Постанова № 35816715, 29.11.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2013 року 810/5900/13-а

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І.,

за участю секретаря судового засідання Маковецької-Саєнко І.М.,

представника позивача - Тернового Р.Б.,

представника відповідача - Дубовика В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом багатопрофільного малого приватного підприємства «Ольга»до проБілоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось багатопрофільне мале приватне підприємство «Ольга» з позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 21.10.2013 № 0005862202/823, № 0005872202/824.

В основу визначення податкового зобов'язання на підставі вказаних податкових повідомлень-рішень податковим органом покладено висновки про неправомірне формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість та формування валових витрат на підставі податкових накладних, виданих ТОВ «Агропромтехтранс». За твердженням посадових осіб податкового органу, договір про надання послуг, укладений з ТОВ «Агропромтехтранс», є нікчемним, оскільки виконавець послуг за адресою місцезнаходження відсутній, у ТОВ «Агропромтехтранс» також відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру. З наведених обставин посадовими особами податкового органу зроблено висновок про те, що правочин між позивачем і цим контрагентом не був спрямований на реальне настання правових наслідків.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на законних підставах, правомірно і правильно сформував податковий кредит та валові витрати, а висновки податкового органу вважає безпідставними, оскільки ТОВ «Агропромтехтранс» надало транспортні послуги по перевезенню вантажу до пункту призначення, це підтверджуються документально: договором, податковими накладними, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), товарно-транспортними накладними. Таким чином, позивач просив суд податкові повідомлення-рішення визнати протиправними і скасувати.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що господарські правовідносини між БМПП «Ольга» та ТОВ «Агропромтехтранс» були відсутні, ТОВ «Агропромтехтранс» має ознаки фіктивності, а тому вважав вимоги позивача безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Заслухавши представників сторін, дослідивши представлені документи та інші зібрані по справі матеріали, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Багатопрофільне мале приватне підприємство «Ольга» є юридичною особою, що зареєстроване рішенням виконавчого комітету Білоцерківської міської ради депутатів 26.10.1992 за № 13531050001000126, взято на податковий облік в органах державної податкової служби 02.11.1992 за № 944 та є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 14.04.2005 № 14172698 (індивідуальний податковий номер 137302310274).

У травні 2012 року між позивачем та ТОВ «Агропромтехтранс» був укладений договір про надання послуг від 10.05.2012 № 10/5, відповідно до умов якого перевізник (ТОВ «Агропромтехтранс») брав на себе зобов'язання надати транспортні послуги по перевезенню вантажу до пункту призначення згідно завок, а замовник (позивач) - сплатити за надані послуги встановлену за договором плату.

На підтвердження дійсного надання послуг позивачем надано податкові накладні від 18.09.2012 № 204, від 14.09.2012 № 168, від 13.09.2012 № 143, від 05.09.2012 № 43, від 10.09.2012 № 92, від 03.09.2012 № 8, від 24.09.2012 № 269, від 12.09.2012 № 134, від 17.09.2012 № 188, від 11.09.2012 № 117, від 01.10.2012 № 4, від 02.10.2012 № 13, від 03.10.2012 № 36, від 04.10.2012 № 47, від 05.10.2012 № 60, від 08.10.2012 № 72, від 12.10.2012 № 89, від 12.10.2012 № 118, від 16.10.2012 № 145, від 18.10.2012 № 156, від 22.10.2012 № 175, від 01.11.2012 № 2, від 02.11.2012 № 7, від 05.11.2012 № 17, від 06.11.2012 № 28, від 07.11.2012 № 34, від 08.11.2012 № 39, від 09.11.2012 № 45, від 15.11.2012 № 66, від 16.11.2012 № 70, від 19.11.2012 № 74, від 20.11.2012 № 78, від 21.11.2012 № 83, від 22.11.2012 № 84, від 23.11.2012 № 88, від 26.11.2012 № 92, від 27.11.2012 № 96, від 28.11.2012 № 98, від 29.11.2012 № 101, від 30.11.2012 № 108, від 05.12.2012 № 13, від 06.12.2012 № 18, від 10.12.2012 № 30, від 12.12.2012 № 39, від 14.12.2012 № 45, від 17.12.2012 № 49, від 19.12.2012 № 57, від 20.12.2012 № 61, від 21.12.2012 № 69, від 24.12.2012 № 72, від 11.12.2012 № 35; акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 01.10.2012 № ОУ-4, від 04.10.2012 № ОУ-47, від 22.10.2012 № ОУ-175, від 02.10.2012 № ОУ-13, від 03.10.2012 № ОУ-36, від 16.10.2012 № ОУ-156, від 16.10.2012 № ОУ-145, від 05.10.2012 № ОУ-60, від 08.10.2012 № ОУ-72, від 09.10.2012 № ОУ-89, від 12.10.2012 № ОУ-118, від 22.11.2012 № ОУ-84, від 29.11.2012 № ОУ-101, від 23.11.2012 № ОУ-88, від 26.11.2012 № ОУ-92, від 11.12.2012 № ОУ-35, від 14.12.2011 № ОУ-45, від 12.12.2012 № ОУ-39, від 06.12.2012 № ОУ-18, від 05.12.2012 № ОУ-13, від 10.12.2012 № ОУ-30, від 20.11.2012 № ОУ-78, від 19.11.2012 № ОУ-74, від 09.11.2012 № ОУ-45, від 08.11.2012 № ОУ-39, від 07.11.2012 № ОУ-34, від 05.11.2012 № ОУ-17, від 02.11.2012 № ОУ-7, від 01.11.2012 № ОУ-2, від 06.11.2012 № УО-28, від 16.11.2012 № ОУ-70, від 27.11.2012 № ОУ-96, від 15.11.2012 № ОУ-66, від 21.11.2012 № ОУ-83, від 28.11.2012 № ОУ-98, від 17.12.2012 № ОУ-49, від 24.12.2012 № ОУ-72, від 21.12.2012 № ОУ-69, від 19.12.2012 № ОУ-57, від 20.12.2012 № ОУ-61; рахунки-фактури від 22.11.2012 № СФ-84, від 29.11.2012 № СФ-101, від 22.11.2012 № СФ-84, від 26.11.2012 № СФ-092, від 11.12.2012 № СФ-35, від 14.12.2012 № СФ-45, від 12.12.2012 № СФ-39, від 06.12.2012 № СФ-18, від 10.12.2012 № СФ-30, від 20.11.2012 № СФ-78, від 19.11.2012 № СФ-74, від 09.11.2012 № СФ-45, від 08.11.2012 № СФ-39, від 07.11.2012 № СФ-34, від 05.11.2012 № СФ-17, від 02.11.2012 № СФ-7, від 01.11.2012 № СФ-2, від 06.11.2012 № СФ-28, від 16.11.2012 № СФ-70, від 27.11.2012 № СФ-96, від 28.11.2012 № СФ-28, від 15.11.2012 № СФ-66, від 21.11.2012 № СФ-83, від 17.12.2012 № СФ-49, від 24.12.2012 № СФ-72, від 21.12.2012 № СФ-69, від 19.12.2012 № СФ-57, від 20.12.2012 № СФ-61, товарно-транспортні накладні від 25.10.2012, від 11.10.2012, від 03.10.2012, від 08.10.2012, від 18.10.2012, від 29.10.2012, від 16.10.2012, від 17.10.2012, б/д, від 19.10.2012, від 20.10.2012, від 17.10.2012, від 04.10.2012, від 09.10.2012, від 10.10.2012, від 11.10.2012, від 12.10.2012, від 02.11.2012, від 12.11.2012, від 26.11.2012, від 01.11.2012, від 20.11.2012, від 29.11.2012, від 14.11.2012, від 09.11.2012, від 05.11.2012, від 07.11.2012, від 06.11.2012, від 30.11.2012, від 08.11.2012, від 15.11.2012, від 13.10.2012, від 15.10.2012, від 02.10.2012, від 05.10.2012, від 07.10.2012, від 31.10.2012, від 13.12.2012, від 04.12.2012, від 18.12.2012, від 11.12.2012, від 12.12.2012, від від 25.12.2012, від 06.12.2012, акти прийому-передачі товару та змінні рапорти.

За результатами здійснення вищезазначених господарських операцій, позивачем включено до складу валових витрат вартість отриманих послуг та до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість у складі ціни наданих контрагентом послуг.

У вересні 2013 року на підставі наказу начальника Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 11.09.2013 № 411 посадовою особою відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Агропромтехтранс» (35811246) за період з 01.10.2012 по 31.12.2012, за результатами якої складено акт від 27.09.2013 № 1034/10-02-22-02/13730237/34.

Перевірками встановлено порушення позивачем пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість на суму 267056,00 грн., та порушення пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 146800,00 грн.

При перевірці позивача посадовими особами податкового органу взято до уваги акт ДПІ у Печерському районі м. Києва від 14.05.2013 № 1186/2203/35811246 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Агропромтехтранс» (35811246) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.11.2012 по 30.11.2012», відповідно до якого господарські операції між ТОВ «Агропромтехтранс» та контрагентами - постачальниками та покупцями не підтверджуються виходячи з врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності.

На підставі викладеного посадові особи відповідача дійшли висновку про безпідставне формування позивачем валових витрат та податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Агропромтехтранс».

За результатами перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 21.10.2013 № 0005862202/823, згідно з яким позивачу нараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 231210,00 грн. (основний платіж - 154140,00 грн., штрафна (фінансова) санкція - 77070,00 грн.), та від 21.10.2013 № 0005872202/823, згідно з яким позивачу нараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 220200,00 грн.(основний платіж - 146800,00 грн., штрафна (фінансова) санкція - 73400,00 грн.).

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України, який визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 180.1 статті 180 Податкового кодексу України платником податку є будь-яка особа: 1) що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу; 2) що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.

Пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового Кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів /послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу положень пункту 198.6 статті 198 Податкового Кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).

Згідно із пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Як зазначено у підпункті 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон України від 16.07.1999 № 996-XIV) податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, що ведеться підприємством.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які згідно із Законом України від 16.07.1999 № 996-XIV є документами, що містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення.

Статтею 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV встановлено, що первинні бухгалтерські документи повинні мати обов'язкові реквізити, а саме - вказувати на посаду особи, відповідальної за здійснення господарської операції і правильності її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дає змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції.

Таким чином, право нарахування валових витрат та податкового кредиту виникає у платника податків у зв'язку із здійснення ним господарських операцій, що підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами фінансової звітності.

Разом з тим, якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, наявність належно оформлених первинних бухгалтерських документів не є безумовною підставою для включення до валових витрат та податкового кредиту сум, сплачених у ціні отриманих послуг.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні послуг сум податку на додану вартість до податкового кредиту та формування показників валових витрат є факт придбання послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

У такому випадку дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти наданих послуг, документи про перевезення, зберігання транспортних засобів, що приймають участь у надані послуг, використання результатів отриманих послуг у господарській діяльності тощо.

Під час розгляду справи судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Агропромтехтранс» було заключено договір про надання послуг по перевезенню вантажу.

У судовому засіданні у якості свідка була допитана ОСОБА_3, яка пояснила, що ТОВ «Агропромтехтранс» надавало послуги по перевезенню будівельних матеріалів з будівельного гіпермаркету «Епіцентр» до об'єкта, де здійснював будівництво позивач, а також послуги екскаватора, а/крана та бульдозера. На запитання суду, чи має підприємство власні транспортні засоби, зазначила, що не має, а орендує у приватних водіїв та у ТОВ «Українська транспортно-будівельна компанія». Пояснила, що на орендованому транспорті працювали співробітники підприємства та наймані працівники.

Суд критично оцінює пояснення свідка як доказ товарності операцій, оскільки у ТОВ «Агропромтехтранс» відсутні власні транспортні засоби, а залучення позивачем для виконання робіт підприємства, яке не здатне самостійно виконати ці роботи та орендує для цього транспортні засоби у інших підприємств, ставить під сумнів отримання позивачем економічної вигоди від такої господарської операції.

Також, директор контрагента пояснила, що будівельні матеріали доставлялись позивачу для подальшого використання на об'єкті будівництва.

У той же час, частина товарно-транспортних накладних містить відомості про доставку будівельних матеріалів з міста Львів до міст Одеса, Миколаїв, Сімферополь, Херсон, Запоріжжя, Донецьк, проте, об'єкт будівництва розташований у м. Біла Церква.

Крім того, дослідивши первинні документи, які були надані позивачем для підтвердження товарності операцій, судом встановлено, що вони заповнені із суттєвими порушеннями та містять відомості, які не відповідають дійсності.

Так, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 22.11.2012 № ОУ-84, від 29.11.2012 № ОУ-101, від 23.11.2012 № ОУ-88, від 06.11.2012 № УО-28, від 16.11.2012 № ОУ-70, від 27.11.2012 № ОУ-96, від 15.11.2012 № ОУ-66, від 21.11.2012 № ОУ-83, від 28.11.2012 № ОУ-98, від 17.12.2012 № ОУ-49, від 24.12.2012 № ОУ-72, від 19.12.2012 № ОУ-57, від 20.12.2012 № ОУ-61 підписані та завірені печаткою лише виконавцем послуг (ТОВ «Агропромтехтранс») і не містять підпису посадової особи замовника (позивача), а також не завірені печаткою замовника.

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що ТОВ «Агропромтехтранс» надавало позивачу транспортно-експедиційні послуги.

Відповідно до пункту 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Згідно із положеннями пункту 11.5 Правил товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається перевізнику (пункти 11.6, 11.7 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363).

В наданих представником позивача товарно-транспортних накладних відсутні відомості щодо особи, яка здала товар для перевезення, що унеможливлює ідентифікацію осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції. Відсутній, також, і підпис особи, яка прийняла товар для перевезення.

Не містять товарно-транспортні накладні і адреси пунктів навантаження та розвантаження товару (в них міститься лише назва населеного пункту без уточнення вулиці та номеру будівлі).

Суттєвим є і той факт, що товарно-транспортні накладні від 25.10.2012, від 11.10.2012, від 03.10.2012, від 08.10.2012, від 29.10.2012, від 16.10.2012, від 17.10.2012, б/д, від 18.10.2012, від 19.10.2012, від 20.10.2012, від 17.10.2012, від 04.10.2012, від 09.10.2012, від 10.10.2012, від 12.10.2012, від 02.11.2012, від 12.11.2012, від 26.11.2012, від 01.11.2012, від 07.11.2012, від 06.11.2012, від 30.11.2012, від 08.11.2012, від 14.11.2012, від 15.11.2012, від 13.10.2012, від 15.10.2012, від 02.10.2012, від 05.10.2012, від 07.10.2012,від 13.12.2012, від 04.12.2012, від 18.12.2012, від 11.12.2012 мають один і той самий номер - ТТН ТО-0000.

Крім того, суд зауважує, що товарно-транспортні накладні, що містяться в матеріалах справи, не надавались податковому органу під час перевірки, а тому, з урахуванням приписів пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України, вважається, що такі накладні були відсутні у платника податків на час складення податкової звітності, в якій відображені показники податкового кредиту та валових витрат за результатами господарських операцій з ТОВ «Агропромтехтранс»згідно із Договором про надання послуг від 10.05.2012 № 10/5.

Водночас, суду не надано жодних документів, які свідчать про наявність у оренді ТОВ «Агропромтехтранс» автомобілів МАЗ 5551, МАЗ 9257, МАЗ 5511, Mitsubishi АІ 0705, Mitsubishi АІ 0105 КМ, Mitsubishi АІ 0706 АН, Mitsubishi АІ 0707, Renault АІ 5800 ВК, MAN АІ 0054 СІ.

Позивачем також не надано суду доручення від 10.10.2012, від 18.10.2012, від 20.11.2012, від 29.11.2012, від 09.11.2012, від 05.11.2012, від 02.11.2012, від 01.10.2012, від 02.10.2012, від 05.10.2012, від 09.10.2012, від 08.10.2012, від 16.10.2012, від 19.10.2012, від 31.10.2012, від 20.10.2012, від 12.12.2012, від 25.12.2012, від 06.12.2012, на які містяться посилання в товарно-транспортних накладних.

В матеріалах справи відсутні дорожні листи, які також не надавались і під час перевірки, в той час як відповідно до пункту 11.3 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається.

Також, відсутні акти щодо прийняття послуг, дані про які містяться у податкових накладних від 18.09.2012 № 204, від 14.09.2012 № 168, від 13.09.2012 № 143, від 05.09.2012 № 43, від 10.09.2012 № 92, від 03.09.2012 № 8, від 24.09.2012 № 269, від 12.09.2012 № 134, від 17.09.2012 № 188, від 11.09.2012 № 117.

Крім того, позивачем не надано заявок на перевезення вантажу та не зазначено поважних причин їх відсутності, в той час як відповідно до пункту 1.1 Договору про надання послуг від 10.05.2012 № 10/5 перевізник (ТОВ «Агропромтехтранс») зобов'язується надати транспортні послуги по перевезенню вантажу до пункту призначення згідно із заявками замовника (позивача).

Отже, позивачем не надано належним чином оформлених первинних бухгалтерських документів на підтвердження правомірності формування податкового кредиту та валових витрат за результатами господарських операцій з ТОВ «Агропромтехтранс» згідно із Договором про надання послуг від 10.05.2012 № 10/5.

Зазначені обставини не надають змоги ідентифікувати придбані позивачем послуги, ідентифікувати осіб, які брала участь у здійсненні господарської операції та підписували відповідні первинні документи та встановити взаємозв'язок згаданого договору з наданими позивачем податковими накладними, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) та, відповідно, позбавляє суд можливості встановити факт товарності зазначеної господарської операції.

За таких обставин, надання ТОВ «Агропромтехтранс» транспортно-експедиційних послуг позивачу не підтверджується документально.

Суттєвим також є і той факт, що відповідно до актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 16.11.2012 № ОУ-70, від 21.11.2012 № ОУ-83, від 06.12.2012 № ОУ-18 ТОВ «Агропромтехтранс» було надано позивачу юридичні послуги на загальну суму 114800,00 грн.

Проте, із вказаних актів не вбачається, які саме послуги надавались позивачу, не зазначено тривалість часу, витраченого на надання послуг, відсутні докази погодження з позивачем погодинних ставок оплати, не вбачається також, скільки осіб було залучено до надання таких послуг.

Крім того, видами діяльності ТОВ «Агропромтехтранс» за КВЕД є: 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів, 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення, 46.61 Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням, 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами, 49.41 Вантажний автомобільний транспорт (основна), що ставить під сумнів надання товариством позивачу юридичних послуг.

Також, відповідно до податкової накладної від 05.09.2012 № 43 контрагентом надавались позивачу послуги екскаватора на протязі 80 год. (40 год. + 40 год.), відповідно до податкової накладної від 01.10.2012 № 4 - послуги екскаватора МАЗ 5551 на протязі 110 годин (65 год. + 45 год.), відповідно до податкової накладної від 22.11.2012 № 84 - послуги екскаватора (67 год.), послуги а/крана (68 год.), послуги бульдозера (54 год.), відповідно до податкової накладної від 23.11.2012 № 88 - послуги екскаватора (52 год.), послуги а/крана (57 год.), послуги бульдозера (48 год.), відповідно до податкової накладної від 29.11.2012 № 101 - послуги екскаватора (35 год.), послуги а/крана (50 год.), послуги бульдозера (50 год.), відповідно до податкової накладної від 05.12.2012 № 13 - послуги екскаватора (60 год.), послуги а/крана (60 год.), послуги бульдозера (54 год.), відповідно до податкової накладної від 10.12.2012 № 30 - послуги екскаватора (60 год.), послуги а/крана (60 год.), послуги бульдозера (67 год.), відповідно до податкової накладної від 11.12.2012 № 35 - послуги екскаватора (50 год.), послуги а/крана (50 год.), послуги бульдозера (56 год.).

У матеріалах справи відсутні будь-які документи, з яких би вбачалось транспортування екскаватора, а/крана, бульдозера до та з місця виконання робіт. Не вказано, місцезнаходження об'єкту, на якому виконувались роботи, а також відсутній дозвіл на виконання таких робіт.

Відтак, надані позивачем документи не дають підстав вважати, що ТОВ «Агропромтехтранс» надавало послуги екскаватора, а/крана та бульдозера за договором про надання послуг від 10.05.2012 № 10/5.

На переконання суду, наявність у замовника (позивача) первинних документів, які відповідно до вимог Податкового кодексу України необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту та віднесення до валових витрат, зокрема, укладеного договору, податкових накладних, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) не є безумовною підставою для віднесення до валових витрат та включення до податкового кредиту витрат на придбання послуг, оскільки податковий орган довів, що наведені в таких документах відомості не відповідають дійсності.

Головною метою, яку переслідували сторони при укладенні договору, було одержання доходу винятково за рахунок необґрунтованої податкової вигоди у вигляді безпідставного формування податкового кредиту та валових витрат за відсутності наміру здійснювати реальне надання послуг по перевезенню, та, як наслідок, несплата податків до Державного бюджету України, що суперечить інтересам держави і суспільства та порушує публічний порядок.

З огляду на викладене, донарахування відповідачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток відповідає вимогам чинного законодавства, а тому позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лисенко В.І.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 03 грудня 2013 р.