Рішення № 35824815, 27.11.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Головуючий у 1 інстанції: Радченко В.Є.

Доповідач: Краснощокова Н.С.

Категорія: 53

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді: Краснощокової Н.С.

суддів: Безрученко Ю.О., Могутової Н. Г.

при секретарі: Папченко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку апеляційну скаргу комунального підприємства «Сніжнеміськспецтранс» на рішення Сніжнянського міського суду Донецької області від 17 жовтня 2013 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Сніжнеміськспецтранс», виконкому Сніжнянської міської ради про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2010р. позивач звернувся до суду з даним позовом.

Посилався на те, що він працював на посаді директора комунального підприємства «Сніжнеміськспецтранс» на підставі контракту, укладеного між ним та виконавчим комітетом Сніжнянської міської ради. Відповідно до розпорядження міського голови від 27.05.2013р. контракт був достроково розірваний та він був звільнений з посади директора з 10 червня 2013р.. На момент звільнення з ним не було проведено розрахунок, суми розрахунку були виплачені лише 28.08.2013р. Просив стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 13 552 грн. та стягнути з кожного з відповідачів по 1 000 грн. моральної шкоди, заподіяної йому несвоєчасною виплатою коштів.

Рішенням Сніжнянського міського суду Донецької області від 17 жовтня 2013 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з комунального підприємства «Сніжнеміськспецтранс» на користь позивача 18 511 грн. 90 коп. середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільнені, з яких підлягає утриманню прибутковий податок й інші обов'язкові платежі та моральну шкоду в розмірі 500 грн., а також судовий збір у розмірі 229 грн. 40 коп.. У решті позовних вимог відмовлено.

У апеляційній скарзі відповідач КП «Сніжнеміськспецтранс» просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Посилається на неповне з'ясування судом фактичних обставин справи, порушення норм матеріального і процесуального права. Зокрема, зазначає, що суд вийшов за межі позовних вимог, стягнувши 18 551, 90 грн., тоді як позивач у позовній заяві просив стягнути 13 552грн., а також невірно обчислив середньоденну заробітну плату, виходячи з виплат за травень і червень 2013р., хоч два останні місяці, що передують звільненню це квітень і травень 2013р., внаслідок чого розмір стягненого середнього заробітку є завищеним. Стягуючи відшкодування моральної шкоди суд не врахував, що позивач звільнений саме через те, що під час його роботи на посаді директора виникла заборгованість по заробітній платі. Позивач не довів та не обґрунтував, яка саме моральна шкода йому заподіяна та чому вона оцінена саме в таку суму.

В засідання апеляційного суду сторони не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені. Позивач та Сніжнянська міська рада подали письмові заяви про розгляд справи за їх відсутності. Апелянт подав заяву про залишення апеляційної скарги без розгляду, яка відхилена апеляційним судом через відсутність передбачених законом підстав для такої дії.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду слід змінити в частині розміру стягненої суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з наступних підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд обґрунтовано виходив із встановлених у справі фактичних обставин та вимог діючого законодавства.

Так, із справи вбачається, що позивач з 12 серпня 2011 року працював на посаді директора КП «Сніжнеміськспецтранс». Відповідно до розпорядження міського голови від 27.05.2013 року контракт з ним було розірвано достроково та його звільнено з посади директора КП «Сніжнеміськспецтранс» 10.06.2013 року. При звільненні з позивачем не проведено розрахунок, заборгованість виплачена 28.08.2013р., що підтверджено довідкою відповідача КП «Сніжнеміськспецтранс».

Згідно із ч.1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідальність за затримку розрахунку при звільненні передбачена ст.117 КЗпП України, згідно ч.1 цієї статті в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Днем фактичного розрахунку є 28.08.2013р. тобто час затримки розрахунку за період з дня звільнення становить 55 робочих днів.

Однак, при обчисленні середньоденного заробітку суд прийняв до уваги заробітну плату за травень 2013р. та червень 2013р., у той час як абзацом 3 пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8.02.1995р. №100, передбачено обчислення середньомісячної заробітної плати, виходячи з виплат за останні два календарних місяці, що передують події звільнення, такими місяцями є квітень та травень 2013р.

Із розрахункових листків вбачається, що у квітні позивачу нараховано 6 331 грн. за 22 робочі дні, у травні 2013р. - 5 997, 79 грн. за 18 робочих днів, тому середньоденний заробіток становить 308,22 грн. (( 6311, 00 грн. +5997, 79 грн.) : (22дні +18 днів)). За 55 робочих днів середній заробіток становить 16 952, 10 грн.

Таким чином, у цій частині доводи скарги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а розмір стягненої судом суми підлягає зменшенню до 16 952, 10 грн.

Оскільки позивач просив стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 10 червня по 26 серпня 2013р. та неправильно його обчислив у сумі 13 552грн. стягнення середнього заробітку в сумі, що перебільшує невірно обчислений розмір не є виходом за межі позовних вимог.

Доводи скарги про те, що позивач звільнений з роботи через невиплату працівникам заробітної плати не є підставою для скасування рішення, оскільки для стягнення середнього заробітку у випадку затримки розрахунку при звільненні правове значення має наявність чи відсутність вини власника або уповноваженого орану підприємства, а не працівника. Доказів відсутності вини власника у несвоєчасному розрахунку з позивачем не надано.

Доводи скарги щодо скасування рішення в частині відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Згідно із ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Позивач просив стягнути з обох відповідачів по 1000 грн. у відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що через несвоєчасну виплату забортної плати йому спричинена моральна шкода, яка виразилась у душевних стражданнях та переживаннях, порушенні нормальних життєвих зв'язків у зв'язку з відсутністю коштів. Суд частково задовольнив зазначені вимоги, стягнув відшкодування моральної шкоди з КП «Сніжнеміськспецтранс», як з підприємства, яке не виплатило розрахунок при звільненні у розмірі 500 грн., що відповідає вимогам ст. 237-1 КЗпП України та фактичним обставинам справи. Підстав для скасування рішення у цій частині немає.

В частині відмови у задоволенні позовних вимог до виконавчого комітету Сніжнянської міської ради рішення не оскаржене.

Невідповідність висновків суду фактичним обставинам та неправильне застосування норм матеріального права є підставою для зміни рішення в частині визначення розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

У іншій частині рішення відповідає встановленим у справі обставинам, вимогам матеріального і процесуального закону і підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. ст. 307,309, 313, 316 ЦПК України, Апеляційний суд,

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу комунального підприємства «Сніжнеміськспецтранс» задовольнити частково.

Рішення Сніжнянського міського суду Донецької області від 17 жовтня 2013 року змінити в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Стягнути з комунального підприємства «Сніжнеміськспецтранс» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 16 952 грн. 10 коп., з яких підлягає утриманню прибутковий податок й інші обов'язкові платежі.

У іншій частині рішення залишити без зміни.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді: