Рішення № 35814068, 14.11.2013, Франківський районний суд м. Львова

1326/9075/2012

2/465/1041/13

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

14.11.2013 Франківський районний суд м. Львова в складі:

Головуючої судді Дячишин В.Ф.

при секретарі Довба Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради про визнання права власності на приміщення квартири, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом до Львівської міської Ради, в якому просить : визнати за ним право власності на приміщення вбиральні площею 1,9 кв.м, яка належить до квартири АДРЕСА_1 власником якої він являється.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що він являється єдиним власником вказаної квартири, яку успадкував від своєї покійної бабусі ОСОБА_2 При проведенні приватизації вказаної квартири ОСОБА_2 до органу приватизації було подано заяву про приватизацію та поверховий план квартири. На підставі вказаних документів, Головою Франківської районної адміністрації видано розпорядження, яким квартиру передано у приватну власність ОСОБА_2 На підставі цих документів видано свідоцтво про право власності на квартиру, однак до її планування не включено приміщення вбиральні, яка згідно планування входить до її складу. З огляду на вказане, позивач 20.01.2012 року звернувся до Франківської районної адміністрації Львівської міської ради із заявою про внесення змін у розпорядження Голови ФРА ЛМР, чим внести площу вбиральні до загальної площі квартири, оскільки така помилково не внесена ЖЕКом при складенні поверхового плану. При зверненні позивача до ЛКП «Старий квартал» та ЛКП «Львівський ліхтар» позивачу видано довідки, якими підтверджується наявність такої помилки. Окрім того, ОКП «БТІ та ЕО» на підставі довідки ЛКП «Старий квартал» внесено зміни у технічний паспорт квартири позивача та включено площу вбиральні до загальної площі квартири. А відтак, загальна площа квартири становить 23,4 кв. м. Однак, ФРА ЛМР відмовила позивачу у внесенні змін до розпорядження Голови ФРА ЛМР та включити вбиральню до складу квартири, оскільки для розгляду питання приєднання приміщень загального користування вимагається згода власників всіх квартир та нежитлових приміщень та вказує, що оскільки позивач не приймав участі у приватизації квартири, а став її власником у порядку спадкування, він може вирішити таке питання лише у судовому порядку. Просить позов задовольнити.

Позивач у судове засідання не прибув, надав заяву про розгляд справи у його відсутності, повністю підтримує позовні вимоги, просить позов задовольнити. Проти винесення заочного рішення не заперечує.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про день, час та місце розгляду справи, про що свідчить наявна у справі розписка, тому згідно ст.ст.169,224 ЦПК України суд вважає, що справу слід слухати у його відсутності на підставі наявних у справі доказів, проти чого, згідно заяви не заперечив позивач.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає що даний позов підставний та підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно зі ст.ст. 10 11 та 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд розглядає цивільні справи в межах заявленихвимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Із заповіту, складеного ОСОБА_2 28.11.1996 року, свідоцтва про право на спадщину за заповітом серії ВМЕ № 122128 від 20.05.2009 року вбачається, що позивач ОСОБА_1 успадкував від покійної ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 та являється єдиним власником даної квартири, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 22783971 від 20.05.2009 року, виданим Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки».

Судом встановлено, що під час приватизації спірної квартири, видано свідоцтво про право власності від 19.09.1995 року № 202802 та технічний паспорт на квартиру від 05.10.1995 року. Із даного технічного паспорту вбачається, що загальна площа квартири АДРЕСА_1 становить 21,1 кв.м. та складається із житлової кімнати площею 16,8 кв.м та кухні площею 4,3 кв.м. Проте, оглянувши матеріали справи , дослідивши копію поверхового плану квартири АДРЕСА_1 суд дійшов висновку про невідповідність свідоцтва про право власності від 19.09.1995 року № 202802 та технічного паспорта на квартиру від 05.10.1995 року дійсному плану квартири, згідно якого, окрім житлової кімнати площею 16,8 кв.м та кухні площею 4,3 кв.м. до складу квартири входить вбиральня площею 1.9 кв.м.

Довідкою № 10 від 29.06.2013 року виданої ЛКП «Старий квартал» та довідкою № 248 від 12.12.2011 року виданої ЛКП «Львівський ліхтар» підтверджуються твердження позивача про допущення ЖЕКом помилки при складанні приватизаційних документів на квартиру АДРЕСА_1.

Згідно акту складеного комісією ЛКП «Львівський ліхтар» від 12.12.2011 року ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1, у його користуванні знаходиться вбиральня площею 1,9 м кв., що на плані квартири позначена індексом XVI. Окрім ОСОБА_1 даною вбиральнею ніхто не користується. Згідно даного акту інші мешканці будинку не заперечують проти до приватизації ОСОБА_1 вказаної вбиральні.

Згідно з нормами ч.2 ст.10 ЗУ "Про приватизацію державного житлового фонду" допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають. Згідно витягу про право власності на нерухоме майно № 22783971 від 20.05.2009 року, позивач є власником вказаної квартири, а з копії поверхового плану, вбачається, що власнику квартири АДРЕСА_1 належить вбиральня площею 1,9 кв. м.

Крім того, зі змісту статті 321 Цивільного кодексу України вбачається, що право приватної власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Дана норма підтверджується положеннями основного закону України- статтею 55 Конституції України.

Статтею 55 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Оскільки площа вказаної позивачем вбиральні входить до загальної площі квартири, власником якої, як встановлено судом є позивач, є підстави для задоволення позову, тобто визнання за позивачем права власності на приміщення вбиральні.

Керуючись ст.ст .4,10,27,31,60,169,209,212-215,224-226 ЦК України, ст.ст. 15,16 ,328 ,ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 23,4 кв.м. в тому числі приміщення вбиральні площею 1.9 м кв., що на поверховому плані квартири АДРЕСА_1 позначено під індексом XVI.

Заочне рішення може бути переглянуте Франківським районним судом м. Львова, протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Дячишин В.Ф.