Ухвала суду № 35823669, 28.11.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2013 р.Справа № 821/194/13-а

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Дубровна В.А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Стас Л.В.

суддів- Турецької І.О., Косцової І.П.

розглянувши у письмовому провадженні справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 28 березня 2013 року по справі за позовом Приватного підприємства « Таврійські нафтові регіони» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Таврійські нафтові регіони" (далі - позивач, ПП "Таврійські нафтові регіони") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні (далі - відповідач, ДПІ), у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 04 січня 2013 року №0000052200 про збільшення грошового зобов'язання з податку додану вартість на загальну суму 109 950,00 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 77881,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 32069,00 грн. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що висновок податкового органу щодо безтоварності господарських операцій ПП "Таврійські нафтові регіони" по придбанню у ТОВ "Донтрансторг" в листопаді 2009 року та ПП Туристичне агентство "Інтер-Тур" в червні 2012 року дизельного палива ґрунтується виключно на актах перевірки відносно вказаних контрагентів. При цьому, позивач вказує, що до перевірки були надані всі первинні документи щодо придбання дизельного палива у контрагентів, яке в подальшому було реалізоване покупцям, що підтверджує товарність даних господарських операцій. Позивач також вважає, що податковим органом пропущено передбачений законодавством строк для визначення грошового зобов'язання по декларації за листопад 2009 року по контрагенту - продавцю ТОВ "Донтрансторг".

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 28 березня 2013 року - позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення №0000052200 від 04.01.2013 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 77 881,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 32 069,00 грн.

В апеляційній скарзі, Державна податкова інспекція у м. Херсоні, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить постанову суду від 28.03.2013 року -скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Приватне підприємство "Таврійські нафтові регіони" зареєстроване 16.02.2007 року Білозерською районною державною адміністрацією Херсонської області, перебуває на обліку платників податків в ДПІ у м. Херсоні з 21.02.2007 р. за номером №3935 та зареєстровано в якості платника податку на додану вартість з 03.06.2008 р., що підтверджується свідоцтвом №100119558.

Згідно довідки з ЄДРПОУ основними видами діяльності ПП "Таврійські нафтові регіони" є: 51.51.0 - оптова торгівля паливом; 55.30.2 - діяльність кафе, 50.50.0 - роздрібна торгівля пальним, 63.21.2 - функціонування інфраструктури автомобільного та міського транспорту, 23.20.0 виробництво продуктів нафтоперероблення, 51.12.0 - посередництво в торгівлі паливом, рудами, металами та хімічними речовинами.

На підставі направлення від 29.11.2012 року №1473/22-4 та наказу від 29.11.2012 року №1286, податковим ревізором-інспектором ДПІ було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП "Таврійські нафтові регіони" з питання дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з ТОВ "Донтрансторг" за листопад 2009 року, з ПП ТА "Інтер -Тур" за червень 2012 та з контрагентами-покупцями за вказані періоди, за результатами якої складено акт від 10.12.2012 року №2893/22-4/34668958 (далі - акт перевірки).

Як вбачається з акту перевірки, що за результатами аналізу задекларованих показників поданої до ДПІ у м. Херсоні декларації з податку на додану вартість за листопад 2009 року (вх. №258972 від 14.12.2009 року) та за червень 2012 року (вх. №9041203095 від 18.07.2012 року), а також внаслідок перевірки наданих первинних документів, а саме: видаткових та податкових накладних, товарно-транспортних накладних, регістрів бухгалтерського обліку 631 за перевіряємий період, договорів купівлі-продажу та з урахуванням висновків акту ДПІ у м. Херсоні від 08.08.212 №419/22-4/32927936 щодо результатів перевірки ПП ТА "Інтер-Тур", акту ДПІ у Київському районі м. Донецька Донецької області ДПС від 27.08.2012 №1811/15-4/36061529 щодо результатів перевірки ТОВ "Донтрансторг", акту ДПІ у м. Херсоні від 04.10.2012 №2061/22-4/34668958 щодо результатів перевірки ПП "Таврійські нафтові регіони", податковим органом було зроблено висновки про наступні порушення:

- ч. 1 ст. 201, ч. 1-6 ст. 203, ст. 215, 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП "Таврійські нафтові регіони" при придбанні товарів (послуг) у ТОВ "Донтрансторг" у листопаді 2009 року та ПП ТА "Інтер-Тур" у червні 2012 року;

- пп.7.4.5 п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 №168/97-ВР (далі - Закон України №168/97-ВР), п.185.1 ст.185, п. 198.1, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено податковий кредит, що призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягає до сплати в бюджет на суму 77881,00 грн., в т.ч. за листопад 2009 року - 27487,00 грн. та за червень 2012- 50394,00 грн.;

- перевіркою неможливо підтвердити факт реального здійснення господарських операцій, встановлено невідповідність первинних документів нормам діючого законодавства.

На підставі вказаних висновків податковим органом було прийнято податкове повідомлення - рішення від 04 січня 2013 року №0000052200 про збільшення грошового зобов'язання з податку додану вартість на загальну суму 109 050,00 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 77881,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 32069,00 грн.

Відповідно до абз.1 п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Аналогічні норми містилися в Законі України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", чинному на момент подання декларації за листопад 2009 року. Так відповідно до пп. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 вищевказаного Закону, за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Згідно пп. "ю" п.4.1.4 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (в редакції, чинній на момент подання декларації за листопад 2009 р.) податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Судом встановлено, що 14.12.2009 року ПП "Таврійські нафтові регіони" було подано до ДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2009 року за вх. №258972, при цьому граничний термін подачі даної декларації є 21.12.2009 року, оскільки в 2009 році 20 грудня є вихідним днем.

Отже, враховуючи вищевказані правової приписи, граничний термін у податкового органу для визначення грошового зобов'язання за показниками декларації листопада 2009 року є 20 грудня 2012 року.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується представниками сторін, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення щодо самостійного визначення податковим органом суми грошових зобов'язань з ПДВ у розмірі 27487,02 грн. за наслідками господарських відносин між позивачем та ТОВ "Донтрансторг" складено ДПІ у м. Херсоні та надіслано платнику податків 04 січня 2013 року, тобто після строку, передбаченого ст. 102 Податкового кодексу України.

Таким чином, внаслідок пропуску податковим органом строку для визначення грошового зобов'язання, який складає 1 095 днів, наступних за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, тому в даному випадку позивач звільняється від такого грошового зобов'язання. Отже податковим органом протиправно нарахована сума грошового зобов'язання в оскаржуваному податковому повідомленні - рішенні за основним платежем у розмірі 27 487,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 13 743,50 грн. по декларації за листопад 2009 року.

Як вбачається з матеріалів справи, між ПП "Таврійські нафтові регіони" (за договором - покупець) та ПП ТА "Інтер-тур" (за договором - продавець) було укладено договір поставки №01/04 від 01 квітня 2012 року, за умовами якого продавець зобов'язується в порядку та на умовах передбачених договором на вимогу покупця передати у власність покупця товар, а покупець купує товар в асортименті, по цінам та в кількості, що вказані в рахунках-фактурах, відпуск товару здійснюється на умовах СРТ - перевезення сплачене до пункту призначення. Розрахунок за отриманий товар здійснюється в безготівковій формі на протязі 60 днів з моменту підтвердження факту поставки, термін дії договору до повного виконання зобов'язань.

На виконання умов даного договору ПП ТА "Інтер-Тур" відвантажив ПП "Таврійські нафтові регіони" нафтопродукти (дизельне паливо) в кількості 36650 л., що підтверджується: видатковою накладною від 19.06.2012 №РН-0000054 на суму 302362,50 грн., у т.ч. ПДВ 50393,75 грн.; податковою накладною від 19.06.2012 №1, товарно-транспортною накладною від 19.06.2012 №190612, наданими до матеріалів справи. Заборгованість з оплати за наданий товар не встановлено.

З метою підтвердження реального здійснення господарських операцій по придбанню дизельного палива у ПП ТА "Інтер-Тур" позивачем були надані документи, згідно яких отримане дизельне паливо в подальшому було реалізовано контрагентам - покупцям, зокрема, ПАТ "Дніпровська перлина, ПП "Орланта", ТОВ "Нефтеснабпром - А", ФОП ОСОБА_2, ПП "Т.І.К.", що підтверджується наданими до матеріалів справи договорами, видатковими та податковими накладними, товарно - транспортними накладними щодо подальшого продажу цього дизельного палива контрагентам-покупцям.

На підтвердження фактичних можливостей ПП "Таврійські нафтові регіони" здійснювати операції з придбання та подальшої реалізації дизельного пального позивачем до матеріалів справи також надано копію договору найму (оренди) транспортних засобів від 04.01.2012 року, згідно якого підприємство орендує вантажні сідлові тягачі марки Volvo FH 12 та марки DAF XF95430, напівпричіп цистерна спеціальна марки Vanhool SZ300, напівпричіп цистерна марки ПП Adige. Копією свідоцтва №898 про державну повірку автоцистерни №1841 ДП "НВЦ Стандартизації, метрології та сертифікації" підтверджується місткість даної цистерни у кількості 36650 л.

Також до матеріалів справи додано подорожній лист вантажного автомобіля від 19.06.2012 року, згідно якого водієм ОСОБА_3 здійснювалось перевезення дизельного палива у кількості 36650 л з смт. Зеленівка до м. Херсон, що у повній мірі співпадає з інформацією, зазначеною в товарно - транспортній накладній ПП ТА "Інтер - Тур" на відпуск нафтопродуктів №190612 від 19.06.2012 року, згідно якої перевезення здійснюється ПП "Таврійські нафтові регіони", водій ОСОБА_3, пункт навантаження - Херсонська область, с. Зеленівка, пункт розвантаження - м. Херсон, найменування нафтопродукту - дизельне пальне, у кількості 36650 л, автомобіль Volvo НОМЕР_1, причіп НОМЕР_2.

Згідно пп. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій зокрема з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пп. 198.3. зазначеної статті податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно ст. 201 Податкового кодексу України підставою для відповідальності платника податку є не підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку чинне законодавство не передбачає.

Як вбачається з матеріалів справи, Єдиною підставою висновків відповідача про порушення позивачем вимог податкового та іншого законодавства (відсутність об'єкта оподаткування) та нікчемність укладених ним угод є припущення про відсутність операцій по другій ланці постачання, в основу яких покладено дані Системи автоматизованого співставлення податкової звітності та податкового кредиту на рівні ДПС України, а також акт перевірки ДПІ у м. Херсоні від 08.08.212 №419/22-4/32927936 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП ТА "Інтер - Тур" та відповідно неможливість підтвердити господарські відносини з його контрагентами - постачальниками, покупцями за травень, червень 2012 року внаслідок відсутності підприємств за місцезнаходженням (підприємство має стан платника відмінний від основного - "9" - підприємство знаходиться у розшуку) відсутність у нього трудових ресурсів, основних фондів, транспортних засобів, складських приміщень.

Акт податкової перевірки не є достатнім доказом порушення позивачем вимог податкового законодавства, оскільки юридична відповідальність має індивідуальний характер, і доказами порушення правил податкової звітності є виключно матеріали перевірок платника податків.

Згідно ч. 1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаним судом недійсним (презумпція правомірності).

Судовим розглядом встановлено та підтверджено наявність у позивача матеріальної бази, необхідної для здійснення операцій з придбання ПММ у ПП ТА "Інтер - Тур".

Надані суду документи не містять недоліків форми або змісту, що зумовлюють для них втрату доказової сили в розумінні ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"

Підстав, з якими закон пов'язує недійсність (нікчемність) договору, контролюючим органом в акті перевірки не зазначено, судових рішень, що набули законної сили, і якими договори, що укладалися між позивачем та його контрагентами або по ланцюгу постачання визнані недійсними, судам обох інстанцій не надано. Доказів наявності умислу на вчинення дій у порушення податкового законодавства, безпідставне отримання податкової вигоди, встановлених судовим рішенням у кримінальній справі за звинуваченням працівників контрагентів постачальника позивача не наведено.

Анулювань свідоцтв платника податку на додану вартість учасників угоди на час її реалізації та видачі податкових накладних судом не встановлено.

З огляду на наведене, колегія суду погоджується з висновком суду першої інстанції , що Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення від 04 січня 2013 року №0000052200, а тому позовні вимоги ПП "Таврійські нафтові регіони" підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив всі обставини справи, прийняв постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ч. 1 ст. 195, п.1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 254 КАС

України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 28 березня 2013 року по справі за позовом Приватного підприємства « Таврійські нафтові регіони» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з моменту виготовлення її в повному обсязі.

Повний текс ухвали виготовлено 03 грудня 2013 року.

Головуючий:

Судді: