачених нерезидентам-футболістам згідно з умовами укладених з ними контрактів.

При цьому в акті перевірки зазначено про відсутність у Товариства бухгалтерських документів, на підставі яких здійснювалися зазначені виплати.

Підпунктом 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу передбачено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Пунктом 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 названого Кодексу передбачено, що податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Базою оподаткування для обчислення податку на доходи фізичних осіб відповідно до пункту 164.1 статті 164 цього Кодексу є загальний оподатковуваний дохід, що включає будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 163.2 статті 163 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування нерезидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

З наведених законодавчих положень випливає, що податковий агент зобов'язаний утримати та перерахувати до бюджету нараховану суму податку безпосередньо з доходів платника при їх фактичній виплаті.

Приймаючи рішення про задоволення даного позову, суди обох попередніх інстанцій послалися на те, що податковий орган не довів правильності донарахування Товариству податку та штрафних санкцій, позаяк податковою інспекцією не подано належних доказів щодо розміру фактично виплаченого Товариством доходу футболістам, прийнятих до футбольного клубу на підставі контрактів.

Однак з такою правовою оцінкою обставин справи погодитися не можна, позаяк вона зроблена з порушенням правил розподілу тягаря доказування в адміністративному процесі.

Адже відповідно до частин першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, обов'язок з доведення тих чи інших обставин розподіляється між учасниками процесу в залежності від матеріального права, що регулює спірні відносини та особливостей конкретного позову.

Відповідно до пункту 4 статті 7 КАС одним із принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.

Принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі розкрито в частинах четвертій та п'ятій статті 11 КАС, якими встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Обов'язок суб'єкта владних повноважень довести в судовому процесі правомірність прийнятого рішення, своєї дії чи бездіяльності не звільняє суд від дотримання принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі, що обумовлено публічним характером адміністративного спору, необхідністю його вирішення з врахуванням публічного інтересу.

Дотримання цього принципу судом в судовому процесі забезпечує прийняття законного і обґрунтованого судового рішення за результатами розгляду адміністративної справи, як того вимагає статті 159 КАС.

У справі, що переглядається, висновок податкового органу про суми оподатковуваних доходів футболістів, що виплачувалися позивачем, було визначено виходячи з умов контрактів.

Надання ДПІ доказів стосовно підстав для донарахування оспорюваної суми податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в силу принципу змагальності вимагало від Товариства подати докази, які б спростовували ці твердження відповідача.

Такими доказами є документи бухгалтерського та податкового обліку, складенням яких опосередковувалося провадження відповідних виплат футболістам (як-от - відомості про виплати заробітної плати та винагород, виписки з банківського рахунку Товариства, що підтверджують суми фактично виплачених заробітних плат тощо).

Неподання позивачем з власної ініціативи таких доказів зобов'язувало суд запропонувати йому їх надати або витребувати їх від інших осіб, у яких такі докази можуть бути, враховуючи фактичні обставини справи.

Додатково судам слід було дослідити й обставини щодо дотримання (або порушення) Товариством умов укладених контрактів, зокрема в частині оплати праці футболістів, перевіривши у тому числі і наявність спорів з приводу порушення позивачем у цій частині своїх договірних зобов'язань.

За наслідками встановлення розміру фактичних платежів, здійснених Товариством в рамках виконання цих контрактів, судам слід було перевірити і правильність здійсненого податковою інспекцією розрахунку податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті позивачем до бюджету.

Порушення судами першої та апеляційної інстанцій зазначених норм процесуального права унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, у зв'язку з чим та відповідно до частини другої статті 227 КАС ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій ухвалі, вичерпно встановити усі обставини справи, що входять до предмету доказування у справі, та в залежності від встановлених обставин і у відповідності до норм матеріального права вирішити спір.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 КАС, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби задовольнити частково.

2. Постанову окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.10.2012 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 30.04.2013 у справі № 2а-10690/12/0170/7 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько