Рішення № 35827888, 05.12.2013, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-ц/795/15505/2013 Головуючий у 1 - й інстанції: Гайдук С.В.

2013 рік Доповідач - Ратнікова В.М.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2013 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду місті Києва в складі:

головуючого судді - Ратнікової В.М.

суддів - Борисової О.В.

- Гаращенка Д.Р.

при секретарі - Мурга М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Данон» Грабовської ІриниВалеріївни на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 16 жовтня 2013 року в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Данон» до ОСОБА_5 про стягнення боргу, -

в с т а н о в и л а:

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 16 жовтня 2013 року Товариству з обмеженою відповідальністю «Данон» в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_5 про стягнення боргу відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Данон» Грабовська Ірина Валеріївна звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просила рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 16 жовтня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що рішення суду 1-ї інстанції не відповідає дійсним обставинам справи, базується на припущеннях, ухвалене з порушенням норм процесуального та матеріального права. Зазначає, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що позивачем нанесено йому будь-які збитки. Наданий відповідачем звіт про оцінку вартості матеріальних збитків, складений суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_6, не може вважатися належним та допустимим доказом, оскільки останній здійснив оцінку нерухомого та рухомого майна одночасно, в той час як він не мав достатніх повноважень та кваліфікації для здійснення оцінки рухомого майна, яким є стіл та стільниця. Суд 1-ї інстанції взагалі не надав належної оцінки тим обставинам, що інформація надана відповідачем щодо вартості завданих збитків є суперечливою, оскільки відповідач стверджував, що станом на 04.02.2013 року на підставі локального кошторису, вартість збитків становить 16815,59 грн., а вже станом на 28.2.2013 року, на підставі звіту про оцінку вартості матеріальних збитків, вартість збитків вже становить 27969,58 грн. Крім того, відповідачем взагалі не доведено суду, що зазначені в звіті пошкодження існували на момент повернення квартири. У зв'язку з наведеним вважає, що обставини, на які посилається відповідач, є недоведеними, безпідставними та такими, що спростовуються письмовими доказами наявними в матеріалах справи.

В судовому засіданні представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Данон» Грабовська Ірина Валеріївна повністю підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_5 ОСОБА_7 проти доводів апеляційної скарги заперечував, посилаючись на те, що вони є безпідставними, а рішення суду першої інстанції повністю відповідає вимогам закону

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з слідуючих підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 є громадянином Федеративної Республіки Німеччина. На території України проживає на підставі посвідки на постійне проживання.

ОСОБА_5 та ОСОБА_8 в рівних частках є власниками п'ятикімнатної квартири за АДРЕСА_1.

Згідно з вимогами ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

01.06.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Данон» та ОСОБА_5 було укладено договір найму (оренди) житла, відповідно до умов якого, ОСОБА_5 передає, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Данон» отримує житлове приміщення - квартиру АДРЕСА_1 у користування на платній основі. Сторони домовилися, що плата за найм квартири та майна буде складати 6300 доларів США на місяць. Оплата за найм квартири та майна здійснюється у гривнях, за курсом НБУ на день здійснення платежу, щоквартально протягом перших 10 календарних днів кожного кварталу, за який здійснюється оплата. Строк дії договору до 01.06.2013 року. Сторони також погодили, що наймач має право припинити дію договору достроково за умови письмового повідомлення про це наймодавця не менш, ніж за 90 днів.

01.06.2012 року квартира АДРЕСА_1 по акту прийому передачі була передана ТОВ « Данон».

На виконання умов даного договору Товариством з обмеженою відповідальністю «Данон» на розрахунковий рахунок ОСОБА_5 за період з 01.06.2013 року по 01.03.2013 року було перераховано орендну плату на загальну суму 376 150,76 грн.

23.01.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Данон» та ОСОБА_5 було укладено додаткову угоду до договору найму (оренди) житла від 01.06.2012 року, якою сторони дійшли до взаємної згоди розірвати договір та встановили останній день дії договору - 28 лютого 2013 року.

04 лютого 2013 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Данон» та ОСОБА_5 було підписано акт прийому-передачі квартири та майна до договору найму (оренди) житла від 01.06.2012 року.

Даний акт Товариством з обмеженою відповідальністю «Данон» було підписано із зауваженнями, а саме: товариство в повному обсязі заперечувало проти п.2 акту, в якому зазначено, що під час терміну найму (оренди) квартири наймачем квартирі та майну були завдані збитки на загальну суму 16815,59 грн., що підтверджується актом огляду приміщення та локальним кошторисом підготованим суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_6. Сторони прийняли рішення зменшити суму збитків за взаємною згодою і встановити її в сумі 13800 грн.

06.02.2013 року суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_6 на замовлення ОСОБА_5 було проведено оцінку квартири та майна, за результатами якої 28.02.2013 року складено звіт про оцінку вартості матеріальних збитків, нанесених власнику нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. Даним звітом встановлено, що вартість матеріальних збитків становить 27 969,58 грн., в тому числі ПДВ 4661,60 грн.

У зв'язку з розірванням договору найму (оренди) житла від 01.06.2012 року ОСОБА_5 зобов'язаний був повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Данон» частину сплаченої наперед товариством орендної плати за весь фактично невикористаний час оренди квартири в розмірі 119 410,20 грн.

ОСОБА_5 фактично повернув Товариству з обмеженою відповідальністю «Данон» частину сплаченої наперед товариством орендної плати за весь фактично невикористаний час оренди квартири в розмірі 91 440,64 грн. (119 410,20 грн. - 27 969,58 грн. матеріальні збитки).

У зв'язку з неповерненням ОСОБА_5 всієї суми наперед сплаченої товариством орендної плати за квартиру, Товариство з обмеженою відповідальністю «Данон» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості в сумі 27 969,56 грн. та 3% річних в розмірі 372,07 грн.

Відмовляючи Товариству з обмеженою відповідальністю «Данон» в задоволені позову до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, суд 1-ї інстанції виходив з того, що кошти в розмірі 27969,58 грн. є матеріальними збитками завданими ОСОБА_5 внаслідок використання його квартири та майна за договором найму (оренди) житла від 01.06.2012 року, а тому відповідно до п.3.4 даного договору не підлягають стягненню.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може, оскільки вони не відповідають дійсним обставинам справи, дослідженим в судовому засіданні доказам та вимогам закону.

Відповідно до п. 2.1.3 укладеного між сторонами договору найму ( оренди) житла від 01.06.2012 року, наймодавець має право після закінчення дії цього договору отримати квартиру та майно, що передається в найм відповідно до акту, у стані, який відповідає стану квартири на майна на час передачі наймачу з урахуванням звичайного зносу.

У відповідності з вимогами ст. 779 ЦК України, наймач зобов2язаний усунути погіршення речі, які сталися з його вини.

У разі неможливості відновлення речі наймодавець має право вимагати відшкодування завданих збитків.

Наймач не відповідає за погіршення речі, якщо це сталося внаслідок нормального її зношення або упущень наймодавця.

Згідно з вимогами п. 4 додаткової угоди до договору найму (оренди) житла від 01.06.2012 року, укладеної 23 січня 2013 року, наймодавець зобов'язаний повернути частину сплаченої наперед наймачем плати за найм за весь фактично не використаний наймачем час оренди квартири, починаючи з дати повернення , передачі, а також суму застави, перераховану наймачем відповідно до п 3.3 договору, протягом 10 календарних днів з дати повернення квартири та майна за актом приймання-передачі. У випадку завдання наймачем реальних збитків квартирі або майну, або несвоєчасного звільнення квартири, або несвоєчасної оплати комунальних платежів, наймодавець здійснює повернення орендної плати та застави за вирахуванням зазначених сум, підтверджених документально.

На підтвердження заподіяння наймачем реальних збитків орендованій квартирі АДРЕСА_1 та майну, що знаходиться у вказаній квартирі наймодавець надав звіт суб'єкта оціночної діяльності ОСОБА_6 від 06.02.2013 року, зроблений на його замовлення, за результатами якого вартість матеріальних збитків, нанесених власнику нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 становить 27 969,58 грн., в тому числі ПДВ 4661,60 грн.

Проте, відповідно до вимог статті 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», оцінка майна та майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності. У цьому Законі: майном, яке може оцінюватися, вважаються об'єкти в матеріальній формі, будівлі та споруди (включаючи їх невід'ємні частини), машини, обладнання, транспортні засоби тощо; паї, цінні папери; нематеріальні активи, в тому числі об'єкти права інтелектуальної власності; цілісні майнові комплекси всіх форм власності.

З копії кваліфікаційного свідоцтва оцінювача від 19 травня 2007 року та посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача від 09 квітня 2009 року ( а.с. 73) вбачається, що оцінювач ОСОБА_6 спеціалізується в межах напряму- оцінка нерухомих речей ( нерухомого майна, нерухомості), у тому числі експертної оцінки земельних ділянок, оцінка дорожніх транспортних засобів. Тобто, як оцінювач ОСОБА_6 має право здійснювати лише оцінку нерухомих речей та нерухомого майна і дорожніх транспортних засобів, не є спеціалістом чи експертом, який має спеціалізацію щодо визначення розміру заподіяної шкоди майну та встановлення причин її заподіяння.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що наданий відповідачем звіт суб'єкта оціночної діяльності ОСОБА_6 від 06.02.2013 року не є належним доказом заподіяння позивачем реальних збитків майну відповідача під час дії договору оренди квартири АДРЕСА_1 на суму 27 969,58 гривень.

Будь-яких інших належних та допустимих доказів на підтвердження заподіяння позивачем матеріальних збитків відповідачу внаслідок пошкодження майна в його квартирі суду також не надано.

Не є належним доказом заподіяння позивачем матеріальної шкоди відповідачу під час дії договору оренди квартири відповідача і акт прийому передачі квартири від 04 лютого 2013 року, оскільки у вказаному акті не вказано якому саме майну та яка шкода була завдана. Розмір матеріальної шкоди 16 815,59 грн. в акті вказаний відповідачем з посиланням на акт огляду приміщення та локальний кошторис, складений суб»єктом оціночної діяльності ОСОБА_6, тоді як зі звіту вбачається, що 04.02.2013 року оцінювачем було проведено лише огляд квартири відповідача, оцінка було проведена 06.02.2013 року, а складений звіт та локальний кошторис до нього був лише 28 лютого 2013 року.

Оскільки відповідачем, відповідно до вимог ст.. 60 ЦПК України, не надано суду належних та допустимих доказів заподіяння йому позивачем матеріальної шкоди в розмірі 27 969,58 грн. внаслідок пошкодження майна в квартирі АДРЕСА_1, то, відповідно до вимог п.4 додаткової угоди № 1 до договору найму (оренди ) житла від 01.06.2012 року неповернуті відповідачем грошові кошти в сумі 27 969, 58 гривень, які складаються з частини неповернутої орендної плати за невикористаний період підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, а тому суд першої інстанції безпідставно відмовив в задоволенні позовних вимог колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про відмову в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Данон» до ОСОБА_5 про стягнення боргу.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 16 жовтня 2013 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про стягнення з ОСОБА_5 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю « Данон» грошових коштів в сумі 27 969,58 гривень.

Позовні вимоги ТОВ « Данон» про стягнення з ОСОБА_5 3 % річних від суми неповернутих коштів відповідно до вимог ст.. 625 ЦК України задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Згідно з вимогами ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення , а також три проценти річних від простроченої суми , якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Правовідносини, що склались між сторонами випливають з умов договору оренди, позивач просить стягнути з відповідача сплачені ним в якості авансу та не повернуті після дострокового розірвання договору оренди грошові кошти, а тому підстав для застосування до вказаних правовідносин ст.. 625 ЦК України та стягнення з відповідача на користь позивача трьох відсотків річних від суми неповернутих коштів немає.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_5 на користь ТОВ «Данон» підлягають стягненню понесені товариством судові витрати по сплаті судового збору в сумі 279, 69 гривень.

Керуючись ст..ст. 625, 759, 779 ЦК України, ст.88, 303, 307Ю 309, 313, 316 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Данон» Грабовської ІриниВалеріївни задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 16 жовтня 2013 року про відмову в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Данон» до ОСОБА_5 про стягнення боргу скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Данон» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Данон» (ЄДРПОУ 25384846, місцезнаходження м. Київ, вул. Боговутівська, 17-21) 27 969 (двадцять сім тисяч дев'ятсот шістдесят дев'ять) гривень 58 копійок.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю « Данон» ( ЄДРПОУ 25384846, місцезнаходження м. Київ, вул.. Боговутівська, 17-21) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 279, 69 гривень.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Судді: