Копія
Справа № 822/4249/13-а
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 листопада 2013 року м. ХмельницькийХмельницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого-суддіМатущака В.В. при секретаріКоновчук Т.В. за участі:позивача: ОСОБА_3, представника позивача: ОСОБА_4, представника відповідача: Волчецького І.М.розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернулася до суду з адміністративним позовом до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції в Хмельницькій області, у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0004501702 від 24.07.2013 року, яким збільшено суму податкового зобов'язання з податку з доходів найманих працівників в розмірі 4572,19 грн., з яких: основний платіж - 3249,75 грн. та штрафні санкції в сумі 1322,44 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем під час проведення документальної позапланової виїзної перевірки з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності перерахування до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб, повноти та правильності подання податкового розрахунку за формою №1ДФ за період з 01.07.2010р. по 10.11.2012р., зроблені висновки щодо порушення вимог податкового законодавства, внаслідок чого винесене оскаржуване податкове повідомлення-рішення.
Позивач вважає, що дане рішення є протиправним, таким, що прийняте в супереч вимогам чинного законодавства, а відповідно підлягає скасуванню.
В судовому засіданні позивач та представник позивача позов підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, просять позов задовольнити.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, подав суду письмові заперечення, в яких зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. З підстав, наведених в письмових запереченнях просив у задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши пояснення сторін, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 (і.н.-НОМЕР_1) зареєстрована як фізична особа - підприємець виконавчим комітетом Нетішинської міської ради Хмельницької області.
На підставі листа СВ Нетішинського МВ УМВС України в Хмельницькій області в якому зазначено, що у зв'язку із проведенням досудового розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172 Кримінального кодексу України по факту порушення законодавства про працю ОСОБА_3, виникла необхідність проведення перевірки з питань повноти та своєчасності сплати до бюджету податків (зборів).
Відповідно до наказу Славутської ОДПІ від 17.07.13 року №53 була призначена позапланова виїзна документальна перевірка ФОП ОСОБА_3, яка проводилась на підставі пп.78 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, направлення від 17.07.13 року №2, виданого Нетішинським відділенням Славутської ОДПІ та листа від Нетішинського МВ УМВС України в Хмельницькій області від 17.07.13 за №5953.
Згідно із п.78.4 ст.78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Копію наказу Славутської ОДПІ від 17.07.13р. №53 вручено ФОП ОСОБА_3 до початку проведення перевірки, що підтверджується її особистим підписом на направлені від 17.07.13р. №2.
За результатами перевірки складено акт №7/172-НОМЕР_1 від 17.07.2013 року, яким встановлено порушення позивачем пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України, - ФОП ОСОБА_3, здійснюючи господарську діяльність у сфері роздрібної торгівлі одягом в магазинах використовувала найману працю громадян без офіційного їх оформлення та із виплаченої заробітної плати найманим працівникам не утримувала та не перераховувала до бюджету податок на доходи фізичних осіб, а саме:
- Гр. ОСОБА_6, яка з 01 липня 2010р. по 01 жовтня 2 працювала продавцем роздрібної торгівлі одягом в орендованому приміщенні мага «ІНФОРМАЦІЯ_1», що знаходиться по АДРЕСА_1, з 01 жовтня 2010р. по 05 липня 2011р. в орендованому приміщенні магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», що знаходиться по АДРЕСА_2, з 05 липня 2011р. по 10 листопада 2012р. в орендованому приміщенні магазину «ІНФОРМАЦІЯ_3», що знаходиться по АДРЕСА_3.
Із заяви гр. ОСОБА_6 встановлено, що ФОП ОСОБА_3 виплачувала заробітну плату в сумі 35,00 грн. в день. За весь період ФОП ОСОБА_3 виплатила заробітну плату гр. ОСОБА_6 в сумі 16415,00 грн.
- Гр. ОСОБА_7, яка працювала продавцем роздрібної торгівлі одягом в орендованому приміщенні магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», що знаходиться по АДРЕСА_2 з вересня 2010р. по червень 2011р.
З протоколу допиту гр. ОСОБА_7 встановлено, що ФОП ОСОБА_3 виплачувала заробітну плату в сумі 35,00 грн. в день. За весь період ФОП ОСОБА_3 виплатила заробітну плату гр. ОСОБА_7 в сумі 5250,00 грн.
Всього виплачено заробітної плати найманим працівникам в сумі 21665,00 грн.
Дані порушення зафіксовані також в Акті перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю на загальнообов'язкове державне соціальне страхування №22-04-21/803 від 16.07.2013 року. Дана перевірка проводилася працівниками Територіальної державної інспекції з питань праці у Хмельницькій області на підставі наказу №175 від 11.07.2013 року та направлення №3668 від 15.07.2013 року.
Суд звертає увагу на той факт, що ФОП ОСОБА_3 будь-яких зауважень та заперечень щодо проведення перевірки та складання Акту перевірки №22-04-21/803 від 16.07.2013 року не мала, про що зроблено відповідний запис у відповідній графі вищевказаного акту особисто ОСОБА_3 16.07.2013 року.
За результатами перевірки Славутською ОДПІ (Нетішинське відділення) прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.07.2013 року № 0004501702 про донарахування ФОП ОСОБА_3 податку на доходи фізичних осіб в сумі 4572,19 грн., у т.ч. основного платежу в сумі 3249,75 грн., штрафної санкції - 1322,44 грн.
При ухваленні рішення в даній адміністративній справі суд керувався наступним.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 року, № 1251-12 платники податків зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Згідно з пунктом 1.15 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889-4, від 22.08.2003 року, податковий агент це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно - правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.
Платниками податку згідно ст. 2 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» є резиденти, які отримують як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи і нерезиденти які отримують доходи з джерелом їх походження з території України.
Аналізуючи вказані норми Закону суд приходить до висновку, що відповідач як податковий агент зобов'язаний проводити нарахування, утримання та сплату податку з доходів фізичних осіб до бюджету від імені та за рахунок платника податку - фізичної особи резидента чи нерезидента, яка є найманою особою, а саме фізичною особою, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію виключно за дорученням або наказом працедавця згідно з умовами укладеного з ним трудового договору (контракту) відповідно до закону.
Як передбачено підпунктами 8.1.1, 8.1.2 пункту 8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.
Так, пунктом 7.1 ст.7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» визначено ставку податку, яка становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування.
Аналогічні норми містяться і у Податковому кодексі України.
Підпунктом 14.1.180 пункту 14.1 ст.14 ПКУ передбачено, що особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані нарахувати, утримати та сплачувати до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачується такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.
Пунктом 171.1 ст.171 ПКУ передбачено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.
Згідно з пп. 168.1.1 п.168.1 ст. 168 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у статті 167 цього Кодексу.
Ставку податку визначено пунктом 167.1 ст. 167 ПКУ, яка становить 15% від об'єкта оподаткування.
Судом встановлено, що факт перебування найманих працівників у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_3 підтверджується заявою та протоколом допиту вказаних осіб, в яких вони повідомили про перебування у трудових відносинах з позивачем та виплату заробітної плати, поясненнями ОСОБА_3, висновками акту перевірки Держінспекції з питань праці у Хмельницькій області №22-04-21/803, висновками акту перевірки Нетішинського відділення Славутської ОДПІ ГУ МД у Хмельницькій області № 7/172-НОМЕР_1 від 17.07.2013 року, які базуються на первинних документах.
Відповідно до пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПКУ контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Згідно п.127.1 ст.127 ПКУ у разі коли платник податків здійснює грошові виплати без ненарахування, неутримання та/або несплати (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - такі дії тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25% суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Пунктом 2.1 ст.2 „Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку", затвердженого наказом ДПА України від 24.12.10р. №1020 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.11р. за №46/18784 (далі Порядок) передбачено, що податковий розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу.
Таким чином, ФОП ОСОБА_3 відповідно до п.2.1 ст.2 Порядку в Розрахунок за ф.№1-ДФ за ІІІ-ІV кв.2010р., І-IV кв. 2011р., I-IV кв.2012р. повинна була включити відомості про виплачені доходи вищезазначених найманих працівників та подати до державної податкової служби по терміну подачі.
Пунктом 119.2 ст.119 ПКУ встановлено відповідальність за неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених на користь платника податків, суми отриманого з них податку у вигляді накладення штрафу в розмірі 510 грн.
Суд критично ставиться до доводів позивача щодо відображення в акті перевірки необґрунтованих та непідтверджених фактів, а відтак і донарахування податків лише зі слів фізичних осіб.
З цього приводу суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.86 Податкового кодексу України матеріалами, які є підставами для висновків під час проведення перевірок є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.
17.06.2013р. за вх.№4/3/Ш до Нетішинського відділення Славутської ОДПІ надійшла заява від гр. ОСОБА_6, в якій зазначалось, що ФОП ОСОБА_3 використовувала найману працю без офіційного їх оформлення та ухилялась від сплати податків, зборів, страхових внесків та платежів до бюджету.
25.06.2013р. ФОП ОСОБА_3 було вручено запрошення від 21.06.2013р. №3392/К/17-023 для надання пояснень та підтверджуючих документів щодо перевірки відомостей і пояснень гр. ОСОБА_6
В наданому поясненні ФОП ОСОБА_3 підтвердила, що гр. ОСОБА_6 працювала найманим працівником та за відпрацьовані години отримувала кошти в той самий день своєчасно. Також в поясненні зазначила, що громадянки ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 працювали найманими працівниками та отримували заробітну плату.
Оскільки пояснення гр. ОСОБА_6, а також і самої гр. ОСОБА_3 отримані в порядку та у спосіб, передбачені Податковим Кодексом України, суд вважає вказані матеріалами підставами для висновків під час проведення перевірки.
Суд не бере до уваги надану позивачем деталізацію по локальним та роумінговим дзвінкам, оскільки даний документ не є доказом, що підтверджує суть розмови між абонентом НОМЕР_2 та абонентом НОМЕР_3 з 17.07.2013 року по 17.07.2013 року.
В силу частини 1 статті 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем доведено правомірність свого рішення належними та допустимими доказами, натомість суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ФОП ОСОБА_3 до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції в особі Нетішинського відділення через відсутність доказів протиправності прийнятого податкового повідомлення-рішення.
Керуючись ст.ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 КАС України, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції в Хмельницькій області - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 02 грудня 2013 року
Суддя/підпис/В.В. Матущак"Згідно з оригіналом" Суддя В.В. Матущак
Судове рішення № 35823762, Хмельницький окружний адміністративний суд було прийнято 27.11.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 822/4249/13-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: