Постанова № 35826816, 27.11.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2013 року (11 го. 00 хв.)Справа № 808/6676/13-а м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Артоуз О.О.

при секретарі судового засідання Філоненко Ю.М.

за участю

позивача: ОСОБА_1

представників:

позивача: ОСОБА_2

відповідача: Гнідої А.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою: ОСОБА_1

до: Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про: визнання протиправним та скасування наказу,

поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення

ВСТАНОВИВ:

02 серпня 2013 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ №103-о від 20.06.2013 в частині звільнення начальника відділу протидії незаконному обігу підакцизних товарів відділу податкової міліції Бердянської ОДПІ Запорізької області ДПС, майора податкової міліції ОСОБА_1;

- поновити майора податкової міліції ОСОБА_1 на роботі в органах податкової міліції на посаді начальника відділу протидії незаконному обігу підакцизних товарів відділу податкової міліції Бердянської ОДПІ Запорізької області ДПС з 20.06.2013;

- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 21.06.2013 по день винесення рішення.

27.11.2013 від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог (№46266 від 27.11.2013), яка прийнята судом, відповідно до якої позивач просить суд замість позовної вимоги про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 21.06.2013 по день винесення рішення - стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу на користь ОСОБА_1 за період з 21.06.2013 по 27.11.2013 на підставі довідки про середньоденне грошове забезпечення ОСОБА_1.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивача звільнено зі служби у податковій міліції за п.п. «ж» п. 64 «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ» (за власним бажанням), затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 № 114, з посади начальника відділу протидії незаконному обігу підакцизних товарів ВПМ Бердянської ОДПІ Запорізької області, наказом ДПС в Запорізькій області №103-о від 20.06.2013, на підставі поданого рапорту позивача від 20.06.2013, тобто без дотримання вимог п.68 вказаного Положення, а саме: раніше збігу тримісячного терміну з дня подачі рапорту. Крім того, позивачем подавались не одноразово заяви про відкликання поданого рапорту про звільнення. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними та просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, з урахування уточнень до позовних вимог від 27.11.2013.

Відповідач про задоволення позовних вимог заперечує, з підстав зазначених у письмових запереченням (№32726 від 12.08.2013) зокрема зазначає, що Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 № 114, чітко не визначає строк, протягом якого відповідач може прийняти рішення про звільнення після отримання ним заяви особи про звільнення за власним бажанням та не передбачено, що даті звільнення має передувати не менше трьох місяців з часу подачі рапорту про звільнення зі служби за особистим проханням. Крім того, в рапорті про звільнення позивачем не зазначено дати його підписання, проте вказано дату його звільнення. Так, ОСОБА_1 ні 20.06.2013, а ні наступного дня до ДПС у Запорізькій області не прибув та на телефонні дзвінки не відповідав, з чого випливає, що позивач знав дату свого звільнення з податкової міліції. Причини не прибуття до ДПС у Запорізькій області для ознайомлення з наказом про звільнення та отримання трудової книжки і військового квитка невідомі. З урахування вище наведеного, відповідач зазначає, що з боку ДПС у Запорізькій області жодних порушень при звільненні ОСОБА_1 допущено не було, у зв'язку з чим просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності, прийшов до наступного висновку.

Позивач - ОСОБА_1 з 16.07.2001 працював на різних посадах у податковій міліції.

20.06.2013 позивач подав рапорт на ім'я Голови комісії з проведення реорганізації ДПС у Запорізькій області про звільнення зі служби у податковій міліції за власним бажанням у зв'язку із сімейними обставинами.

Наказом ДПС в Запорізькій області №103-о від 20.06.2013 ОСОБА_1 - майора податкової міліції (М-110034), начальника відділу протидії незаконному обігу підакцизних товарів ВПМ Бердянської ОДПІ Запорізької області, 20.06.2013 звільнено з податкової міліції у запас Збройних Сил України за п.п. «ж» п. 64 «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ» (за власним бажанням) на підставі рапорту.

27.06.2013 позивачем подано заяву (вх. 732/7 від 27.06.2013) на ім'я Голови комісії з проведення реорганізації ДПС у Запорізькій області про відкликання рапорту про звільнення за власним бажанням.

Листом №154/14/08-01-04-02-17 від 01.07.2013 Голови комісії з проведення реорганізації ДПС у Запорізькій області позивача повідомили про його звільнення з податкової міліції за п.п. «ж» п. 64 «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ» наказом №103-о від 20.06.2013 та запросили до відділу проходження служби у податковій міліції управління персоналу ДПС у Запорізькій області для повернення службового посвідчення, отримання трудової книжки та військового квитка.

10.07.2013 позивачем вдруге подану заяву (вх. 990/7 від 10.07.2013) на ім'я Голови комісії з проведення реорганізації ДПС у Запорізькій області про відкликання рапорту про звільнення за власним бажанням.

Листом №225/14/08-01-04-02-17 від 19.07.2013 Голови комісії з проведення реорганізації ДПС у Запорізькій області позивач був вдруге повідомлений про звільнення з податкової міліції та вдруге запрошений до ДПС у Запорізькій області.

Враховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до Постанови КМУ від 30.10.1998 № 1716 «Про проходження служби особами начальницького складу податкової міліції та обчислення їм вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги» на співробітників податкової міліції поширено Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114 (далі - Положення).

Відповідно до пункту 10 вказаного Положення особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ користуються всіма соціально-економічними, політичними та особистими правами і свободами, виконують усі обов'язки громадян, передбачені Конституцією та іншими законодавчими актами, а їх права, обов'язки і відповідальність, що випливають з умов служби, визначаються законодавством, Присягою, статутами органів внутрішніх справ і цим Положенням.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 мав спеціальне звання «майор податкової міліції», що згідно п. 2 Положення відноситься до старшого начальницького складу.

Пунктом 64 вказаного Положення наведено перелік підстав звільнення зі служби, осіб рядового та начальницького складу.

Відповідно до підпункту «ж» пункту 64 Положення особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за власним бажанням - при наявності поважних причин, що перешкоджають виконанню службових обов'язків.

Згідно з пунктом 68 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ особи рядового і начальницького складу, які виявили бажання звільнитися зі служби за особистим проханням, попереджають прямого начальника органу внутрішніх справ про прийняте ними рішення не пізніш як за три місяці до дня звільнення, про що подають рапорт за командою.

Позивач в судовому засіданні пояснив, що 20.06.2013 подав рапорт про звільнення за власним бажанням без зазначення конкретної дати звільнення, а наказом №103-о від 20.06.2013 позивача звільнено з податкової міліції за п.п. «ж» п. 64 Положення (за власним бажанням).

Суд зазначає, що такі дії суперечить вимогам пункту 68 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, оскільки за його змістом, до закінчення трьохмісячного строку попередження згадані особи мають право відкликати поданий рапорт, якщо сторони не домовилися про звільнення у більш короткий строк, що позивачем і було зроблено (неодноразово був відкликаний рапорт).

Також, в порушення вимог підпункту «ж» пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ відповідачем підстави написання ОСОБА_1 рапорту про звільнення не з'ясовувались, бесіда щодо звільнення не проводилась, поважність причин, що перешкоджають виконанню ним своїх службових (посадових) обов'язків, фактично не з'ясовувалась.

Отже, зазначена норма Положення передбачає, що з моменту подання рапорту про звільнення зі служби до дня звільнення має сплинути не менше ніж три місяці. При цьому, дотримання вказаного тримісячного строку є обов'язковим як для працівника органу внутрішніх справ, який виявив бажання звільнитися так і для органу внутрішніх справ, який приймає рішення про таке звільнення. Підстав для зменшення вказаного строку з боку працівника ОВС або органу ОВС, який приймає рішення про звільнення, законодавством не передбачено.

З урахуванням вищезазначеного суд приходить до висновку, що звільнення позивача зі служби до закінчення трьохмісячного строку попередження є неправомірним.

Зазначена правова позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України з даного предмету спору, що підтверджується постановами від 5 грудня 2011 року по справі № 21-236а11 та від 29 травня 2012 року по справі № 21-122а12.

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що за клопотанням позивача у справі судом була призначена почеркознавча експертиза стосовно рукописного запису «20 червня» в рапорті ОСОБА_1, який починається зі слів «прошу звільнити з податкової міліції» та закінчується словом «відмовляюсь».

Почеркознавчої експертизою було встановлено, що короткий рукопис «20 червня», в рапорті ОСОБА_1 виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою, про що свідчить висновок експерта Д№232 від 11.11.2013 НДЕКЦ при УМВС України в Запорізькій області.

Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо звільнення позивача зі служби за власним бажанням є протиправними, а тому позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати наказ №103-о від 20.06.2013 в частині звільнення начальника відділу протидії незаконному обігу підакцизних товарів відділу податкової міліції Бердянської ОДПІ Запорізької області ДПС, майора податкової міліції ОСОБА_1.

Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу протидії незаконному обігу підакцизних товарів відділу податкової міліції Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Запорізькій області.

Стягнути з Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Запорізькій області на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) середній заробіток на час вимушеного прогулу у розмірі 16466 (шістнадцять тисяч чотириста шістдесят шість) грн. 85 коп. за період з 21.06.2013 по 27.11.2013.

Постанову в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та присудження грошового утримання в межах суми стягнення за один місяць - допустити до негайного виконання.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.О. Артоуз