Постанова № 35816687, 06.12.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/7717/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2013 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАСТІМПЕКС» до ДПІ у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.10.2013 року №0000162280, -

В С Т А Н О В И В:

З позовом до суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАСТІМПЕКС» до ДПІ у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.10.2013 року №0000162280.

В судовому засіданні 06.12.2013 року на підставі положень ч.3 ст.122, ч.6 ст.128 КАС України, судом було ухвалено рішення розглянути цю справу в порядку письмового провадження, адже від представника позивача надійшла відповідна заява про розгляд справи за його відсутності (а.с.47), представник відповідача був сповіщений належним чином про день, час та місце слухання справи (а.с.48), але не прибув в судове засідання без поважних причин та від нього не надійшло клопотання про витребування додаткових письмових доказів чи допиту свідків.

Дослідивши наявні письмові докази суд встановив наступні факти та обставини:

Відповідач Державна податкова інспекція у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області, на підставі ст.1 Закону України «Про державну податкову службу», є місцевим підрозділом центрального органу державної виконавчої влади та згідно ст.ст.7,10,11 цього ж Закону здійснює повноваження щодо встановлення порушень податкового законодавства, нарахування та стягнення заборгованості з податків та зборів, штрафних санкцій, надання висновків на повернення з бюджету надмірно сплачених податків та зборів, а тому позовні вимоги щодо оскарження його актів, дій чи бездіяльності з цього приводу, на підставі положень ст.55 Конституції України, ч.1, п.1 ч.2 ст.17, ст.104 КАС України, підвідомчі адміністративним судам та повинні розглядатись у порядку адміністративного судочинства.

На підставі положень ст.76 Податкового кодексу України посадовими особами відповідача 19.09.2013 року була проведена камеральна перевірка даних декларації позивача з податку на додану вартість за липень 2013 року.

За результатами зазначеної перевірки був складений акт №1707/15-53-22-8/34380660 від 19.09.2013 року (а.с.6-9), на підставі якого було встановлено завищення показників від'ємного значення податку за липень 2013 року на суму 121343,00 грн..

За результатами проведеної перевірки відповідачем 14.10.2013 року прийняте податкове повідомлення-рішення №000162280 (а.с.15), яким зменшена сума від'ємного значення з ПДВ позивача за липень 2013 року на суму 121343,00 грн.

Представник позивача не погоджується з прийнятим податковим повідомленням-рішенням оскільки вважає, що при поданні декларації з ПДВ за липень 2013 року позивач припустився методологічної помилки, яка не може впливати на наявність у нього права на від'ємне значення показника податку на додану вартість за липень 2013 року.

Представник відповідача - ДПІ у Приморському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області зазначив, що сума від'ємного значення показників ПДВ позивача виникло не у липні 2013 року, а тому позивач не мав права зазначати про її виникнення саме у цьому податковому періоді у власній декларації, а тому висновки перевірки та прийняте за її наслідками податкове повідомлення-рішення є законними та ґрунтовними.

Розглянувши оскаржені акти суб'єкту владних повноважень, суд виходячи з положень ч.3 ст.2 КАС України, проходить до висновку, що оскаржувані позивачем податкове повідомлення-рішення відповідає вимогам закону, виходячи з наступного.

Частина 2 статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у

справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень

адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах

повноважень та й спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з

використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Перевіркою встановлено невідповідність показнику зазначеного у графі 1 Додатку 2 до декларації з податку на додану вартість за липень 2013 року, а саме звітний (податковий) період, у якому виникла сума від`ємного значення платником зазначено липень 2013 року на суму 121343,00 грн. Залишок від`ємного значення повинен бути попереднього періоду, а не періоду, за який подається податкова звітність.

Дані камеральної перевірки свідчать про завищення суми від`ємного значення, заявленого у податковій декларації за липень 2013 року на суму 121343,00 грн.

Відповідно до Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями),а саме: п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України «Податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у т.ч. відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/ або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/ або сплаченого податку…Додатки до податкової декларації є її невід`ємною частиною»; п.46.5 ст.46 Податкового кодексу України «Форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики»; п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України «Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду»; п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України «При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у т.ч. розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду»; п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України «Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від`ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/ послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/ послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду».

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 року №1492, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 20.12.2011 року за №1490/20228 (зі змінами).

Відповідно до вимог Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, а саме: п.п.4.6.2 п.4.6 ст.4 р.3 Якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов'язань і податкового кредиту отримано від'ємне значення, то заповнюється рядок 19 декларації; п.п.4.6.3 п.4.6 ст.4 р.3 Якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у т.ч. розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу (що значиться на особовому рахунку платника на перше число звітного (податкового) періоду), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду відображається у рядку 20.2 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.1. декларації наступного звітного (податкового) періоду); п.п.4.6.4 п.4.6 ст.4 р.3 Якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення.

В судовому засіданні представник позивача не заперечував ту обставину, що в декларації позивача за липень 2013 року дійсно невірно зазначено податковий період в якому виникло від'ємне значення податку - липень 2013 року, тоді як насправді це трапилось у червні 2013 року.

Підтвердженням факту невірного зазначення у податковій декларації за липень 2013 року даних про виникнення у цьому податковому періоді показника від'ємного значення податку на суму 121343,00 грн. є факт подання позивачем 26.09.2013 року уточнюючої декларації з ПДВ за липень 2013 року (а.с.23-29), в якому вказані показники були виправлені самостійно, але це трапилось вже після проведення камеральної перевірки, а тому не може впливати на законність та ґрунтовність висновків перевірки та прийнятого за його наслідками податкового повідомлення-рішення, в зв'язку із чим, в задоволенні позовних вимог слід відмовити на підставі положень ч.1 ст.162 КАС України.

Судові витрати розподілити у відповідності до вимог ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст.94,158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАСТІМПЕКС» до ДПІ у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.10.2013 року №0000162280 - відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня виготовлення та підписання повного тексту постанови.

Суддя Єфіменко К.С.