Рішення № 35824126, 19.11.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/17324/13 19.11.13

За позовомПублічного акціонерного товариства «Київський річковий порт»До Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Планета Україна»Простягнення 92 075,19 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Зленко С.В.- за дов.

Від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Планета Україна» - 85 933,84 грн. орендної плати, 6 159,35 грн. відшкодування витрат по електроенергії за червень 2013р. за Договором оренди № 2213 від 01.04.2013р.

У судовому засіданні 22.10.2013р. представником відповідача подано відзив до позовної заяви, відповідно до яких відповідач просить відмовити позивачу в задоволенні позову.

У судовому засіданні 19.11.2013р. представником позивача подано клопотання про доручення до матеріалів справи акту звірки взаємних розрахунків станом на 30.09.2013р., який не підписаний Відповідачем.

Відповідач у судове засідання 19.11.2013р. не з'явився, але направив клопотання про перенесення розгляду справи, оскільки представник відповідача відбув у відрядження.

Представник позивача проти заявленого клопотання заперечив, оскільки відповідач мав час для вирішення питання стосовно направлення в судове засідання іншого уповноваженого представника.

Суд з твердженням позивача погодився, в задоволенні клопотання відповідача відмовив, оскільки Відповідач, в порушення ст. 22 ГПК України недобросовісно користується належними йому процесуальними правами. Крім того, 24.11.2013р. закінчується строк вирішення спору, передбачений п.3 ст.69 ГПК України.

Таким чином, відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглядає спір за наявними матеріалами у справі

За клопотанням Позивача, спір розглянуто відповідно до п.3 ст. 69 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.04.2013р. між Публічним акціонерним товариством «Київський річковий порт» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авто-Планета Україна» було укладено договір №2213, предметом якого є оренда частини виробничого майнового комплексу,площею 2 861,6 кв.м. за адресою м. Київ, вул. Набережно - Лугова,4.

Сторонами був підписаний акт прийому-передачі майна від 01.04.2013. 21.06.2013 між сторонами була укладена Додаткова Угода №1 до вищевказаного договору, згідно якої строк оренди було продовжено до 31 серпня 2013 року (включно).

Відповідно до п.6.5. Договору щомісячна орендна плата за Майно встановлюється договірна та становить : 35 770 грн. 00 коп., крім того ПДВ за ставкою - 20%, що складає 7 154 грн. 00 коп., а всього з ПДВ 42 924 ( сорок дві тисячі дев'ятсот двадцять чотири ) гривні 00 копійок.

Відповідно до п. 6.8 Договору всі наступні Орендні платежі, а саме з 01 травня 2013 року підлягають сплаті Орендарем, Орендодавцеві щомісячно повним 100% авансовим платежем у розмірі місячної орендної плати Майна та у строк не пізніше 5 (п'ятого) числа кожного звітного місяця.

Враховуючи індекс інфляції та відповідно до п.6.9 Договору щомісячна орендна плата за Майно за липень складає - 42 966 ( сорок дві тисячі дев'ятсот шістдесят шість) гривень 92 копійки., а також за серпень 42 966 ( сорок дві тисячі дев'ятсот шістдесят шість) гривень 92 копійки. Разом за (липень, серпень) в сумі 85 933 ( вісімдесят п»ять тисяч дев'ятсот тридцять три) гривні 84 копійки.

Отже, згідно додаткової угоди №1 від 21.06.2013 Відповідач повинен був сплатити орендну плату за липень та серпень місяць 2013 року. Однак, матеріали справи свідчать, що умови договору відповідач належним чином не виконав, у зв'язку із чим перед позивачем виникла заборгованість у сумі 85 933 ( вісімдесят п'ять тисяч дев'ятсот тридцять три) гривні 84 копійки.

Крім того, матеріалами справи доведено, що відповідач, відповідно до п. 6.3. Договору, не відшкодував платежі за використану електроенергію за червень 2013 року в сумі 6 159 (шість тисяч сто п'ятдесят дев'ять) гривень 35 копійок.

З метою досудового врегулювання спору 12.07.2013 року позивач направляв відповідачу лист-претензію з вимогою щодо сплати заборгованості за орендне майно в сумі 85 933 ( вісімдесят п»ять тисяч дев'ятсот тридцять три) гривні 84 копійки та відшкодування витрат по електроенергії за червень 2013 року в сумі 6 159 (шість тисяч сто п'ятдесят дев'ять) гривень 35 копійок, однак відповіді на лист-претензію не було отримано.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Договір оренди №2213 є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України та Законом України «Про оренду державного та комунального майна».

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

21.06.2013 між сторонами була укладена Додаткова Угода №1 до вищевказаного договору, згідно якої строк оренди було продовжено до 31 серпня 2013 року (включно).

Матеріалами справи підтверджується факт передачі приміщення в оренду, користування ним відповідачем, а також існування у відповідача заборгованості по сплаті орендній платі за період з липня по серпень 2013р. у розмірі 85 933,84 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 6.8 Договору всі наступні Орендні платежі, а саме з 01 травня 2013 року підлягають сплаті Орендарем, Орендодавцеві щомісячно повним 100% авансовим платежем у розмірі місячної орендної плати Майна та у строк не пізніше 5 (п'ятого) числа кожного звітного місяця.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи пунктів 6.8 Договору оренди, враховуючи додаткову угоду №1 від 21.06.2013р., відповідач повинен був сплачувати орендну плату та інші платежі не пізніше 5 числа поточного місяця.

Проте відповідач свого обов'язку зі сплати орендних платежів належним чином не виконав, у зв'язку із чим заборгованість відповідача по орендній платі за період з липня по серпень 2013р. становить 85 933,84грн., за спожиту електроенергію за червень 2013р. 6 159,35грн., а разом заборгованість становить 92 075,19 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент винесення рішення у справі настав.

Згідно ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що одним із основних обов'язків орендаря є внесення орендної плати своєчасно і в повному обсязі.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Факт наявності боргу у Відповідача за договором оренди від 01.04.2013 №2213 та додатковій угоді №1 від 21.06.2013р. по орендним платежам (85 933,84грн.) та спожиту електроенергію (6 159,35грн.) а разом у сумі 92 075,19 грн. Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

Отже, твердження Відповідача, що Договір оренди припинив свою дію 30.06.2013р., а підписана Відповідачем Додаткова угода щодо продовження дії Договору оренди була відкликана до отримання відповіді (акцепту) від Позивача щодо погодження умов Додаткової угоди, її підписання та передачі Відповідачу, тому зазначена Додаткова угода не є укладеною в розумінні п.3 ст.642 ЦК України - спростовуються матеріалами справи та судом не приймаються до уваги.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Планета Україна» (03056, м. Київ, вул. Виборзька, 41, р/р 26009010043947 в ВАТ «Укрексімбанк» м. Києва, МФО 322313, код ЄДРПОУ 3309133) на користь Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт» (04070, м. Київ, вул. Верхній Вал, 70, р/р 26009013004233 в ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» в м. Києві, МФО 320627, код ЄДРПОУ 03150071) суму боргу в розмірі 92 075 (дев»яносто дві тисячі сімдесят п»ять) гривень 19 копійок та 1 841 (тисячу вісімсот сорок одну) грн. 50 коп. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 29.11.2013р.