Рішення № 35817753, 13.11.2013, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

______________

Справа №: 103/3452/12Головуючий суду першої інстанції:Нікіщенко М.І.№ провадження: 22-ц/190/2692/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Болотов Є. В.

"13" листопада 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді:Болотова Є.В. Суддів:Пономаренко А.В. Сокола В.С. При секретарі:Урденко Г.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом прокурора Бахчисарайського району в інтересах публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості,

за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на рішення Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 05 березня 2013 року,

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2010 року прокурор Бахчисарайського району звернувся в суд в інтересах публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» з вищезазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 28 лютого 2008 року між ПАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_6 було укладено кредитний договір, згідно якого ОСОБА_6 отримав у кредит 30 000 грн. 00 коп. на строк до 27 лютого 2010 року.

В забезпечення виконання грошового зобов'язання за кредитним договором, між ПАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_7 укладений договір поруки, за умовами якого поручитель зобов'язався відповідати перед кредитором за невиконання позичальником усіх зобов'язань за кредитним договором.

У зв'язку з неналежним виконанням взятих за кредитним договором зобов'язань у відповідачів перед позивачем утворилась кредитна заборгованість в розмірі 94 972 грн. 41 коп.

Рішенням Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 05 березня 2013 року позов прокурора Бахчисарайського району в інтересах публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» заборгованість за кредитним договором в розмірі 94 972 грн. 41 коп. В решті позовних вимог відмовлено. Розподіл судових витрат проведено відповідно до ст.. 88 ЦПК України.

В апеляційній скарзі ПАТ «Державний ощадний банк України» просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_7 та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

В судовому засіданні прокурор та представник банку вимоги апеляційної скарги підтримали.

ОСОБА_7 та ОСОБА_6 проти апеляційної скарги заперечили.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції зазначеним вимогам закону в повній мірі не відповідає.

Відмовляючи в задоволенні позову про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_7, суд першої інстанції виходив із недоведеності банком факту укладення з ним договору поруки. При цьому, суд взяв до уваги висновок експерта, відповідно до якого ОСОБА_7 не підписував договір поруки № 49 від 28 лютого 2008 року.

Проте з таким висновком суду погодитися не можна.

Встановлено, що 28 лютого 2008 року між ПАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_6 було укладено кредитний договір, згідно якого ОСОБА_6 отримав у кредит 30 000 грн. 00 коп. на строк до 27 лютого 2010 року.

В забезпечення виконання даного зобов'язання, 28 лютого 2008 року між ПАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_7 укладений договір поруки № 49, за умовами якого поручитель зобов'язався відповідати перед кредитором за невиконання позичальником усіх зобов'язань за кредитним договором.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_7, обґрунтовував свої висновки даними, що містяться у висновку судово-почеркознавчої експертизи № 103/3452/2012 від 21 січня 2013 року, згідно якого підписи від імені ОСОБА_7 в договорі поруки № 49 від 28 лютого 2008 року виконані не ним, а іншою особою.

У судовому засіданні апеляційного суду представник ПАТ «Державний ощадний банк України» не погодилась з висновком судово-почеркознавчої експертизи від 21 січня 2013 року, посилаючись на його необ'єктивність, виклала обставини, які викликали сумніви в правильності висновку, і заявила клопотання про призначення експертизи з метою дослідження питання щодо вчинення підпису під договором поруки ОСОБА_7 чи іншою особою, аргументуючи його недотриманням вимог Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки матеріалів та призначення судових експертиз, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5.

Як убачається з висновку судово-почеркознавчої експертизи, експериментальні зразки підпису ОСОБА_7 відрізняються від досліджуваного підпису у договорі поруки.

У своїх поясненнях представник ПАТ «Державний ощадний банк України» посилалась на наявність інших доказів, які об'єктивно містять справжній підпис ОСОБА_7, а саме: на копіях паспорту ОСОБА_7 (а.с. 11), у заяві ОСОБА_7 від 21 червня 2012 року про надання рішення (а.с. 60), у заяві ОСОБА_7 від 26 червня 2012 року про відміну заочного рішення (а.с. 61), у Договорі про відкриття фізичній особі поточного рахунку у національній валюті та його обслуговування, укладеному між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_7, які судом першої інстанції не були досліджені й оцінки яким місцевий суд не дав.

Ухвалою суду від 12 червня 2013 року у справі призначено почеркознавчу експертизу.

Згідно висновку експерта № 267 від 02 вересня 2013 року, підписи від імені ОСОБА_7, що містяться на копіях паспорту ОСОБА_7, у заяві ОСОБА_7 від 21 червня 2012 року про надання рішення, у заяві ОСОБА_7 від 26 червня 2012 року про відміну заочного рішення, у Договорі про відкриття фізичній особі поточного рахунку у національній валюті та його обслуговування, укладеному між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_7, договорі поруки № 49 від 28 лютого 2008 року, виконані однією особою.

Колегія суддів, оцінюючи висновок експерта № 103/3452/2012 від 21 січня 2013 року та висновок експерта № 267 від 02 вересня 2013 року, бере до уваги останній, оскільки об'єктом його дослідження були документи, які об'єктивно містять справжній підпис ОСОБА_7 Крім того, цей висновок, порівняно з попереднім висновком експерта, усуває будь-які протиріччя, не викликає сумнівів в його правильності, є обґрунтованим та таким, що не суперечить іншим матеріалам справи.

Таким чином, колегія суддів вважає, що договір поруки № 49 від 28 лютого 2008 року підписано ОСОБА_7, відтак, згідно ч. 1, ч. 2 ст. 554 ЦК України, з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 на користь публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором в розмірі 94 972 грн. 41 коп.

З огляду на це, підлягає зміні рішення суду в частині розподілу судових витрат. Отже, з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» слід стягнути судовий збір в розмірі по 949 грн. 72 коп. та витрати за експертизу в розмірі по 1 783 грн. 20 коп. з кожного.

Відповідно до п. 1, п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального та процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду від 05 березня 2013 року в частині відмови в задоволенні позову до ОСОБА_7 підлягає скасуванню, в частині розподілу судових витрат підлягає зміні, з ухваленням в цій частині нового рішення по суті позовних вимог.

Керуючись ст. 303, п. 2 ч. 1 ст. 307, ст. 308, п. 1, п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 309, ч. 3 ст. 309, ч. 2 ст. 314 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» задовольнити.

Рішення Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 05 березня 2013 року в частині відмови в задоволенні позову до ОСОБА_7 скасувати.

В цій частині ухвалити нове рішення про солідарне стягнення з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 на користь публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» заборгованості за кредитним договором в розмірі 94 972 грн. 41 коп.

Рішення суду в частині розподілу судових витрат змінити, стягнувши з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» судовий збір в розмірі по 949 грн. 72 коп. та витрати за експертизу в розмірі по 1 783 грн. 20 коп. з кожного.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Судді