Рішення № 35812279, 29.11.2013, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/7966/13-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

29 листопада 2013 року м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Гагут Л.І.,

при секретарі - Вакал Н.А,

за участю: позивача ОСОБА_1, представника відповідача ПАТ «Бердянськсільмаш» ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Бердянськсільмаш», генерального директора публічного акціонерного товариства «Бердянськсільмаш» ОСОБА_3, про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, моральної шкоди та зобовязання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2013 року ОСОБА_1 звернулась до Бердянського міськрайонного суду з позовом до ПАТ «Бердянськсільмаш», генерального директора ПАТ «Бердянськсільмаш» ОСОБА_3, про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, моральної шкоди та зобовязання вчинити певні дії, посилаючись на те, що 01.09.2009 року наказом №176/10-02 вона була прийнятий на посаду головного бухгалтера ВАТ «КБ «Бердянськсільмаш». Згідно Закону України «Про акціонерні товариства» №514-VІ від 17.09.2008 року, ВАТ «КБ «Бердянськсільмаш» змінило найменування на ПАТ «Бердянськсільмаш». Згідно наказу №172/10-02 від 18.12.2012 року її було звільнено з роботи за згодою сторін за п.1 ст.36 КЗпП України. На день звільнення з нею не проведено остаточний розрахунок. Рішенням Бердянського міськрайонного суду №310/361/-13ц її позов про стягнення сум коштів, належних працівнику при звільненні задоволено повністю. Відділом ДВС Бердянського МУЮ вказане рішення суду було виконано, остаточний розрахунок з нею проведено 01.07.2013 року. Загальна сума заборгованості, що була їй сплачена за рішенням суду складає 59375,19 грн. тому посилаючись на ст. 116, 117 КЗпП України, просить стягнути з відповідача ПАТ «Бердянськсільмаш» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 19.12.2012 року по день фактичного розрахунку 01.07.2013 року в розмірі 104181,88 грн. (537,02 грн. середньоденної заробітної плати х 194 дні затримки розрахунку). Також невиплата відповідачем ПАТ «Бердянськсільмаш» належних їй сум призвела до порушення її прав та заподіяло моральну шкоду, оскільки саме з вини відповідача вона не мала можливості своєчасно та в повному обсязі оплачувати житлово-комунальні послуги, виконувати умови договору овердрафту по заробітній платіжній картці від 22.07.2011 року, через що довелося сплатити банку проценти та пеню в розмірі 3351 грн. На її утриманні знаходиться неповнолітній син, який потребує значних грошових витрат на їжу, одяг, сплату за додаткові зайняття, та інше. У відшкодування спричиненої їй моральної шкоди просить стягнути з відповідача ПАТ «Бердянськсільмаш» 10000 грн. Також просить допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення середньої заробітної плати в межах місячного платежу в розмірі 16027,98 грн. та покласти на ОСОБА_3, генерального директора ПАТ «Бердянськсільмаш», винного в затримці розрахунку з нею, обовязок покрити шкоду, заподіяну підприємству у повному розмірі завданої шкоди.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала посилаючись на обставини викладені в ньому, надавши розрахунок розміру грошової компенсації відшкодування моральної шкоди (а.с.91-93). Просить позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача ПАТ «Бердянськсільмаш» ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнала посилаючись на обставини викладені в письмових запереченнях (а.с.61-63, 82-83). Додатково суду пояснила, що датою остаточного розрахунку є 05.06.2013 року коли кошти були перераховані підприємством відділу ДВС на виконання рішення суду. Сума моральної шкоди 10000 грн. не є співмірною з моральними стражданнями позивача. Остаточно просить позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди задовольнити частково, у задоволенні іншої частини позову відмовити.

Відповідач генеральний директор ПАТ «Бердянськсільмаш» ОСОБА_3 в судове засідання не звився, про день, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до вимог ст. 74 ЦПК України (а.с.40, 46, 80), заяву про розгляд справи за його відсутності не надав, причини неявки суду не повідомив.

Вислухавши пояснення присутніх осіб, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Статтею 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів.

Судом встановлено, що позивач з 01.09.2009 року працювала головним бухгалтером ПАТ «Бердянськсільмаш» та 18.12.2012 року звільнилася з підприємства за угодою сторін за п.1 ст.36 КЗпП України.

Згідно ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівнику належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата усіх сум, належних йому від підприємства, проводиться у день звільнення.

З письмових доказів слідує, що підприємство в порушення вищевказаних норм закону не розрахувалося повністю з позивачем на час звільнення в звязку з чим рішенням Бердянського міськрайонного суду №310/361/13-ц від 05.03.2013 року, яке набрало чинності 08.05.2013 року, з відповідача на користь позивача стягнуто заборгованості по заробітній платі та суму компенсації за невикористану відпустку в загальному розмірі 59375,19 грн. (а.с.5-8, 11-12).

Згідно вимог ст. 117 КЗпП України, частина 1 якої передбачає відповідальність працедавця за затримку розрахунку при звільненні працівника, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа,організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.12.1999р. «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у звязку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи по день постановлення рішення.

Конституційний Суд України в своєму рішенні №4рп/2012 від 22.02.2012 року дійшов висновку, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник.

З світлокопії постанови про відкриття виконавчого провадження №36910032 від 07.03.2013 року вбачається, що на виконанні у відділі ДВС Бердянського МУЮ перебувало виконавче провадження про стягнення з ПАТ «Бердянськсільмаш» на користь ОСОБА_1 заборгованості в загальному розмірі 59375,19 грн., а також про негайне виконання цього рішення в частині стягнення заробітної плати за один місяць в розмірі 7249,84 грн. Згідно світлокопії платіжного доручення №27 від 05.06.2013 року ПАТ «Бердянськсільмаш» на виконання постанов ВДВС, в тому числі і ВП №36910032 від 07.03.2013 року, перерахувало на рахунок відділу ДВС Бердянського МУЮ грошові кошти в загальному розмірі 130058,57 грн. (а.с.84, 85).

З виписки за особовим рахунком клієнта ОСОБА_1 вбачається, що 11.04.2013 року на її рахунок надійшло 7249,84 грн. - стягнення з ПАТ «Бердянськсільмаш» по виконавчому документу 310/361/13-ц. Та 01.07.2013 року на її рахунок у банківській установі надійшло 52125,35 грн. - стягнення з ПАТ «Бердянськсільмаш» заробітної плати по виконавчому документу 310/361/13-ц (а.с.16-17).

Отже позивач ОСОБА_1 дізналася (або повинна була дізнатися) про те, що ПАТ «Бердянськсільмаш», з вини якого сталася затримка виплати всіх належних їй при звільненні сум, фактично розрахувалося з нею саме 01.07.2013 року, коли вказані кошти були зараховані на її особовий рахунок в банківській установі, а не 05.06.2013 року, як стверджує відповідач, оскільки у позивача відсутня можливість слідкувати за фінансовими операціями та рухом коштів ПАТ «Бердянськсільмаш».

Відповідно до довідки №481/21 виданої ПАТ «Бердянськсільмаш» 23.10.2013 року, середньоденна зарплата ОСОБА_1 складала 537,02 грн. (а.с.86-87).

За підрахунками позивача середня заробітна плата за час затримки розрахунку при звільненні з дня наступного за днем звільнення 19.12.2012 року і по день фактичного розрахунку 01.07.2013 року становить (537,02 грн. х 194 дня) 104181,88 грн. (а.с.2-3).

Суд вважає, що вказана сума розрахована позивачем неправильно, оскільки сума середнього заробітку повинна нараховуватися шляхом множення середньоденної заробітної плати на число робочих днів у розрахунковому періоді.

Затримка розрахунку становить 130 робочих днів за період з 19.12.2012 року по 01.07.2013 року включно, тому середня заробітна плата за час затримки розрахунку при звільненні становить суму 69812,60 грн. (537,02 грн. х 130 днів).

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що вимоги трудового законодавства щодо строків проведення остаточного розрахунку відповідачем були порушені, отже позов в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні підлягає задоволенню в сумі 69812,60 грн.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав привели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

На думку суду, позивач зазнала моральних страждань через несвоєчасну виплату заробітної плати, оскільки приймала заходи для відновлення свого порушеного права шляхом звернення до суду, однак остаточний розрахунок підприємство провело лише 01.07.2013 року. Позивачу довелося додати додаткових зусиль для організації свого життя та життя неповнолітньої дитини яка знаходиться на її утриманні про що свідчать письмові докази досліджені в судовому засіданні та пояснення сторін.

Згідно з ч.3 ст.23 ЦК України, суд з урахуванням конкретних обставин справи, а також виходячи з принципів розумності та справедливості, визначає розмір грошового відшкодування моральної шкоди у сумі 500 грн.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.367 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення про присудження працівникові виплати саме заробітної плати. В звязку з цим вимога позивача про допущення негайного виконання рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в межах суми платежу за один місяць в розмірі 16027,98 грн. задоволенню не підлягає.

Щодо позовної вимоги про покладення на відповідача ОСОБА_3, генерального директора ПАТ «Бердянськсільмаш», винного в затримці розрахунку з нею, обовязку покрити шкоду, заподіяну підприємству у повному розмірі завданої шкоди, то суд приходить до висновку про необхідність відмовити у задоволенні цієї частини позовних вимог, оскільки позивач не має права та повноважень предявляти позовні вимоги на захист прав підприємства.

Враховуючи, що позивач згідно п.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору(ціна позову 114181,88 грн., судовий збір 1141,81 грн.), він на підставі ст.88 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме 703,12 грн. Судовий збір в частині 438,69 грн., компенсувати за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 11, 57-62, 64, 88, 169, 212-215, 367 ЦПК України, ст.23 ЦК України, ст.ст. 47, 115, 116, 117, 237-1 КЗпП України, Законом України «Про оплату праці», Постановою Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999р. «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Бердянськсільмаш», місце знаходження: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Героїв Сталінграду, б.5, ідентифікаційний код: 04665274, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка народилася в м. Бердянськ, Запорізької області, зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер:НОМЕР_1, середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні з 19.12.2012 року по день фактичного розрахунку 01.07.2013 року в сумі 69812,60 грн. та 500 грн. у відшкодування моральної шкоди

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Бердянськсільмаш», місце знаходження: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Героїв Сталінграду, б.5, ідентифікаційний код: 04665274, в доход держави судовий збір в сумі 703,12 грн., іншу частину судового збору 438,69 грн., компенсувати за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Бердянський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення, а особами які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в 10-денний строк з дня отримання його копії.

Суддя:

ОСОБА_4