Ухвала суду № 35822883, 28.11.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2013 р.Справа № 1570/6972/2012

Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Іванов Е. А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Романішина В.Л.,

суддів: Димерлія О.О., Єщенка О.В.,

за участю секретаря Фурмана А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 березня 2013 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Українська Чорноморська Індустрія» до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2012р. ТОВ «Українська Чорноморська Індустрія» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у м. Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області (на час звернення - ДПІ у м.Іллічівську Одеської області ДПС) про скасування податкових повідомлень-рішень від 08.06.2012р. №0000082240 (в частині взаємовідносин між товариством та «Естрон Корпорейшн Лтд» щодо податку на прибуток нерезидента в сумі 159358 грн. та штрафних санкцій на вказану суму), №0000732200, №0000742200, №0000032330, №0000722200 та від 31.08.2012р. №0001702200.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при проведенні перевірки податковим органом, серед іншого, зазначено про завищення позивачем від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток підприємств за 2-4 квартали 2011 року в розмірі 78258680 грн., однак податковим органом не враховано, що чинним законодавством передбачена можливість обліку у складі валових витрат І кварталу 2011р. від'ємного значення об'єкта оподаткування 2010 року, а також подальшого включення всього без виключення від'ємного значення об'єкта оподаткування І кварталу 2011р. до витрат ІІ кварталу 2011р. (та в подальшому до повного погашення), зокрема до рядка 06.6 податкової декларації з податку на прибуток. Позивач вважає, що проведення аудиторських послуг з перевірки звітності пов'язано з веденням його господарської діяльності; договірні відносини з ПрАТ «КПМГ Аудит» підтверджено первинними документами, які містять всі необхідні реквізити, передбачені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Вважає помилковим застосування податковим органом приписів Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні та Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм по регулюванню обігу готівки» в частині визначення штрафних санкцій в розмірі 12077,90 грн. на підставі того, що видаткові касові ордери були заповнені неправильно, у зв'язку з тим, що вказане Положення розповсюджуються лише на штрафні санкції, які застосовуються до платника податків за порушення ним правил оподаткування, визначених відповідними законами. Оскільки штрафні санкції застосовані до позивача не за порушення правил оподаткування, то у відповідача не було законних підстав для визначення їх як податкового зобов'язання і винесення податкового повідомлення-рішення. Щодо збільшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 31541 грн. та нарахування штрафної санкції в сумі 7799 грн. позивач зазначає, що на період його взаємодії з контрагентами ТОВ «Кран Сервіс Україна», ТОВ «ПРОМПРОЕКТ», ТОВ «ІНТОТОРГ», ТОВ «Торгівельний дім «ФОРТЕ-С», ПП «Каллісто-08», ТОВ «МЕТАЛ ЛАЙН», ТОВ «ТОПЛАЙН ПРОФІ», ПП «ОСК-КОМПАНІ», ТОВ «УКРАГРОЛІГА» останні були діючими та надавали всю необхідну первинну документацію, а свідоцтва вказаних підприємств були анульовані пізніше термінів проведення розрахунків. При перевірці було підтверджено правильність нарахування та своєчасність перерахування податку на землю ТОВ «Українська Чорноморська Індустрія» і сплачуючи податок за землю в повному обсязі товариство не може за свій рахунок сплачувати податок на прибуток нерезидента.

ДПІ у м. Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області проти позову заперечила, зазначивши, що актом перевірки від 23.05.2012р. встановлено, що на формування відображених у рядку 02 Декларацій «Коригування валових доходів» за період з 01.04.2010р. по 31.03.2011р. мало вплив здійснення операцій з врегулювання сумнівної (безнадійної) допомоги, а саме списання кредиторської заборгованості, по якій минув термін позовної давності. На порушення п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивачем до складу валового доходу не було включено суму кредиторської заборгованості по «АLLOCCO S.A.» у розмірі 2894 грн., що призвело до заниження задекларованих ТОВ «Українська Чорноморська Індустрія» у рядку 02 Декларації за 2010р. на суму 2894 грн. Також, перевіркою повноти визначення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за перевіряємий період встановлено їх завищення на 79806693 грн. Перевіркою відображених у рядку 04.1 Декларацій «Витрати на придбання товарів (робіт, послуг)» встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників на загальну суму 104954 грн.; перевіркою відображення у рядку 06.2 Декларації «Адміністративні витрати» показників за період з 01.04.2011р. по 31.12.2011р. встановлено завищення задекларованих позивачем показників на загальну суму 236280 грн. Також, в порушення вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ПК України та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» товариством до складу валових витрат віднесено витрати, що не підтверджені первинними документами, які мають юридичну силу і доказовість; а в порушення п.п.138.10.5 п.138.5 ст.138 ПК України ТОВ «Українська Чорноморська Індустрія» безпідставно до складу валових витрат віднесено витрати у зв'язку з достроковим погашенням кредиту в сумі 7330477,09 грн. Позивачем надано до податкового органу декларацію з податку на прибуток за період ІІ-ІІІ квартали 2011 року та ІІ-ІV квартали 2011 року з відображенням у рядку 06.6 Декларації з податку на прибуток «Від'ємне значення об'єкту оподаткування попереднього звітного податкового періоду» у загальній сумі 72239936 грн. У зв'язку з тим, що проведено камеральну перевірку позивача за період ІІ квартал 2011 року, за результатами якої зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 72239936 грн., дана сума не повинна знаходити своє відображення в р.06.6 в Декларації з податку на прибуток за період ІІ-ІІІ квартали 2011 року та ІІ-ІV квартали 2011 року. Поряд з цим, з урахуванням вимог п.п.3.5, 7.9, 7.24 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні перевіркою встановлено у позивача понадлімітні залишки готівки в касі на загальну суму 6038,95 грн. Вимоги позову відповідач вважає необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 06.03.2013р. позов ТОВ «Українська Чорноморська Індустрія» задоволено частково. Скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області №0000742200 від 08.06.2012р., №0000722200 від 08.06.2012р., №0000732200 від 08.06.2012р. та №0001702200 від 31.08.2012р.

Додатковою постановою цього ж суду від 04.04.2013р. скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області №0000032330 від 08.06.2012р.

Не погоджуючись з постановою суду від 06.03.2013р., ДПІ у м. Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що прийнята із порушенням норм матеріального права, без повного з'ясування обставин справи, та прийняти нову постанову, якою позов ТОВ «Українська Чорноморська Індустрія» залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на підставі ст.77 Податкового кодексу України та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, у період з 30.03.2012р. по 16.05.2012р. посадовими особами відповідача проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Українська Чорноморська Індустрія» (код за ЄДРПОУ 32790454) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010р. по 31.12.2011р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010р. по 31.12.2011р., за результатами якої складено акт перевірки №868/22-0301/32790454 від 23.05.2012р.

У висновках акту перевірки вказується на порушення позивачем: п.4.1 ст.4, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п.138.10.5 п.138.5 ст.138, п.150.1 ст.150 ПК України, п.1, п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток у сумі 356709 грн. (в тому числі у розрізі звітних податкових періодів 2-4 квартал 2011 року на суму 356709 грн.) та завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2-4 квартали 2011 року на 78258680 грн.; п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7, п.10.1 ст.10 Закону України «Про податок на додану вартість», п.15.1 ст.15, п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.47.1 ст.47, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого позивачу зменшено бюджетне відшкодування податку на додану вартість на суму 4304 грн. та донараховано ПДВ у сумі 31541 грн.; п.13.2 ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.160.2 ст.160 ПК України, в результаті чого донараховано податку на доход нерезидента у розмірі 161998 грн.; ст.14, ст.168, ст.171, п.п. «а» п.176.2 ст.176 ПК України, в результаті чого встановлено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету за перевіряємий період на суму 986,26 грн.; п.п.2.8 п.2, п.п.3.5 п.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, в результаті чого встановлено понадлімітні залишки готівки в касі підприємства на загальну суму 6038,95 грн.

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у м. Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0000022220 від 08.06.2012р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 39426 грн. (в т.ч. за основним платежем - 31541 грн., за штрафними санкціями - 7885 грн.);

- №0000082240 від 08.06.2012р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб в розмірі 179730 грн. (в т.ч. за основним платежем - 161998 грн., за штрафними санкціями - 17735 грн.);

- №0001702200 від 31.08.2012р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 39340 грн. (в т.ч. за основним платежем - 31541 грн., за штрафними санкціями - 7799 грн.);

- №0000032330 від 08.06.2012р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 4304 грн. основного платежу та 1076 грн. штрафних санкцій;

- №0000742200 від 08.06.2012р., яким до позивача застосовано штрафну санкцію за порушення Положення про ведення касових операцій у національній валюті України у розмірі 12077,9 грн.;

- №0000732200 від 08.06.2012р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 356709 грн.;

- №0000722200 від 08.06.2012р., яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 78258680 грн.

За результатами адміністративного оскарження ТОВ «Українська Чорноморська Індустрія» зазначених податкових повідомлень-рішень, рішенням про результати розгляду первинної скарги від 20.08.2012р. №22280/10/10-2007 ДПС в Одеській області залишила без змін податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Іллічівську від 08.06.2012р. №0000722200, №0000732200, №0000742200, №0000032330 та №0000082240, а первинну скаргу у цій частині залишила без задоволення; скасувала податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Іллічівську від 08.06.2012р. №0000022220 в частині застосованої фінансової санкції з ПДВ у сумі 86 грн., в решті зазначене повідомлення-рішення залишила без змін, а первинну скаргу в цій частині без задоволення.

Подальші адміністративні оскарження позивачем податкових повідомлень-рішень ДПС України залишено без задоволення.

Задовольняючи частково позов ТОВ «Українська Чорноморська Індустрія» про скасування податкових повідомлень-рішень від 08.06.2012р. №0000082240, №0000732200, №0000742200, №0000032330, №0000722200 та від 31.08.2012р. №0001702200 суд першої інстанції дійшов висновку про неправомірність податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області №0000742200 від 08.06.2012р., №0000722200 від 08.06.2012р., №0000732200 від 08.06.2012р. та №0001702200 від 31.08.2012р. та №0000032330 від 08.06.2012р. Колегія суддів погоджується з таким висновком Одеського окружного адміністративного суду.

Оскільки неправомірність податкового повідомлення-рішення №0000032330 від 08.06.2012р. та необхідність його скасування вирішено додатковою постановою суду від 04.04.2013р., яку ДПІ у м. Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області не оскаржено в апеляційному порядку, тому суд апеляційної інстанції не переглядає рішення суду в цій частині. Також, суд не переглядає законності підстав винесення податкового повідомлення-рішення №0000082240 від 08.06.2012р., так як позивачу в задоволенні позову в цій частині відмовлено, з чим останній погодився, так як не оскаржував його.

Що ж до податкових повідомлень-рішень №0000742200 від 08.06.2012р., №0000722200 від 08.06.2012р., №0000732200 від 08.06.2012р. та №0001702200 від 31.08.2012р. колегія суддів приходить до наступного.

Так, в розділі 3.2.2 акту перевірки зазначено, що за період з 01.04.2010р. по 31.12.2011р. ТОВ «Українська Чорноморська Індустрія» задекларовано податкового кредиту з податку на додану вартість в сумі 46390556 грн. Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.04.2010р. по 31.12.2011р. встановлено його завищення на суму 31541 грн. (в т.ч. по періодах: квітень 2010р. - 6036 грн., травень 2010р. - 294 грн., червень 2010р. - 4000 грн., липень 2010р. - 12943 грн., серпень 2010р. - 8387 грн., вересень 2010р. - 531 грн., березень 2010р. - 350 грн.). У перевіряємому періоді позивачем частину податкового кредиту в сумі 31541 грн. сформовано по сумнівних контрагентах, які не задекларували свої податкові зобов'язання та не сплатили ПДВ до бюджету: ТОВ «Кран Сервіс Україна» (квітень, червень, серпень 2010р.), ТОВ «Проммаркет» (квітень 2010р.), ТОВ «Інтоторг» (квітень, травень 2010р.), ТОВ «Торгівельний дім «Форте-С» (липень 2010р.), ПП «Каллісто-08» (липень 2010р.), ТОВ «Метал Лайн» (серпень 2010р.), ТОВ «Топлайн Профі» (вересень 2010р.), ПП «ОСК-Компані» (березень 2011р.), ТОВ «Украгроліга» (вересень 2010р.). Згідно системи автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено, що на час здійснення перевірки зазначені контрагенти або припинені/ліквідовані, або відсутні за місцезнаходженням, чи до ЄДР внесений запис про відсутність підтвердження відомостей, тому відповідач вважає, що ці суми пов'язані з формуванням кредитів по сумнівним контрагентам, які не задекларували податкові зобов'язання та не сплатили ПДВ до бюджету.

На підставі таких висновків ДПІ у м. Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області 31.08.2012р. прийнято податкове повідомлення-рішення №0001702200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 39340 грн.

Відповідно до положень Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів, у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 вказаного Закону встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими податковими накладними, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену податковими накладними.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п.198.2 ст.198 Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг чи дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Кодексу податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Виходячи зі змісту наведених вище норм законодавства, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

При цьому, згідно з ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Як вбачається з матеріалів справи ТОВ «Українська Чорноморська Індустрія» були надані ДПІ у м. Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області усі первинні документи, що підтверджують факт реального виконання договорів з ТОВ «Кран Сервіс Україна», ТОВ «Проммаркет», ТОВ «Інтоторг», ТОВ «Торгівельний дім «Форте-С», ПП «Каллісто-08», ТОВ «Метал Лайн», ТОВ «Топлайн Профі», ПП «ОСК-Компані», ТОВ «Украгроліга». Зокрема, в матеріалах справи містяться копії податкових накладних №426 від 15.03.2011р., №229 від 19.09.2010р., №127 від 16.09.2010р., №655 від 09.08.2010р., №60805 від 06.08.2010р., №11 від 04.08.2010р., №2007 від 20.07.2010р., №716002 від 16.07.2010р., №4 від 09.06.2010р., №170502 від 17.05.2010р., №110 від 28.04.2010р., №21042 від 21.04.2010р., №120402 від 12.04.2010р., №6042 від 06.04.2010р. виписані зазначеними контрагентами за наслідками поставки позивачу товарів. Зазначені податкові накладні були включені позивачем до реєстру отриманих та виданих податкових накладних та включені до декларації з ПДВ у періоді їх отримання.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем належними первинними документами доведено факт виконання зобов'язань за договорами, як це передбачено ст.206 ЦК України, з контрагентами-постачальниками. Наявні в матеріалах справи первинні документи містять всі необхідні реквізити, підписані уповноваженими особами, підписи завірені відповідними печатками підприємств, тобто відповідають вимогам п. 201.1 та 201.7 ст. 201 Податкового кодексу, що свідчить про реальність господарських операцій.

З матеріалів справи вбачається, що на момент укладення договорів та його виконання контрагенти позивача були зареєстровані у встановленому законом порядку та мали право на видачу податкових накладних. Доводів протилежного ні до суду першої, а ні до суду апеляційної інстанції не надано. Більше того, жодна норма податкового законодавства не вимагає від платника податків контролювати законність державної реєстрації, видачі свідоцтва платника ПДВ, сплату до бюджету податків та ведення бухгалтерського та податкового обліку своїх контрагентів. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків здійснює податкова служба. Таким чином, сама по собі несплата податку продавцем (у томі числі і ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця.

Докази, які б підтвердили той факт, що позивач був обізнаний про обставини діяльності своїх контрагентів, в матеріалах перевірки відсутні. Відповідач в акті перевірки не обґрунтовує наявність у позивача реальної можливості з'ясувати всі обставини діяльності його постачальників на момент проведення з ними операцій.

Враховуючи відсутність доказів на підтвердження обставин, на які посилається відповідач, вказуючи на неправомірність віднесення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «Кран Сервіс Україна», ТОВ «Проммаркет», ТОВ «Інтоторг», ТОВ «Торгівельний дім «Форте-С», ПП «Каллісто-08», ТОВ «Метал Лайн», ТОВ «Топлайн Профі», ПП «ОСК-Компані», ТОВ «Украгроліга», суб'єктивний та оціночний характер доводів, якими це підтверджується, наявність первинних документів та інших доказів на підтвердження товарності зазначених правочинів, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про наявність у позивача об'єктів оподаткування по господарських операціях з зазначеними контрагентами.

Як наслідок, Одеський окружний адміністративний суд дійшов вірного висновку, що податкове повідомлення-рішення №0001702200 від 31.08.2012р. є незаконним та підлягає скасуванню.

В розділі 3.7.3 акту перевірки ДПІ у м. Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області зазначено, що ведення касових документів ведеться ТОВ «Українська Чорноморська Індустрія» з порушенням вимог Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004р. №637 (далі - Положення №637), зокрема п.п.3.5 п.3 вказаного Положення, відповідно до якого для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача.

У зв'язку з цим, видаткові касові ордери, на яких був відсутній підпис особи в отримані коштів на загальну суму 6038,95 грн. не були враховані податковим органом, як належні, та суми зазначені в них - як такі, що не були видані з каси; через що сталось перевищення встановленого ліміту каси - 170 грн. Загальна сума перевищення ліміту склала 6038,95 грн. Зазначене і стало підставою для прийняття 08.06.2012р. податкового повідомлення-рішення №0000742200, яким до товариства застосовано суму штрафних санкцій 12077,90 грн.

Колегія суддів, також, вважає зазначене податкове повідомлення-рішення незаконним з огляду на наступне.

Відповідно до п.3.7 Положення №637 приймання одержаної з банку готівки в касу та видача готівки з каси для здавання її до банку оформляються відповідними касовими ордерами (прибутковим або видатковим) з відображенням такої касової операції в касовій книзі. Документом, що свідчить про здавання виручки до банку, є відповідна квитанція до прибуткового документа банку на внесення готівки, засвідчена підписами відповідальних осіб банку та відбитком печатки (штампа) банку.

Як зазначалось вище, підставою для не взяття до уваги виданих з каси сум за видатковими касовими ордерами №20 від 30.06.2010р., №41 від 31.08.2010р., №48 від 30.09.2010р., №55 від 28.10.2010р., №61 від 29.11.2010р., №66 від 27.12.2010р., №1 від 31.01.2011р., №3 від 28.02.2011р., №5 від 30.03.2011р., №6 від 29.04.2011р., №8 від 31.05.2011р., №9 від 30.06.2011р., №11 від 29.07.2011р., №12 від 31.08.2011р., №13 від 19.09.2011р., №14 від 22.09.2011р., №15 від 28.09.2011р., №17 від 28.10.2011р., №18 від 29.11.2011р., №19 від 26.12.2011р. та, у зв'язку з цим, встановлення понадлімітних залишків готівки в касі позивача, став відсутність у графі «одержав» підпису особи в отриманні коштів.

При дослідженні наявних в матеріалах справи зазначених видаткових касових ордерів колегією суддів встановлено, що на них дійсно відсутній підпис особи в одержанні коштів з каси, однак зазначено прізвище та ініціали та паспортні дані особи, якій вони видані з приміткою «для передачі грошових коштів у банк на р/р підприємства». Більше того, судом першої інстанції встановлено, що під час перевірки посадовими особами позивача були надані перевіряючим відповідні квитанції банку на здійснення особами, зазначеними у видаткових касових ордерах, операцій валютування (внесення ) у той же день вказаних коштів на поточний рахунок ТОВ «Українська Чорноморська Індустрія» до банку. Зазначені квитанції наявні в матеріалах справи.

Вимоги, які висуваються для оформлення видаткових касових ордерів містяться у п. 3.10 Положення №637.

У ч.5 зазначеного Положення міститься виняток з таких вимог, згідно якого у касових ордерах, які оформляються на загальну суму проведених підприємством касових операцій (видача готівки за видатковими відомостями, спеціальними платіжними засобами, здавання готівки до банку, отримання готівки з банку за чеком та оприбуткування її в касі тощо), реквізит «Одержав» або «Прийнято від» не заповнюється. Разом з тим, в рядку «Одержав» зазначається словами тільки сума отриманих в касі коштів у гривнях, а підпис не відноситься до цього рядку, та наявність підпису особи, яка отримує кошти з каси є обов'язковим реквізитом, в протилежному випадку неможливо встановити чи отримані кошти фактично особою зазначеною в ордері чи ні.

Враховуючи те, що за усіма видатковими касовими ордерами, суми, що належали до здавання до банку, фактично були здані, що підтверджується квитанціями про валютування у банку, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо ДПІ у м. Іллічівську помилково встановила наявність порушення - перевищення ліміту каси, не взявши до уваги суми здані до банку за вказаними ордерами.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає податкове повідомлення-рішення №0000742200 від 08.06.2012р. незаконним. Доводи апеляційної скарги в цій частині висновків суду також не спростовують.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0000722200 від 08.06.2012р., яким товариству зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 78258680 грн., колегія суддів приходить до наступного.

Складові порушення, які мали вплив на визначення розміру заниження податку на прибуток є :

- 72239936 грн., сума яка була відображена в декларації ІІ кварталу 2011р. як від'ємне значення об'єкта оподаткування та по якій ДПІ вже раніше приймалось податкове повідомлення - рішення про зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування та яке було оскаржено до суду, однак рішення суду на цей час не набрало законної сили;

- 7330477 грн., кошти сплачені Європейському Банку Реконструкції та Розвитку як відсоток за дострокове повернення кредиту;

- 214760 грн. та 21520 грн., кошти сплачені ТОВ «Українська Чорноморська Індустрія» за договором №58-SA/2011 від 31.03.2011р. укладеним з ПРАТ «КПМГ Аудит».

Так, проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.04.2011р. по 31.12.2011р. встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 06.6. «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного податкового періоду (від'ємне значення рядка 07 податкової декларації за попередній звітний період) або від'ємне значення об'єкта оподаткування за 1 квартал 2011 року» на суму 72239936 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивач, при поданні податкової декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року у рядку 04.9 (від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року) визначив суму у розмірі 72239936, яка сформована останнім на підставі від'ємних значень об'єктів оподаткування минулих податкових періодів, які перейшли до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року відповідно до п.6.1. ст.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

ДПІ у м. Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток ТОВ «Українська Чорноморська Індустрія» за звітний податковий період ІІ квартал 2011 року, за результатами якої складено акт від 28.09.2011р. №2407/15-01, яким позивачу було зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 72239936 грн. та винесено податкове повідомлення-рішення №000002581501 від 24.10.2011р.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 26.06.2012р. адміністративний позов ТОВ «Українська Чорноморська Індустрія» до ДПІ у м. Іллічівську про скасування вищевказаного податкового повідомлення-рішення було задоволено. Оскільки зазначене судове рішення, на час подання товариством декларацій з податку на прибуток за період ІІ-ІІІ квартали 2011 року та ІІ-ІV квартали 2011 року не набрало законної сили, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що ТОВ «Українська Чорноморська Індустрія» правомірно відобразило в деклараціях з податку на прибуток за період ІІ-ІІІ квартали 2011 року та ІІ-ІV квартали 2011 року від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року у сумі 75439276 грн. куди увійшла і сума 72239936 грн., яка сформована останнім на підставі від'ємних значень об'єктів оподаткування минулих податкових періодів та завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування не відбулося.

Слід зазначити, що ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2013р. апеляційну скаргу ДПІ у м. Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області залишено без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26.06.2012р. залишено без змін.

Завищення задекларованих показників у рядку 06.2 Декларації «Адміністративні витрати» на загальну суму 236280 грн., на думку відповідача, відбулось через те, що витрати, понесені ТОВ «Українська Чорноморська Індустрія» за договором №58-SA/2011 від 31.03.2011р. укладеним з ПРАТ «КПМГ Аудит», неправомірно віднесені до витрат, так як вони не пов'язані з господарською діяльністю.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками податкової інспекції.

Як вбачається з матеріалів справи, за кредитними угодами позивача та Європейським Банком Реконструкції та Розвитку від 27.12.2006р. та від 28.04.2006р., ТОВ «Українська Чорноморська Індустрія» отримало від Європейського Банку Реконструкції та Розвитку кошти на будівництво установки з подрібнення насіння олійних культур в м. Іллічівськ.

На виконання умов зазначених кредитних договорів 31.03.2011р. позивачем укладено з ПРАТ «КПМГ Аудит» договір №58-SA/2011, за умовами якого останнє зобов'язалось провести перевірку фінансової звітності ТОВ «Українська Чорноморська індустрія» станом за рік, що закінчився 31.12.2010р. підготовленої відповідно до вимог Загальноприйнятих принципів бухгалтерського обліку США. Згідно п.3.1 договору №58-SA/2011 вартість послуг складає 214515 грн., що є еквівалентом 27000 доларів США згідно з офіційним курсом НБУ на день укладання договору. Договором передбачено, що у разі зміни офіційного обмінного курсу гривні до долара США, що встановлюється НБУ з дати підписання Договору до дати виставлення відповідного рахунку, вищезазначена розрахункова вартість послуг підлягає коригуванню пропорційно зміні вказаного курсу.

На виконання умов зазначеного договору ПРАТ «КПМГ Аудит» було складений письмовий звіт про аудит балансу, який додавався до нього. Позивач прийняв результат Договору у виконавця послуг, про що був складений акт прийому - передачі послуг з перевірки фінансової звітності станом на та за рік що закінчився 31.12.2010р. від 29.06.2011р. на суму 214760 грн. та від 09.08.2011р. на суму 21520грн. З наявних в матеріалах справи копій витягів з банківського рахунку вбачається, що розрахунки за договором №58-SA/2011 були зроблені позивачем у повному обсязі.

Відповідно до п.138.1 ст.138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті.

Згідно п.п. «г» п.п.138.10.2 ст138 ПК України до адміністративних витрат, спрямованих на обслуговування та управління підприємством серед іншого відносяться: винагороди за консультаційні, інформаційні, аудиторські та інші послуги, що отримує платник податку для забезпечення господарської діяльності.

Заперечуючи проти позову та в обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що у штаті товариства наявні головний бухгалтер, бухгалтер та фінансовий контролер, які могли самі зробити аудит без залучення інших осіб. Колегія суддів не бере до уваги такі твердження апелянта, оскільки із наявних в матеріалах справи кредитних договорів вбачається, що аудит повинен проводиться незалежними аудиторами.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про аудиторську діяльність» аудит здійснюється незалежними особами (аудиторами), аудиторськими фірмами, які уповноважені суб'єктами господарювання на його проведення, тобто не працівниками позивача.

Таким чином, оскільки витрати по договору №58-SA/2011 від 31.03.2011р. з ПРАТ «КПМГ Аудит», підтверджені відповідними платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що понесені позивачем витрати на оплату послуг з проведення аудиту відноситься до забезпечення господарської діяльності позивача, а тому ТОВ «Українська Чорноморська індустрія» правомірно відображено їх у складі витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування.

Крім цього, перевіряючими було встановлено включення ТОВ «Українська Чорноморська індустрія» до складу витрат у рядку 06.4 Декларації за 2-4 квартал 2011р. «Фінансові витрати» відсотки за кредит, та витрати у зв'язку з достроковим погашенням кредиту у загальній сумі - 8853217 грн. (з яких завищення у 2 кварталі 2011р. склало 7330477,09 грн.). Як вбачається з акту перевірки вказана сума є сумою, сплаченою ТОВ «Українська Чорноморська Індустрія» за дострокове повернення коштів за Кредитними угодами між позивачем та Європейським Банком Реконструкції від 28.04.2006р. та від 27.12.2006р., відповідно до яких Позичальник ТОВ «Українська Чорноморська Індустрія» зобов'язується здійснити погашення кредиту 10 рівними (або максимально наближеними до рівних) піврічними частковими платежами 21.12.2008р., 21.12.2009р., 21.06.2010р., 21.12.2010р., 21.06.2011р., 21.12.2011р.. 21.06.2012р., 21.12.2012р., 21.06.2013р., 21.12.2013р.

Розділом 1.05 Кредитних договорів передбачено право Позичальника частково або повністю погасити кредит разом з нарахованими відсотками та іншими сумами, що підлягають сплаті за кредитом, на будь яку дату сплати відсотків за умови, що Позичальник повідомить ЕБРР про дострокове погашення щонайменше за 30 днів, що кожне часткове погашення здійснюється на мінімальну суму 1000000 дол. США, та що на дату дострокового погашення Позичальник сплачує на користь ЄБРР комісію за дострокове погашення у розмірі встановлених відсотків від основної суми кредиту що достроково погашається: якщо до третьої річниці з дати укладення угоди включно - 2%, після третьої річниці, але до п'ятої річниці включно -1%, після п'ятої річниці -0,5%.

У зв'язку з достроковим погашенням кредитів згідно виставленого ЄБРР рахунку-фактури від 13.06.2011р. по кредитному договору від 28.04.2006р. на суму 662807дол. США та від 13.06.2011р. по кредитному договору від 27.12.2006р. на суму 172548 дол. США ТОВ «Українська Чорноморська індустрія» 17.06.2011р. перерахувало ЄБРР кошти в сумі 919355 дол. США, що в еквіваленті становить 7330477,09 грн.

Згідно п.п.138.10.5 п.138.10 ст.138 ПК України до фінансових витрат належать витрати на нарахування процентів (за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою) та інші витрати підприємства в межах норм, встановлених цим Кодексом, пов'язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку).

Колегія суддів погоджується з висновком Одеського окружного адміністративного суду, що сплата відсотків за дострокове повернення коштів по кредиту підпадає під розуміння інших витрат підприємства, пов'язаних із запозиченням. Поряд з цим, суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок суду першої інстанції, що до складу валових витрат можуть бути включенні суми штрафів та/або неустойки чи пені за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду, які підлягають сплаті платником податку, так як неустойка (штраф, пеня) є санкціями за невиконання, або неналежне виконання зобов'язань, в той час коли при поверненні достроково кредиту Позичальником він навпаки достроково виконує свої зобов'язання по договору. Як наслідок, на думку суду, ТОВ «Українська Чорноморська Індустрія» законно віднесло до витрат суму 7330477 грн. як витрати, що пов'язані з веденням господарської діяльності.

А відтак, підстав для скасування оскаржуваної постанови суду в частині висновків щодо незаконності податкового повідомлення-рішення №0000722200 від 08.06.2012р. колегія суддів не вбачає.

У розділі 3.1.4 акту перевірки відповідач зазначає, що позивачем занижено податок на прибуток за 2-4 квартали 2011 року у сумі 356709 грн. Вказані висновки податкового органу і стали підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення №0000732200 від 08.06.2012р.

На підставі п.149.1 ст.149 ПК України, базою для нарахування прибутку має бути різниця прибутку, що підлягає оподаткуванню за даними платника податку, зменшеного на суму від'ємного значення податкового повідомлення-рішення №0000722200 від 08.06.2012 року.

Як вбачається з матеріалів справи, за даними платника податку, об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності, згідно рядку 07 податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2-4 квартали 2011 року є від'ємним значенням та складає -78258680 грн., і сума завищеного від'ємного значення в повідомленні-рішенні №0000722200 від 08.06.2012р. також становить 78258680 грн. Із зазначеного слідує, що база для нарахування податку на прибуток ТОВ «Українська Чорноморська Індустрія» відсутня, а тому податкове повідомлення-рішення №0000722200 від 08.06.2012р. підлягає скасуванню.

Колегія суддів вважає, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого покладено КАС України обов'язок доказування правомірності прийнятого ним рішення, не доведено наявності всіх без виключення зафіксованих актом перевірки №868/22-0301/32790454 від 23.05.2012р. порушень ТОВ «Українська Чорноморська Індустрія» податкового законодавства, а тому податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області №0000742200 від 08.06.2012р., №0000722200 від 08.06.2012р., №0000732200 від 08.06.2012р. та №0001702200 від 31.08.2012р. є протиправними та підлягають скасуванню.

Колегія суддів вважає, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана відповідна правова оцінка.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги та скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

В силу ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 185, 195, 196, 198 ч.1 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 березня 2013 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст ухвали виготовлено 29.11.2013р.

Головуючий суддя Романішин В.Л.

Судді Димерлій О.О.

Єщенко О.В.