Рішення № 35813468, 02.10.2013, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/739/13- ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2013 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова

у складі:

головуючого судді Юрківа О.Р.

при секретарі Чорненькій К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інтер-поліс", ОСОБА_2, за участю третіх осіб Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка", Товариства з обмеженою відповідальністю "Страховий брокер "Експерт", ОСОБА_3 про відшкодування збитків ,-

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування шкоди, завданої ДТП, покликаючись на те, що 07.07.2011 року на перехресті пр. Шевченка - вул.Чайковського у м. Львові відбулась ДТП за участю автомобіля "Тойота Кемрі" д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2, та автомобіля "Тойота Королла" д.н.з. НОМЕР_2 під його керуванням. Внаслідок зіткнення його автомобіль отримав технічні пошкодження. В подальшому Галицьким районним судом м. Львова ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні ДТП. Станом на момент ДТП транспортний засіб "Тойота Королла" д.н.з. НОМЕР_2 був застрахований в ПрАТ "Страхова компанія "Інтер-Поліс" на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 1212-32-21-40 від 27.08.2010 року. Така сума була визначена в розмірі 19674,32 грн. В результаті скоєння дорожньо-транспортної пригоди транспортному засобу позивача було завдано механічних пошкоджень на загальну вартість 30520.00 грн. Позивач оплатив на рахунок СТО вартість відновлювального ремонту та вважає, що зазначені кошти мала відшкодувати страхова компанія, у якій він застрахував свій транспортний засіб. Однак, ПрАТ "СК "Інтер-поліс" відшкодувало позивачу завдані збитки лише частково, у розмірі 22339.61 грн. Позивач вважає, що страхова компанія порушила його права та законні інтереси, оскільки виплачена сума грошових коштів є значно меншою від фактично сплачених позивачем коштів за відновлювальний ремонт пошкодженого транспортного засобу. Тому звертається до суду з позовом про стягнення вказаної суми грошових коштів разом з неустойкою та 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов'язання. Крім того, враховуючи перенесені ним нервові переживання та моральні страждання, втрату душевного спокою у звязку із перенесеним стресом, неможливість користування транспортним засобом, просив суд стягнути з відповідачів моральну шкоду в розмірі 3000.00 грн.

В ході судового розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги, та пояснив, що у звязку із частковим погашення відповідачем заборгованості у розмірі 1130.21 грн., просить суд стягнути з ПрАТ «Страхова компанія «Інтер-Поліс» 7050.18 грн. невиплаченої суми страхового відшкодування, 1011.17 грн. договірної неустойки (пені), та 404.47 грн. - в якості 3% річних. Крім того, стягнути ОСОБА_2 на його користь 3000.00 грн. моральної шкоди. Судові витрати у розмірі 2229.41 грн. покласти на відповідачів.

В судовому засіданні позивач та представник позивача, заявлені уточнені позовні вимоги підтримали з підстав, аналогічних викладеним у заяві, просять позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_4 "СК"Інтер-Поліс" в судове засідання не зявився, подав письмові пояснення з доданими копіями документів, які підтверджують порядок розрахунку суми страхового відшкодування та її виплату. Вважає позовні вимоги безпідставними та просить відмовити у їх задоволенні у повному обсязі.

Представник відповідач ОСОБА_2, в судовому засіданні проти вимог позову заперечила та пояснила, що позовні вимоги про стягнення матеріальної компенсації завданої моральної шкоди необґрунтовані через відсутність доказів, які підтверджують факт її заподіяння. Тому в задоволенні позову про стягнення матеріальної компенсації завданої моральної шкоди у розмірі 3000.00 грн. просить відмовити. В частині заявлених вимог до ПрАТ "СК "Інтер-Поліс" відповідач ОСОБА_2 покладається на розсуд суду.

Представник третьої особи ТзОВ "Страховий брокер "Експерт", в судовому засіданні пояснив, що правовідносини між ними та ПрАТ "СК "Інтер-Поліс" регулюються на підставі договору-доручення № 01/11/09-СК від 20.11.2009 року та договору про співробітництво № 01/11/09-СКВ від 20.11.2009 року, згідно яких на ТзОВ "Страховий брокер "Експерт" покладено обов'язки по укладенню та обслуговуванню договорів страхування, в той час як здійснення страхових виплат за укладеними договорами належить до виключних обов'язків ПрАТ "СК "Інтер-Поліс". Вважає, що ПрАТ "СК "Інтер-Поліс" неправомірно виплатило лише частину страхового відшкодування, а тому заявлені позовні вимоги вважає підставними та обґрунтованими у повному обсязі. В частині заявлених вимог до відповідача ОСОБА_2 покладається на розсуд суду.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, хоча належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи. Подала заяву, згідно якої позовні вимоги визнала у повному обсязі з огляду на те, що вони є підставними та обґрунтованими. Просить суд розглядати справу у її відсутності на підставі наявних у справі документів.

Представник третьої особи ПрАТ "СК "Уніка" в судове засідання не зявився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Згідно ст.169 ЦПК України, суд вважає, що справу можна слухати у іх відсутності оскільки в матеріалах справи є достатньо належних доказів про права, обов'язки та взаємовідносини сторін.

Заслухавши думку сторін, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено що, 07.07.2011 року на перехресті пр. Шевченка - вул.Чайковського у м. Львові сталась дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля марки "Тойота Королла" д.н.з. НОМЕР_2 та автомобіля марки "Тойота Кемрі" д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2, який своїми діями порушив п.16.12. Правил дорожнього руху України. Постановою Галицького районного суду м. Львова від 21.07.2011 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП.

Транспортний засіб "Тойота Королла" належить позивачу на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії ІНА № 594575 від 11.12.2004 року. Вказаний автомобіль було застраховано від ризику ДТП у ПрАТ "СК "Інтер-Поліс" на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 1212-32-21-40 від 27.08.2010 року. Внаслідок ДТП автомобіль "Тойота Королла" р.н. НОМЕР_2 зазнав механічних пошкоджень, які потребували відновлювального ремонту. Згідно рахунків-фактур ТОВ "Сервісний центр "Діамант": № Д-00009127 від 19.07.2011 року, № Д-00010668 від 30.08.2011 року, № Д-00014292 від 08.11.2011 року, - загальна вартість ремонтних робіт (в тому числі запасних частин та витратних матеріалів), необхідних для відновлювального ремонту автомобіля марки "Тойота Королла" д.н.з. НОМЕР_2, становить 30520.00 грн. Згідно актів виконаних робіт: № Д-00011087 від 18.07.2011 року, № Д-000112677 від 07.11.2011 року, № Д-00012619 від 14.12.2011 року ТОВ "Сервісний центр "Діамант" виконало ремонтні роботи загальною вартістю 30520.00 грн. Позивач оплатив ремонтні роботи на СТО, що підтверджується платіжними дорученнями: № 150110030 від 01.11.2011 року, № 150110031 від 01.11.2011 року та 13.12.2011 року, - на загальну суму 30520.00 грн. В той час як відповідач ОСОБА_4 "СК "Інтер-поліс" відшкодував позивачу завдану шкоду (сума страхової виплати) у загальному розмірі 23469.82 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 1487 від 12.10.2011 року, № 2017 від 10.01.2012 року та № 391 від 14.12.2012 року.

Таким чином, різниця між вартістю відновлювального ремонту та виплаченою сумою страхового відшкодування складає 7050.18 грн., яка підлягає до стягнення з відповідача - ПрАТ "СК "Інтер-Поліс" на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 1212-32-21-40 від 27.08.2010 року та відповідних положень чинного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст. 8 Закону України "Про страхування" від 04.10.2001 р. N 2745-III, - страховий випадок це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Відповідно до ч.1 ст. 979 Цивільного кодексу, а також ч.1 ст. 16 Закону України "Про страхування", за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ч.1 ст. 990 Цивільного кодексу, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Згідно п. 9 Договору добровільного страхування наземного транспорту № 1212-32-21-40 від 27.08.2010 року, страхування здійснюється без зносу деталей у разі їх пошкодження. У п. 19 Договору страхування "Додаткові умови" зазначено, що страхове відшкодування визначається за варіантом "2" відповідно до п.28.11. цього договору. Варіант "2" згідно п. 28.11. договору передбачає визначення розміру збитку відповідно до п.28.2. з обов'язковим наданням акту виконаних робіт та документів, що підтверджують оплату вартості ремонтних робіт. Пунктом 28.2. договору передбачено, що розрахунок розміру збитку визначається на підставі одного із документів: розрахунок, що складений представником страховика за допомогою відповідного спеціалізованого програмного забезпечення із застосуванням середніх регіональних розцінок на ремонтні роботи, або експертного чи авто-товарознавчого дослідження, або калькуляції чи рахунку виконавця ремонтних робіт. У пунктах 27.1., 27.1.8. Договору страхування серед переліку документів, необхідних для отримання страхового відшкодування, передбачено: рахунок, калькуляція виконавця ремонтних робіт та акт виконаних робіт. Таким чином, пунктом 28.2. договору страхування сторонами було визначено один із видів документів, на підставі якого визначається розмір завданого збитку, а пунктами 27.1.8., 28.11.2. договору страхування цей вид конкретизовано, а саме: рахунок або ремонтна калькуляція, акт виконаних робіт та документ, який посвідчує оплату проведеного ремонту. З огляду на те, що всі ці документи були передані позивачем ОСОБА_4 "СК "Інтер-Поліс", то в останнього, відповідно, виник обов'язок щодо виплати страхового відшкодування у порядку, передбаченому договором страхування, а його невиконання є порушенням прав та законних інтересів позивача.

Отже, суд приходить до висновку, що відповідачем ПрАТ СК "Інтер-поліс" було невірно здійснено страхову виплату з огляду на неправильне визначення її розміру, тобто визначення у порядку, який порушує умови договору добровільного страхування наземного транспорту № 1212-32-21-40 від 27.08.2010 року.

З матеріалів справи вбачається, що ремонт пошкодженого автомобіля фіксувався трьома актами виконаних робіт, які були складені у жовтні та грудні 2011 року. Після проведення повного ремонту транспортного засобу між позивачем та ПрАТ "СК "Інтре-Поліс" у січні 2012 року було підписано "Акт огляду транспортного засобу після ремонту", де зазначено про те, що "пошкоджень немає". Відповідно суд приходить до висновку, що визначати розмір завданої шкоди на підставі Звіту оцінювача № 484/11 від 04.08.2011 року та Додатку до Звіту № 555/11 від 30.08.2011 року, не було правових підстав, оскільки відновлювальні ремонтні роботи ще тривали.

Відповідно до п.2, 3 ч.1. ст. 988 Цивільного кодексу, страховик зобовязаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Відповідно до ст. 992 Цивільного кодексу, у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

З огляду на обґрунтованість заявлених позовних вимог в частині стягнення суми страхової виплати, що знайшло своє підтвердження під час розгляду справи по суті, суд приходить до висновку про наявність прострочення виконання грошового зобов'язання зі сторони страхової компанії, а відтак необхідність застосування до відповідача - ПрАТ "СК "Інтер-поліс" штрафних фінансових санкцій (пені), передбаченої п. п.25.4.3. Договору страхування.

Згідно п.25.4.3. договору страхування при настанні страхового випадку страховик зобовязаний здійснити виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення виплати страхового відшкодування шляхом сплати страхувальнику пені у розмірі облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який нараховується пеня за кожен день затримки.

Як вбачається з матеріалів справи позивач 11.08.2011 року подав відповідачу - ПрАТ "СК "Інтер-поліс" заяву про виплату страхового відшкодування, а 31.08.2011 року додав всі необхідні документи, що підтверджується актом приймання-передачі документів справи з врегулювання страхового випадку. З урахуванням змісту п.п. 2.8, 27.1.8., 28.11.2. Договору страхування кінцевий термін сплати суми страхової суми у загальному розмірі 30520.00 грн. настав 05.10.2011 року. Враховуючи наявність прострочення виконання грошового зобовязання щодо виплати суми страхового відшкодування, а також аналізуючи розрахунок договірної неустойки (пені), суд приходить до висновку про її стягнення у заявленому розмірі 1011.17 грн.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 року "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки", положення статті 625 ЦК не застосовуються до відносин з відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, оскільки відшкодування шкоди є відповідальністю, а не грошовим зобовязанням, яке виникає з договірних зобовязань. Винятком є відповідальність страховика (стаття 992 ЦК).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.23 Цивільного кодексу, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода, відповідно до п.3 ч.2 ч.3 ст.23 Цивільного кодексу, полягає у душевних стражданнях, які фізична особа зазнала у звязку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Згідно абз.2 ч.3 ст. 23 Цивільного кодексу, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ст. 1167 Цивільного кодексу України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Дослідивши матеріали справи та зважаючи на обставини заподіяння матеріальної шкоди, її розміри, враховуючи характер та об'єм, душевних та психічних страждань внаслідок пошкодження власного майна, а також відсутності у позивача можливості користуватись ним на протязі п'яти календарних місяців, що потребувало від позивача додаткових зусиль для організації свого життя, суд вважає, що є всі підстави для відшкодування моральної шкоди, однак сума у розмірі 3000.00 грн. є завищеною та необґрунтованою, а тому підлягає до часткового задоволення. Відтак керуючись засадами виваженості, розумності та справедливості, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_2 матеріальну компенсацію завданої позивачу моральної шкоди у розмірі 1000.00 грн., як з особи, винної у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 79 Цивільного процесуального кодексу, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать витрати на правову допомогу.

Відповідно до ч.1 ст. 88 Цивільного процесуального кодексу, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до переконання, що заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення із відповідачів судових витрат у виді витрат на правову допомогу підлягають стягненню із відповідача в повному обсязі. Крім того, з відповідачів підлягає стягненню також і сплачена сума судового збору в розмірі 229,30 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 169, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 988, 990, 992, 1166, 1187, 1194 ЦК України, суд ,-

В И Р І Ш И В:

позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інтер-Поліс» (ЄДРПОУ 19350062) на користь ОСОБА_1 7050.18 грн. невиплаченої суми страхового відшкодування, та 1011.17 грн. договірної неустойки (пені), а всього 8061.35 грн .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1000.00 грн. моральної шкоди.

Стягнути солідарно з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інтер-Поліс» (ЄДРПОУ 19350062), ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2000,00 грн. витрат на правову допомогу та 229,40 грн. судових витрат, а всього 2229,40 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Львівської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

СуддяО.Р.Юрків.