Рішення № 35824133, 04.12.2013, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.12.2013 Справа № 920/1718/13

Господарський суд Сумської області, у складі судді Зайцевої І.В. при секретарі судового засідання Буренко Я.В., розглянувши матеріали справи № 920/1718/13

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне

науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе», м. Суми,

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Суми,

про стягнення 7 981 грн. 27 коп.,

За участю представників сторін:

від позивача: предст.Моргун Я.А.(довіреністю № 18-49/1020 від 30.12.2012 року);

від відповідача: не з'явився;

Суть спору: позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача 6 474 грн. 60 коп., в тому числі 4 180 грн. 44 коп. заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води відповідно до договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № ПР245-6/145 від 01.02.2006 року, укладеного між сторонами, 2 219 грн. 20 коп. пені відповідно до п. 15 договору, 74 грн. 96 коп. 3 % річних.

22.11.2013 року позивач подав заяву про збільшення суми позову № 18-7/2761 від 22.11.2013 року, в якій збільшує розмір нарахованої пені та просить суд стягнути пеню в сумі 3 725 грн. 87 коп.

Суд, враховуючи право позивача до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, приймає подану заяви до розгляду.

Таким чином позивач просить суд стягнути з відповідача 7 981 грн. 27 коп., в тому числі 4 180 грн. 44 коп. заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води відповідно до договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № ПР245-6/145 від 01.02.2006 року, укладеного між сторонами, 3 725 грн. 87 коп. пені відповідно до п. 15 договору, 74 грн. 96 коп. 3 % річних.

08.11.2013 року відповідач подав заперечення на позовну заяву, в яких зазначив, що 04.09.2013 року відповідачем на адресу позивача було надіслано повідомлення про розірвання договору від 01.02.2006 року. Договір був укладений на 1 рік, претензії про незгоду пролонгування вищезазначеного договору неодноразово надсилались позивачем, але ігнорувались останнім. Також відповідач зауважує, що акти прийому - передачі послуг відповідачеві не надсилались та ним не підписувались. В зв'язку з вищевикладеним відповідач зазначає, що з позовними вимогами не згоден в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідач в судове засідання не з'явився, але надіслав клопотання б/н б/д (вх. № 16656 від 03.12.2013 року), в якому просить суд ознайомитись з матеріалами справи та відкласти розгляд справи у зв'язку з відрядженням ОСОБА_1, яка хоче бути особисто присутньою у судовому засіданні.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Як вбачається з матеріалів справи розгляд справи неодноразово відкладався, а саме ухвалою від 24.10.2013 року по справі № 920/1718/13 на 11 листопада 2013 року, ухвалою суду від 11.11.2013 року по справі № 920/1718/13 на 25 листопада 2013 року, ухвалою від 25.11.2013 року по справі № 920/1718/13 на 04 грудня 2013 року, проте, відповідач жодного разу в судове засідання не з'явився.

Відповідно до статті 69 Господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Розглянувши подане відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи, суд відмовляє в його задоволенні, оскільки вважає клопотання відповідача зловживанням права та зазначає, що строк розгляду справи закінчується 09.12.2013 року та є граничним, клопотання про продовження строку розгляду справи від сторін до суду не надходило.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачу та відповідачу для підготовки до судового засідання та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 43 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши надані докази, суд встановив:

01.02.2006 року між сторонами було укладено договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № ПР245-6/145, за умовами якого позивач зобов'язується вчасно та відповідної якості надавати відповідачеві послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, а останній, в свою чергу, своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах передбачених договором.

Рахунки за авансові внески та за надані позивачем відповідачеві у розрахунковому місяці послуги відповідач отримує від позивача після складання сторонами з 4 по 6 число місяця, наступного за розрахунковим, акту прийому передачі теплової енергії, форма якого -Додаток №3 - є невід'ємною частиною договору ( пункт 11 договору ).

Пунктом 10. договору визначено, що відповідач до 10 числа розрахункового місяця сплачує позивачеві вартість послуг, визначену відповідно до додатку № 1 до договору за розрахунковий період з урахуванням залишкової суми (сальдо розрахунків на початок розрахункового місяця).

Відповідно до п. 8 додатку № 2 до договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № ПР245-6/145 від 01.02.2006 року, для підтвердження кількості фактично спожитих послуг, щомісяця з 4 по 6 число місяця наступного за розрахунковим, сторони складають та підписують визначений п. 11 договору акт -прийому передачі послуг. Відповідач на протязі 2-х днів з дня отримання від позивача акту прийому-передачі послуг зобов'язаний направити позивачеві підписаний з свого боку акт прийому - передачі послуг або вмотивовану відмову від його підписання.

Пунктом 9 додатку № 2 до договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № ПР245-6/145 від 01.02.2006 року визначено, що якщо відповідач на протязі строку вказаного в п. 8 даного додатку не підпише зі свого боку вищевказаний акт та не надасть вмотивовану відмову щодо причин його не підписання, вважається, що акт прийому - передачі послуг є підписаним без заперечень, а послуги (теплова енергія) вважаються наданими в обсязі вказаному в акті.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач відмовлявся від підписання актів прийому - передачі теплової енергії у зв'язку з чим працівниками дирекції «Котельня Північного промвузла» публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе» складались акти від 07.11.2012 року, 07.12.2012 року. 08.01.2013 року, 08.02.2013 року, 07.03.2013 року, 08.04.2013 року, 07.05.2013 року та підписувались працівниками позивача в кількості трьох осіб.

Матеріалами справи, зокрема, актом прийому - передачі теплової енергії у жовтні 2012 року від 31.10.2012 року, актом прийому - передачі теплової енергії у листопаді 2012 року від 30.11.2012 року, актом прийому - передачі теплової енергії у грудні 2012 року від 31.12.2012 року, актом прийому - передачі теплової енергії у січні 2013 року від 31.01.2013 року, актом прийому - передачі теплової енергії у лютому 2013 року від 28.02.2013 року, актом прийому - передачі теплової енергії у березні 2013 року від 31.03.2013 року, актом прийому - передачі теплової енергії у квітні 2013 року від 30.04.2013 року підтверджується факт надання позивачем відповідачу послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води на суму 4 180 грн. 44 коп. (а.с. 19-25).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання та всупереч умовам укладеного між сторонами договору не оплатив надані послуги в повному обсязі, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 4 180 грн. 44 коп.

Згідно зі статтями 526, 629 Цивільного кодексу України, пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Проте, в порушення умов укладеного договору та вимог статей 526, 629 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, відповідач не розрахувався за надані послуги, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача.

Згідно з положеннями статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 530 цього ж Кодексу, визначено, якщо в зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Заперечення відповідача відносно того, що останній починаючи з 04.09.2013 року неодноразово звертався до позивача з вимогою про розірвання договору не приймаються судом до уваги оскільки заборгованість за договором виникла до моменту звернення відповідача з вимогою про розірвання договору, а також на даний час договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № ПР245-6/145 від 01.02.2006 року є дійсним.

Враховуючи зазначені обставини, зокрема те, що відповідачем не подано доказів погашення заборгованості позовні вимоги в частині стягнення 4 180 грн. 44 коп. заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води суд вважає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Приписами статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 15 договору, за несвоєчасне внесення плати відповідач сплачує позивачеві пеню у розмірі 0,5 відсотків від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочки виконання.

Відповідно частини 3 статті 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне виконання плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" N 686-XIV від 20 травня 1999 року суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження своєї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі 1 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 % загальної суми боргу.

Зазначений Закон був чинним станом на момент укладення договору та є чинним на момент розгляду справи.

Отже, цей Закон є спеціальним нормативним актом, який регулює відносини, що виникають при несвоєчасному внесенні плати за комунальні послуги суб'єктами підприємницької діяльності.

Відповідно до поданого позивачем розрахунку суми пені, складає 3 725 грн. 87 коп. (а.с. 54-56).

Оскільки право позивача щодо стягнення з відповідача пені передбачене діючим законодавством України та умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, відповідно до вимог Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" № 686-ХІУ від 20.05.1999 року, позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 3 725 грн. 87 коп. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Згідно з поданим позивачем розрахунком, розмір 3 % річних складає 74 грн. 96 коп. (а.с. 10-11).

З огляду на викладене, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати наданих послуг, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 4 180 грн. 44 коп. заборгованості за послуги з теплопостачання, 3 725 грн. 87 коп. пені, 74 грн. 96 коп. 3 % річних підлягають задоволенню.

Виходячи з фактичних обставин даної справи, враховуючи, що спір між сторонами виник в результаті неправомірних дій відповідача, а саме, не своєчасної оплати наданих послуг, суд дійшов висновку про відшкодування позивачеві суми сплаченого судового збору в розмірі 1 720 грн. 50 коп. за рахунок відповідача відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково - виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе» (40004, м. Суми, вул. Горького, буд. 58, код 05747991) 4 180 грн. 44 коп. заборгованості за послуги з теплопостачання, 3 725 грн. 87 коп. пені, 74 грн. 96 коп. 3 % річних та 1 720 грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 05.12.2013 року.

Суддя І.В. Зайцева