Постанова № 35825099, 03.12.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

в порядку письмового провадження

м. Київ

03 грудня 2013 року № 826/14611/13-а

За позовомУправління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста МиколаєвадоУкраїнського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта»про стягнення заборгованості в розмірі 6 341,94 грн.

Суддя: Кротюк О.В.

Обставини справи:

Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Миколаєва звернулося до суду з позовом про стягнення з Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» 6 341,94 грн. заборгованості по перерахуванню сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем обліковується заборгованість по перерахуванню сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п. «б-з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у письмовому запереченні, долученому до матеріалів справи.

В порядку частини 6 ст.128 КАС України судом ухвалено про розгляд справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

встановив:

Позивачем було направлено Миколаївській дирекції УДППЗ «Укрпошта» розрахунок фактичних витрат на доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п. «б-з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з березня 2013 року ОСОБА_1

Як вбачається з наявної у матеріалах справи копії трудової книжки, ОСОБА_1 протягом 1979-2007 років працювала на різних посадах і була звільнена з роботи в підгалузі електрозв'язку:

- Новоодеському районному вузлі зв'язку Миколаївського обласного виробничо-технічного управління зв'язку;

- Новоодеському районному вузлі електрозв'язку;

- Центру електрозв'язку №3 Миколаївської дирекції Українського державного підприємства електрозв'язку «Укртелеком»;

- Центру електрозв'язку №3 Миколаївської дирекції Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком».

Як пояснив представник відповідача, в результаті проведення реформи організаційної структури Миколаївського обласного підприємства зв'язку відбулося роз'єднання двох раніше існуючих спільно галузей. Зазначене підтверджується Наказом Міністерства юстиції України від 29.11.1994 №174 з 01.01.1995, відповідно до якого реорганізовано Миколаївське обласне підприємство зв'язку шляхом створення на його базі двох підприємств: Миколаївського обласного підприємства поштового зв'язку та Миколаївського обласного підприємства електрозв'язку. Згідно з витягом з Наказу Миколаївського обласного підприємства зв'язку від 27.12.1994 №113, архів РВЗ передано районним вузлам зв'язку ОППЗ «Миколаївпошта».

27.11.2012 Миколаївською дирекцією УДППЗ «Укрпошта» ОСОБА_1 видано довідку №7-18-287 про те, що зазначена особа працювала повний робочий день в Новоодеському районному вузлі зв'язку Миколаївського обласного виробничо-технічного управління зв'язку з 08.07.1985 по 31.12.1994 за професією телефоніста довідкової служби.

Крім того, у матеріалах справи міститься лист директора Миколаївської філії ПАТ «Укртелеком», з якого вбачається, що Миколаївське обласне виробничо-технічне управління зв'язку з 01.01.1992 перейменовано та реорганізовано кілька разів, з 14.05.2004 - Миколаївська філія ВАТ «Укртелеком».

Аналізуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог з урахуванням наступного.

Ст. 2 Розділу XV Прикінцевих положень Закону № 1058 передбачає, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали на роботах із шкідливими та тяжкими умовами праці (відповідно до п. «а», «б-з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ) за списком N 1 за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, здійснюється згідно окремого законодавчого акту через професійні та корпоративні фонди.

До введення пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди цим особам пенсії призначаються згідно норм Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ.

При цьому, зберігається порядок відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, який діяв до набрання чинності цього Закону.

Процедуру добровільної участі осіб у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначено постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» (далі - Інструкція).

Відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах врегульовано розділом 6.

Пунктом 6.3 Інструкції передбачено, що у разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники.

Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону № 1058, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій (п.6.4).

Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (п.6.5).

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену у повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах (п.6.8).

Приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 працювала телефоністом в Новоодеському районному вузлі зв'язку Миколаївського обласного виробничо-технічного управління зв'язку, яке було реорганізовано та перейменовано у Миколаївську філію ВАТ «Укртелеком», суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки заявлені до неналежного відповідача. У підрозділах УДППЗ «Укрпошта» ОСОБА_1 не працювала, тому підстави для стягнення з вказаного підприємства заборгованості по перерахуванню сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій відсутні.

При цьому, УДППЗ «Укрпошта» (Миколаївська дирекція) видано довідку ОСОБА_1 про підтвердження наявного трудового стажу, тому що архів, згідно з наказом №113 від 27.12.1994р., Миколаївського обласного підприємства зв'язку було передано Миколаївській дирекції УДППЗ «Укрпошта».

Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивач, всупереч положенням ч.1 ст.71 КАС України, не довів суду належними доказами наявність обставин, що обґрунтовують його позовні вимоги.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги та набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Кротюк