Рішення № 35820833, 02.12.2013, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа №592/11640/13-ц

Провадження №2/592/3005/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.12.2013 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми в складі: судді - Фоменко І.М., за участю секретаря - Щербань Г.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе» про відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду про стягнення моральної шкоди з відповідача, та вимоги підтримав в клопотанні про розгляд справи без його участі і мотивує тим, що ОСОБА_1 з 16.01.1970р. по 01.06.2000р. та з 03.09.2001 року до 18.12.2008 року працював на ПАТ «СМНВО ім. М.В. Фрунзе», був звільнений з роботи за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію.

Рівень виробничого шуму, пилу, важкості праці, де працював позивач, не відповідали вимогам державних санітарних норм. В результаті роботи в неналежних умовах ОСОБА_1 отримав професійне захворювання.

Захворювання професійне: вібраційна хвороба II стадії від дії локальної вібрації у формі вегетативно-сенсорної полі невропатії верхніх кінцівок з вегетативно-трофічними порушеннями на кистях і частими ангіоспазмами пальців рук; міофіброз м'язів надлопаткової області і передпліч, 2-х сторонній плече-лолатковий періартроз, правосторонній зовнішній епіконделіт плеча, 2-х сторонній деформуючий остеоартроз ліктевих і променевих суглобів зі стійким больовим синдромом і порушеннями функцій верхніх кінцівок. Захворювання професійне нейросенсорна туговухість зі значним ступенем зниження слуху (четверта ступінь) професійного характеру, що підтверджується п. 7 виписки з історії хвороби №0806/1692 за 2007 рік та повідомленням про професійне захворювання за формою П-3 від 21.11.2007 року №432.

Захворювання професійне, причиною професійного захворювання, згідно акту розслідування профзахворювання № 80 від 17.12.2007 р. є недосконалість технологій, неефективне використанням засобів індивідуального захисту. Відповідно до акту огляду МСЕК від 15.01.2008р. ОСОБА_1 вперше встановлена третя група інвалідності із ступіню втрати професійної працездатності 45%, безтерміново.

Вплив шкідливих виробничих факторів спричинив ОСОБА_1 моральну шкоду, порушилися нормальні життєві зв'язки, він став інвалідом 3-ї групи, постійно хворіє, має значні обмеження в життєдіяльності, звичках, бажаннях, все це вимагає додаткових зусиль по організації її життя і веде до нових переживань, тому позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 9000 грн. моральної шкоди заподіяної внаслідок ушкодження здоров'ю.

Представник ВАТ «Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе» в судовому засіданні пояснив, що з позовними вимогами ОСОБА_2 не погоджується, наявність ряду захворювань не може бути доказом заподіяння моральної шкоди, позивачем не надано доказів порушення життєвих зв'язків та навичок. Вважає, що позивач отримала професійне захворювання зі своєї вини, оскільки знав про шкідливі умови праці, за що отримував відповідні надбавки і компенсації, забезпечувався засобами захисту та не довів заподіяння йому моральної шкоди, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає що позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди з ВАТ «Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе» підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 16.01.1970р. по 01.06.2000р. та з 03.09.2001 року до 18.12.2008 року працював на ПАТ «СМНВО ім. М.В. Фрунзе», був звільнений з роботи за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію, що підтверджується копією трудової книжки (а.с. 2-4).

Актом розслідування професійного захворювання № 80 від 17.12.2007 року ОСОБА_1 встановлено професійне захворювання у вигляді: вібраційна хвороба II стадії від дії локальної вібрації у формі вегетативно-сенсорної полі невропатії верхніх кінцівок з вегетативно-трофічними порушеннями на кистях і частими ангіоспазмами пальців рук; міофіброз м'язів надлопаткової області і передпліч, 2-х сторонній плече-лолатковий періартроз, правосторонній зовнішній епіконделіт плеча, 2-х сторонній деформуючий остеоартроз ліктевих і променевих суглобів зі стійким больовим синдромом і порушеннями функцій верхніх кінцівок. Захворювання професійне нейросенсорна туговухість зі значним ступенем зниження слуху (четверта ступінь) професійного характеру, що також підтверджується п. 7 виписки з історії хвороби №0806/1692 за 2007 рік та повідомленням про професійне захворювання за формою П-3 від 21.11.2007 року №432. (а.с. 5-7).

Відповідно до акту огляду МСЕК від 15.01.2008р. ОСОБА_1 вперше встановлена третя група інвалідності із ступіню втрати професійної працездатності 45%, безтерміново. (а.с. 10)

Таким чином вбачається, що ОСОБА_1 у 2008 році було встановлено ступінь стійкої втрати професійної працездатності 45 %, і в нього виникло право на відшкодування моральної шкоди.

Між сторонами виникли цивільно-трудові правовідносини, які регулюються КЗпП України.

Відповідно до ч.2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Статтеєю 237-1 КЗпП України передбачається відшкодування власником або уповноваженим ним органом працівникові моральної шкоди. Відшкодування такої шкоди провадиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Моральна шкода відшкодовується працівникові без посередньо роботодавцем за таких умов: наявності факту порушення роботодавцем законних прав працівника; у разу виникнення у працівника моральних страждань, або втрати нормальних життєвих зв'язків, або виникнення необхідності для працівника додаткових зусиль для організації свого життя; за наявності причинного зв'язку між попередніми умовами.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (зі змінами, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25.05.2001 р.) відповідно до ст. 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодування моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Не зважаючи на гарантоване державою право вільного вибору виду діяльності, передбачене ч.1 ст. 43 Конституції України та абз. 2 ст. 5-1 КЗпП України, роботодавець в силу ст. 43 Конституції України, ст.ст. 153, 157 КЗпП України та ст..ст. 6,13 Закону України «Про охорону праці» зобов'язаний створити працівнику придатні для роботи безпечні умови, які б відповідали санітарно-гігієнічним та нормам охорони праці.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 268 ЦК України, позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, крім випадків завдання такої шкоди внаслідок недоліків товару, що є рухомим майном, у тому числі таким, що є складовою частиною іншого рухомого чи нерухомого майна, включаючи електроенергію.

З урахуванням викладеного суд вважає необхідним, стягнути з ПАТ «СМНВО ім. М.В. Фрунзе» на користь позивача моральну шкоду в розмірі 7000 грн., враховуючи те, що ОСОБА_1 втратив працездатність у зв'язку з професійним захворюванням, яке виникло в результаті негативних виробничих факторів під час виконання ним трудових обов'язків, відповідач, як роботодавець не забезпечив безпечних умов праці, у зв'язку з чим позивач поніс певні моральні страждання, а також враховуючи принцип розумності, виваженості та справедливості.

Згідно ст. 88 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 114 грн. 70 коп.

Керуючись ст. 43 Конституції України, ст.ст. 5-1, 153, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 209, 213-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволити частково

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об»єднання ім.. М.В. Фрунзе» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 7000 грн.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе» на користь держави судовий збір в розмірі 114 грн. 70 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Сумської області через Ковпаківський районний суд м. Суми.

Суддя І.М. Фоменко