Ухвала суду № 35829206, 13.11.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" листопада 2013 р. м. Київ К/9991/43734/11

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І.- головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу державної податкової інспекції у м. Херсоні (далі - ДПІ)

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.04.2011

у справі № 2-а-11495/09/2170

за позовом ДПІ

до відкритого акціонерного товариства "Херсонські комбайни" (далі - Товариство)

про застосування адміністративного арешту коштів у вигляді зупинення операцій на рахунку платника податків.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

У липні 2009 року ДПІ звернулася до Херсонського окружного адміністративного суду із заявою, в якій просила застосувати умовний арешт активів відповідача у вигляді зупинення операцій на його рахунках.

Постановою названого суду від 13.07.2009 заяву задоволено. У прийнятті цієї постанови суд першої інстанції виходив з того, що сукупність таких обставин, як наявність у платника податкового боргу та відмова платника від проведення перевірки, є підставою для арешту його активів відповідно до підпункту «г» підпункту 9.1.2 пункту 9.1 статті 9 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.04.2011 назване рішення суду першої інстанції скасовано; у задоволенні заяви відмовлено з посиланням на те, що накладення арешту на активи платника, відносно якого порушено провадження у справі про банкрутство, є неприпустимим.

Посилаючись на невідповідність висновків апеляційного суду вимогам підпункту 9.1.2 пункту 9.1 статті 9 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення Херсонського окружного адміністративного суду як помилково скасоване.

Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне її задовольнити з урахуванням такого.

Фактичною підставою для звернення ДПІ до суду із заявою про застосування арешту активів у вигляді зупинення операцій на розрахункових рахунках відповідача стала неможливість проведення позапланової виїзної перевірки діяльності останнього за період з 01.01.2008 по 31.03.2009 через відсутність посадових осіб Товариства за місцем його реєстрації.

На підтвердження факту недопуску службових осіб ДПІ до приміщень, які використовувались відповідачем для здійснення підприємницької діяльності та одержання доходів, складено акт про ненадання документів на проведення позапланової документальної перевірки Товариства від 07.07.2009 № 1092/23-5/05780362 (а.с. 9).

При цьому судами встановлено наявність у відповідача податкового боргу в сумі 5 793 191 грн.

За змістом підпункту «г» підпункту 9.1.2 пункту 9.1 статті 9 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» підставою для застосування адміністративного арешту є відмова платника податків від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб податкового органу до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів або пов'язані з отриманням інших об'єктів оподаткування, електронних контрольно-касових апаратів, комп'ютерних систем, що застосовуються для розрахунків за готівку або з використанням карток платіжних систем, вагокасових комплексів, систем та засобів штрихового кодування.

Як вбачається з установлених судами обставин справи, ДПІ було дотримано умови та підстави призначення зазначеної податкової перевірки відповідача.

З урахуванням викладеного суд першої інстанції дійшов цілком об'єктивного висновку про необхідність задоволення розглядуваної заяви податкового органу.

Висновок апеляційного суду про наявність прямої заборони накладати адміністративний арешт на активи платника, відносно якого запроваджено мораторій на задоволення вимог його кредиторів, не ґрунтується на положеннях чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини.

Так, в силу вимог підпункту «в» підпункту 9.1.2 пункту 9.1 статті 9 названого Закону арешт активів може бути застосовано, якщо платника податків, який отримав податкове повідомлення або має податковий борг, визнано неплатоспроможним за зобов'язаннями, іншими ніж податкові, крім випадків, коли стосовно такого платника податків запроваджено мораторій на задоволення вимог кредиторів у зв'язку з порушенням щодо нього провадження у справі про банкрутство.

Таким чином, в порядку наведеної норми запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів платника за фактом порушення щодо нього провадження у справі про банкрутство виключає можливість застосування адміністративного арешту активів платника лише у випадку, коли підставою для такого арешту є обставина, наведена саме у цій нормі Закону. Підстави для поширення цього обмеження на інші випадки, перелічені у підпункті 9.1.2 пункту 9.1 статті 9 Закону, відсутні.

Не дає підстави для відповідного висновку і зміст абзацу третього преамбули Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідно до якого цей Закон не регулює також питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з банків, на які поширюються норми розділу V Закону України "Про банки і банківську діяльність", та погашення зобов'язань зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Адже адміністративний арешт активів платника податків є виключним способом забезпечення можливості погашення його податкового боргу, а не власне стягненням податкового боргу.

До того ж, дія мораторію поширюється виключно на вимоги конкурсних кредиторів платника. Оскільки зобов'язання поточних кредиторів перебувають у вільному правовому режимі, то процедура перевірки правильності визначення платником поточних зобов'язань, а також правові наслідки недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки не можуть обмежуватися правовою дією мораторію.

З урахуванням викладеного Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову Херсонського окружного адміністративного суду зі спору як скасовану незаконно.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 226, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у м. Херсоні задовольнити.

2. Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.04.2011 у справі № 2-а-11495/09/2170 скасувати.

3. Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 13.07.2009 у справі № 2-а-11495/09/2170 залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько