Постанова № 35819998, 27.11.2013, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2013 р. 15:12 Справа № 818/8491/13-a

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кравченка Є.Д.,

за участю секретаря судового засідання - Сахно М.В.,

представника позивача - Вороненка Р.М.,

представника відповідача - Будакова В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Приватного малого виробничого підприємства "Юніта" до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування наказу,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне мале виробниче підприємство "Юніта" (далі - позивач) звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ ДПІ у м. Сумах ГУ Міндоходів у Сумській області від 29 жовтня 2013 року № 678 про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки Приватного малого виробничого підприємства «ЮНІТА» (код 14001196) з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень, жовтень, грудень 2012 року;

- визнати протиправними дії ДПІ у м. Сумах ГУ Міндоходів у Сумській області щодо запрошення ПМВП «ЮНІТА» на 16 годину 31 жовтня 2013 року до каб. № 409 ДПІ у м. Сумах з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень, жовтень, грудень 2012 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно проведено перевірку, оскільки остання проведена повторно, ДПІ у м. Сумах ГУ Міндоходів у Сумській області не наведено правових підстав, які надавали б право податковому органу проводити повторну перевірку достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість по податкових деклараціях, які вже були предметом перевірки та щодо яких прийняте судове рішення про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість. Таким чином, на думку позивача, у ДПІ у м. Сумах були відсутні підстави для винесення наказу на перевірку та запрошення ПМВП «ЮНІТА» на 16 годину 31 жовтня 2013 року до каб. № 409 ДПІ у м. Сумах з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень, жовтень, грудень 2012 року.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні. У письмових запереченнях посилався на правомірність проведеної перевірки та наказу, на підставі якого було її призначено. Також, зауважив, що судове рішення про стягнення з позивача податкового боргу, на яке посилався позивач, оскаржене в апеляційному порядку та не набрало законної сили. Таким чином, відповідач діяв в межах та на підставі діючого законодавства.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов необгрунтований та не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що позивачем до ДПІ у м. Сумах подано податкові декларації з податку на додану вартість за липень 2012 року від 20.08.2012 (а.с. 89-90), за жовтень 2012 року від 20.11.2012 (а.с. 84-85) та за грудень 2012 року від 18.01.2013 (а.с. 79-80).

Разом з деклараціями ПМВП "Юніта" подано заяви про повернення сум бюджетного відшкодування ПДВ за липень, жовтень та грудень 2012 року (а.с. 91, 86, 81).

На підставі вказаного та з посиланням на пп.78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України Державною податковою інспекцією у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області винесено наказ від 29.10.2013 № 678 "Про організацію документальної позапланової невиїзної перевірки ПМВП "Юніта" (а.с. 8).

На підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України та наказу від 29.10.2013 № 678 контролюючим органом оформлено повідомлення від 29.10.2013 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки (а.с. 7).

На виконання зазначеного наказу уповноваженими особами відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень, жовтень, грудень 2012 року, результати якої викладено в акті перевірки від 31.10.2013 № 15461/19-18-15-02/14001196 (а.с. 61).

Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1.1 статті 1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ встановлено, що останній регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За приписами статті 75 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Відповідно до положень статті 78.1.8 вказаного кодексу документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень (п. 78.1.8).

Згідно пунктів 78.4 та 78.5 статті 78 вказаного кодексу про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки. Допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Статтею 79 (пунктами 79.1-79.1.3) встановлено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.

Таким чином, законодавцем чітко встановлено як окрему підставу для проведення перевірки подання платником податків податкової звітності, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу.

Враховуючи те, що в перевіряємий період позивачем заявлялись суми бюджетного відшкодування ПДВ, контролюючий орган мав правові підстави щодо проведення перевірки на підставі пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Посилання позивача на повторність проведення перевірки за частину тих самих періодів та наданих копіям довідок, складеним за результатами їх проведення суд вважає хибним тому, що у даному випадку має місце проведення перевірки щодо подання платником податків податкової звітності, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, що визначено як самостійну та достатню підставу для початку перевірочних дій контролюючого органу. Нормами Податкового кодексу України не встановлено заборону для контролюючого органу проводити документальну позапланову невиїзну перевірку на підставі пп. 78.1.8. п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України у випадку наявності актів або довідок про результати перевірки з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за певний період.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, у тому числі під час прийняття ними рішень, вчиненні дій або допущенні бездіяльності, що створюють відповідні юридичні наслідки у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.

Правовідносини, з яких виникають публічно-правові спори, завжди побудовані на принципі «влади - підпорядкування». Ознакою публічно-правового спору є участь у ньому з однієї сторони суб`єкта, наділеного владними повноваженнями, який здійснює владну управлінську функцію, тобто, формує волевиявлення держави у відповідних правовідносинах.

Воля суб`єкта владних повноважень оформлюється в адміністративних актах (рішеннях) та діях, які є обов'язковими до виконання суб`єктами, яким вони адресовані.

Частиною третьою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вимоги про визнання протиправними дій та скасування рішення суб`єкта владних повноважень можуть бути задоволені судом у разі, якщо активна поведінка такого суб'єкта вчинена ним поза межами його правового регулювання та впливає на реалізацію прав свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб.

У сфері податкових правовідносин, виникнення у платника податків податкового обов`язку зумовлюється, зокрема, винесенням за результатами контролюючих заходів податкових повідомлень - рішень, якими зменшується (збільшується) суми грошового зобов`язання платника податків, бюджетного відшкодування, від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, інших рішень, якими встановлюються факти наявності податкових правопорушень та застосовуються відповідні наслідки (рішення про відмову у прийнятті податкової декларації, анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість, застосування адміністративного арешту майна тощо).

Права, свободи та інтереси платника податків, які, на його думку, порушені податковим органом внаслідок прийняття таких рішень, захищаються у спосіб їх оскарження в адміністративному та/або судовому порядку.

Під час судового розгляду справи судом встановлено, що дії відповідача щодо виконання функціонального обов`язку, пов`язаного з проведенням позапланової невиїзної перевірки, самі по собі не породжують, не змінюють та не припиняють права та обов'язки підприємства у сфері публічно-правових відносин.

Суттєвих порушень які б могли вплинути на права, свободи чи інтереси позивача під час організації та проведення перевірки судом не встановлено, а ті, на які посилається позивач не є суттєвими і не тягнуть за собою правових наслідків. Враховуючи наведені фактичні обставини справи, суд не знаходить підстав для задоволення позовної вимоги про визнання дій відповідача щодо запрошення ПМВП «ЮНІТА» на 16 годину 31 жовтня 2013 року до каб. № 409 ДПІ у м. Сумах з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень, жовтень, грудень 2012 року протиправними.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу на те, що наказ органу державної податкової служби про проведення перевірки за своєю правовою природою є актом індивідуальної дії.

Позовні вимоги щодо скасування актів індивідуальної дії, до яких також належить і оскаржуваний наказ відповідача від 29.10.2013 № 678 «Про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки», можуть стосуватися виключно діючих актів, оскільки задоволення таких вимог має наслідком позбавлення такого акта юридичної сили.

На день звернення позивача до суду з вимогою про скасування наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки призначений контролюючий захід вже проведено та складено за його результатами відповідний акт. Крім того, на момент прийняття рішення у даній справі, позивачем ініційовано процедуру оскарження винесених на підставі акта перевірки податкових повідомлень - рішень.

Це означає, що наказ податкового органу на проведення перевірки є виконаним, тобто таким, що вичерпав свою дію, а відтак підстави для його скасування відсутні.

Таким чином, враховуючи наявність підстав для проведення перевірки, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні таких позовних вимог.

Згідно із частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Статтею 70 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

У відповідності до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, доведено правомірність прийнятого ним наказу та повідомлення. Разом з тим, позивачем не надано суду доказів, які б свідчили про порушення ДПІ у м. Сумах норм чинного законодавства України та обґрунтованість даного позову.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що ДПІ у м. Сумах приймаючи оскаржуваний наказ діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження їй надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо. За таких обставин, вимоги позовної заяви не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Приватного малого виробничого підприємства "Юніта" до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування наказу від 29 жовтня 2013 року № 678 - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) Є.Д. Кравченко

З оригіналом згідно

Суддя Є.Д. Кравченко

Повний текст постанови складений та підписаний 02.12.2013.