Ухвала суду № 35827969, 02.12.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

УХВАЛА

"02" грудня 2013 р.Справа № 922/2059/13

Господарський суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Доленчук Д.О.

судді: Бринцев О.В. , Присяжнюк О.О.

при секретарі судового засідання Івахненко І.Г.

розглянувши справу

за позовом ТОВ торговельно-промислова фірма "Бекар ЛТД", м. Харків до 1. ТОВ "Автопатент", м. Харків , 2. Харківська митниця Міндоходів, м. Харків про визнання права попереднього користування та відновлення становища, яке існувало до порушення такого права за участю представників:

позивача - Голубцов В.А. за довіреністю № б/н від 06.03.2013 р.,

Даниленко О.М., директор

1-го відповідача - Сусло О.М. за довіреністю № б/н від 03.06.2013 р.

2-го відповідача - Горбонос В.В. за довіреністю № 061/01-09/2851 від 10.09.2013 р.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні господарського суду Харківської області знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю торговельно-промислова фірма "Бекар ЛТД" (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автопатент" (1-й відповідач) та Харківської митниці Міндоходів (2-й відповідач) згідно якого позивач просить суд:

- визнати право Товариства з обмеженою відповідальністю торговельно-промислова фірма "Бекар ЛТД" на безоплатне продовження використання (право попереднього користувача) промислового зразка "Вкладиш колінчатого валу автомобіля" за патентом України № 23945;

- відновити становище, яке існувало до порушення права попереднього користувача Товариства з обмеженою відповідальністю торговельно-промислова фірма "Бекар ЛТД" та складання протоколу про порушення митних правил № 136/80700/13 шляхом завершення митного оформлення вантажу за вантажною декларацією 80700000/2013/003996 від 04.02.2013 р.

При цьому в обґрунтування позовних вимог позивач посилався на ст.ст. 20, 22 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки", ст. 470 ЦК України та вказував, що 04.02.2013 року, під час ввезення на митну територію України товарів: шатунних вкладишів та корінних вкладишів, які були пред'явлені для митного контролю до митного поста «Харків центральний» Харківської обласної митниці за ВМД 80700000/2013/003996 митне оформлення було зупинено та складено протокол про порушення митних правил № 136/80700/13 з приводу порушення митних правил відповідальність за які передбачена ст. 476 Митного кодексу України (Переміщення товарів через митний кордон України з порушенням прав інтелектуальної власності). Разом з цим позивач вказував, що до дати заявленого пріоритету (20.06.2012) на промисловий зразок за патентом України № 23945 позивач здійснив значну й серйозну підготовку для використання промислового зразка за патентом України № 23945.

Ухвалою суду по справі від 25.11.2013 р. розгляд справи було відкладено на 02.12.2013 р. о 12:00.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду" на диск CD-R, серійний номер сіс х-08019.

Представник позивача, через канцелярію господарського суду 25.11.2013 р. за вх. № 43647, надав заяву про уточнення позовних вимог, яка судом долучена до матеріалів справи.

У судовому засіданні призначеному на 25.11.2013 р. представником позивача були надані пояснення в яких він вказував, що дана заява про уточнення позовних вимог за своєю суттю є заявою про зміну предмету позову.

Згідно даної заяви позивач просив суд:

- долучити до справи у якості 3-го відповідача Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області, розташоване за адресою: 61002, м. Харків, вул. Петровського, 26;

- витребувати майно згідно переліку вказаного у заяві загальною вартістю 124545,30 грн., яке є власністю позивача, із незаконного володіння 2-го відповідача та 3-го відповідача та передати його позивачу для подальшого пред'явлення до митного оформлення у митному режимі ІМ;

- вирішити питання про розподіл судових витрат;

- за власною ініціативою вжити заходів із забезпечення позову шляхом заборони 2-му відповідачу у будь-який спосіб відчужувати майно, що є предметом цього спору;

- визнати таким, що порушено право позивача на безоплатне використання промислового зразка за патентом України № 23945.

Представник 1-го відповідача, через канцелярію господарського суду 05.08.2013 р. за вх. № 28507, надав заяву про припинення провадження у справі, яка судом долучена до матеріалів справи.

Представник 2-го відповідача, через канцелярію господарського суду 15.08.2013 р. за вх. № 29916, надав клопотання про припинення провадження у справі в частині позовних вимог до 2-го відповідача.

Представник 1-го відповідача, через канцелярію господарського суду 25.11.2013 р. за вх. № 43537, надав заяву про зупинення провадження у справі, яка судом долучена до матеріалів справи.

Представник позивача, через канцелярію господарського суду 25.11.2013 р. за вх. № 43646, надав клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову, яке судом долучено до матеріалів справи.

Представник 1-го відповідача, через канцелярію господарського суду 02.12.2013 р. за вх. № 44746, надав письмові заперечення на клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, які судом долучені до матеріалів справи.

Представник 2-го відповідача, через канцелярію господарського суду 02.12.2013 р. за вх. № 44745, надав письмові пояснення на клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, які судом долучені до матеріалів справи.

Директор позивача та представник позивача, через канцелярію господарського суду 02.12.2013 р. за вх. № 44749, надали заяву, яка судом долучена до матеріалів справи. Згідно даної заяви вони вказували, що позивач відмовляється від позовних вимог викладених у позовній заяві від 21.05.2013 р. та просили суд розглянути позовні вимоги заявлені у заяві від 25.11.2013 р.

Представники відповідачів у призначеному судовому засіданні заперечували проти заяви позивача про зміну предмету позову та зазначали, що даною заявою він змінює підстави та предмет позову.

Розглянувши заяву позивача про зміну предмету позову вх. № 43647 від 25.11.2013 р., господарський судом було встановлено, що в обґрунтування викладених у заяві вимог позивач посилається на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 31.10.2013 р. по справі № 922/973/13-г та вказує, що за заявою 2-го відповідача управлінням ДВС ГУЮ у Харківській області 17.07.2013 р. було відкрито виконавче провадження (ВП № 38885991) про конфіскацію у Даниленко О.М. на користь держави предметів, що стали об'єктом порушення митних правил. Крім того, позивач вказує, що право власності позивача на товари вилучені за протоколом від 22.02.2013 р. № 136/80700/13 підтверджується контрактом № 05/4 від 15.12.2004 р., CMR від 01.02.2013 р. № 232653 та рахунком-фактурою від 30.01.2013 р. № 34-23/776.

За таких обставин суд дійшов до висновку, що заявою вх. № 43647 від 25.11.2013 р. позивач змінює не тільки предмет позову, а й підставу позову.

Згідно ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Вищим господарським судом України у п. 3.12. Постанови Пленуму № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" було зазначено, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. У разі подання позивачем заяви, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, господарський суд повинен відмовити в задоволенні такої заяви і, приєднавши її до матеріалів справи та зазначивши про цю відмову в описовій частині рішення (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи), розглянути по суті раніше заявлені позовні вимоги, якщо позивач не відмовляється від позову. Позивач при цьому не позбавлений права звернутися з новим позовом у загальному порядку.

Враховуючи вищевикладене та те, що заява позивача вх. № 43647 від 25.11.2013 р. направлена на одночасну зміну предмета і підстав позову, господарський суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні заяви позивача вх. № 43647 від 25.11.2013 р.

Господарський суд, розглянувши клопотання позивача про забезпечення позову, вважав за необхідне в його задоволенні відмовити, оскільки позивачем не було надано до суду відповідних доказів в його обґрунтування, які би свідчили про те, що не вжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити не можливим виконання рішення господарського суду по даній справі.

Господарський суд, розглянувши заяву представника 1-го відповідача про зупинення провадження у справі, вважав за необхідне в її задоволенні відмовити, оскільки справу № 922/2059/13 можливо розглянути до вирішення справи № 922/973/13-г, що розглядається Вищим господарським судом України.

Господарський суд, розглянувши заяву представника 1-го відповідача про припинення провадження у справі та клопотання представника 2-го відповідача про припинення провадження у справі в частині позовних вимог до 2-го відповідача, вважав за необхідне в їх задоволенні відмовити, оскільки даний спір по справі є спором про право, що в свою чергу виключає його розгляд в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ст. 78 ГПК України відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами.

Господарським судом було встановлено, що відмова позивача від позову (вх. 44749 від 02.12.2013 р.) була підписана директором позивача Даниленко О.М. та представником позивача Голубцовим В.А., яким була підписана позовна заява від 21.05.2013 р.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитися від позову, господарський суд відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України приймає відмову позивача від позову, оскільки вважає, що ця відмова не суперечить діючому законодавству і не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, та припиняє провадження у справі згідно п.4 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 66, 67, 78, 79, п.4 ч.1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову.

Прийняти відмову позивача від позову.

Провадження у справі припинити .

Головуючий суддя Суддя Суддя Доленчук Д.О. Бринцев О.В. Присяжнюк О.О.