Рішення № 35824491, 15.11.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Категорія 55 Головуючий 1 інстанції: Кузнецов Р.О.

Доповідач: Супрун М.Ю.

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2013 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Никифоряка Л.П..

суддів Супрун М.Ю., Жарової Ю.І.

при секретарі Внуковій Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» про визнання дій незаконними, зобов'язання виконати певні дії на підставі Закону України «Про захист прав споживачів»,

за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» на рішення Центрально-Міського районного суду міста Макіївки Донецької області від 20 вересня 2013 року,

в с т а н о в и в:

В травні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що його права, як споживача електричної енергії, були порушені неправомірним діями відповідача, який у зв'язку з несплатою заборгованості за використану електричну енергію та заборгованості за актом про порушення Правил користування електричною енергією, відмовив йому в укладенні договору про постачання електричної енергії, встановленні електролічильника та підключенні його квартири до електромережі. Просив визнати дії публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" в особі НП МРЕМ незаконними, зобов'язати відповідача укласти з ним, як споживачем електричної енергії, договір постачання електричної енергії до помешкання за адресою: АДРЕСА_1, встановити лічильник спожитої електричної енергії та підключити до електричних мереж енергопостачання. Крім того, просив стягнути з ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" в особі НП МРЕМ на його користь у рахунок відшкодування моральної шкоди 10000,00 грн.

Рішенням Центрально-Міського районного суду міста Макіївки Донецької області від 20 вересня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Зобов'язано публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго» в особі невідокремленого підрозділу «Макіївський об'єднаний район електричних мереж:

- на підставі Типового договору про користування електричною енергією, затвердженого Постановою КМУ від 26.07.1999 №1357, укласти з ОСОБА_1 договір про користування електричною енергією за адресою :АДРЕСА_1,

- придбати, встановити та підключити прилад обліку електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1.

- підключити споживача ОСОБА_1 до електричної мережі за адресою: АДРЕСА_1.

Крім того, вказаним рішенням суду стягнуто з публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» в особі невідокремленого підрозділу «Макіївський об'єднаний район електричних мереж» на користь ОСОБА_1 100 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди, а також 1000 грн. у рахунок відшкодування витрат на правову допомогу.

Стягнуто з публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» в особі невідокремленого підрозділу «Макіївський об'єднаний район електричних мереж» у дохід державного бюджету України судовий збір в сумі 114 грн. 70 коп.

Не погодившись із таким судовим рішенням, публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просило рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначило, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази відмови відповідача від укладення з позивачем договору про користування електричною енергією. Крім того, відповідач послався на те, що суд першої інстанції не врахував, що за особовим рахунком НОМЕР_1 за адресою належного позивачу жилого будинку мається заборгованість за використану електричну енергію та заборгованість за актом про порушення Правил користування електричною енергією, яка до теперішнього часу не погашена, тому у відновленні електропостачання за вказаною адресою, у відповідності до вимог п.36 Правил користування електричною енергією для населення, відповідачем було відмовлено.

Представник відповідача Чмірьова Л.С., діюча за довіреністю, у судовому засіданні апеляційного суду апеляційну скаргу підтримала, просила її задовольнити.

Позивач та його представник в судове засідання апеляційної інстанції не з'явились, були повідомлені про час та місце розгляду справи належним чином. Згідно заяви представника позивача - адвоката ОСОБА_3, він просив справу розглянути за його відсутності та апеляційну скаргу відхилити.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно п.п.1,3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

За приписами ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає.

Судом першої інстанції при розгляді справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 успадкував квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується рішенням Центрально -Міського районного суду м. Макіївки від 22 лютого 2009 року (а.с.6-7). 17 листопада 2009 року позивач був зареєстрований в зазначеній квартирі. (а.с.9)

15 квітня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» в особі в особі невідокремленого підрозділу «Макіївський об'єднаний район електричних мереж» з заявою про укладення з ним договору на постачання електричної енергії, встановлення приладу обліку електричної енергії та підключення до електричних мереж жилого приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, (а.с.2).

15 травня 2013 року на адресу позивача від відповідача надійшов лист від 19 квітня 2013 року, згідно якого ОСОБА_1 повідомлено, що згідно п. 3 Правил користування електричною енергією для населення споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією. У відповідності до п. 8 Правил, прилади обліку електричної енергії мають бути придбані, встановлені, підключені енергопостачальником, а їх вартість та вартість послуг сплачена. Після сплати послуг по підключенню і встановленню приладу обліку, заборгованості за використану електричну енергію, яка складає 1405, 43 грн, заборгованості за актом № 170717 про порушення Правил користування електричною енергією для населення, яка становить 3853,30 грн, а також після укладення договору про користування електроенергією, енергопостачання за адресою: АДРЕСА_1 буде відновлено. (а.с.3)

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що вимога визнати незаконними дії відповідача щодо відмови в укладенні договору на електропостачання, в розумінні ст.ст. 15-16 ЦК України, не є належним способом захисту прав та інтересів.

Крім того, суд дійшов висновку, що публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго» в особі в особі невідокремленого підрозділу «Макіївський об'єднаний район електричних мереж», як енергопостачальник, не виконав обов'язку з укладання договору про користування електричною енергією, підключення відповідача до електричної мережі, а також придбання, встановлення підключення приладу обліку енергії, тому в цій частині задовольнив позов, при цьому стягнув моральну шкоду та понесені позивачем витрати на правову допомогу.

З таким висновками суду першої інстанції погодитись неможна виходячи з наступного.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються положеннями Цивільного кодексу України, Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Закону України "Про захист прав споживачів", Закону України "Про електроенергетику", Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 №1357.

Ч. 2 ст. 16 ЦК України не містить вичерпного переліку способів захисту цивільних прав та інтересів судом. В статті визначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

На зазначені положення закону суд першої інстанції уваги не звернув та зробив помилковий висновок, що такого способу захисту особистого немайнового або майнового інтересу як визнання незаконними дій відповідача щодо відмови в укладенні договору на електропостачання не передбачено.

Крім того, ст. 24 Закону України «Про електроенергетику» передбачено, що енергопостачальник, що здійснює постачання електричної енергії на закріпленій території, не має права відмовити замовнику (споживачу), електроустановки якого розташовані на такій території, в укладенні договору про постачання електричної енергії (договору про користування електричною енергією).

Згідно з п. 3 Правил користування електричною енергією для населення, споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією між споживачем і енергопостачальником, що розробляється енергопостачальником згідно з Типовим договором про користування електричною енергією і укладається на три роки.

За приписами ч. 4 ст. 633 ЦК України, підприємець не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг).

Виходячи з аналізу вказаних норм законодавства, договір про надання комунальних послуг з постачання електричної енергії споживачам є публічним і його типову форму затверджено Постановою Кабінету Міністрів України №1357 від 26.07.1999 року, а тому його укладення з будь-яким споживачем є обов'язковим для постачальника.

Разом з тим, апеляційним судом встановлено, що докази того, що відповідач відмовив позивачу в укладенні договору про надання послуг з електропостачання в матеріалах справи відсутні, тому висновок суду першої інстанції про зобов'язання відповідача укласти такий договір є таким, що не відповідає обставинам справи.

Крім того встановлено, що по жилому приміщенню, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 станом на жовтень 2007 року малась заборгованість за використану електричну енергію за період з січня 1998 року по жовтень 2007 року в сумі 1098,25 грн, у зв'язку з чим, у відповідності до порядку, передбаченому п.п., 27, 35 Правил користування електричною енергією для населення дана квартира 20 жовтня 2008 року була відключена від електропостачання.

Дана заборгованість до теперішнього часу не погашена, що вбачається з розрахунку заборгованості, наданого позивачем.

Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч. 1 ст. 1282 ЦК України, спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину.

У відповідності до п. 36 Правил користування електричною енергією для населення, відновлення електропостачання споживача здійснюється протягом 3 днів у містах та 7 днів у сільській місцевості після усунення порушень і оплати споживачем заборгованості, витрат на повторне підключення та збитків, завданих енергопостачальнику.

Таким чином, враховуюче те, що до позивача, як спадкоємця, перейшли усі права та обов'язки спадкодавця, в тому числі і з оплати заборгованості за використану електричну енергію, відповідач правомірно відмовив ОСОБА_1 у відновленні електропостачання в квартирі за адресою: АДРЕСА_1

Крім того, згідно акту публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» від 03 квітня 2013 року зафіксоване, що електролічильник в зазначеному жилому приміщенні відсутній. (а.с.10)

Пунктом 17 Правил користування електричною енергією для населення передбачено, що у разі пошкодження, втрати або неправильної роботи приладу обліку з вини споживача він відшкодовує вартість перевірки, ремонту або встановлення нового приладу обліку. В інших випадках перевірка, ремонт або заміна пошкодженого чи втраченого приладу обліку здійснюється за рахунок енергопостачальника або організації, яка відповідає за збереження приладу обліку.

Приймаючи до уваги те, що прилад обліку в квартирі позивача був втрачений не з вини відповідача, на ОСОБА_1 лежить обов'язок з відшкодування вартості перевірки, ремонту та встановлення нового приладу обліку.

Таким чином, висновок суду першої інстанції щодо зобов'язання ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» укласти з ОСОБА_1 договір про користування електричною енергією за адресою: АДРЕСА_1, придбати, встановити та підключити прилад обліку електричної енергії та підключити споживача ОСОБА_1 до електричної мережі є таким, що не заснований на законі.

Крім того, зі змісту п. 5 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» випливає, що споживачі мають право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), тому і позовні вимоги ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягають.

За таких обставин, оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову, а відтак і відмови у присудженні позивачу судових витрат .

Керуючись ст.ст. 307, 309, 313-316 ЦПК України, апеляційний суд,

вирішив:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» задовольнити.

Рішення Центрально-Міського районного суду міста Макіївки Донецької області від 20 вересня 2013 року скасувати.

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» про визнання дій незаконними, зобов'язання виконати певні дії.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Судді