Ухвала суду № 35823613, 04.12.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Скріпнік А.І.

Суддя-доповідач - Бишов М. В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2013 року справа №805/13281/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Бишова М.В.

суддів Шальєвої В.А., Компанієць І.Д.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2013 року по адміністративній справі №805/13281/13-а за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька про скасування вимоги №369 від 07.05.2013р. та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м.Донецька про скасування вимоги №Ф-369 від 07.05.2013р. та зобов'язання відповідача припинити нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як пенсіонеру за віком.

В обґрунтування позову зазначив, що він вважає неправомірними вимогу від 07.05.2013 року №Ф-369 про сплату боргу з єдиного внеску в розмірі 960,34 грн, прийняту відповідачем, оскільки він одночасно є суб'єктом підприємницької діяльності та отримує пенсію за віком, тому, згідно Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», звільнений від сплати єдиного внеску.

Позивач просив скасувати вимогу УПФУ у Будьоннівському районі м. Донецька від 05.07.2013 року №Ф-369 та зобов'язати відповідача припинити йому нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як пенсіонеру за віком.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2013 року позов ФОП ОСОБА_2 задоволений частково, внаслідок чого скасована вимога Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька від 07 травня 2013 року №Ф-369.

Присуджено з Державного бюджету України на користь позивача витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в сумі 17 грн 20 коп.

Відповідач подав апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції, в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2013 року та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

В скарзі зазначив, що при розгляді та вирішенні адміністративного позову судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права і неповно з'ясовані обставини справи, що призвело до неправильного її вирішення. Позивач ОСОБА_2 отримує пільгову пенсію за віком, пенсійного віку, передбаченого ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не досяг, у зв'язку із чим не звільнений від сплати єдиного внеску за себе.

Позивач та представник відповідача в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення, що дає суду право розглянути справу у відсутність сторін в порядку письмового провадження на підставі ст.197 ч.1 п.2 КАС України.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який обрав спрощену систему оподаткування, як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України у Будьоннівському районі м. Донецька.

З 2009 року органом Пенсійного фонду України йому призначено пенсію за віком на пільгових умовах.

УПФУ у Будьоннівському районі м. Донецька винесена спірна вимога від 07.05.2013 року № Ф-369, якою ФОП ОСОБА_2 зобов'язано сплатити 960,34 грн (а.с.11).

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» стаття 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» доповнена пунктом 4, відповідно до якого особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»:

пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом;

пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом;

довічна пенсія (ануїтет) - пенсійна виплата за рахунок коштів, що обліковуються на накопичувальному пенсійному рахунку застрахованої особи, а у випадках, передбачених законом, - на індивідуальному пенсійному рахунку учасника недержавного пенсійного фонду, сума та порядок виплати якої визначаються в договорі страхування довічної пенсії, укладеному із страховою організацією, що сплачується особі після досягнення нею пенсійного віку, передбаченого цим Законом, або членам її сім'ї чи спадкоємцям у випадках, передбачених цим Законом.

Умови призначення пенсії за віком визначені статтею 26 цього Закону, відповідно до якої, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Позивачу призначена пенсія за віком довічно на пільгових умовах.

За змістом пункту «а» частини першої статті 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» трудові пенсії поділяються на: пенсії за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника та за вислугу років.

Одночасно, з положень цього Закону слідує, що законодавець розрізнив пенсії за віком в залежності від умов їх призначення, визначивши загальні умови призначення пенсії за віком (стаття 12 Закону), пільгові умови призначення пенсії за віком (стаття 13 Закону) та інші умови, зокрема: особливі умови призначення цього виду пенсії окремим категоріям громадян - працівникам, зайнятим на підземних і відкритих гірничих роботах та в металургії, громадянам, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, інвалідам, учасникам війни, сім'ям загиблих (померлих) військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, багатодітним матерям і матерям інвалідів з дитинства тощо (статті 14-17 Закону).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що «пенсіонер за віком» - це та особа, яка перебуває на обліку у відповідному територіальному управлінні Пенсійного Фонду України та отримує пенсію за віком, незважаючи на те, що її вік менший ніж визначений частиною першої статті 26 Закону №1058, оскільки норми діючого пенсійного законодавства при наявності певних, визначених законом умов, передбачають призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

За п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Згідно ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади.

На підставі ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника, як передбачено частиною 12 статті 9 цього Закону.

Статтею 4 Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначений перелік фізичних осіб, які звільняються від сплати за себе єдиного внеску: підприємці, які є пенсіонерами за віком або інвалідами без урахування віку та отримують пенсію або соціальну допомогу.

Зазначена норма виключень не має, та є імперативною.

З пенсійного посвідчення, вбачається, що позивач є пенсіонером за віком, тобто, віднесений до осіб, на яких розповсюджується зазначена стаття.

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги відповідача про необхідність досягнення позивачем пенсійного віку (тобто, 60 років) та неможливість застосування зазначеної статті для осіб, яким призначена пенсія на пільгових умовах, оскільки в зазначеній нормі визначена особа, яка звільняється від сплати єдиного внеску - яка здобула статус пенсіонера за віком та зазначеною нормою не виключені особи, які є пенсіонерами та отримують пенсію за віком на пільгових умовах.

Відповідно до ч.2 та 3 ст. 10 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», особи, зазначені в частині першій цієї статті, беруть добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування протягом строку, визначеного в договорі про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, але не менше одного року. Особи, зазначені в частині першій цієї статті, подають до територіального органу Пенсійного фонду за місцем проживання відповідну заяву в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. З особою, яка подала заяву про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, територіальним органом Пенсійного фонду в строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання заяви укладається договір про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь) відповідно до типового договору, що затверджується Пенсійним фондом за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Договір з Пенсійним фондом України про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування ОСОБА_3 не укладав.

Таким чином, чинним законодавством передбачено звільнення від сплати єдиного внеску з наведених підстав.

За таких обставин, Управління Пенсійного фонду України у Будьоннівському районі м. Донецька протиправно винесло вимогу про сплату боргу від 07 травня 2013 року №Ф-369.

Відповідно до ст.195 ч.1 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

В частині позовних вимог, в задоволенні яких судом першої інстанції відмовлено, судове рішення сторонами не оскаржене.

Переглянувши судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідача, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позову. Доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б при звели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 1951, 196-198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2013 року по адміністративній справі №805/13281/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2013 року по адміністративній справі №805/13281/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Колегія суддів М.В. Бишов

В.А. Шальєва

І.Д. Компанієць