Постанова № 35822810, 02.12.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/5394/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Головка А.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання - Ковальова Д.О.,

представника позивача - Моцун О.П.,

представника відповідача - Вербицької І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцький елеватор" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

05 вересня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Кременчуцький елеватор" (далі - позивач, ТОВ "Кременчуцький елеватор") звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (Кременчуцька ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 12.03.2013 року №№ 0000111705/500, 0001171602/495, від 12.06.2013 року №0003601602/1071.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що господарські взаємовідносини позивача та його контрагентів мали реальний характер та були спрямовані на настання правових наслідків, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами, у зв'язку із чим висновки акту перевірки є безпідставними, а прийняті за його наслідками податкові повідомлення-рішення такими, що підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову, просив відмовити в його задоволенні. В письмових запереченнях посилався на відсутність факту реального вчинення господарських операцій позивача та його контрагентів.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку, що позов підлягає часткового задоволення з огляду на наступні обставини.

Судом встановлено, у період з 21.01.2013 року по 01.02.2013 року податковими ревізорами-інспекторами Кременчуцької ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Кременчуцький елеватор" з питань вимог законодавства за період з 01.10.2009 року по 30.09.2012 року, за наслідками якої складено акт від 15.02.2013 року № 2/16-210/33081783.

У висновках акту перевірки від 15.02.2013 року № 2/16-210/33081783 зафіксовано порушення позивачем:

- пункту 135.1, підпункту 135.5.4 пункту 135 статті 135, пункту 137.10 статті 137, підпункту 138.1.1, пунктів 138.1, 138.4, 138.8, 138.9, 138.10 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункту 141.1 статті 141 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 644096 грн., у тому числі за рахунок його заниження всього на суму 845187 грн.: за 2 квартал 2011 року на суму 24470 грн., за 3 квартал 2011 року на суму 486302 грн., за 2 квартал 2011 року на суму 334415 грн.; завищення всього на суму 201091 грн.: за 1 квартал 2012 року на суму 33443 грн., за 2 квартал 2012 року на суму 167648 грн.;

- пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.1, 198.2 статті 198, пункту 198.3 статті 198, пункту 199.1 статті 199, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість всього на суму 674090 грн. (у тому числі на суму 24134 грн. в результаті зменшення від'ємного значення актами позапланових перевірок Кременчуцької ОДПІ № 4472/22-209 від 30.10.2012 року на суму 12633 грн. та від 07.09.2012 року № 3475/15-222/33081783 на суму 11501 грн.), в тому числі по періодах: квітень 2011 року на суму 21279 грн., липень 2011 року - 2019 грн., вересень 2011 року - 423457 грн., квітень 2012 року - 142752 грн., липень 2012 року - 32951 грн., серпень 2012 року - 51632 грн.; завищено податок на додану вартість всього в сумі 2605 грн., в тому числі за серпень 2011 року - 2605 грн.;

- підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами", підпункту 46.1 статті 46, пунктів 49.1, 49.2 статті 49 Податкового кодексу України, а саме: товариством не подано податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2010 року;

- підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, підпункту 198.1.1 пункту 198.1 статті 198, абзацу "а" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок з доходів фізичних осіб на загальну сум 237,62 грн., в тому числі за січень 2012 року - 96,72 грн., лютий 2012 року - 28,24 грн., березень 2012 року - 9,20 грн., квітень 2012 року - 40,74 грн., червень 2012 року - 58,45 грн., липень 2012 року - 4,27 грн.

На підставі акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ 12.03.2012 року прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0000111705/500, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в загальному розмірі 297,03 грн., з них за основним платежем - 237,62 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 59,41 грн.;

- № 0001181602/494, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 1 007 098 грн., з них за основним платежем -671485 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 335913 грн.;

- № 0001171602/495, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток на загальну суму 710758 грн., з них за основним платежем - 644096 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 66662 грн.

Рішенням Головного управління Міндоходів у Полтавські області від 04.06.2013 року № 63/10/10.2-07 скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 12.03.2012 року № 0001181602/494 в частині штрафної санкції 10639 грн., податкові повідомлення-рішення від 12.03.2013 року №№ 0000111705/500, 0001171602/495 залишено без змін.

12.06.2013 року Кременчуцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003601602/1071, яким визначено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 996759 грн., з них за основним платежем - 671485 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 325274 грн.

Позивач не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями та оскаржив їх до суду.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Щодо позовних вимог ТОВ "Кременчуцький елеватор" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 12.06.2013 року № 0003601602/1071, яким визначено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 996759 грн., з них за основним платежем - 671485 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 325274 грн., суд дійшов до наступних висновків.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Із матеріалів справи судом встановлено, що у перевіряємому періоді позивач мав фінансово-господарські відносини із ТОВ "Сембі-Сервіс", ПП "Агрофірма "Донівка" та СК "Іскра" щодо поставки позивачу сої.

На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій із вказаними контрагентами позивачем надано суду податкові, видаткові накладні, накладні, товарно-транспортні накладні, банківські виписки, розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних, копії яких долучено до матеріалів справи.

Суму ПДВ в розмірі 21279 грн. віднесено до складу податкового кредиту за квітень 2011 року, суму ПДВ в розмірі 434918,33 грн. до складу податкового кредиту за вересень 2011 року, суму ПДВ в розмірі 203201 грн. - за березень 2012 року.

Судом з'ясовано та підтверджено матеріалами справи, що позивач використав товар, придбаний у ТОВ "Сембі-Сервіс", ПП "Агрофірма "Донівка" та СК "Іскра", у власній господарській діяльності, а саме: для реалізації іншим контрагентам після переробки в соєву олію та макуху, що підтверджується, зокрема, видатковими накладними, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Таким чином, реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ "Сембі-Сервіс", ПП "Агрофірма "Донівка" та СК "Іскра" підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, товар використаний у господарській діяльності позивача - для подальшої реалізації.

З огляду на зазначене, податковий кредит позивачем сформовано на підставі виписаних ТОВ "Сембі-Сервіс", ПП "Агрофірма "Донівка" та СК "Іскра" податкових накладних, розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до них, отриманих в ході виконання господарських операцій, підтверджених належними первинними документами, що ґрунтується на вимогах Податкового кодексу України.

Суд враховує, що відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Пунктом 184.1 статті 184 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Матеріалами справи підтверджується, що на момент здійснення господарських операцій та складення податкових накладних ТОВ "Сембі-Сервіс", ПП "Агрофірма "Донівка" та СК "Іскра" мали свідоцтва платника податку на додану вартість, які не було анульовано.

Позивачем до матеріалів справи в повному обсязі надані документи первинного бухгалтерського обліку, на підставі яких сформований склад податкового кредиту позивача за квітень 2011 року, вересень 2011 року, березень 2012 року, які повністю відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" відповідно до положень статей 1-3, 9 якого дія Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством, при цьому протилежне податковим органом не доводилось.

Кременчуцькою ОДПІ не встановлено фактів, які б ставили під сумнів наявність господарських операцій між позивачем та ТОВ "Сембі-Сервіс", ПП "Агрофірма "Донівка" та СК "Іскра", не виявлено обставин, які б спростовували фактичне здійснення, чи товарність таких господарських операцій. Кременчуцькою ОДПІ не надано жодного доказу, який би спростовував правильність документального оформлення операцій, за проведення яких ТОВ "Кременчуцький елеватор" сформований податковий кредит, не доведено відсутність товарів (робіт, послуг) чи відсутність об'єктивних можливостей поставки товарів (робіт, послуг) постачальниками на користь позивача.

Суду не надано належних доказів наявності між позивачем та його контрагентами при укладенні та виконанні договорів взаємоузгоджених зловмисних дій, не спрямованих на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Наявності таких доказів, зокрема вироку суду, постановленого у кримінальній справі стосовно посадових осіб ТОВ "Сембі-Сервіс", ПП "Агрофірма "Донівка" та СК "Іскра", судом не встановлено.

Відносно висновків відповідача про те, що в податковому обліку ТОВ "Кременчуцький елеватор" безпідставно відображено проведення дооцінки сої на суму 1219206 грн., в т.ч. ПДВ 203201 грн., суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 29.09.2011 року між ТОВ "Кременчуцький елеватор" та ПП "Агрофірма Донівка" укладено договір № 1531 поставки сої з відстроченням терміну оплати вартості товару.

29.09.2011 року між ТОВ "Кременчуцький елеватор" та СК "Іскра" укладено договір № 1530 поставки сої з відстроченням терміну оплати вартості товару.

На виконання умов вказаних договорів постачальники поставили позивачу товар соєві боби та надали супровідні документи.

В подальшому до моменту повного виконання вказаних договорів, ціна угод була збільшена за взаємною згодою сторін, про що викладено у додатковій угоді № 1 від 16.03.2012 року до договору № 1531 та додатковій угоді № 1 від 16.03.2012 року до договору № 1530.

Виходячи з положень пункту 152.10 статті 152 Податкового кодексу України під терміном дооцінка слід розуміти зміну вартості активів з метою оподаткування, яка не змінює балансову вартість активів та доходи або витрати такого платника податків.

Зміна ціни договору, в свою чергу, передбачає зміну не лише вартості товару (робіт, послуг), а зміну активів як продавця так і покупця такого товару, а, відтак, збільшення витрат у покупця/доходів у продавця, бази оподаткування.

Відповідно до частин 2, 3 статті 632 Цивільного кодексу України зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Згідно умов пункту 6.4. договорів № 1530, №1531, які є ідентичними, якщо на момент оплати згідно п. 7.1. ринкова вартість подібного товару згідно п. 6.1. на внутрішньому ринку України суттєво відрізняється від ціни договору (більше ніж на 3 %) сторони зобовязуються шляхом переговорів визначити нову справедливу ціну товару, що визначається за формулою = середньозважена внутрішня ціна (EXW склад продавця) + 50 грн., та графік повної оплати вартості товару з обов'язковим підписанням додаткової угоди до договору.

На виконання вказаних умов договорів були укладені додаткові угоди, якими збільшено ціну договорів.

Відповідно до пункту 14.1.202 статті 14 Податкового кодексу України продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Згідно пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Пунктом 192.1.2. статті 192 Податкового кодексу України передбачено, що якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;

б) отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення перерахунку.

Як визначено актом перевірки на момент зміни ціни договору свої зобов'язання по договорам поставки № 1530, № 1531 виконали лише постачальники ПП "Агрофірма Донівка", СК "Іскра", ТОВ "Кременчуцький елеватор" власні зобов'язання з оплати товару мало виконати в період з 01.03.2012 р. по 01.06.2012 р. Тобто договір був не виконаний.

Сума, на яку було змінено ціну договору, спричинила зміну податкового кредиту та відповідних сум ПДВ, які продавець товару має сплатити до бюджету, а відтак вони повинні бути відкориговані у податковому обліку.

У зв'язку із зміною ціни договору позивач правомірно відкоригував показники податкової звітності, а саме включив відповідні суми до складу витрат та податкового кредиту, проте відповідач невірно визначившись із спірними правовідносинами, здійснив донарахування податкових зобов'язань, визначивши зміну ціни договору як дооцінку.

Таким чином, суд зазначає, що позивач виконав усі необхідні умови, передбачені Податковим кодексом України, які надають йому правові підстави для нарахування податкового кредиту, у зв'язку із чим включення позивачем до податкового кредиту суми ПДВ 659398 грн. по взаємовідносинах із ТОВ "Сембі-Сервіс", ПП "Агрофірма "Донівка" та СК "Іскра" є правомірним.

Також судом встановлено, що на підставі акту перевірки від 07.09.2012 року № 3475/15-222/33081783 Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 01.10.2012 року № 0005131502/166, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за січень 2012 року в розмірі 11501 грн.

Позивачем не надано доказів оскарження зазначеного рішення, у зв'язку із чим визначена контролюючим органом сума податкового зобов'язання відповідно до положень статті 56 Податкового кодексу України є узгодженою. В результаті зменшення від'ємного значення по податку на додану вартість за січень 2012 року на суму 11501 грн. занижено податок на додану вартість на вказану суму.

Крім того, в ході перевірки Кременчуцькою ОДПІ встановлено, що ТОВ "Кременчуцький елеватор" не подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2010 року.

Відповідно до підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно з пунктом 120.1 статті 120 Податкового кодексу України, неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Таким чином, позивачем не подано контролюючому органу у визначені строки податкову звітність, у зв'язку із чим Кременчуцькою ОДПІ правомірно застосовано до позивача штрафні санкції у розмірі 170 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 12.06.2013 року №0003601602/1071 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 659 398 грн. та штрафними санкціями в розмірі 319 060 грн.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 12.03.2013 року № 0001171602/495, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток на загальну суму 710758 грн., з них за основним платежем - 644 096 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 66662 грн., суд дійшов до наступних висновків.

Підпунктом 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 зазначеного Кодексу встановлено, що витратами є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. При цьому, витрати, які не враховуються платником податку при визначенні оподатковуваного прибутку, встановлені статтею 139 Кодексу.

На виконання пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Як встановлено судом вище, у перевіряємому періоді позивач мав фінансово-господарські відносини із ТОВ "Сембі-Сервіс", ПП "Агрофірма "Донівка" та СК "Іскра" щодо поставки позивачу сої.

Вартість придбаного товару віднесено позивачем до складу валових витрат за 2 квартал 2011 року по взаємовідносинах із ТОВ "Сембі-Сервіс" на загальну суму 106393,40 грн., 3 квартал 2011 року - по взаємовідносинах із ТОВ "Сембі-Сервіс" на загальну суму 2490130,23 грн. та 2 квартал 2012 року - по взаємовідносинах із ПП "Агрофірма "Донівка" та СК "Іскра" на загальну суму 1016005 грн.

Позивачем до матеріалів справи в повному обсязі надані документи первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують склад валових витрат. Судом з'ясовано та підтверджено матеріалами справи, що позивач придбав у ТОВ "Сембі-Сервіс", ПП "Агрофірма "Донівка" та СК "Іскра" товар для використання у власній господарській діяльності, а саме: для переробки та подальшої реалізації похідної сировини.

Кременчуцькою ОДПІ не надано доказів, які б спростовували правильність документального оформлення операцій, за проведення яких ТОВ "Кременчуцький елеватор" сформовані валові витрати, не доведено відсутність товарів чи відсутність об'єктивних можливостей поставки товарів постачальниками на користь позивача.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що позивачем правомірно віднесено до складу валових витрат вартість придбаного товару від ТОВ "Сембі-Сервіс", ПП "Агрофірма "Донівка" та СК "Іскра", а отже донарахування податку на прибуток є необґрунтованим.

В ході перевірки інспекторами встановлено, що ТОВ "Кременчуцький елеватор" отримано у власність від ТОВ "Сільгосппродукт" сою загальною кількістю 346400 кг. Згідно бухгалтерської довідки від 30.04.2012 року № 49 частина сої від ТОВ "Сільгосппродукт" на загальну суму 1366200 грн. отримана безоплатно.

Відповідно до підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України до складу інших доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

На підставі викладеного, контролюючий орган дійшов до висновку, що ТОВ "Кременчуцький елеватор" не включено до складу інших доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, в 2 кварталі 2012 року доходи по безоплатно отриманій сої в кількості 346400 кг на загальну суму 1366200 грн. з урахуванням податку на додану вартість.

Суд погоджується із вказаними висновками Кременчуцької ОДПІ, однак у зв'язку із тим, що в ході перевірки позивача відповідачем встановлено завищення об'єкта оподаткування в декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2012 року на суму 159251 грн., заниження задекларованих ТОВ "Кременчуцький елеватор" показників у рядку 05.1 Декларації за 2 квартал 2012 року на суму 789749 грн. та завищення об'єкта оподаткування в декларації з податку на прибуток за 3 квартал 2012 року на суму 798322 грн., в результаті чого визначено від'ємний показник об'єкта оподаткування, суд дійшов до висновку, що сума податкового зобов'язання з податку на прибуток погашена, у зв'язку із чим податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 12.03.2013 року № 0001171602/495 належить визнати протиправним та скасувати повністю.

Стосовно позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 12.03.2013 року № 0000111705/500 суд дійшов до наступних висновків.

Згідно із підпунктами "б" та "е" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді: вартості майна та харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених цим Кодексом для оподаткування прибутку підприємств та вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку.

За змістом пункту 164.5 статті 164 Податкового кодексу України під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з цим Кодексом, помножена на коефіцієнт.

Відповідно до підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 кодексу податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Абзацом а) пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України визначено, що особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Із акту перевірки вбачається, що при перевірці правильності оподаткування виплат, які не включаються до фонду оплати праці встановлено, що згідно з рахунками ПрАТ "МТС Україна" у вартість користування мобільним зв'язком включено послуги міжнародного роумінгу на загальну суму 1346,50 грн.

Відповідно до пункту 3 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2005 року N 720 роумінг - забезпечення надання телекомунікаційної послуги із збереженням початкової реєстрації споживача в телекомунікаційній мережі одного оператора у разі зміни ним свого місцезнаходження всередині цієї мережі або в разі користування телекомунікаційними послугами в межах телекомунікаційної мережі іншого оператора.

Згідно роздруківки стану розрахунків за послуги стільникового (мобільного) зв'язку користувачами послуг роумінгу були працівники підприємства.

Проте, позивачем не надано суду доказів на підтвердження відряджень працівників підприємства за кордон у перевіряємий період, а отже не доведено, що використання послуг роумінгу пов'язане з фінансово-господарською діяльністю ТОВ "Кременчуцький елеватор".

Відповідно до підпункту 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Отже, кошти в сумі 1346,50 грн., перераховані ТОВ "Кременчуцький елеватор" за отримані послуги роумінгу, відповідно до підпункту 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України є додатковим благом.

Таким чином, ТОВ "Кременчуцький елеватор" в порушення абзацу а) пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України не перераховано до бюджету податку з доходів фізичних осіб на суму 237,62 грн.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що контролюючим органом правомірно донараховано позивачу згідно податкового повідомлення-рішення від 12.03.2013 року № 0000111705/500 суму грошового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в загальному розмірі 297,03 грн., у зв'язку із чим позовні вимоги про його скасування є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцький елеватор" підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцький елеватор" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції від 12.03.2013 року № 0001171602/495, від 12.06.2013 року №0003601602/1071 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 659398 грн. та штрафними санкціями в розмірі 319060 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцький елеватор" (код 33081783) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2272,71 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 06 грудня 2013 року.

Суддя А.Б. Головко