Постанова № 35828305, 05.12.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

05 грудня 2013 р. № 820/10497/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Севастьяненко К.О., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Дергачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській областідо фізичної особи-підприємця ОСОБА_1простягнення податкового боргу, - В С Т А Н О В И В:

Позивач, Дергачівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якому з урахуванням уточнень, прийнятих судом, просить суд стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Держави суму податкового боргу в розмірі 68908,01 грн., а саме: з податку на додану вартість в сумі 68899,00 грн. - перерахувати на р/р № 31115029700200; по податку на доходи фізичних осіб - пеню в сумі 9,01 грн., яку перерахувати на р/р № 332113801700209, МФО 851011, отримувач - УДКСУ в Дергачівському р-ні, код отримувача 37981703.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено наступне. На виконання вимог чинного законодавства ФОП ОСОБА_1 подано до Дергачівської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Харківській області податкові декларації з податку на додану вартість, сума податкових зобов'язань за якими становить всього - 68899,00 грн. Крім того, позивачем було проведено документальну невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань своєчасного надання податкової декларації з ПДВ. На підставі висновків акта перевірки позивачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002341711/0 від 17.02.2011 р., яким відповідачу визначено суму грошового зобов'язання за штрафними санкціями у розмірі 170,00 грн. Зазначене рішення ФОП ОСОБА_1 отримано та в судовому порядку не оскаржено. Також, позивачем зазначено, що за відповідачем рахується пеня з податку на доходи фізичних осіб в сумі 9,01 грн. У зв'язку з несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання у встановлені законом строки, позивачем на адресу ФОП ОСОБА_1 було направлено першу та другу податкову вимоги, які відповідачем отримані та в судовому порядку не оскаржені. Станом на дату подачі адміністративного позову відповідачем сума податкового боргу сплачена не була, у зв'язку з чим позивач просив стягнути з ФОП ОСОБА_1 суму податкового боргу в розмірі 68908,01 грн. в судовому порядку.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, .

Відповідач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, за адресою, внесеною до ЄДРЮОФОП, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, письмових заперечень проти позову до суду не надав, причин неприбуття суду не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за його відсутності до суду не надавав.

Враховуючи викладене, беручи до уваги, що відповідач не прибув в судове засідання, Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд вважає, що перешкод для розгляду справи немає, а саме: відсутня потреба заслухати свідка чи експерта; особи, які беруть участь у справі, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а тому справу слід розглянути за наявними в ній матеріалами в порядку письмового провадження з огляду на ч. 6 ст. 128 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом із матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець (місцезнаходження: АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) (а.с. 7-8) та перебуває на податковому обліку у Дергачівській ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області (а.с. 6).

Суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.138 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що вимогами заявленого позову є стягнення податкового боргу, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення податкового боргу у судовому порядку, встановлення факту їх сплати у добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту, тощо.

При цьому, питання правомірності нарахування податкового зобов'язання та виникнення податкового боргу не може бути предметом доказування у межах даного позову, оскільки податкове повідомлення-рішення, яким визначена сума боргу, не є предметом позову у даній справі, а отже суд у межах розгляду даної справи не здійснює її правовий аналіз.

У відповідності до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з п.п. 16.1.4. ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Положеннями п.п. 36.1. ст. 36 Податкового кодексу України передбачено податковим обов'язком визнається обов'язок платника податків обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 49.1 статті 49 ПК України визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно з п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п. 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Підпунктом 57.1. статті 57 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, податковий борг ФОП ОСОБА_1 виник на підставі поданих 16.02.2011 року до Дергачівської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Харківській області податкових декларацій з податку на додану вартість (за 10 місяць 2009 року, за 12 місяць 2009 року, за 02 місяць 2010 року, за 03 місяць 2010 року, за 06 місяць 2010 року, за 07 місяць 2010 року, за 08 місяць 2010 року, за 09 місяць 2009 року, за 10 місяць 2009 року, за 12 місяць 2010 року, за січень 2010 року), відповідно до яких відповідачем самостійно визначено податкове зобов'язання з зазначеного податку всього у розмірі 68729,00 грн. (а.с. 14-35).

Відповідно до п.п. 56.11. ст. 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Отже, внаслідок несплати узгодженого податкового зобов'язання згідно вищевказаних податкових декларацій з податку на додану вартість у відповідача виник податковий борг зі сплати податку на додану вартість всього у сумі 68729,00 грн.

Також, судом встановлено, що позивачем було проведено документальну невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань своєчасного надання податкової декларації з ПДВ, за результатами якої складено акт № 57/17-109/НОМЕР_1 від 16.02.2011 року (а.с. 11-12).

Відповідно до висновків акту перевірки, встановлено порушення відповідачем п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-Ш «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в частині ненадання до податкової інспекції ФОП ОСОБА_1 податкової декларації з ПДВ за грудень 2010 року (термін надання до 20.01.2011 року - фактично надано 16.02.2011 року).

На підставі висновків вищезазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002341711/0 від 17.02.2011 р., яким відповідачу визначено суму грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 170,00 грн. (а.с. 13). Вказане рішення було отримано ФОП ОСОБА_1, про що свідчить його особистий підпис на корінці податкового повідомлення-рішення. Як встановлено судом, у строк, встановлений законодавством, вищезазначене податкове повідомлення-рішення відповідачем у адміністративному та судовому порядку оскаржено не було.

Доказів здійснення платежу по сплаті податкового зобов'язання або доказів оскарження податкового повідомлення-рішення № 0002341711/0 від 17.02.2011 р. у порядку, передбаченому законодавством України, сторонами до суду не надано, а судом самостійно при виконанні приписів ст.11 КАС України не встановлено.

Згідно п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Крім того, судом встановлено, що податковим органом у зв'язку з несплатою в добровільному порядку суми податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за податковим повідомленням-рішенням № 0008281711/0 від 07.04.2011 року було нараховано пеню в сумі 9,01 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення було отримано відповідачем 12.04.2011 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією повідомлення про вручення поштового відправлення.

Суд зазначає, що відповідно п.14.1.162 ПК України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Правила нарахування пені встановлені п.129.1 ст.129 ПК України, згідно якого пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу.

Нарахування пені розпочинається при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом.

Згідно п.129.3 ст.129 ПК України нарахування пені закінчується:

- у день зарахування коштів на відповідний рахунок Державного казначейства України та /або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.

- у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов'язань відповідного бюджету перед таким платником податків;

- у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення НБУ);

- при прийнятті рішення щодо скасування або списання суми податкового боргу (його частини).

У разі часткового погашення податкового боргу сума такої частки визнається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку.

Згідно п.129.4. ст. 129 ПК України пеня, визначена п.п.129.1.1 п.129.1 ст.129 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу із розрахунку 120 відсотків річних облікової картки НБУ, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Згідно п.131.1 ст.131 ПК України нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.

Таким чином, за правилами п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України відповідачем була нарахована пеня у розмірі 9,01 грн. (40х884:100%х7,75%х1,2/365=9,01).

Доказів здійснення платежу по сплаті пені у порядку, передбаченому законодавством України, сторонами до суду не надано, а судом самостійно при виконанні приписів ст.11 КАС України не встановлено.

Підпунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України зазначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що 22.09.2010 р. позивачем на адресу ФОП ОСОБА_1 було надіслано першу податкову вимогу № 1/860 від 17.09.2010 р. про сплату податкового боргу у розмірі 2001835,17 грн., яка була отримана відповідачем 26.09.2010 року, про що свідчить особистий підпис ОСОБА_1 на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 9), а 27.10.2010 р. було надіслано другу податкову вимогу № 2/972 від 26.10.2010 р. про сплату податкового боргу у розмірі 2001835,17 грн., яка була отримана відповідачем 04.11.2010 року, про що свідчить особистий підпис ОСОБА_1 на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 10),

Вказані вимоги відповідачем оскаржені не були, станом на дату судового засідання податковий борг відповідачем не сплачений. Відповідно до довідки Дергачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області № 2/37/10/20-11-17-03-09 від 03.12.2013 року податковий борг ФОП ОСОБА_1 з моменту надіслання податкових вимог не переривався.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що з метою погашення суми податкового боргу ФОП ОСОБА_1, відповідачем 26.11.2010 року було прийнято рішення № 40 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу (а.с. 36).

Таким чином, з огляду на узгодженість податкового зобов'язання у загальному розмірі 68908,01 грн., суд приходить до висновку про наявність у відповідача податкового боргу у зазначеному розмірі, що підтверджується також даними зворотнього боку облікової картки ФОП ОСОБА_1 (а.с. 39-47).

Відповідно до п. п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи викладене вище, беручи до уваги той факт, що відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона належними і достатніми доказами повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд вбачає достатньо підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач правом участі в судовому засіданні не скористався, заперечень проти позову до суду не надав.

З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача про стягнення заборгованості з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в сумі 68908,01 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94, 160, 161, 162, 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Дергачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) на користь держави суму податкового боргу всього у розмірі 68908 грн. 01 коп. (шістдесят вісім тисяч дев'ятсот вісім грн. 01 коп.), а саме:

з податку на додану вартість в сумі 68899 грн. 00 коп. (шістдесят вісім тисяч вісімсот дев'яносто дев'ять грн. 00 коп.) на р/р № 31115029700200, МФО 851011, отримувач - УДКСУ в Дергачівському р-ні, код отримувача 37981703;

з податку на доходи фізичних осіб - пеню в сумі 9 грн. 01 коп. (дев'ять грн. 01 коп.) на р/р № 332113801700209, МФО 851011, отримувач - УДКСУ в Дергачівському р-ні, код отримувача 37981703.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення тексту постанови відповідно до вимог статті 160 КАС України - з дня отримання копії повного тексту постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя К.О. Севастьяненко