Постанова № 3581967, 28.04.2009, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2009 р.

№ 37/316

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. –головуючого

Волковицької Н.О.

Гоголь Т.Г.

за участю представників сторін:

позивача

Ємельянова Л.С. дов. від 11.03.2009 року

відповідача

Формагей О.Л. дов. від 10.03.2009 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Відкритого акціонерного товариства "Державна енергогенеруюча компанія "Центренерго"

на постанову

від 27.11.2008 року Київського апеляційного господарського суду

у справі

№ 37/316 господарського суду міста Києва

за позовом

Державного комітету України з державного матеріального резерву

до

Відкритого акціонерного товариства "Державна енергогенеруюча компанія "Центренерго"

про

стягнення 42892384,72 грн.

ВСТАНОВИВ:

Державний комітет України з державного матеріального резерву звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Державна енергогенеруюча компанія "Центренерго" про стягнення 42892384,72 грн. відсотків за користування тимчасовою позичкою, інфляційних витрат та 3% річних.

Рішенням господарського суду міста Києва від 29.09.2008 року позовні вимоги задоволено повністю.

За апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства "Державна енергогенеруюча компанія "Центренерго" судове рішення переглянуте в апеляційному порядку і постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.11.2008 року залишене без змін з тих самих підстав.

Відкрите акціонерне товариство "Державна енергогенеруюча компанія "Центренерго" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 29.09.2008 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.11.2008 року, а справу передати на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Заявник посилається на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 2045 від 28.12.2002 року був продовжений строк виконання лише одного зобов'язання –з повернення ТМЦ, а не всіх зобов'язань чи строку договору, тому зобов'язання зі сплати за користування матеріальними цінностями було обмежено виключно строком дії договору, який закінчився 01.06.1998 року і не міг бути продовжений нормативним документом, що прийнятий 28.12.2002 року.

На думку заявника суди дійшли помилкового висновку про наявність у відповідача обов'язку сплачувати плату за користування матеріальними цінностями державного резерву за період, який не був визначений умовами договору №412/27 від 24.12.1997 року.

Крім того, скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій, встановивши під час розгляду справи, що відносно ВАТ "Центренерго" триває провадження у справі про банкрутство і Держрезерв звернувся з грошовими вимогами до боржника, не дослідили питання чи набули вимоги позивача з повернення ТМЦ, отриманих за договором №412/27, статусу грошових вимог, і чи правомірно у зв'язку з цим нарахування плати за користування.

Заслухавши суддю –доповідача та присутніх в судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція рішення місцевих господарських судів та постанови апеляційних господарських судів переглядає за касаційною скаргою (поданням) та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини 5 статті 12 Закону України "Про державний матеріальний резерв" за позичання матеріальних цінностей з державного резерву передбачається плата, розмір якої визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і не може перевищувати розміру облікової ставки Національного банку України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1997 року №1129 затверджено "Порядок формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву".

Згідно пункту 15 Порядку формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву, після прийняття рішення про відпуск матеріальних цінностей із державного резерву в порядку тимчасового позичання Держкомрезерв забезпечує укладення договору з позичальником, в якому зазначаються умови та терміни відпуску (повернення) матеріальних цінностей, види забезпечення зобов’язань щодо своєчасного повернення позичених матеріальних цінностей до державного резерву, а також інші необхідні умови.

Відповідно до пункту 16 Порядку формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву, розмір плати за тимчасове позичання матеріальних цінностей із державного резерву встановлюється у відсотках до їх вартості в межах розміру облікової ставки Національного банку, що діє на момент позичання, і фіксується в договорі. В разі зміни облікової ставки Національним банком розмір зазначеної плати може бути переглянутий за домовленістю сторін договору з внесенням до нього відповідних змін.

Як вбачається з матеріалів справи, між Державним комітетом України з державного матеріального резерву та ВАТ "Центренерго" 24.12.1997 року укладено договір № 412/27, за умовами якого, на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.12.1999 № 1432-р в порядку тимчасового позичання та розрахунки за природний газ, Державний комітет України з державного матеріального резерву відпустив із державного резерву в грудні 1999 року ВАТ "ДЕК "Центренерго" природний газ в кількості до 951 млн.куб.м по ціні 80 дол. США ПДВ 16 дол.США, всього 96 дол. США, за зберігання 1,5 дол. США, ПДВ 0,3 дол. США, всього 1,8 дол.США, на загальну вартість 97,8 дол.США за 1000 куб.м.

Пунктом 2.2 договору ВАТ "ДЕК "Центренерго" зобов'язалось повернути з урахуванням вартості зберігання до держрезерву газ шляхом закачки до ПСГ "Укргазпрому" природний газ в обсязі 951 млн. куб. м., або, як виняток, розраховується іншими матеріальними цінностями по номенклатурі Комітету в кількості та асортименті згідно узгоджених з Комітетом цін та специфікацій у термін до 01.06.1998 року

Пунктом 2.3 договору сторони погодили, що підприємство розраховується до 15 числа наступного за звітним місяцем перерахування коштів за отриманий в попередньому місяці природний газ в обсягах не менше 10% його вартості при цьому кількість природного газу зменшується на суму перерахованих коштів, та сплачує на поточний рахунок Комітету щомісячно 1,3% від вартості фактично поставленого природного газу за користування тимчасовою позичкою.

Вартість газу, що підлягає відпуску із державного резерву складає 93007,8 тис. дол. США (пункт 3 договору).

Термін дії договору встановлюється з часу його підписання до 01.06.1998 року (пункт 9.1 договору).

У відповідності з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 2045 від 28.12.2002 року "Про погашення заборгованості та впорядкування розрахунків підприємств електроенергетики з Державним комітетом з державного матеріального резерву" продовжено строк повернення природного газу, відпущеного на підставі рішень Кабінету Міністрів України, у тому числі і розпорядження № 1432-р від 21.12.1999 року, до 01.01.2023 року.

Відповідно до частини 1 статті 598 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Як встановлено господарським судом першої та апеляційної інстанції, в матеріалах справи відсутні докази повернення відповідачем до державного резерву природного газу в фактично відпущеному обсязі, та докази здійснення ним належної оплати позивачу за позичання у нього матеріальних цінностей, як то передбачено частиною 2 договору № 412/27.

За таких обставин, висновок господарського суду першої та апеляційної інстанції про стягнення з відповідача 32713118,43 грн. боргу по оплаті за позичання природного газу з державного резерву 1123514,83 грн. –3% річних, 9055751,46 грн. –інфляційних витрат на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, колегія суддів визнає правомірним та обґрунтованим.

При цьому, господарським судом апеляційної інстанції правильно визнано помилковими посилання ВАТ "ДЕК "Центренерго" на обов’язковість наявності між сторонами договору про реструктуризацію заборгованості, оскільки пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України № 2045 від 28.12.2002 року визначено право, а не обов’язок укладення між сторонами такого договору і сторонами відповідно до норм статті 33 Господарського процесуального кодексу України не доведено внесення пропозицій щодо укладення такого договору у даній справі або відхилення позивачем внесеної відповідачем такої пропозиції.

Таким чином, матеріали справи свідчать, що господарські суди попередніх інстанцій в порядку статті 43, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили, встановили та надали юридичну оцінку наданим сторонами доказам та дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Твердження заявника про порушення судом норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження, суперечать матеріалам справи та зводяться до переоцінки доказів, що відповідно статті 1117 Господарського процесуального кодексу України не входить до компетенції касаційної інстанції, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування рішення та постанови у даній справі колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтею 11111, Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Рішення господарського суду міста Києва від 29.09.2008 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.11.2008 року у справі № 37/316 господарського суду міста Києва залишити без змін.

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Державна енергогенеруюча компанія "Центренерго" залишити без задоволення.

Головуючий суддя Т. Дроботова

С у д д і Н. Волковицька

Т. Гоголь